Програмне РРО і штрафи

ВІТАЮ ВАС, КОЛЕГО! Шановна пані Наталя, як викладач - розумію складність Вашої роботи та необхідності підлаштовуватись під нові бюрократичні вимоги держави. З Вашого питання повідомляю, що нажаль існує ризик штрафу, але є певні особливості та можливості уникнути цього. Про це по порядку я розповім Вам далі.

Нажаль згідно з позицією Державної податквої служби України, РРО/ПРРО не застосовують уразі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок ФОПа, оскільки така операція не є розрахунковою. Тобто продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати – поточний рахунок у форматі IBAN. При розрахунках в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО/ПРРО є обов’язковим.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість (ПДВ), ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів. Це означає, що такі ФОП не повинні підтверджувати документами (в тому числі первинними документами) витрати на придбання товарів/послуг, а повинні вести лише облік доходів. Водночас, такі ФОП повинні підтверджувати факт включення або не включення певних доходів до загального складу доходу.

Документами, які підтверджують дохід ФОП є документи, що підтверджують надходження коштів на поточний рахунок в банку або надходження готівкових коштів. Оприбуткування та облік ФОП отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат/у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів у порядку, визначеному ПКУ. ФОП касової книги не ведуть.

У разі застосування РРО доходи, вказані ФОП – платником єдиного податку підтверджуються звітами РРО/ПРРО та виписками про рух коштів на рахунках, відкритих в установах банків.

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Закон № 3219-IX) встановлює правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Вказаний Закон № 3219-IX визначає, які суб'єкти господарювання повинні використовувати РРО у своїй діяльності та які будуть притягнені до відповідальності за порушення порядку їх використання або ж невикористання у своїй діяльності.

Як відомо, з 24 лютого 2022 року за порушення вимог Закону №3219-IX фінансові санкції до суб’єктів господарювання не застосовуються — при тому, що звільнення суб’єктів господарювання від застосування РРО у своїй діяльності немає. Однак 30 червня 2023 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», відповідно до якого механізм застосування таких санкцій (штрафів) відновлює свою дію з 1 жовтня 2023 року.

Державна податкова служба України на своєму офіційному вебсайті повідомила про особливості відновлення відповідальності за порушення вимог Закону №3219-IX у зв’язку із прийняттям до нього вказаних вище змін.

Йдеться про те, що з 1 жовтня 2023 року застосування штрафних санкцій буде відновлено щодо всіх підприємців і компаній, які займаються торгівлею, працюють у сфері громадського харчування або надають послуги.

Водночас відповідальність за порушення, вчинені в період з 1 січня 2022 року до 30 вересня 2023 року включно, анулюється для всіх суб'єктів господарювання, окрім тих, які: торгують підакцизними товарами (алкогольною, тютюновою продукцією, паливом); займаються обміном валют; ведуть діяльність у сфері азартних ігор.

Водночас Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» все ж таки виокремлено перелік суб'єктів господарювання, до яких, починаючи з 1 жовтня 2023 року, не будуть застосовані фінансові санкції (штрафи) і які звільняються від відповідальності за вчинені ними порушення вимог цього Закону (крім порушень порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів), при продажу товарів, наданні послуг на:

— тимчасово окупованих російською федерацією територіях України — по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;

— територіях активних бойових дій — по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;

— територіях можливих бойових дій — по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.

Дати завершення бойових дій і тимчасової окупації, припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих російською федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих росією затверджений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за №1668/39004.

Загалом чинним законодавством передбачені такі штрафи за порушення вимог Закону №3219-IX:

— 100% вартості товарів/послуг — за реалізацію товарів/послуг без використання РРО або за невидачу фіскального чека. При повторності порушення сума штрафу становить до 150% суми.

510 грн — за неподання звітності, пов'язаної із застосуванням РРО, та за відсутність контрольної стрічки на РРО.

5100 грн — за використання РРО, у конструкцію якого були внесені зміни, які непередбачені документацією виробника касового апарату/розробника програмного забезпечення.

Додатково до цього можуть накладатися адміністративні штрафи, а саме:

— за порушення порядку проведення розрахунків — 34–85 грн з особи, яка не використала РРО (продавця, касира), та 85–170 грн — із посадових осіб суб’єкта господарювання;

— за ненадання покупцю/клієнту можливості розрахуватися електронними платіжними засобами — 1700–3400 грн із посадових осіб суб’єкта господарювання.

ОТЖЕ, у разі допущення порушень щодо видачі в період з 1 січня 2022 року до 30 вересня 2023 року включно, Ваша відповідальність - анулюється.

У разі допущення порушення щодо видачі фіскального чеку через ПРРО - можлива відповідальність, передбачена законодавством у вигляді штрафних санкцій.

Якщо порушення в період з 1 жовтня 2023 року незначні за обсягом - є два можливі варіанти виходу із ситуації без штрафів.

Пункт 2 статті 3 Закону про РРО, вказує нам, що підприємець, будьте це ФОП чи юридична особа, зобов'язаний надати особі, яка отримує чи повертає товар, отримує чи відмовляється від послуги, включаючи ті замовлення, через які оплата здійснювалась через Інтернет, при отриманні товарів чи послуг розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції. Причому хочу ще раз підкреслити, норма Закону пише «при отриманні товару чи послуги». Отже, для того, щоб розібратися, а коли ж видавати фіскальний чек в залежності від виду платежу, ми мусимо використовувати вказану норму як базову і зафіксувати, що видаємо фіскальний чек при отриманні товару чи послуги клієнтом.

Варіант 1. Рекомендую домовитись з клієнтами про те, що їх платежі будуть повернуті... Ви маєте через службу підтримки банку або самостійно повернути кошти як "Помилково перераховані кошти" з відповідною приміткою у платіжній інструкції (Призначенні платежу)... Після цього можете провести з клієнтами повторну оплату з оформленням фіскального чеку через ПРРО.

Варіант 2. Крім того, Ви можете від імені клієнта укласти договір про надання додаткових освітніх послуг "з репетиторства", в якому передбачити можливість внесення оплати "АВАНСОВИМИ ПЛАТЕЖАМИ" і видачу фіскальних чеків за фактом надання послуги... про що підписати акт виконаних робіт датою формування проводок через ПРРО. Це дасть Вам змогу провести оплати через ПРРО заднім числом та не мати претензій від органів податкової.

Якщо Ви здійснюєте діяльність через онлайн-сервіси та не маєте постійного контакту з клієнтами в реальному житті, то повернення коштів як неналежних платежів - доволі ризикове. Тоді Вам більше підійде Варіант № 2.

З повагою, юрист та викладач Ярослав Турчин

Доброго дня, Наталія!

Фізичні особи-підприємці — платники єдиного податку другої, третьої та четвертої груп згідно з вимогами Податкового кодексу зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні розрахункових операцій незалежно від виду діяльності та обсягу доходу.

РРО/ПРРО можуть не застосовуватися у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок ФОПа, крім карткового, оскільки така операція не є розрахунковою. Тобто продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати - поточний рахунок у форматі IBAN. При розрахунках в інший спосіб - готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО/ПРРО є обов’язковим.

Основні штрафні санкції у разі невикористання РРО:

• 100% вартості товарів/послуг – за реалізацію цих товарів/послуг без використання РРО або за невидачу фіскального чека. У разі повторного порушення штраф зростає до 150% суми.
• 510 грн – за неподання звітності, пов'язаної із застосуванням РРО, та за відсутність контрольної стрічки на РРО.
• 5100 грн – за використання РРО, у конструкцію якого було внесено зміни, які не передбачені документацією виробника касового апарату / розробника програмного забезпечення.

Додатково можуть також накладатися адміністративні штрафи:

• за порушення порядку проведення розрахунків – 34–85 грн з особи, яка не використала РРО (продавця, касира), та 85–170 грн із посадових осіб суб'єкта господарювання;
• за ненадання покупцю/клієнту можливості розрахувати електронними платіжними засобами – 1700–3400 грн із посадових осіб суб'єкта господарювання.
• 25% вартості товарів/послуг у разі їх продажу без використання РРО або з використанням на неповну суму, а також 50% вартості проданих товарів/послуг за аналогічне повторне порушення (замість 100% та 150% відповідно).

Основний інструмент контролю з боку податкової служби – це фактичні перевірки, під час яких податківці можуть проводити «таємні закупівлі»: купувати товари й відстежувати дотримання правил використання РРО підприємцями. Додатково ДПС може проводити документальні планові перевірки.

Відповідальність за порушення, пов'язані з використанням РРО, може бути накладена за незастосування РРО, невидачу розрахункового документа й видачу розрахункового документа на неповну суму купівлі.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Враховуючи ,той факт , що НБУ у листі від 16.05.2019 р. №57-0007/26039 зазначив, що для проведення переказу можуть використовуватися кошти як у готівковій (формі грошових знаків), так і в безготівковій (формі записів на рахунках у банках).

При цьому відповідно до Закон №2346 ініціювання переказу проводиться, зокрема, шляхом:

• подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа;
• подання платником до будь-якого банку документа на переказ готівки і відповідної суми коштів у готівковій формі;
• подання ініціатором до відповідної установи – учасника платіжної системи документа на переказ, що використовується у відповідній платіжній системі для ініціювання переказу;
• використання держателем електронного платіжного засобу (платіжної картки).

Водночас розрахунки суб’єктів господарювання та фізосіб у разі їх здійснення готівкою без відкриття поточного рахунку шляхом унесення готівки до банків або небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, для подальшого її переказу на рахунки інших суб’єктів господарювання або фізичних осіб для платників коштів є готівковими, а для отримувачів коштів - безготівковими (п. 10 Положення №148).

Тобто для платника ситуація така:

• якщо він оплачує зі свого банківського рахунку (зокрема, і за допомогою платіжної картки) - це безготівковий розрахунок;
• якщо ж він здійснює оплату готівкою (зокрема, шляхом унесення такої готівки до каси банку або небанківської фінустанови) - це готівковий розрахунок.

А ось для отримувача коштів НБУ у коментованому листі зазначає: зарахування коштів на рахунки торговців, незалежно від способу ініціювання цих переказів (або шляхом перерахування коштів з рахунка на рахунок, або внесення готівкових коштів для подальшого переказу за допомогою платіжних пристроїв) є безготівковими розрахунками.

Які висновки можна зробити?

По-перше, щодо можливості «єдинника» приймати кошти через ті чи інші платіжні системи, щоб відповідати умові п. 291.6 ПКУ – проведення розрахунків виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Справа в тому, що як було зазначено у листі, Закон №2346 не містить терміну «грошові розрахунки».

По-друге, класифікація платежу як готівкового або безготівкового важлива для визначення дати та суми доходу, зокрема, якщо розрахунок здійснюється за допомогою платіжних карток або терміналів, а кошти надходять на рахунок наступного дня.

Зверніть увагу, що класифікація розрахунку за допомогою картки як безготівкового не звільняє платника податку від застосування РРО (у визначених для його системи оподаткування випадках). Оскільки РРО застосовується при розрахункових операціях, які, своєю чергою, є прийманням від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг).

Наприклад, якщо «єдинник» приймає оплату через інтернет-еквайринг із застосування платіжних карт за допомогою платіжних систем, він зобов’язаний використовувати РРО (роз’яснення податківців тут).

А от якщо покупець пішов до банку і оплатив через нього на рахунок продавцю (зокрема, і готівкою через касу банку), то такий платіж не проводиться через РРО.

Враховуючи сказане магазину необхідно відмовитись від коштів готівкою, а приймати платежі виключно на рахунок ФОП. З кас банків чи з електронних систем типу приват 24 , айбоксів , інших платіжних сервісів.

магазин дає клінту реквізити рахунок IBAN, едрпоу , мфо банку , призначення платежу , НАЗВА отримувача і кліент здійснює переказ на рахунок, жодної готівки через магазин.

---

у разі невикористання РРО:

• 100% вартості товарів/послуг – за реалізацію цих товарів/послуг без використання РРО або за невидачу фіскального чека. У разі повторного порушення штраф зростає до 150% суми.
• 510 грн – за неподання звітності, пов'язаної із застосуванням РРО, та за відсутність контрольної стрічки на РРО.
• 5100 грн – за використання РРО, у конструкцію якого було внесено зміни, які не передбачені документацією виробника касового апарату / розробника програмного забезпечення.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня! Пункт 14 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування" та послуг слід розуміти так, що РРО/ПРРО можуть не застосовуватись під час здійснення розрахунків за послуги з використанням банківських систем дистанційного обслуговування банків та/або сервісів переказу коштів банків чи небанківських фінансових установ.

Отже, суб’єкт господарювання може не застосовувати РРО/ПРРО у випадку проведення розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, тобто коли суб’єкт господарювання за місцем надання послуг не здійснює прийом від споживачів готівки, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо, тому і штрафів не буде.

Доброго дня!

Якщо Ви будете приймати оплату на IBAN рахунок - застосовувати РРО/ПРРО - не потрібно.

Приймання оплати через ключ-карту рахунку ФОП, на думку ДПС є розрахунковою операцією на яку треба застосовувати РРО ( крім оплати з Привату на Приват, який переадресовує на IBAN)

Згідно Індивідуальної податкової консультації від 10.02.2022 № 325/ІПК/08-01-07-09-13

"При оплаті споживачем замовлення онлайн шляхом перерахування оплати за реквізитами картки продавця , не залежно від способу здійснення такої операції, така операція буде вважатися розрахунковою у розумінні Закону № 265 і потребуватиме застосування РРО/програмного РРО та створення відповідного розрахункового документа у розумінні Закону № 265.

При здійсненні розрахунків споживачем виключно через установу банку, шляхом перерахування коштів із розрахункового рахунку на розрахункових рахунок продавця (IBAN, он-лайн банкінг) або безпосереднє внесення готівки через касу банку для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок продавця, а також використання платіжного терміналу та/або ПТКС, який належить банку, застосування РРО та/або ПРРО для суб’єкта господарювання, який є отримувачем коштів, не є обов’язковим."

з 1 жовтня 2023 року вже застосовуються штрафні санкції за порушення роботи з РРО

У разі встановлення протягом календарного року факту непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи до суб’єкта господарювання за рішенням відповідних контролюючих органів застосовують фінансові санкції у таких розмірах:

• вчинене вперше — 100% вартості проданих товарів (робіт, послуг);
• за кожне наступне вчинене порушення — 150% вартості проданих з порушеннями товарів (послуг) (п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР, п. 61 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України).

Оскільки продаж товару без застосування РРО та/або програмного РРО не є триваючим порушенням і невидача касового чеку під час кожного продажу товару є окремими порушенням, то наступне незастосування РРО та/або ПРРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням. Тобто наступне незастосування РРО та/або ПРРО чи невидача чеку при продажу товару вважатимуть повторним порушенням.

Отже, якщо контролери під час перевірки суб’єкта господарювання виявлять підтверджені належним чином факти неодноразових порушень вимог щодо застосування РРО та/або ПРРО, застосовують фінансові санкції у розмірі 100% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг). За кожне наступне вчинене порушення — у розмірі 150% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг).

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Бажаю успіхів!

Доброго дня. Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №3219-IX встановлює правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Вказаний Закон №3219-IX визначає, які суб'єкти господарювання повинні використовувати РРО у своїй діяльності та які будуть притягнені до відповідальності за порушення порядку їх використання або ж невикористання у своїй діяльності.

Ст. 3 Закону №3219-IX закріплює перелік суб'єктів господарювання, котрі повинні використовувати у своїй діяльності РРО, до яких відносяться суб'єкти господарювання, що здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також здійсненні операцій з приймання готівки для виконання платіжної операції.

Водночас положеннями Закону №3219-IX та Постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336 «Про забезпечення реалізації ст. 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» закріплено перелік суб’єктів господарювання, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій.

Варто зазначити, що для підприємців на єдиному податку, які не є платниками ПДВ та не продають підакцизні товари, технічно складні побутові товари, медичні засоби чи ювелірні вироби, з 1 жовтня 2023 року до 31 липня 2025-го передбачені такі штрафи за відсутність РРО: 25% вартості товарів/послуг у разі їх продажу без використання РРО або з використанням на неповну суму, а також 50% вартості проданих товарів/послуг за аналогічне повторне порушення.

Як відомо, з 24 лютого 2022 року за порушення вимог Закону №3219-IX фінансові санкції до суб’єктів господарювання не застосовуються — при тому, що звільнення суб’єктів господарювання від застосування РРО у своїй діяльності немає. Однак 30 червня 2023 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», відповідно до якого механізм застосування таких санкцій (штрафів) відновлює свою дію з 1 жовтня 2023 року.

Державна податкова служба України на своєму офіційному вебсайті повідомила про особливості відновлення відповідальності за порушення вимог Закону №3219-IX у зв’язку із прийняттям до нього вказаних вище змін.

Йдеться про те, що з 1 жовтня 2023 року застосування штрафних санкцій буде відновлено щодо всіх підприємців і компаній, які займаються торгівлею, працюють у сфері громадського харчування або надають послуги.

Водночас відповідальність за порушення, вчинені в період з 1 січня 2022 року до 30 вересня 2023 року включно, анулюється для всіх суб'єктів господарювання, окрім тих, які: торгують підакцизними товарами (алкогольною, тютюновою продукцією, паливом); займаються обміном валют; ведуть діяльність у сфері азартних ігор.

Водночас Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» все ж таки виокремлено перелік суб'єктів господарювання, до яких, починаючи з 1 жовтня 2023 року, не будуть застосовані фінансові санкції (штрафи) і які звільняються від відповідальності за вчинені ними порушення вимог цього Закону (крім порушень порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів), при продажу товарів, наданні послуг на:

— тимчасово окупованих російською федерацією територіях України — по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;

— територіях активних бойових дій — по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;

— територіях можливих бойових дій — по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.

Дати завершення бойових дій і тимчасової окупації, припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих російською федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих росією затверджений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за №1668/39004.

Загалом чинним законодавством передбачені такі штрафи за порушення вимог Закону №3219-IX:

— 100% вартості товарів/послуг — за реалізацію товарів/послуг без використання РРО або за невидачу фіскального чека. При повторності порушення сума штрафу становить до 150% суми.

510 грн — за неподання звітності, пов'язаної із застосуванням РРО, та за відсутність контрольної стрічки на РРО.

5100 грн — за використання РРО, у конструкцію якого були внесені зміни, які непередбачені документацією виробника касового апарату/розробника програмного забезпечення.

Додатково до цього можуть накладатися адміністративні штрафи, а саме:

— за порушення порядку проведення розрахунків — 34–85 грн з особи, яка не використала РРО (продавця, касира), та 85–170 грн — із посадових осіб суб’єкта господарювання;

— за ненадання покупцю/клієнту можливості розрахуватися електронними платіжними засобами — 1700–3400 грн із посадових осіб суб’єкта господарювання.