Звонки колекторів з мфо

Доброго дня!

Якщо у родичів борг - він ніяким чином не пов'язаний з Вами, адже Ви не підписували кредитних договорів. Якщо колектори Вам активно дзвонять та погрожують - напишіть заяву на те, щоб Ваші персональні дані прибрали з колекторських баз, а за необхідності, подайте скаргу до НБУ або уповноваженого з прав людини.

Ніколи не вірте, якщо колектори кажуть:

• Ми приїдемо описувати ваше майно – без рішення суду та відкриття виконавчого провадження, описати майна не можна.
• Ми відкриємо кримінальну справу про шахрайство – не повернення кредиту не підпадає під шахрайство.
• Я з поліції з приводу вашого кредиту - жоден співробітник поліції не дзвонитиме та вимагатиме погашення боргу.
• Надсилають «рішення суду» про стягнення коштів – якщо ви не отримували повісток із суду, то знайте – це підробка.
• Ми заборонимо виїзд за кордон – без суду та виконавчого провадження це неможливо зробити.
• Про виїзну групу – це теж класична «лякалка».

Протидія колекторам

Згідно з законом про колекторів, позичальник може:

- написати скаргу до НБУ на незаконні дії колекторів;

- Вимагати дотримуватися етичного кодексу колекторів;

- Вимагати дотримуватись режиму дзвінком;

- Заборонити дзвонити на роботу чи родичам.

Якщо колектори порушують закон, застосовуються санкції: штраф (51 000 - 102 000 грн), виключення з реєстру, кримінальна відповідальність, втрата права займатися колекторським бізнесом.

Скарга на колекторів

Для того, щоб зафіксувати порушення, необхідно записати кілька розмов або зберегти повідомлення. Після цього, в залежності від ситуації:

Якщо колектори або МФО дзвонять Вам за боргом родичів, потрібно направити вимогу колекторам виключити Ваш номер телефону з їх баз даних. Після цього направити скаргу в НБУ та Уповноваженій з прав людини з вимогою провести перевірку.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Бажаю успіхів!

Доброго дня, Павло!

З 14 липня минулого року вступив в силу Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості” № 1349-ІХ від 19 березня 2021 року. Щоправда банківський працівник назвав його безграмотно, оскільки таку назву мав законопроект, а ні вже прийнятий закон.

Передусім, новий закон запроваджує вимоги етичної поведінки при врегулюванні простроченої заборгованості.

Хто має керуватися вимогами етичної повединки

Зміни в законі поширюються на всіх юридичних осіб, які здійснюють діяльність з врегулювання заборгованості, та на всіх фізичних та юридичних осіб, які залучені ними до цього процесу. Йдеться про перших кредитодавців та нових кредиторів, незалежно від того, скільки разів було відступлено право вимоги. Тобто як банки, так колекторські компанії повинні дотримуватися норм цього закону при спілкуванні зі споживачами.

Нагадую, що з 1 липня 2020 року мікрокредитні організації також перебувають під наглядом НБУ.

Під дію закону не підпадає лише діяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно закону колекторів почали нарешті контролювати

До 14 липня Національний банк України мав створити спеціальний реєстр колекторських організацій (ст.24 Закону “Про споживче кредитування”). Цей реєстр буде розміщено у вільному доступі. Після цієї дати компаніям, які не будуть включені до реєстру, буде заборонено здійснювати діяльність по стягненню заборгованості, а банки повинні будуть розірвати з ними вже заключені договори.

Заборона телефонувати вночі.

Банки, колектори та будь-які інші залучені до стягнення заборгованості юридичні та фізичні особи мають право взаємодіяти лише напряму зі споживачем, який має заборгованість, або його представником, спадкоємцем, поручителем. Забороняється повідомляти про наявність простроченої заборгованості третім особам, якщо вони не були визначені споживачем в договорі та/або не надали згоду на спілкування.

При цьому телефонувати можна виключно з 9 до 20 години у робочі дні та не більше двох разів на добу, проводити особисті зустрічі можливо лише за попереднім узгодженням.

Заборонено використовувати автододзвін довше ніж 30 хвилин на добу, телефонувати з прихованого номера.

Окремо зазначається про заборону погрожувати боржникові та іншим особам, вводити їх в оману, шкодити їх репутації та інше.

Всі ці зміни, визначені у ч.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1349-ІХ, вже набрали чинності.

Більш поглиблено всі деталі комунікації зі споживачем кредиту та іншими особами визначено у новій ст. 25 Закону “Про споживче кредитування”, яка вводиться в дію з 14 липня.

Від 14 липня, згідно ч. 4 вищезгаданої статті 25 Закону “Про споживче кредитування”, кредитодавець, новий кредитор, колекторська компанія зобов’язані здійснювати відео- чи аудіофіксацію кожної взаємодії із споживачем та іншими особами, та зобов’язані зберігати всі носії відповідної інформації протягом трьох років.

При цьому оброблятися можуть лише персональні дані споживача, його представника, спадкоємця, поручителів та осіб, які надали згоду на таку взаємодію.

Але ч.4 ст. 25 Закону “Про споживче кредитування” містить пряму заборону в будь-якому випадку обробляти такі персональні дані споживача або інших осіб:

1) щодо графіка його роботи;

2) щодо місця та часу відпочинку;

3) щодо поїздок у межах та за межі України;

4) щодо місця та часу зустрічі з рідними, друзями та іншими особами;

5) щодо інформації, розміщеної в соціальних мережах;

6) щодо стану здоров’я;

7) щодо політичних поглядів та релігійних переконань;

8) щодо членства у партіях та громадських об’єднаннях;

9) фото та відеоматеріалів із його зображенням (крім випадків, коли на це є письмова згода відповідної особи).

Нова форма договорів

Передбачено, що після введення Закону в дію (після 14 липня) всі договори про споживче кредитування (тобто про кредити, які надаються на особисті потреби, а не на підприємницьку діяльність, в тому числі договори з мікрокредитними організаціями) повинні містити інформацію про вимоги щодо етичної поведінки при врегулюванні простроченої заборгованості, про право споживача на звернення до Національного банку України у випадку недотримання зазначених вимог, а також на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої споживачу у процесі врегулювання простроченої заборгованості, та інформацію про кримінальну відповідальність, передбачену статтею 182 Кримінального кодексу України за незаконне збирання, зберігання, використання, поширення конфіденційної інформації про третіх осіб.

Якщо таке попередження буде відсутнє, договір буде вважатися нікчемним. Також у договорі має бути визначено право кредитодавця залучати до врегулювання простроченої заборгованості колекторську компанію; в іншому випадку він не зможе скористатися її послугами. Відповідні зміни були внесені до ст. 12 Закону України “Про споживче кредитування”.

Крім цього, у договорі повинна зазначатися заборона повідомляти третім особам інформацію про укладення споживачем договору, наявність заборгованості та ін. Якщо споживач при укладенні договору повідомляє дані будь-яких третіх осіб, на нього покладається обов’язок щодо отримання згоди таких третіх осіб на обробку їхніх персональних даних.

Зміни не стосуються договорів, які були або будуть укладені до 14 липня 2021, але якщо дія цих договорів після цієї дати продовжується, вони мають бути приведені у відповідність із цими вимогами.

Кому можуть телефонувати колектори, а кому ні?

Згідно ч. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1349-ІХ, з 14.04.2021 заборонено будь-яким чином взаємодіяти з приводу укладеного споживачем договору з особами, які не надали згоди на таку взаємодію, та повідомляти будь-яким чином третіх осіб про заборгованість споживача (крім споживача, його представника, спадкоємця, поручителя, майнового поручителя).

Ч. 9 ст.25 Закону “Про споживче кредитування”, яка вводиться в дію з 14 липня, запроваджує додаткові обмеження: комунікація кредитодавця, колекторської компанії та ін. з особою має бути негайно припинена з моменту отримання документів, які підтверджують, що ця особа

1) є недієздатною або обмеженою в дієздатності;

2) перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров’я;

3) має інвалідність І групи;

4) є неповнолітньою.

Повідомлення про передачу заборгованості

Після 14 липня, якщо банк або інша організація продає чи перепродає вашу заборгованість іншій, він буде зобов’язаний вас про це повідомити протягом 10 робочих днів, а то телефоном або поштою, та надати інформацію про нового кредитора або колекторську компанію (найменування, код ЄДРПОУ, місцезнаходження, номер телефону, адресу, адресу електронної пошти).

Зі свого боку, кредитодавець, новий кредитор або колекторська компанія, які вперше вам телефонують або пишуть, мають повідомити (ч.2 ст.25 Закону “Про споживче кредитування”):

1) повне найменування кредитора (якщо право вимоги було передано), повне найменування власної організації, номер телефону, адресу для листування;

2) ПІБ особи, яка безпосередньо телефонує;

3) правову підставу взаємодії;

4) розмір простроченої заборгованості.

На вимогу споживача або інших осіб, новий кредитор, колекторська компанія зобов’язані протягом п’яти робочих днів (першому кредитодавцю на це дається сім днів) надати всі документи, у тому числі детальний розрахунок простроченої заборгованості та всіх інших платежів по кожному платіжному періоду та підставу їх нарахування.

До моменту надання таких документів, повторно телефонувати або в інший спосіб комунікувати зі споживачем та ін. забороняється.

Важливо! Згідно ч.8 ст.25 ЗУ “Про споживче кредитування”, обов’язок з оплати/компенсації витрат на здійснення врегулювання простроченої заборгованості покладати на споживача забороняється. Витрати на врегулювання простроченої заборгованості, які не передбачені договором, здійснюються виключно за рахунок коштів кредитодавця, нового кредитора, колекторської компанії.

Які нові санкції передбачено для недобросовісних колекторів?

З 14 липня на колекторів можна і треба буде скаржитися безпосередньо банку, з яким було укладено договір. Згідно нової статті 27 Закона України “Про споживче кредитування”, якщо протягом року на колекторську компанію надійшло дві та більше підтверджені скарги, банк повинен розірвати з нею співпрацю.

Крім цього, потрібно подавати скаргу до Національного банку України. Відповідно до змін, які внесено до ст.41-1 Закона України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, за порушення етичної повединки при врегулюванні простроченої заборгованості НБУ може застосувати штраф у розмірі від 3000 до 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (т.зн. від 51000 до 102000 грн).

Крім того, новими змінами передбачено санкції для банків та інших організацій, які передали ваші дані недобросовісним компаніям.

Порушення вимог щодо етичної поведінки може бути підставою відкликання НБУ ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг (ст.38-1 Закона України “Про фінансові послуги).

Ці норми вступають в дію з 14 липня. Але зараз –

Що робити, якщо вас турбують колектори?

Фіксувати всю комунікацію з ними.

Вимагати від осіб, які до вас звертаються, надання інформації про себе та компанію, яку вони представляють.

Вимагати надання всіх документів про заборгованість у письмовому вигляді.

Дзвонити на 102, писати заяву про вчинення злочинів згідно ст. 182, ст.189 ККУ.

Повідомити про дії такої компанії НБУ та банку або іншій організації, з якою було укладено договір, якщо вона вам відома. Якщо йдеться про заборгованість банку, виведеному з ринку – необхідно звертатися до ФГВФО.

Звернутися на офіційну адресу цієї компанії з письмовим зверненням з вимогою негайно припинити порушення законодавства.

Подати на компанію позов про компенсацію моральної шкоди за допомогою центрів БПД.

Важливо! Згідно ст. 517 Цивільного кодексу України, боржник має право не виконувати свого обов’язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні.

Пам’ятайте – колектори повинні надати вам всю інформацію про себе та правові підстави, на яких вони до вас звертаються, дотримуватися встановлених вимог етичної повединки, законодавства про захист персональних даних та інших вимог діючого законодавства. В іншому випадку їхні дії є протиправними.

З повагою, адвокат Айвазян.

Національний банк України має повноваження на захист прав споживачів фінансових послуг і регулює поведінку банків та небанківських фінансових установ щодо їхніх клієнтів. Cпеціальний підрозділ, який цим опікується, – Управління захисту прав споживачів фінансових послуг.

Маємо три основні напрямки роботи у захисті прав споживачів фінансових послуг:

робота зі зверненнями громадян;

встановлення вимог до фінансових установ;

нагляд за додержанням законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг та контроль за дотриманням законодавства про рекламу (в частині реклами у сфері фінансових послуг).

Звертайтесь з скаргою до НБУ.