Чи можливо повернути кошти при стягненні відповідно до виконавчого провадження?

Доброго дня. Заочне рішення можливо переглянути, але є строки на перегляд заочного рішення (30 днів з моменту проголошення рішення або 20 днів з моменту вручення, або строк можливо поновити з поважних причин; ст. 284 ЦПК.) Якщо рішення скасують, тоді можливо в судовому порядку за вашим позовом повернути стягнуті з вас кошти.

Доброго дня, Олексію!

На жаль, це неможливо, якщо не поновити пропущені строки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі.

У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено:

1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення;

2) ім’я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв’язку;

3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це;

4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача;

5) клопотання про перегляд заочного рішення;6) перелік доданих до заяви матеріалів.

Заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає. До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю учасників справи та копії всіх доданих до неї матеріалів. Якщо заява про перегляд заочного рішення подана представником відповідача, до неї додається довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження. До заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору. Також до заяви додаються докази, на які посилається заявник. Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п’ятнадцяти днів з дня її надходження

Заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні.

Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:

1) залишити заяву без задоволення;

2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

З повагою, адвокат Айвазян!

Відповідно до ст. 284 Цивільного процесуального кодексу України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день

його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення

може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ст. 288 Цивільного процесуального кодексу України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Доброго дня, Олексію! Вам треба поновити пропущений строк на подання заяви про його перегляд:

• "Порядок і строк подання заяви про перегляд заочного рішення.
• Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
• Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
• Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
• Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин."

Причиною може бути: відповідно до частини 1 статті 232 Цивільного кодексу України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився у судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і доказів, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Відповідач не був належним чином повідомлений про календарну дату проведення вказаного судового засідання, а тому не знав про таке повідомлення та відповідно його не бачив. Жодного поштового повідомлення, судові повістки до суду йому не надходили та відповідно він не отримував за адресою реєстрації: ___, вул.. ___, яка була відома суду з позовної заяви та перевірена за допомогою відділу та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в м. ___ про місце реєстрації. Підтвердженням того, що Відповідачу надходили будь-які повідомлення чи повістки до суду відсутні в матеріалах справи, а саме повідомлення про вручення листа.

Оскільки судова повістка не надходила і особисто не вручена, тому Відповідач не з’явився на судове засідання та не повідомив суд про причину своєї неявки.

Гарного дня!

Доброго дня!

Українське законодавство передбачає можливість розглянути справу без участі відповідача. Однак, для цього повинна бути наявна сукупність наступних умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Якщо дані обставини були відсутні і суд все ж таки виніс заочне рішення, за письмовою заявою відповідача, суд що його ухвалив, зобов’язаний його переглянути.

Отримавши заочне рішення суду по справі, яку було розглянуто без вашої участі, можна подати до цього ж суду заяву про перегляд заочного рішення, однак лише за умови поважних причин неявки до суду та за наявності доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. При поданні такої заяви необхідно обов’язково звернути увагу на дату ухвалення рішення і в разі пропущення процесуального строку подати відповідне клопотання про його поновлення, що має бути розглянуто судом

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо таку заяву подано протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

В разі залишення заяви без задоволення строк на апеляційне оскарження (30 днів) заочне рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Потрібна допомога адвоката? – записуйтесь на консультацію за тел. 096-203-18-51.

---

Заява про скасування заочного решения суд

Приклад заяви:

«___» ___ 20__ року

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра 49083, м. Дніпро, вул. Новоселівська,будинок 9

Позивач: «___»

ЄДРПОУ ___

Адреса: ___

електронна пошта: ___

офіційна електронна адреса відсутня

Тел. ___

Відповідач (заявник): ___

Адрса: ___

ІПН ___

електронна пошта: ___

офіційна електронна адреса відсутня

Тел. ___

Представник Відповідача (заявника):

Адвокат ___

Адрса: ___

електронна пошта: ___

офіційна електронна адреса відсутня

Тел. ___

Справа № ___ Суддя: ___

Відповідно до п. 1 ч.2 ст.223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Отже проведення заочного розгляду справи можливе лише у разі наявності умов, визначених у п. 1 ч.2 ст. 223, ч. 4 ст. 223 ЦПК України, п.1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 284 Цивільного процесуального кодексу України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Відповідно до ч. 2 статті 284 Цивільного процесуального кодексу України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідно до ч. 3 ст. 284 Цивільного процесуального кодексу України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. При оголошенні заочного рішення суду відповідач присутній не був. Копію заочного рішення суду відповідач отримав від свого представника ___ ___ 201__ року. Керуючись ч. 3 ст. 284 Цивільного процесуального кодексу України, відраховуючи двадцяти денний строк від 21 травня 2018 року (дата отримання повного тексту заочного рішення) закінчення строку припадає на ___ ___ 201__ року – тому відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення (до заяви додається клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення). Відповідач вважає за необхідне переглянути вказане заочне рішення з наступних підстав. Позивач (представник позивача)

дата підпис ПІБ

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Ддобрый день!

Если арест наложен органом ДВС:

1. Необходимо обратиться с запросом в Государственную исполнительную службу (ДВС) о предоставлении информации о наличии открытых или законченных исполнительных производств.

2. На основании полученной информации составить ходатайство государственного исполнителя или руководителя отдела Государственной исполнительной службы с требованием снять существующие за пределами любого исполнительного производства аресты, наложенные на имущество (средства).

3. В пределах 10-дневного срока с момента получения ДВС указанного ходатайства обратиться в суд, выдавший исполнительный документ, с жалобой на действия (бездействие) государственного исполнителя и просить обязать государственного исполнителя снять арест с имущества.

В любом случае, все будет решаться в суде.

Запросы подавать только письменно или почтой рекомедованим письмом с вручением.

Для вирішення питання про зняття арешту, треба отримати в суді належним чином завірену копію, так як оригінал залишається у справі в суді (суд повинен ще сам направити у адресу виконавчої служби, це можете дізнатися у суді, чи відправляли).

у виконавчій службі, треба уточнити номер виконавчого провадження та дату арешту, якщо є помилка, то треба подати до суду заяву про виправлення помилок, якщо у Вас відсутні копії матеріалів виконавчого провадження, то Ви можете і особисто перевірити скориставшись Автоматизованою системю виконавчого провадження:

https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors

Потім рішення суду, разом з ухвалою суду про виправлення помилок (належним чином завірені судом копії), подавати разом з заявою (в 2-х примірниках, для відмітки), через канцелярію виконавчої служби краще на ім'я начальника відділу державної виконавчої служби, або поштою цінним листом з описом вкладення з повідомленням.

Краще діяти письмово через начальника органу ДВС.

С уважением,

Константин Гончаренко

Вітаю Вас, пане Олексій! В принципі це можливо. Є кілька варіантів розвитку подій.

1. Перегляд заочного рішення.

2. Перегляд за нововиявленими обставинами.

3. За наслідками скасування судового рішення - поворот виконання рішення (одночасно зі скасуванням чи подання до суду першої інстрації окремої заяви про це).

Для більш детальної відповіді слід визначитись з тим, що Ви маєте на увазі під "не проживаю за адресою". Ви офіційно були зняті з місця реєстрації за адресою, за якою надсилались документи по справі? - Якщо Ви не проживали фактично, а юридично зареєстровані саме за тією адресою, то суд направляв документи за належною адресою в реєстрі Крім того, слід з"ясувати на якій підставі позивач визначив саме ту адресу як Вашу?

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 175 ЦПК України в позовній заяві повинно бути зазначено, зокрема, місце проживання чи перебування сторін та інших учасників справи. В разі, якщо місце реєстрації проживання або перебування відповідача невідоме про це слід зазначити в заголовку позовної заяви.

В будь-якому разі згідно зі статтею 187 ЦПК України, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Невиконання цих дій судом під час розгляду справи- є грубим процесуальним порушенням, яке є підставою для скасування рішення в апеляції.

ПЕРЕГЛЯД ЗАОЧНОГО РІШЕННЯ

ВІдповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення, суд який ухвалив його, може за своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було врученеу день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Згідно з положеннями статті 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено, зокрема, - обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це ... посилання на докази, яякими відповідач обгрунтовує свої заперечення против вимог позову.

Відповідно до статті 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з"явився в судове засідання та не повідомив про причине неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Заочне рішення може бути оскаржене до апеляційного суду в загальному порядку в 30-денний строк з дня проголошення ухвали про відмову у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Відповідно до правової позиції, висловленої в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 9 листопада 2021 року по справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21) заява про перегляд заочного рішення у разі її подання поза межами визначеного законом строку та за відсутності підстав для його поновлення має бути залишена без задоволення (а не залишена без розгляду).Якщо ж учасник справи оформив заяву про перегляд заочного рішення без дотримання вимог, тобто неналежно,до цієї заяви застосовуються положення статті 185 ЦПК України (ч. 8 ст. 285 ЦПК України). Цей припис треба розуміти як такий, що стосується вимог ч. 1 - 7 ст. 285 ЦПК України.

ПЕРЕГЛЯД ЗА НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ.

Перегляд рішень, постанов або ухвал за нововиявленими або виключними обставинами є особливим видом провадження в цивільному судочинстві. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї, а також встановлення неконституційності нормативно-правового акту, встановлення порушення міжнародних зобов'язань. Тобто перегляд справи за нововиявленими або виключними обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.Порядок перегляду рішень, постанов або ухвал за нововиявленими або виключними обставинами регламентується гл. 3 розд. V Цивільного-процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 423 ЦПК України за нововиявленими або виключними обставинами можуть бути переглянуті рішення, постанови або ухвали, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили.

Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами (строки звернення)

• істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

(строк звернення з заявою - протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення (але не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили))

• встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; br>

(строк звернення з заявою - протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав законної сили (але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили));

• скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

(строк звернення з заявою - протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду(але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили).

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1. переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2. докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

ПОВОРОТ ВИКОНАННЯ РІШЕННЯ під час або після його скасування судом.

Поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням (згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 3-рп/2011).

Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала. (речення перше, друге абзацу п’ятого підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України)Статтею 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина перша).Як наголошено в Рішенні Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003, «правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах» (абз. 10 п. 9 мотивувальної частини).

Відповідно до вимог ст. 444 ЦПК України:Суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він:

• закриває провадження у справі;
• залишає позов без розгляду;
• відмовляє в позові повністю;
• задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він:

• закриває провадження у справі;
• залишає позов без розгляду;
• відмовляє в позові повністю;
• або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він:

• закриває провадження у справі;
• залишає позов без розгляду;
• відмовляє в позові повністю;
• задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Якщо скасовано рішення третейського суду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за вказаним рішенням.

Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони про поворот виконання рішення суду.

Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої статті 444 ЦПК України, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

З повагою, юрист Ярослав Турчин

Цивільний процесуальний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text):

"Стаття 280. Умови проведення заочного розгляду справи

1. Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи...

Стаття 284. Порядок і строк подання заяви про перегляд заочного рішення

1. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

2. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

3. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

4. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Стаття 285. Форма і зміст заяви про перегляд заочного рішення ...

Стаття 288. Скасування та оскарження заочного рішення

1. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Стаття 289. Законна сила заочного рішення

1. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи...

Стаття 354. Строк на апеляційне оскарження

1. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення...

3. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу...

Стаття 389. Право касаційного оскарження...

4. Особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов’язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції...".

Закон України " Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#n363):

"Стаття 5. Загальні вимоги до декларування та реєстрації місця проживання (перебування) особи

1. Громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов’язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його...".

---

Доброго вечора, пане Олексію! По-перше, враховуючи списання коштів за виконавчим листом, заочне рішення суду набрало законної сили, тобто спливли строки як для перегляду заочного рішення, так і для його апеляційного перегляду. По-друге, клопотанння про поновлення строку є предметом відповідно заяви чи то перегляду заочного рішення, чи то апеляціної скарги - тобто, це питання одного, а не різних, окремих процесуальних документів. По-третє, враховуючи вимогу Закону про декларування та реєстрацію місця проживання щодо реєстрації місця проживання протягом 30 днів після прибуття до нового місця проживання, Ваша відсутність за попереднім (вказаним у заочному рішенні суду) місцем проживання не буде, як я вважаю, визнана поважною причиною для поновлення строку як для перегляду заочного рішення, так і для апеляційного перегляду. По-четверте, я не погоджуюсь з думкою колеги Айвазяна про те, що у випадку відмови у заяві про про перегляд заочного рішення з цього моменту починається відлік часу для апеляційного оскарження - цей строк почав відліком (і закінчився) зі спливом 30 днів після проголошення заочного рішення. По-п'яте, якщо буде відмовлено у перегляді зачного рішення, у апеляційному розгляді, то не буде права на касаційний розгляд справи.