Почніть консультацію з юристом онлайн
Задайте питання юристу
882 юристів готові відповісти зараз
Відповідь за ~15 хвилин
По цивільній справі суд першої інстанції, відмовив у задоволенні зустрічної позовної заяви і постановив рішення, яким було вирішене питання про права та інтереси особи, яка не брала участь у справі.
Ця особа через деякий час подала апеляційну скаргу.
Апеляційний суд поновив строки, відкрив апеляційне провадження, провів та закінчив підготовчі дії, призначив справу до розгляду, надав сторонам строк для подання відзиву.
ПИТАННЯ:
Чи може апеляційний суд на цій стадії, тобто саме після призначення справи до розгляду, розглянувши апеляційну скаргу в судовому засіданні, закрити апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК, пославшись на те, що, на його думку, права та інтереси особи, яка подала апеляційну скаргу, оспорюваним рішенням порушені не були?
Схожі питання
Кодекси Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНове у блогах Юристи.UA
Відповіді юристів (8)
Адвокат, 24 роки досвіду
Доброго дня.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК, апеляційний суд закриває апеляційне провадження без винесення рішення по суті апеляційної скарги після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов’язки такої особи не вирішувалося.
Сама правова конструкція цієї норми вказує на стадію апеляційного провадження коли суд має право на ці процесуальні дії - з моменту відкриття апеляційного провадження до моменту винесення рішення по суті апеляційної скарги. Так як одним з етапів дій апеляційного суду на цій інстанції є судовий розгляд, то таке рішення може бути прийняте в цей момент, після дослідження доказів справи та доводів апеляційної скарги
Юрист, м. Харків, 16 років досвіду
Спілкуватися у чатіВІТАЮ ВАС АНАСТАСІЯ! Відповідь на Ваше питання вже міститься у моїй відповіді на Ваше попереднє питання щодо приєднання до апеляційної скарги. https://uristy.ua/ua/question/95771
Повторюсь.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18) вказано, що «суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу після спливу річного строку з дня складання повного тексту судового рішення. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю. Тобто апеляційному суду необхідно було відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного нотаріуса, а у разі з`ясування, що судовим рішенням питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалося, закрити апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України».
Посилання на повний текст судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень (ЄДРСР):
https://reyestr.court.gov.ua/Review/87888117
Чинним законодавством фактично інтегровано у вітчизняну модель судоустрою та судочинства елементи англо-саксонської прецедентної моделі права. Зокрема, введено інститут врахування судами правових позицій Верховного Суду, як вищої судової інстанції загальної юрисдикції.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 263 ЦПК України, Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з частинами п"ятою, шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Згідно з частиною першою статі 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою статі 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Отже, судове рішення, оскаржене особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків такої особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є заявник, або містити висновки про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
За наслідками розгляду справи суд апеляційної інстанції в такому випадку виносить Ухвалу іменем України. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 390 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (ч. 2 ст. 390 ЦПК України).
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (ч. 3 ст. 390 ЦПК України).
З повагою, юрист Ярослав Турчин
Юрист, м. Дніпро, 31 рік досвіду
Закон України " Про судоустрій і статус суддів" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19):
"Стаття 2. Завдання суду
1. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права,...
Стаття 6. Незалежність судів
1. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права...
2. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права...";
" Стаття 13. Обов’язковість судових рішень...
5. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
6. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права...
Стаття 46. Пленум Верховного Суду...
2. Пленум Верховного Суду:...
10-1) з метою забезпечення однакового застосування норм права при вирішенні окремих категорій справ узагальнює практику застосування матеріального і процесуального законів, систематизує та забезпечує оприлюднення правових позицій Верховного Суду з посиланням на судові рішення, в яких вони були сформульовані;
10-2) за результатами аналізу судової статистики та узагальнення судової практики надає роз’яснення рекомендаційного характеру з питань застосування законодавства при вирішенні судових справ;...
9. Пленум Верховного Суду приймає з розглянутих питань постанови.";
ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6106):
"Стаття 10. Верховенство права та законодавство, відповідно до якого суд вирішує справи
1. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
2. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
3. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
4. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
5. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
6. Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.
У такому випадку суд після ухвалення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України.
7. У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.
8. У разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України.
9. Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права)...
Стаття 258. Види судових рішень...
4. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови."
Закон України " Про судоустрій" (втратив чинність; https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3018-14/ed2010...):
"Стаття 55. Пленум Верховного Суду України...
2. Пленум Верховного Суду України:...
6) дає роз'яснення судам загальної юрисдикції з питань застосування законодавства, у разі необхідності визнає нечинними відповідні роз'яснення вищих спеціалізованих судів;..".
---
Доброго дня, Ярославе Олексійовичу! Це моя реакція на Ваш висновок про "інтеграцію у вітчизняну модель судоустрою та судочинства елементи англо-саксонської прецедентної моделі права". Насправді, як я вважаю, ніякої інтергації немає, її не може бути, а є поєдання, схрещення "жаби з гадюкою", "впихування невпихуємого", правовий нігілізм законодавчого органу влади (депутатського корпусу) та суддівського, правознавчого корпусу. По-перше, в Україні діє, передбачено, як засада судочинства, принцип верховенства права, керування виключно законом, впритул до застосування аналогії закону та аналогії права, але не керування рішенням іншого суду в іншій справі; ніякого застосування рішення суду в іншій справі ст.10 ЦПК не передбачає. Верховенство права і прецендент є неможливим поєднанням, є взаємовиключенням. Таке поєднання, яке фактично закріплено ч.ч.5 та 6 ст.13 Закону про судоустрій та статус суддів є, по-перше, колізією права, по-друге, вносить хаос та невизначеність при розгляді судових справ, має наслідком різні рішення за однакових обставин, тобто винесення несправедливих рішень. По-друге, дані вимоги застосування постанов Верховного суду мають початком прийняття цього Закону про судоустрій та статус суддів ще у попередній редакції у 2010 році з подачі сумнозвісного реформатора Портнова - але всім відомо, в інтересах кого були ці дії. По-третє, це є наслідком валу в той, та з того часу юристів, катастрофічного падіння їх кваліфікації. Чого варта лише підготовка президетської команди ("слуг народу") після обрання Президентом України Володимира Зеленського у Трускавці. З цього приводу і якість внесення зміни до абз.одинадцятого ст.23 Закону про моіблізацію щодо відсутності інших працездатних осіб, зобов'язаних по закону утримувати родичів військовозобов'язаних, як умови їх відстрочки від призову - зміну прийняли, а як її виконати, не спромоглись. По-четверте, попереднім Законом про судоустрій було передбачено право Пленуму ВСУ про надання ним керівних роз'яснень нижчестоячим судам, що визначало єдину політику судочинства - чинним Законом про судоустрій та статус суддів це повноваження Пленуму ВСУ знівельовано, зведено до рекомедаційного характеру постанов Пленуму. По-п'яте, і рішення Пленуму ВСУ, і рішення Верховного Суду в окремих справах передбачені у формі постанов, при цьому ч.ч.5 та 6 ст.13 чинного Закону про судоустрій (скорочено) посилаються на постанови ВС, тобто незрозуміло, про які постанови ВСУ йдеться. Як висновок, до застосування підлягає принцип верховенства права, тобто закон, а фактично "маємо те, що маємо" - деградуємо.
Адвокат, м. Миколаїв, 33 роки досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня, Анастасія!
Стаття 362 ЦПК зазначає наступне:
1. Суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо:
1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги;
2) після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;
3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов’язки такої особи не вирішувалося.
2. Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
Отже, як бачите, після відкриття апеляційного провадження суд може закрити провадження. Тому відповідь на Ваше питання - так. Суд може на стадії призначення спави до розгляду закрити провадження.
З повагою, адвокат Айвазян.
Юрист, м. Харків, 16 років досвіду
Спілкуватися у чатіШановний колего Сидоров! Коли копіюєте матеріали з інших сайтів - будьте уважнішим та перевіряйте інформацію та судові рішення у Реєстрі.
Ось посилання на цю Ухвалу ВП ВС в ЄДРСР: https://reyestr.court.gov.ua/Review/82308628
Нажаль, в силу приписів частини четвертої статті 263 ЦПК України, частин п"ятої, шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду.
Висновки, які можуть міститись в ухвалах навіть Великої Палати Верховного Суду - нажаль (або нащастя) не мають зобов"язуючої процесуальної сили для судів, органів державної влади та інших суб’єктів владних повноважень.
З повагою, юрист Ярослав Турчин
Юрист, м. Дніпро, 31 рік досвіду
ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text):
Стаття 362. Закриття апеляційного провадження
1. Суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо:...
3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов’язки такої особи не вирішувалося...".
---
Доброго дня, пані Анастасіє! За логікою наведеної норми та порядку цивільного судочинства апеляційний суд розглядає спір після вирішення його судом першої інстанції. Тобто, виходячи з того, що судом першої інстанції права, свободи та інтереси особи, що подала апеляційну скаргу, не вирішувались, то апеляційне провадження підлягає до закриття для попереднього вирішення спору судом першої інстанції. Вашим питанням "суд першої інстанції, відмовив у задоволенні зустрічної позовної заяви і постановив рішення, яким було вирішене питання про права та інтереси особи, яка не брала участь у справі". Тобто, за таких обставин апеляційний суд, як я вважаю, не має, не мав права закрити апеляційне провадження.
Адвокат, м. Київ, 31 рік досвіду
Доброго дня, Настя.
Так, как суд апеляційної інстанції має право закрити апеляційне провадження.
Але на це треба звернути увагу у Відзиві на апеляційну скаргу та бажано зробити окремо клопотання про закриття апеляційного провадження, яке подати в додаток до відзиву, з направленням до суду апеляційнох інстанції, одночасно з направленням учасникам апеляційного провадження.
ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 40-41, 42, ст.492)
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text
Стаття 362. Закриття апеляційного провадження
1. Суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо:...
3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов’язки такої особи не вирішувалася. ...
Всього доброго.
З повагою, адвокат Євген Олександрович.
Юрист, м. Суми, 5 років досвіду
Доброго дня!.
Підстави відмови у відкритті апеляційного провадження
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо:
апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню;
є ухвала про закриття провадження у зв’язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї самої особи на це саме судове рішення;
є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення;
скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки;
пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п’яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи в порядку, визначеному статтею 272 Цивільного процесуального кодексу України. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції (стаття 358 Цивільного процесуального кодексу України).
Закриття апеляційного провадження
Суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо:
після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги;
після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;
після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов’язки такої особи не вирішувалося.
Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (стаття 362 Цивільного процесуального кодексу України).
З повагою,
Костянтин Гончаренко