Що робити якщо нарахували величезні проценти по мікро займу

Доброго дня, нічого не сплачувати, вирішувати питання у судовому порядку.

Якщо телефонують, погрожують, звертайтесь до поліції. Або змініть номер.

Маю, досвід у вирішенні вашого питання.

Правозахисник Корнійчук Євген Іванович, маю всі необхідні знання та навички для вирішення питань будь якої складності.

Щодо стягнення стягнення процентів - насамперед витребуйте розрахунок заборгованості. Вам необхідно зрозуміти природу нарахування виходячи з умов кредитного договору. Після цього приймите рішення щодо алгоритму своїх дій.

Щодо дзвінкам близьким - звертайтесь до НБУ зі скаргою. Якщо Ваші родичі не давали дозволу на взаємодію це порушення норм ЗУ "Про споживче кредитування".

Доброго дня, Артеме!

Дійсно Вам не треба поспішати щось робити. Але це зовсім не значить, що Ви повинні терпіти хамську поведінку працівників МФО!

Що дозволено МФО та колекторам в таких випадках роз'яснює Національний банк України:

"Проводити телефонні та відеопереговори, особисті зустрічі (виключно з 9 до 19 години, за умови що особа, з якою здійснюється взаємодія, не заперечує проти проведення з нею зустрічі та попередньо надала на це згоду).

Надсилати текстові, голосові та інші повідомлення засобами телекомунікації. (“автодозвон”, що відбувається без залучення працівника).

Надсилати поштові відправлення з позначкою "Вручити особисто" за місцем проживання чи перебування або за місцем роботи фізичної особи.

Взаємодіяти зі споживачем не більше 2-х разів на добу".

Ви повинні знати, що до неетичних методів поведінки відносять:

• дзвінки вночі;
• автодозвон більше 30 хвилин на добу;
• дзвінки у вихідні, святкові та неробочі дні;
• введення в оману про наслідки невиконання зобов’язань;
• погрози, шантаж, вимоги від близьких осіб взяти на себе зобов’язання;
• збирати та обробляти персональну інформацію про графік роботи, місця відпочинку, інформацію із соціальних мереж, особисті фотографії.

Не варто ховатися від кредиторів. Борг треба так або інакше повертати. Якщо у Вас є проблеми з поверненням грошей зверніться до мікрофінансової установи та домовтеся про реструктуризацію боргу.

Якщо ж домовитись не вийшло і МФО продовжує застосовувати неетичні методи, рекомендую зібрати докази (записати телефонні розмови, сробити скріншоти повідомлень) та надіслати скаргу на фінансову компанію, що вимагає повернення Вашої заборгованості, та надати зібрані докази до Національного банку. НБУ, в свою чергу, може застосовувати до компаній-порушників заходи впливу – від штрафів аж до відібрання ліцензії.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю.

Що робити якщо нарахували величезні пеню за мікро займ незаконно телефонують близьким та родичам можна їх зменшити чи якийсь артельнативний спосіб вирішення цієї проблеми

На якій підставі нарахували космічні відсотки? Ви маєте кредитний договір? У будь-якому випадку варто проаналізувати його зміст аби зрозуміти законність цього.

Що стосується дзвінкам родичам, скоріше за все борг вже продано колекторській компанії в порядку переуступки.

Якщо борг дійсно було уступлено колектроській компанії, то треба домовлятись з ними щодо рестуктуризації боргу або взагалі щодо часткового прощення боргу. На практиці, колектори і самі не проти піти на часткове прощення боргу, усвідомлюючи незаконність відсотків та складність стягнення боргу в судовому порядку.

В доповнення до своєї відповіді.

Обов'язково скористайтеся правом оскарження дій МФО в НБУ в разі їх незаконності. Ця тема для МФО досить чутлива. За порушення правил взаємодії передбачені санкції регулятора від застосування штрафу до позбавлення ліцензії.

Артем!

Що стосується непорівняного з тілом кредиту розміру нарахованих процентів, то тут треба розбиратися: аналізувати кредитну угоду, вивчати обставини отримання кредиту та його історію тощо.

Часом МФО у своїй діяльності використовують не зовсім прозорі методи роботи, включно з нарахуванням процентів, видаючи своє бажане за Ваше реальне.

В таких випадках дії МФО можно легко оскаржити подавши

звернення із заявою до регулятора- Національного банку України і Національної комісії з фондового ринку та цінних паперів про підроблені документи для укладення договору онлайн – кредиту на ваше ім’я;

звернення до суду про визнання договору позики (кредитного договору) недійсним, цей пункт напряму залежить від результатів розгляду заяви полюцією, проведеного нею розслідування та результатів кримінальної справи, найкраще подавати такий такий Дана позовна заява розглядається за правилами загального позовного провадження. В ході розгляду справи необхідно буде доказати, що договір Ви не укладали, про його існування не знали, на сайті МФО не реєструвались і переписки з ними взагалі не вели. Варто подати клопотання до суду про витребування у мобільного оператора, номер якого було зазначено для отримання кредиту, відомостей про місцезнаходження номеру та роздруківку смс - повідомлень. Також, у клопотанні зазначити вимогу по витребуванню інформації по банківській карті, на яку були перераховані кредитні кошти.

У разі, якщо МФО відступило право вимоги колекторам і вам телефонують з погрозами, тоді слід звернутись до правоохоронних органів із заявою про відкриття кримінального провадження за наступними статтями Кримінального кодексу України: стаття 182 - Порушення недоторканності приватного життя; стаття 189 – Вимагання; стаття 190 - Шахрайство; стаття 355 - Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань.

Згідно пункту 4 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, якщо заява (повідомлення) надійшла до органу (підрозділу) поліції під час особистого звернення заявника одночасно з її (його) реєстрацією в ІТС ІПНП або журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (далі - журнал ЄО), уповноважена службова особа оформлює та видає заявникові талон-повідомлення ЄО про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію.

Згідно пункту 4 розділу ІІ вищезгаданого Порядку, особу, яка заявляє або повідомляє про кримінальне правопорушення, уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції або інший поліцейський попереджає про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, передбачену статтею 383 Кримінального кодексу України.

Доброго дня.

Краще звернутися до юриста з питанням складання письмової заяви про реструктуризацію боргу. З'ясувати розмір тіла кредиту, яка сума %, а скільки пені.

Якщо звучать погрози - це колекторська діяльність, яка заборонена в Україні - тут треба писати скаргу в НБУ (Национальний банк України), який регулює діяльність всіх фінансових установ.

Наступним кроком з боку МікроФінансових Організацій (МФО) є звернення до нотаріуса за виконавчим написом, подача його до виконавчої служби та арешт всіх рахунків/карток.

Не чекайте поки Вам заблокують картки - письмово звертайтесь до МФО та НБУ.

Практика показує, що при грамотному зверненні (за допомогою юриста чи адвоката) МФО закриває борг за тіло кредита, максимум за 1,5 розміри тіла кредита.

Вітаю Вас, пане Артем!

Щиро співчуваю Вам, але не розумів ніколи людей, які беруть гроші в борг у ломбардів, онлайн-шахрайських організацій, які знаходяться "під кришею" міжнародних фінансових груп та високих чинів в Урядах держав за відповідні хабарі, на чиї 200-300-400 % річних заплющують очі суди, під лозунгом "Бачили очи, на яких умовах брали гроші". Так, усі усвідомлюють, що це класичне "лихварство" ХVI-ХІХ століття, яке загнало українців свого часу в кріпацтво, панщину та боргову кабалу. Саме таке явище відобразили в своїх творах Оноре Де Бальзак "Гобсек" та Федір Достоєвський "Злочин і кара", які є обов"язковими для вивчення наприклад на юридичних факультетах Японії під час вступного курсу "Юридичної деонтології".

Скоріш за все Ви дійсно добровільно підписали умови про ненормальну відсоткову ставку кредита, яку фізично неможливо виплатити. З економічної точки зору ця ставка непідйомна і її можуть покрити люди з дуже великим приростом доходу... які звісно не будуть брати позику, адже в них гроші і так є... В принципі кредитні ліміти для цього і існують, щоб надати гроші на короткий строк... наприклад їхав на автомобілі по дорозі... лопнула шина... викликав аварійку чи дотяг авто до СТО на ремонт... при собі грошей немає - заплатив карткою.. потім повернув гроші на місце. В інших випадках з кредитами та МФО краще не зв"язуватись.

Не знаю, що Вам у цьому випадку сказати з юридичної точки зору. Якщо гроші брали і витрачали дійсно Ви, то шансів відбитись від задоволення позову - майже нуль. На те відповідна майже 100 % практика судів України, з повним ігноруванням можливих проблем простих людей, того, що 200-400% річних то не ставка, а грабіж. Потрапити на порядного суддю в першій інстанції, рішення якого не зріже апеляція чи касація - майже рівні нулю...

Якщо у Вас немає зареєстрованого на Вас нерухомого майна, автомобілів чи інших майнових прав, які можуть стягнути державні виконавці по боргам - а так само немає офіційних доходів, то Вам фактично нічого зробити не можуть. Ну максимум, що змусять державного виконавця заборонити виїзд за межі України. Так зараз усі громадяни України чоловічої статі від 18 до 60 років під такою забороною без будь-яких боргів, звісно окрім "батальйону Монако", та тих кому пощастило не бути в Україні до 24.02.2022 р., або виїхати.

Якщо Ваш доход менше 13400 грн. на місяць, то саме цю суму можна розблокувати буде щомісячно навіть при накладенні арешту виконавця. Такі вимоги законодавства в умовах воєнного стану.

Якщо є майно, то перепишіть його на близьких. Як правило історію операцій з майном ніхто не відшукує, якщо це майно не було заставним чи якщо про нього не зазначалось в анкетах.

Якщо є можливість полишити цю країну, в якій дозволяється фактично "середньовічне лихварство", то спробуйте знайти кращої долі в тій же Європі. Більшість людей до 50 років хто виїхав кажуть, що на світ народилися і не планують повертатися. Чому? - Бо людям платять реальні ринкові зарплати за ринкову працю. А казочки олігархів, що у українців в Україні не така "продуктивність праці"... чомусь в Європі у тих самих українців уже зовсім інша "продуктивність праці". То може проблема не в українцях, а в менеджменті, в олігархах, в чиновниках, які рекетують підприємців на своїх посадах шляхом права застосовувати чи не застосовувати такі самі ненормальні, як % по кредитам, штрафи і санкції... Поки в українців витягають останнє усіма можливими і неможливими способами, поки міністри багатіють в рази в той час як прості люди скидаються та донатять на дрони, супутники, бронежилети та ін... - толку не буде... Якщо є можливість - міняйте країну... поки вік і сили дозволяють побудувати нове життя, підлаштуватись під нормальні стандарти співіснування цивілізованих людей, а не імітацію та профанацію реформ, що в будь-яких варіантах зводиться до нових і нових методів залізти в кармани і заощадження українців.

З практичних примочок що можу ще порекомендувати.

Якщо дістають Ваших близьких по телефону - це гарний шанс сказати, що Ви наприклад в ЗСУ служите. З одного боку це може присадити шахраїв.. Але враховуючи, що чхати вони хотіли і на Україну, і на ЗСУ, і на народ,,, то це може навпаки стимулювати їх почати полювання за сумнозвісними "100 тисячами гривень бойових виплат". В такому разі краще повідомити, що Ви за межами України і передаєте фінансовим шахраям великий привіт!

Наразі у лихварів ХХІ століття не такий великий номерний фонд, щоб Ваші родичі не змогли його заблокувати. Хоча дивно, звідки у фінансових шахраїв номер Ваших родичів, якщо Ви його не давали їм? Чи давали для підтвердження Вашої платоспроможності? Раніше така практика була частою навіть у банків при розрахунку кредитних ліній. В будь-якому разі, скарги в НБУ, в поліцію та все інше - гарно звучить на папері та в законах, але насправді працює дуже рідко і лише коли професійний гвалт підіймають адвокати і юристи за великі гроші. На скарги простих людей чхати хотіли і в поліції, і в НБУ, і навіть на вулиці Грушевського, де сидять наші обранці та типу "слуги".

Чим менше спілкуватися з фінансовими шахраями, тим більше шансів, що від Вас відчепляться. Вони стараються не ризикувати з позовами на тих, з кого немає чого взяти по суду... адже судовий збір зараз немаленький, а фейкові документи про сплату судового збору як 10 років тому - вже в судах не прокатують... Доводити їм щось марно, адже як я вже казав там сидять люди з дуже низькими показниками совісті, моралі, честі та адекватності. Я б навіть сказав, що дуже багато з них потенційні маньяки, адже інколи відмовляються від цілком реальних пропозицій людей виплатити борг... але ні. їм треба як в дитячій казочці "Хочу бути Володаркою Морською".

Тож алгоритм дій наступний.

1. Вирішити питання відсутності майна для стягнення.

2. Повідомити родичам, що Вас немає в Україні.

3. Заблокувати шахраїв у телефонах та не продовжувати з ними спілкування.

4. Сподіватися, що конкретно по ним прилетить ворожа ракета (Жартую!)

4. У разі спроб вчинити виконавчий напис - за необхідності оскаржити його в суді, адже це незаконно. Але начебто все менше зараз стає нотаріусів, які готові ризикувати "ліцензією" за-для сумнівших заробітків від МФО.

Як правило, колектори з МФО роблять виконавчий напис з сумою боргу від 10 000 грн.

Виконавчий напис досить просто скасовується через суд з наступних підстав:

• Розмір боргу не відповідає реальному;
• Договір позики не нотаріально посвідчений;
• МФО не мають право нараховувати відсотки та неустойку після закінчення договору.

Крім цього, на момент розгляду справи в суді, останній зупиняє виконавче провадження і виконавець не має право стягувати борг з банківського рахунку та з заробітної плати.

Як правило суд розглядає справу про скасування виконавчого напису без виклику сторін на підставі документів, які є в справі. Обов'язково необхідно через суд витребувати матеріали виконавчого провадження та документи, які подавалися нотаріусу. Зверніть увагу, що виконавець не має право накласти арешт на нерухомість, якщо сума боргу менше 20 мінімальних з/п (менше134 тисяч).

Після скасування виконавчого напису через суд, виконавче провадження закривається, виконавець знімає всі арешти та скасовує свою винагороду.

В принципі написав усі можливі варіанти розвитку. Раніше колектори та МФО їздили по оселям та наліпки "Боржник" чіпляли на двері... але зараз не ті часи... можна і не повернутися з роботи. Якщо все ж дехто таке досі практикує -сміливо викликайте працівників територіального центру комплектування на предмет здачі в лоно рідної ЗСУ "придатного до служби уклоніста з бойовим досвідом" (колектора), оскільки на таку роботу беруть колишніх працівників правоохоронних органів у яких все ок. і зі здоров"ям і з бойовою підготовкою.

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин (м. Гамбург, Федеративна республіка Німеччина)

Добрийдень!

Потрібно звернутися до установи, в якій Ви брали кредит письмово, листом з повідомленням про вручення.

В листі потрібно вимагати від установи зменшення відсотків, відповідно до діючого законодавства. А саме, відповідно до ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» :

1. У договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов’язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.

Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов’язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

1. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов’язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
2. Застосування штрафу та пені за одне й те саме порушення споживачем зобов’язання за договором про споживчий кредит заборонено.

Було б дуже гарно, якщо б це був саме адвокатський запит, на нього установа має відповісти за 5 днів.

Щодо погроз від колекторів.

Сама установа вірогідніше не буде позиватися до суду в Вашому випадку, так як тіло кредиту Ви сплатили і вони це розуміють, а їхні відсотки шахрайські та незаконні, але це не виключено. Якщо позов до суду буде то потрібно обов’язково надати свій відзив з доказами.

Якщо колектори почнуть Вам погрожувати Ви маєте це зафіксувати і тоді можна звернутися до поліції. Але будьте готові до того, що через півроку справу закриють і результату не буде. Але для суду це буде мати значення.

Колектори не мають права «забрати квартиру» чи «заборонити виїзд закордон», взагалі, будь яким способом погрожувати стягнути з Вас чи Ваших близьких борг – це психологічний тиск і такі дії можуть бути застосовані лише за рішенням суду.

Не рекомендую взагалі з ними спілкуватися за телефоном, Ви маєте права цього не робити. А якщо вже вирішили спілкуватися, то вимагайте, щоб вони хочу б представились. Також категорично не розповідайте, що у Вас є у власності.

Якщо дзвінки будуть занадто настирливими змініть номер. Близьких потрібно попередити про Вашу ситуацію і дати такі ж рекомендації.

Скаргу подайте в НБУ Рекомендованим листом , або онлайн через сайт https://bank.gov.ua/ua/consumer-protection/citizen...

Зберіть письмові відповіді, докази та подайте позов до суду про зменьшення відсотків та визнання їх незаконними.

---

Так, действительно согласно ст. 1055 Гражданского кодекса Украины (ГКУ) кредитный договор заключается в письменной форме. Кредитный договор, заключенный с несоблюдением письменной формы, является ничтожным.

Таким образом получается, что кредитные договора могут заключаться исключительно в письменной форме.

Согласно же ч. 1 ст. 205 ГКУ сделка может совершаться устно или в письменной (электронной) форме. Стороны имеют право избирать форму сделки, если иное не установлено законом.

В соответствии с ч. 1 ст. 207 ГКУ сделка считается совершенной в письменной форме, если ее содержание зафиксировано в одном или нескольких документах (в том числе электронных), в письмах, телеграммах, которыми обменялись стороны.

Сделка считается совершенной в письменной форме, если воля сторон выражена с помощью телетайпной, электронной или иного технического средства связи.

Таким образом, законодатель предусмотрел электронную форму договора (сделки), и она является письменной.

Механизм заключения (подписания) электронного договора регулируется Законом Украины "Об электронной коммерции". Особое внимание стоит уделить ст.ст.11-12 данного Закона.Полностью цитировать ст.11 Закона не стану, поскольку она достаточно объемная. Однако, ее нормы можно свести к следующему:

1. Кредитор должен предоставить заемщику предложение (оферту).
2. Заемщик должен данное предложение принять (акцептировать) и предоставить ответ.

Так, согласно ч.3 ст.11 данного Закона электронный договор заключается путем предложения его заключить (оферты) одной стороной и ее принятия (акцепта) второй стороной.

Электронный договор считается заключенным с момента получения лицом, направившим предложение заключить такой договор, ответа о принятии этого предложения в порядке, определенном частью шестой настоящей статьи.

Согласно же ч.6 ст.11 Закона ответ лица, которому адресовано предложение заключить электронный договор, о принятии (акцепте) может быть оказана путем:

- отправки электронного сообщения лицу, которое сделало предложение заключить электронный договор, подписанного в порядке, предусмотренном статьей 12 настоящего Закона;

- заполнения формуляра заявления (формы) о принятии такого предложения в электронной форме, подписывается в порядке, предусмотренном статьей 12 настоящего Закона;

- совершение действий, которые считаются принятием предложения заключить электронный договор, если содержание таких действий четко разъяснено в информационной системе, в которой находится такое предложение, и эти разъяснения логически связаны с ней.

Получается, что существует 2 рабочих основания ответа клиента (акцепта) о принятии предложения (оферты):

- некий электронный документ;

- внесение данных в заявку на сайте МФО.

Но в любом случае, эти документы должны быть подписаны заемщиком!

Также, согласно абзацу 1 ч.11 ст.11 Закона покупатель (заказчик, потребитель) должен получить подтверждение совершения электронной сделки в форме электронного документа, квитанции, товарного или кассового чека, билета, талона или иного документа в момент совершения сделки или в момент исполнения продавцом обязанности передать покупателю товар.

Это означает, что МФО обязано предоставить заемщику копию электронного кредитного договора и доказательства перечисления/получения кредитных средств.

Порядок "наложения" самой электронной подписи регулирует ст.12 Закона. Так, согласно ч.1 ст.12 Закона если в соответствии с актом гражданского законодательства или по договоренности сторон электронный договор должен быть подписан сторонами, моментом его подписания является использование:

- электронной подписи или электронной цифровой подписи в соответствии с Законом Украины "Об электронной цифровой подписи", при использовании средства электронной цифровой подписи всеми сторонами электронной сделки;

- электронной подписи одноразовым идентификатором, определенным настоящим Законом;

- аналога собственноручной подписи (факсимильного воспроизведения подписи с помощью средств механического или иного копирования, иного аналога собственноручной подписи) по письменному соглашению сторон, в котором должны содержаться образцы соответствующих аналогов собственноручных подписей.

В результате имеем 3 варианта такой подписи.

Нужно отметить, что использование электронной цифровой подписи (ЭЦП) уже регулирует совершенно другой нормативный акт - Закон Украины "Об электронных доверительных услугах" (с 07.11.2018). Сама ЭЦП выглядит как некий электронный носитель (диск, флешка и т.д.), с записанным на ней кодом (файлом). Кроме того, для использования ЭЦП применяется пароль.

Применение ЭЦП заемщиком для подписания договора с МФО встречается крайне редко.

Третий вариант, предусматривает наличие некого письменного согласия сторон на применения факсимиле. Такого в практике я тоже еще не встречала.

Основным, и по сути единственным, остается второй вариант - применение одноразового идентификатора.

Согласно п.12 ч.1 ст.3 Закона Украины "Об электронной коммерции" одноразовый идентификатор - алфавитно-цифровая последовательность, ее получает лицо, принявшее предложение (оферту) заключить электронный договор путем регистрации в информационно-телекоммуникационной системе субъекта электронной коммерции, предоставил такое предложение. Одноразовый идентификатор может передаваться субъектом электронной коммерции, предлагает заключить договор, другой стороне электронной сделки средством связи, указанным при регистрации в его системе, и прилагается (присоединяется) в сообщение от лица, принявшего предложение заключить договор.

Согласно же п.6 ч.1 ст.3 Закона Украины "Об электронной коммерции" электронная подпись одноразовым идентификатором - данные в электронной форме в виде алфавитно-цифровой последовательности, которые прилагаются к другим электронным данным лицом, принявшим предложение (оферту) заключить электронный договор, и направляются другой стороне этого договора.

На практике же это выглядит как СМС-сообщение с неким паролем (например, 15ЕН25789FG) на мобильный телефон заемщика, который он уже использует на сайте МФО для подписания электронного договора (заявки на получение кредита).

В чем же состоит проблематика электронной подписи одноразовым идентификатором? Так, в нормах Закона все выглядит довольно логичным и последовательным. Но на практике при возникновении спора, в том числе в судебном разбирательстве, МФО придется доказать:

1. Предоставление предложения (оферты) заемщику именно с такими условиями и именно этому заемщику.
2. Получение заемщиком одноразового идентификатора (ОИ). Тут поднимаются вопросы принадлежности номера телефона и его использования заемщиком в этот момент.
3. Заполнение конкретным заемщиком заявки на сайте с использование его персональных данных и цифровых фотографий.
4. Использование именно данным заемщиком ОИ и именно этого ОИ.

Итак, могу Вам сказать "по секрету", что это дает заемщику очень большой простор для "маневра" в суде или подаче жалоб. По сути, доказывать все моменты придется именно МФО, что говорит о возможности выиграть заемщиком дело в суде и вследствие чего, не возвращать начислен долг.

Зберіть письмові відповіді, докази та подайте позов до суду про зменьшення відсотків та визнання їх незаконними.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text

Стаття 115. Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

1. Провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника.
2. Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:

1) розмір прострочених зобов’язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;(201 000 грн)

2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов’язань упродовж двох місяців;

3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;

4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов’язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

Стаття 116. Заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

1. Заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.

1. До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:

2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;

3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов’язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;

4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;

5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;

6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;

7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;

8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;

9) копія трудової книжки (за наявності);

10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;

11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;

12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;

(треба сплатити винагороду арбітражного керуючого за 3 місяці. Це не менше 3-х мінімальних зарплат (20 100 грн 2023 році, ч. 4 ст. 30 КБ). Дана сума перераховуються не керуючому, який ще не призначений, а на депозитний рахунок суду.)

Стаття 113. Особливості провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб

1. Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою

Суд не одразу визнає банкрутство. Спочатку буде розпочата процедура відновлення платоспроможності через спробу реструктурувати борги. Цим буде займатися арбітражний керуючий.

Суд затверджує майно, за рахунок якого відбуватиметься погашення боргів (так звана ліквідаційна маса). Сюди входить і частина в загальному майні подружжя. На борги, які не можна погасити та реструктурувати, суд прийме рішення про звільнення від їх сплати.

Що втратить особа-банкрут

Фізособа втратить частину свого майна, якщо таке є. Цим буде займатися арбітражний керуючий: він проведе інвентарізацію, прийме вимоги кредиторів, проведе з ними збори, відкриє спецрахунок у банку, на який будуть зараховуватися кошти від продажу майна.

Що залишиться у банкрута (ч. 6 ст. 131 КБ, ч. 3 ст. 132 КБ)

залишаться й не будуть включені до ліквідаційної маси:

житло, якщо воно є єдиним місцем проживання сім’ї боржника (за умови, що квартира до 60 кв. м загальною площею;

або якщо житлова площа не більше 13,65 кв. м на кожного члена сім’ї;

житловий будинок – до 120 кв. м). Виняток – житло є предметом забезпечення (іпотека, застава);

рахунки в пенсійних фондах і фондах соцстрахування;

суд може виключити майно загальною вартістю до 30 мінзарплат (201 000 грн у 2023 р.), якщо воно є неліквідним, а також майно яке є необхідним для задоволення нагальних потреб боржника-банкрута та членів його сім’ї;

інше майно, на яке заборонено накладати стягнення (перелік є у Законі “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 р. № 1404).

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Закон України "Про споживче кредування" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text; Закон набрав чинності 10.06.2017р.):

"Розділ IV ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування.

2. Дія цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені після дня набрання чинності цим Законом, крім пункту 6 цього розділу, дія якого поширюється на всі договори про споживчий кредит, та пункту 7 цього розділу, дія якого поширюється на всі договори про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, які відповідають викладеним у зазначеному пункті критеріям, пункту 7-1 цього розділу, дія якого поширюється на всі договори про споживчий кредит та договори, передбачені пунктами 1 і 5 частини другої статті 3 цього Закону, які відповідають встановленим у зазначеному пункті критеріям, а також пунктів 8-16 цього розділу, дія яких поширюється на всі договори про споживчий кредит та всі договори, передбачені частиною другою статті 3 цього Закону, предметом забезпечення за якими є або, станом на 24 лютого 2022 року, було майно, яке відповідає ознакам, визначеним пунктом 8 цього розділу...

6-1. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем...";

"Стаття 12. Умови договору про споживчий кредит

1. У договорі про споживчий кредит зазначаються:..

8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів;

9) орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит...

15) право споживача на звернення до Національного банку України у разі порушення кредитодавцем, новим кредитором та/або колекторською компанією законодавства у сфері споживчого кредитування, у тому числі порушення вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки), а також на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої споживачу у процесі врегулювання простроченої заборгованості...

5. Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

6. Споживач не зобов’язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит.

7. Зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін. Умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною...".