Можливість ситуації з конкурентом?

ВІТАЮ ВАС, Yaro P!

В принципі це цілком реально, але Вам треба адвокат, який практикує право офшорної зони Кіпру та може представляти Ваші інтереси в кіпрських судах. Такого на сайтах не знайдеш.

Як альтернатива - Ви можете звернутися до суду України та потім спробувати звернути рішення суду України до виконання в рамках міжнародного приватного права, в тому числі у юрисдикції Республіки Кіпр.

Якщо в судах України у Вас шанси майже 100 %, то у юрисдикції Кіпру 50 на 50, адже ця офшорна юрисдикція десятиліття лояльно ставиться до надприбуткового бізнесу з РФ та інколи правосуддя не зовсім демократично розглядає відповідні спори.

Але не все так просто, як здається.

Треба детально вивчати Ваші взаємовідносини та правовий статус (місце реєстрації договірних сторін, договори, виплати, гарантійні листи, офіційні переписки тощо) на предмет узгодження юрисдикції вирішення спорів та законодавства, яке підлягає застосуванню у таких випадках.

Якщо це жодним чином не визначено, Ви маєте право звеорнутися до суду в Україні та стягувати гроші тут.

Між Україною та Республікою Кіпр діє Угода про правову допомогу в цивільних справах від 06 вересня 2004 року (Угоду ратифіковано Законом № 2910-IV ( 2910-15 ) від 22.09.2005, ВВР, 2006, N 1, ст.5 )

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/196_008#Text

Положення цієї Угоди застосовуються до юридичних осіб, які мають своє місцезнаходження на території будь-якої з Договірних Сторін і які були створені відповідно до її законодавства.

Згідно з пунктами a, b, e ст. 21 Угоди, судові рішення підлягають визнанню і виконанню за умови, якщо вони є остаточними та підлягають виконанню відповідно до законодавства тієї Договірної Сторони, на території якої вони були винесені; у разі винесення рішення за відсутності відповідача, якщо він був належним чином повідомлений про розпочате провадження у справі, дату, час і місце її слухання згідно із законодавством Договірної Сторони, на території якої було винесене судове рішення; визнання та виконання рішення не суперечитиме публічному порядку запитуваної Договірної Сторони.

ВІдповідно до статті 73 Закону України "Про міжнародне приватне право", іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

Міжнародними договорами України та законами України можуть бути встановлені особливості участі у процесі дипломатичних агентів, персоналу міжнародних організацій та інших осіб.

За статтею 80 цього ж Закону, у разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.

Доручення судів України про вручення документів громадянам України, які постійно проживають за кордоном, або отримання від них доказів на території іноземної держави можуть бути виконані консульською посадовою особою України відповідно до міжнародних договорів України або в іншому порядку, що не суперечить законодавству держави перебування.

Одразу маю зазначити, що це процес, що може розтягнутися на рік і більше та вартуватиме Вам значних грошей. Тож треба визначитись чи є у Вас або у консорціуму кредиторів даної фірми відповідні гроші для судових тяганин в іноземних юрисдикціях.

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин (м. Гамбург, Німеччина)

Доброго дня!

Подати такий позов - завдання здійснене, але для того дійсно потрібен адвокат, який дуже добре розуміється на міжнародному комерційному та приватному праві, зокрема специфіці діяльності компаній в офшорних зонах світу взагалі й осбливостях застосування такого права на Кіпрі. Або ж навіть не адвокат, а скорше поважна юридична компанія.

Доречи, республіка Кіпр, сама по собі, - не є офшором та існує в білому списку ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку), в який входять держави, які відповідають вищим податковим стандартам світу.

Це пояснюється тим, що в офшорних зонах податки платять тільки резиденти, які працюють всередині країни і звільняються від таких же, які працюють за межами держави. І так, як на Кіпрі немає повного звільнення від податків, і кіпрські компанії платять податок на прибуток в розмірі 10%, українське законодавство відносить компанії Кіпру до числа повноправних учасників міжнародного бізнесу, які не мають характеристик офшорних зон.

Податкові пільги для компаній тут такі:

• реєстрація фірм на Кіпрі надає можливість скористатися низьким корпоративним прибутковим податком - 12,5%;
• оподаткування кіпрських компаній не зачіпає вхідні дивіденди;
• податки на Кіпрі на пасивні доходи нерезидентів - акціонерів, власників ліцензій і кредитів знижені до нуля;
• на дохід, який отримано від приросту капіталу, оподаткування Кіпр не передбачає.

Оскільки B2B-пропозиції існують у будь-якій галузі від виробництва до роздрібної торгівлі, тому навіть для поверхової відповіді на Ваше питання для треба чітко розуміти, в якій саме галузі виробництва чи торгівлі працює команія-боржник. Крім того потрібно проаналізувати хоча б Ваш договір надання послуг в сфері В2В та усі супутні документи (перш за все фінансові), які були складені у процесі його виконання.

Проте ця ж робота значно ускладниться, якщо мова йтиме про колективний, чи радше так званий груповий позов.

Щодо останнього...

Він складний не тільки через обсяг інформації, матеріалів та вимог, які треба врахувати при його реалізації, але і через особливості його формування та подання.

Найбільшого застосування class claims («класові» позови) мають в корпоративних спорах, де задіяні численні міноритарні акціонери, які захищають свої корпоративні інтереси. Однак колективні позови все частіше асоціюються з універсальними та доволі широко застосовуються в різних категоріях справ у країнах англо-саксонської сім’ї права.

До участі у груповому процесі допускаються як громадські організації, так і громадяни, ніяк не пов’язані між собою. Позивачами можуть бути одна або кілька осіб у випадку достатньої спільності інтересів або способів захисту. Судове рішення поширюється на всіх членів групи, навіть якщо позов подавався однією особою. Але в разі програшу процесу судове рішення також діє щодо всієї групи.

Для пред’явлення групового позову потрібно, щоб в основі конфлікту лежали питання права чи факту, загальні для всіх членів групи. Також необхідно, щоб позовні вимоги або заперечення на позов були однотипні для всіх членів групи.

Як правило, якщо позов задовольняється, то з відповідача стягується загальна сума збитків. Про рішення суду повідомляються члени групи та їм роз’яснюється право пред’являти індивідуальні вимоги щодо своєї частки.

До успішних прикладів задоволення інтересів позивачів через колективний позов належать такі справи:

• стягнення з Exxon Mobil 500 млн дол. США компенсації на користь 38 тис. позивачів та 5 млрд дол. США штрафних санкцій у зв’язку з витоком нафти біля узбережжя Аляски;
• позов 90 тис. автовласників до Volkswagen про стягнення збитків, завданих внаслідок маніпулювання концерном даними про вміст шкідливих речовин у вихлопних газах автомобілів з дизельними двигунами;
• позов 25 тис. користувачів до Facebook щодо протиправного збору та використання персональних даних;
• позов акціонерів Enron, внаслідок якого компанія була оголошена банкрутом;
• групові позови до Apple щодо умисного уповільнення роботи смартфонів, один з яких був урегульований мировою угодою, що зобов’язала компанію виплатити 500 млн дол. США на користь усіх користувачів та додатково 113 млн дол. США владі.
• 2 тис. позовів інвесторів до Deutsche Telekom.

В Україні практика використання колективних позовів хоч і існує, але порядок їх розгляду ніяким чином не врегульований.

Близькими до масових позовів у законодавстві України є зразкові справи в адміністративному судочинстві, що розглядаються Верховним Судом на основі матеріалів типових справ. У якості прикладів варто навести справи:

• щодо порядку нарахування пенсій окремим категоріям пенсіонерів;
• про форму виготовлення паспорта громадянина України;
• про застосування штрафних санкції за порушення порядку сплати єдиного внеску.

У корпоративних спорах учасники юридичної особи можуть приєднатися до похідного позову про відшкодування юридичній особі збитків, завданих її посадовою особою. Цивільне ж судочинство не містить подібних механізмів, передбачаючи лише загальну процесуальну співучасть позивачів.

Втім, за загальним правилом, обов’язковою підставою позову в Україні є порушення прав або інтересів конкретного позивача – недоведеність такого факту є достатньою для відмови в задоволенні позову.

Більше того, адміністративні суди у своїй практиці неодноразово це підкреслювали, навіть не розглядаючи справи по суті, а закриваючи провадження. Найяскравішим прикладом є численні спроби громадських активістів оскаржувати сумнівні призначення посадових осіб вищих державних органів.

Однак спеціальне законодавство дещо розширює можливості для подання позовів в публічних інтересах.

Так, Закон «Про захист прав споживачів» дозволяє об’єднанням споживачів звертатися з позовом до суду про визнання протиправними дій продавця, виробника щодо невизначеного кола споживачів. Наразі, така можливість видається актуальною у сфері туристичних послуг з огляду на пандемію. Проте, про успішну практичну реалізацію механізму колективного позову про захист прав споживачів наразі говорити не доводиться.

Тож, навіть у сферах, де законом декларується можливість подання позову в інтересах невизначеного кола осіб, використання такого способу захисту на практиці є вкрай неефективним через відсутність чітко визначеної процедури та суперечності процесуальному закону. На практиці нерідко складається ситуація, що вочевидь протиправні дії не підлягають оскарженню через відсутність належного скаржника.

Підсумовуючи, можу підкреслити: перед тим, як прийняти рішення про використання такої правової опції, як колективний позов, треба дуже уважно подумати, наскільки це буде ефективно саме у Вашому випадку і чи спрацює це успішно в правовій системі Кіпру, хоча за своєю формою вона й знаходиться в англо-саксонсьвій системі права і мало чим відрізняється від британської.

Абсолютно очевидно (хоча нагадаю про обов'язковіть вивчення договору між Вами та згаданою Вами компанією-боржником), що подавати позов треба до суду республіки Кіпр, оскільки це витікає зі змісту договору, в якому, як зазначаєте Ви у своєму питання, для вирішення спорів визначена юрисдикція Саме Кіпру.

Згідно зі статтею 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» спори, що виникають між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб’єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті Украї ни та іншими органами вирішення спору.

За статтею 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, якщо на території України знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи – відповідача; в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.

Таким чином, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, спір підлягає вирішенню в господарських судах України з урахуванням вимог глави 2 Господарського процесуального кодексу України.

Станом на сьогодні Україна й надалі залишається державою, у якій надається перевага саме національним судовим органам над іншими методами вирішення спорів. В той же час, українські компанії усе частіше погоджуються на варіанти передачі спорів до іноземних національних судів чи міжнародного арбітражу.

Підсумок: якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом іншому суду, ніж суд України, то в разі звернення з позовною заявою щодо вирішення спору до господарського суду України такий суд відмовляє у відкритті провадження у справі; якщо провадження у справі суд уже помилково відкрив – таке провадження закривають за клопотанням однієї із сторін або за ініціативою суду.

ЗАМІСТЬ ВИСНОВКУ...

На моє глибоке переконання справою колективного позову, який Ви задумали, повинна обійматись серйозна юридичная компанія, яка має свою власну, а, головне, успішну історію розгляду справ такої складної категорії. Ну і звичайно ця компанія повинна почуватися себе як риба у воді в системі англо-саксонського прецедентного права.

Гонорари подібних компаній у таких справах сягають в буквальному сенсі мілліонів евро, й далеко не всім учасникам позову вони будуть по кишені. Тому мова може йти про проценти від виграної справи.

Отже, щоби така компанія зацікавилась вашим колективним позовом, він повинен відповідати двом умовам:

ціна позову повинна бути великою,

виграш справи гіпотетично можливим.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

Спочатку потрібно проаналізувати контракти та визначити застосовне право та юрисдикцію.

При вирішенні конфліктних ситуацій з іноземним контрагентом потрібно враховувати й право, яке буде застосовуватись при вирішенні спору, та яким компетентна установа зобов’язана буде керуватися при обгрунтуванні рішення.

Як правило, в договорах сторони користуються наданим їм правом вибору права і зазначають законодавство, яке має бути застосовано судом при вирішенні спорів та розбіжностей між сторонами.

У разі ж відсутності волевиявлення сторін зовнішньоекономічної угоди щодо застосовуваного права суд вправі визначити його на підставі положень колізійного права ЗУ “Про міжнародне приватне право”, інших законів, а також міжнародних договорів України.

У разі неможливості визначити право, що підлягає застосуванню, застосовується те право, яке має тісний зв’язок із приватноправовими відносинами.

Спори з іноземним елементом, можуть розглядатися за допомогою українських державних судових процедур, міжнародним комерційним арбітражем та за допомогою іноземних судових процедур.

Підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається процесуальним кодексом України, законом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, якщо на території України знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи – відповідача; в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.

Тому, якщо в контракті визначена підсудність справи в судах України, спір підлягає вирішенню в господарських судах України.

Якщо в контракті передбена підсудність справи з іноземним елементом іншому суду, ніж суд України, то при зверненні до українського суду - він може відмовити у відкритті провадження у справі або закрити провадження, яке було помилково відкрите.

В контракті повинна бути передбачена арбітражна умова (арбітражне застереження) про передачу спорів, що виникають з такого договору, на вирішення третейського суду. В данй арбітражній умові зазначається, що при виникненні спору сторони згодні передати її на розгляд конкретного арбітражу (або арбітражу ad hoc (створеного виключно для розгляду даного спору) і на певних умовах розгляду. Сторони повинні вказати, які саме суперечки підлягають вирішенню в арбітражі. Наприклад, усі спори, що виникають у зв’язку з укладенням, тлумаченням, виконанням, розірванням, недійсністю контракту. При цьому сторони можуть вказати кількість арбітрів, місце проведення арбітражу, мову арбітражного розгляду і вибрати матеріальне право, яке має застосовуватися арбітражем до правовідносин сторін за договором, у зв’язку з яким виник конфлікт.

Ця домовленість повинна чітко визначати, який саме орган вирішення спорів обрали сторони: Міжнародний комерційний арбітражний суд, Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України або третейський суд в Україні чи за кордоном.

Витрати не ведення процесу в міжнародному комерційному арбітражі не дешеві. Наприклад, за подачу позову в Міжнародний комерційний арбітраж при Торгово-промисловій палаті України стороні необхідно заплатити $600 реєстраційного збору, а також арбітражний збір, вартість якого буде варіюватися від $1800 до $40,2 тис. в залежності від ціни позову. В закордонних міжнародних арбітражних судамх вартість може бути більшою в 3 рази і більше.

Суд має право залишити позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу.

ВИСНОВОК

1. Спочатку потрібно проаналізувати контракт та визначити компетентний суд у Вашій справі. Можливо у Вашому випадку передбачена можливість вирішити спір в міжнародному комерційному арбітражі.

2. Витрати на ведення процесу в міжнародному суді не дешеві. За подачу позову в іноземний суд стороні необхідно заплатити судовий збір вартість якого буде варіюватися в залежності від ціни позову. Такі витрати спочатку лягають повністю на позивачів. У разі виграшу суд перекладає обов'язок сплати збір на відповідача.

3. Процес розгляду справи буде довгим. Наприклад, в Україні він може затягнутися на роки (перша інстанція, апеляція, навмисні затягування процесу). А так як Ви плануєте подавати колективний позов, то часу буде затрачено ще більше. В процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії.

4. Вам потрібно укласти угоду з юридичними компаніями, які спеціалізуються на даних справах. Вартість їх послуг Ви зможете відшкодувати при виграші справи.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

.

Доброго дня, треба аналізувати документи які підтверджують заборгованість. Можу вам надати контакти, адвокатів які ведуть свою діяльність на Кіпрі, і знають нюанси їхнього законодавства.

Доброго дня.

Якщо відповідний договір регулюється та тлумачиться відповідно до законодавства Респу́бліки Кіпр, а також договором визначено підсудність судам Респу́бліки Кіпр справ у спорах, що виникнуть або можуть виникнути у зв’язку договором Вам краще вести переговори щодо позову з юристами безпосередньо в Респу́бліці Кіпр.