Чи правомірно придбання автомобільних запасних частин на автомобіль.

Вітаю Вас!

Звичайно, бажано бачити договір, яким автомобіль було передано комунальному підприємству на безоплатне користування. З першого погляду здається, що мали право закуповувати запасні частини, оскільки саме користувач повинен здійснювати поточний ремонт речі. Так, я не бачу договору, але принаймні це виглядає цілком логічно. Не думаю, що у Вас було прописано про обов'язок саме Мигіїівської с/р про проведення поточного та капітального ремонту ТЗ. З приводу капітального цілком може бути, але не поточного.

Втім, також треба розібратися з датами, оскільки за Вашими слова Акт (скоріше за все приймання-передачі) було затверджено сесією лише 22.12., а ТЗ вже було передано КП з 01.12. Виникають питання.

Доброго дня, Віта!

Виглядає так, що авто, про яке йде мова у питанні, було передане до КП ще до того, як акт власності на нього був затверджений на сессії сільської ради. До цього затвердження, насправді, СР не мала прав власності на згадане авто, а отже, не була уповноважена підписувати будь які угоди на його відчуження, в тому числі, по договору безоплатного користування.

По суті, це означає, що згаданий договір безоплатного користування за таких обставин може бути визнаний нікчемним, тобто таким, який не дає право КП на використання на розпорядження пожежним автомобілем.

Отже, правомірність закупівлі запасних частин для авто із коштів, які знаходились на рахунку КП, з огляду на відсутність права КП на використання авто також можна поставити під сумнів.

ЩОДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА НЕЦІЛЬОВЕ ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ:

Нецільове використання бюджетних коштів відповідно до ст. 116 БКУ є порушенням бюджетного законодавства.

Заходи впливу за порушення бюджетного законодавства передбачено положеннями ст. 117 БКУ. Зокрема, за порушення в частині нецільового використання бюджетних коштів до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися заходи впливу у вигляді:

1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства, виявлені порушення бюджетного законодавства мають бути усунені в строк до 30 календарних днів;

2) зупинення операцій з бюджетними коштами;

3) призупинення бюджетних асигнувань;

4) зменшення бюджетних асигнувань;

5) повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету (щодо субвенцій та коштів, наданих одержувачам бюджетних коштів).

Хочу зазначити, що основним заходом при виявленні нецільового використання бюджетних коштів є зменшення бюджетних асигнувань (його застосовують завжди при виявленні такого порушення). При цьому разом з ним можуть застосовувати інші заходи впливу.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

Якщо авто було передано по договору, то комунальне підприємство мало право закуповувати запасні частини.

Інша справа, що сільська рада не мала права передавати авто.

Рішення щодо відчуження (у т. ч. й передачі) комунального майна приймають виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Про це свідчить п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону № 280.

Підставою для передачі комунального майна до КП на праві господарського відання є рішення сесії відповідної місцевої ради.

Безпосередньо факт передачі авто слід зафіксувати в Акті приймання-передачі ОЗ. Також разом із авто необхідно було передати первинні документи, що підтверджують його первісну вартість, суму нарахованого зносу, дату введення в експлуатацію тощо, а також технічну документацію.

Загалом вбачаються порушення зі сторони посадових осіб сільської ради, які передали авто без рішення сесії.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

ВІТАЮ ВАС, пані ВІТА ЛИТВИНЕНКО! Питання доволі дискусійне і чітко законом не регламентоване.

Питання безоплатної передачі власність об"єктів комунальної та державної власності регулюється Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності".

Цей Закон визначає основні засади передачі об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об'єктів права комунальної власності у державну власність безоплатно або шляхом обміну.

Маразматичність ситуації в тому, що незважаючи на існування окремого закону, який регулює питання безоплатної передачі комунального майна, досі не скасована норма, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої - Забороняється передавати державне або комунальне майно в безоплатне користування або позичку.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/157-IX#Text

Нажаль, закон про передачу об"єктів права державної та комунальної власності прописаний досить недолуго. Тому в ньому окремо не уточнюється, що він регулює відносини і щодо автомобільної чи спеціальної техніки, яка по факту є рухомим майном.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/147/98-%D0%B2%...

Щодо об"єктів рухомого майна закон особливостей не передбачає, але як на мене слід застосовувати аналогію закону, а саме норму цього Закону, що

До пропозицій щодо передачі нерухомого майна додаються:

техніко-економічне обґрунтування забезпечення ефективного використання цього майна за цільовим призначенням з визначенням обсягів та джерел фінансування видатків на його утримання, добудову, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний та поточний ремонт;

ОТЖЕ, питання сфери відповідальності має бути визначене розпорядчим актом за яким відповідний транспортний засіб було передано у безоплатне користування, або виходячи із приписів законодавства.

Наприклад, за загальним правилом поточний ремонт авто проводить орендар власним коштом, а капітальний — орендодавець (стаття 776 Цивільного кодексу України).

Водночас, Повноваження з управління об'єктами житлово-комунального господарства, які перебувають у комунальній власності територіальних громад, належать до відання виконавчих органів ОМС, Пряму вказівку на це містить підпункт 1 пункту "а" ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Причому саме виконкоми місцевих рад мають забезпечити належне утримання та ефективну експлуатацію цих об'єктів, необхідний рівень та якість надання послуг населенню.

Передача відповідного ТЗ може розглядатись як надання права господарського відання майном.

Правом господарського відання вважається речове право суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним. При цьому його правомочності щодо розпорядження окремих видів майна обмежені (ч. 1 ст. 136 Господарського кодексу України).

Підставою для передачі комунального майна буде рішення сесії ради про закріплення на праві господарського відання комунального майна.

Для надання коштів на ремонт ТЗ у місцевому бюджеті має бути передбачено фінансування програм, пов'язаних із виконанням власних повноважень ОМС. Такі програми повинні бути затверджені місцевою радою (п. 21 ч. 1 ст. 91 Бюджетного кодексу України).

Видатки на місцеві програми розвитку ЖКГ можна здійснювати з усіх місцевих бюджетів (п. 5 ч. 1 ст. 91 БКУ). Таким чином, рада має затвердити місцеву програму та передбачити у бюджеті кошти на її реалізацію. Наприклад, це може бути програма з підвищення ефективності роботи відповідного балансоутримувача ТЗ.

У такому разі кошти на ремонт ТЗ необхідно планувати за відповідним кодом ТПКВКМБ.

У свою чергу, проводити такі видатки слід за КЕКВ 3210 «Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)». Одержувачем цих коштів буде балансоутримувач ТЗ. Витрачати їх має балансоутримувач ТЗ на підставі плану використання бюджетних коштів.

Балансоутримувач, як будь який інший суб'єкт господарювання, може здійснювати ремонт об'єктів ОЗ (основних засобів), які обліковуються в нього на балансі або перебувають у строковому використанні (на умовах оренди).

В СУХОМУ ЗАЛИШКУ, передавати у користування об"єкти власності територіальної громади взагалі не можна. Тому яким чином здійснювався ремонт об"єкта, що незаконно набутий у користування - прикладне питання, адже у будь-якому разі контролюючий орган матиме право поставити під сумнів відповідне право на набуття майна.

Якщо застосовувати аналогію до орендних відносин, але без стягнення плати, то поточний ремонт має здійснювати - користувач, тобто пожежно-рятувальна частина, а капітальний - власник.

Дане питання потребує нормального нормативного регулювання, щоб не було регулярних ситуацій, коли бюрократи з Державної аудиторської служби України займаються формально-нормативно правильним саботажем оборонної сфери та інших речей, необхідних країні.

З повагою, юрист Ярослав Турчин