Куди звертатися та які докази потрібні при мобінгу, булінгу на роботі

Доброго дня. Працюю в музичній школі десятий рік викладачем вокалу. З самого першого дня роботи колектив ворожо ставився до мене: приниження моїх професійних здібностей, недооцінювання досягнень моїх учнів, цькування, глузування, плітки, підстави, не давали учнів, а коли приводила сама, не брали до школи, мов немає місця. Терпіла, намагалася триматися окремо, займалася творчим саморозвитком, не звертала уваги, але стрес накопичувався. Останньою краплею стала неочікувана заява директора, що перспектив моєї подальшої праці вона не бачить, в мене немає таланту, мені не дано Богом, навіть порівнювала мене по зовнішності з завучем, ось Вам ніколи не стати такою, як Кириченко Ю. В., скільки би Ви не намагалися, тому Ви ніколи не будете гарним викладачем та співачкою, що принижує мене, як особистість, і мені треба звільнятися та змінити взагалі професію. Колеги з початку нічого не зрозуміли, а потім почали теж казати, щоб я звільнялася. А я не хочу цього: мої учні лауреати конкурсів, люблять мене, я люблю свою роботу, закохана у мистецтво, яким займаюся з 8 років. Здобула вищу фахову освіту, маю атестаційну другу категорію, яку отримала в цій школі, високі відгуки провідних діячів про мої здібності. Внаслідок цього я втратила здоров'я: діагноз рак молочної залози, операція, інвалідність 2 група. Зараз працюю, виступаю на концертах, але цькування не припиняється незважаючи на мій теперішній статус інваліда. Чула про новий закон про мобінг та булінг на роботі. Куди мені звернутися та які докази я повинна надати? Хочу справедливості та запобігання такому ставленню до людини, бо я не перша в цьому колективі жертва: концертмейстер писала записку, щоб її не звільнили, що вона покінчить життя самогубством і звинуватить директорку, піаніст після розмови з директоркою помер від інфаркту, завуча школи забирала швидка прямо зі школи.