Задайте вопрос юристу

835 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Бухгалтерский учет, 23 апреля 2024, вопрос №106453 2150₴

Надання послуг Клієнтам мобільного додатку

Маю мобільний додаток за допомогою якого користувачі отримають послуги з пошуку автозапчастин.
Плануємо розробку 2-х сервісів, які для користувачів будуть платними.

Питання:
Як згідно бухгалтерського обліку відображаються такі оплати Клієнтів?
Актів виконаних робіт точно не буде.
Оплата буде за "Інформаційно-консультаційні послуги з пошуку автозапчастин".
Кошти від користувачів, розмірі 50-100 гривень, будуть заходить на рахунок нашого ТОВ через системи електронних оплат.

Ответы юристов (7)

    Богун Сергій Павлович

    Доброго дня.

    Згідно з бухгалтерським обліком, оплати від клієнтів за "Інформаційно-консультаційні послуги з пошуку автозапчастин" можна відображати як дохід від надання послуг. Ваші кошти, отримані від користувачів, будуть заходити на рахунок вашого ТОВ через системи електронних оплат. Якщо ви плануєте розробку двох платних сервісів, важливо вести облік кожної оплати окремо, включаючи дату, суму та інші деталі.

    Рекомендую звернутися до фахівця з бухгалтерського обліку для консультації щодо правильного відображення цих операцій у вашому обліку.

    Корнійчук Євген Іванович
    25%

    Доброго дня, вам потрібно створити публічну оферту, і на підставі цього отримувати платежі.

    Загальна характеристика публічного договору

    Публічний договір - сукупність цивільно-правових норм, що регулюють договірні правовідносини, які виникають у сфері підприємницької діяльності, де є економічна нерівність сторін, що вимагає встановлення додаткових правових гарантій для більш слабкої сторони, тобто - споживача. Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Загальною нормою, що містить основні положення про публічний договір, є ст. 633 ЦК України.

    Також діють спеціальні норми, які регулюють конкретні види публічних договорів. Спеціальні закони та підзаконні акти, прийняті для розвитку норм щодо публічного договору, здійснюють детальне регулювання найважливіших положень для деяких договорів.

    Законодавець виокремлює публічний договір з-поміж інших як такий, специфічною рисою якого є обов'язок його сторони (а нею завжди є підприємець) здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Як правило, публічними є договори, що укладаються при купівлі-продажу в роздрібній торгівлі, при перевезенні транспортом загального користування, наданні послуг зв'язку, медичного, готельного, банківського обслуговування тощо (ч. І ст. 633 ЦК України). Відмінною рисою цих договорів є те, що підприємець не тільки зобов'язаний, здійснюючи свою діяльність, укладати відповідні договори з всіма і з кожним, хто до нього звернеться, а й умови цих договорів мають бути однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (наприклад, при укладенні договорів перевезення певні пасажири мають пільги по оплаті проїзду). Підприємець не наділяється правом ані надавати переваги одному споживачу перед іншим (частини 2 та 3 ст. 633 ЦК України), ані відмовлятися від укладення договору за наявності в нього такої можливості (ч. 4 ст. 633 ЦК України).Необхідно відмітити, що ст.633 ЦК України дає примірний перелік видів економічної діяльності, а звідси і договорів, на які поширюється режим публічного договору.Визнаються публічними всі договори, що підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 19 якого визнає за всіма особами рівною мірою право «на задоволення їх потреб у сфері торгових і інших видів обслуговування». При цьому не допускається встановлення будь-яких переваг, прямих чи непрямих обмежень прав споживачів. Споживачеві надається також право на вільний вибір товарів і послуг, а на продавця (суб’єкта підприємницької діяльності, що виконує роботу чи надає послуги) покладається обов’язок усілякого сприяння споживачеві у вільному виборі товарів і послуг (предмета договору). Тобто, споживач повинен безпосередньо в силу загону вправі вимагати у відповідного суб’єкта підприємницької діяльності укладення договору для задоволення побутових потреб, якщо цей суб’єкт неправомірно ухиляється від його укладення. З аналізу змісту названого Закону випливає, що його дія поширюється на всі відносини по виконанню робіт, наданню послуг, продажу товарів особам для їх власних побутових потреб, а укладені з цією метою договори є публічні.

    Поняття та ознаки публічного договору

    Відповідно до ст. 633 ЦК України публічний договір - це договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв’язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Комерційна організація не має права надавати перевагу одній особі перед іншим щодо укладення публічного договору, крім випадків, передбачених законом і іншими правовими актами. Ціна товарів, робіт і послуг, а також інші умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, за винятком випадків, коли законом і іншими правовими актами допускається надання пільг для окремих категорій споживачів.Ознаки публічного договору:

    • наявність зобов’язання сторони договору – особи, що діє у сфері публічного договору;
    • особа, які діє у сфері публічного договору здійснює продаж товарів, виконання робіт або надання послуг широкому загалу споживачів, тобто будь-кому, хто до неї звернеться. Ця ознака публічного договору, що знаходить вираз у можливості для будь-якого споживача скористатись послугами (товаром), який пропонується згідно із умовами публічного договору;
    • публічний договорі повинен встановлювати однакові умови для всіх споживачів, а пільги надаються лише по оплаті за послуги чи товари в установленому законом порядку.
    Умови публічного договору:
    1. стороною договору обов'язково виступає суб'єкт підприємницької діяльності;
    2. зазначений суб'єкт здійснює такі види підприємницької діяльності, як: реалізацію товарів, виконання робіт і надання послуг у сферах, перелік яких у ЦК сформульовано невичерпно;
    3. вказані види діяльності повинні здійснюватися суб'єктом підприємництва щодо кожного, хто звернеться до нього;
    4. умови такого договору є однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги;
    5. підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення договору, як¬що інше не встановлено законом;
    6. підприємець, за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг), не має права відмовитися від укладення публічного договору, а у разі його необґрунтованої відмови - він має відшкодувати збитки, завдані нею споживачеві. Необґрунтованою слід вважати відмову у випадках, коли суб'єкт підприємницької діяльності не може довести відсутність у нього зазначеної можливості;
    7. при укладенні та виконанні публічного договору сторони повинні виконувати обов'язкові для них правила, встановлені актами цивільного законодавства (типові умови окремих видів публічних договорів);

    Умови публічного договору, які не відповідають цим правилам, або порушують правило щодо однаковості його умов для усіх споживачів, є нікчемними (ч. 6 ст. 633 ЦК України).

    Види публічних договорів

    ЦК України публічними називає такі види договорів:

    Сторони публічного договору: права та обов'язки

    Сторони публічного договору чітко визначені законодавцем - це підприємець, який виступає зобов'язаною стороною в договорі, контрагентом підприємця невизначене коло осіб - "кожен, хто до нього звернеться" (споживач).

    Сторона, яка реалізує товари (виконує роботу, надає послуги) має діяти як суб'єкт підприємницької діяльності.Це може бути юридична особа, що здійснює підприємницьку діяльність, або фізична особа - підприємець. При визначені кола осіб, на яких поширюється такий обов'язок, слід враховувати положення ст. 86 ЦК України та ч.3 ст. 45 ГК України, які розширюють коло таких осіб.

    Іншій стороні - споживачеві надається право на вільний вибір товарів і послуг, а на продавця (суб'єкта підприємницької діяльності, що виконує роботи чи надає послуги) покладаться обов'язок всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі товарів і послуг (предмета договору). Тобто споживач в силу закону, вправі вимагати у відповідного суб'єкта підприємницької діяльності укладення договору для задоволення побутових потреб, якщо цей суб'єкт неправомірно ухиляється від його укладення.

    У випадках коли підприємець надає послуги, виконує роботу, передає товар на більш вигідних умовах для споживача, механізм забезпечення принципу однаковості, встановлений ч. 6 ст 633 ЦК України не застосовується, так як ч. 2 ст. 787 ЦКУ визначає нікчемним тільки такі умови договору, які погіршують становище споживача

    порівняно з тим, що встановлено типовими умовами договору.

    Пономаренко Наталія
    16.1%

    Доброго дня, шановний Романе!

    В такому разі Вам краще зареєструвати акаунт (мерчант) cвоєї фірми в сервісі фінансової фірми - посередника (це має бути фінансова компанія - оператор платіжного сервісу, що зареєстрована в Україна), яка буде за комісію (комісію 1.5 - 2 % можна покласти на клієнта) приймати платежі онлайн: за платіжним посиланням / кнопкою, QR-кодом тощо. та перераховувати Вам оплату наступного банківського дня, якщо сума таких оплат за день більше 500 грн. Принаймні такий принцип роботи у фірми - посередника, послугами якого користуються ті ж

    Наприклад ми на сайті користуємося послугами британського бренду платіжного сервісу "Fondy", який в Україні представлений ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛАЄНС". https://fondy.ua/

    У Вас з фінансовою компанією укладається договір.

    Кожного місяця фінансова компанія надсилає Вам акти прийому-передачі виконаних робіт та на вказаний рахунок після досягнення суми для виводу коштві (більше 500 грн.) переказує Вам гроші, прийняті від клієнтів наступного банківського дня (якщо прийнято в четвер - перерахують у п'ятницю, якщо у п'ятницю - то у понеділок).

    Це найлегший законний варіант позбутися тягаря реєстратора касових операцій, можливих проблем з податковою, тягаря складання актів приймання-передачі виконаних робіт / наданих послуг, договорів навіть в електронному вигляді, виписування рахунків для кожного клієнта.

    Договір можна зробити один публічний і розмістити посилання на нього в платіжній системі, а також на своєму сайті тощо.

    Прицип роботи сервісу Ви могли оцінити при оплаті свого питання на сайті ЮРИСТИ.UA.

    Як на мене набагато простіше і зручніше, ніж пояснювати людям як платити на банківський рахунок за реквізитами, виписувати рахунки, відправляти договір (навіть якщо у електронному вигляді).

    При цьому ніхто не каже, що у Вас має бути ОДИН посередник. Можете кілька взяти. Навіть державні сервіси онлайн-оплат пропонують кілька фірм-посередників.

    Наприклад LiQPAY (по факту це той же Приватбанк) https://www.liqpay.ua/information/terms

    https://www.ipay.ua/

    https://docs.portmone.com.ua/

    https://uapay.ua/money-transfer-uapay/

    https://platon.ua/

    Як то кажуть - вивчити кожного та обрати найзручніше для себе та клієнтів.

    З повагою, адвокат Наталія Пономаренко

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю Вас!

    Раджу Вам автоматизувати Ваші платежі. Що це дає? Прозорий та зрозумілий фінансовий облік, економія великої кількості часу, ведення електронних аналітичних звітів за будь-який період. Ви можете скористатися послугами різних систем, таких як WayforPay, Fondy та LiqPay.

    Суть роботи системи зводиться до того, що клієнтам надаються ручні можливості для оплати за товари та послуги на сайтах, у соціальних мережах, в мобільних застосунках тощо: з великим вибором варіантів оплати та без додаткових комісій; власнику - надаються послуги з масштабування бізнесу шляхом збільшення охоплення клієнтів, активізації продаж та покращення конверсії завдяки створенню зручних умов для оплат (за певний відсоток).

    Вивід коштів на розрахунковий рахунок ФОП або юридичної особи здійснюється наступного банківського дня. Які переваги такої системи?

    швидка оплата — 99% платежів проходить з затримкою, яка не перевищує пів секунди. Мова йде про затримку, яку накладає система під час передачі транзакції до процесингового центру або банка-еквайр

    можливість приймати платежі з усього світу та розвивати бізнес на міжнародному ринку. Агрегатор Fondy підтримує 100 валют

    швидке зарахування коштів на рахунок мерчанта. Гроші після оплати покупцем послуги або товару надходять наступного робочого дня та доступні до зняття без обмежень;

    платформи: сайти (в тому числі на CMS та популярних SaaS), соціальні мережі, мобільні застосунки тощо.

    Це було б ідеальним вирішенням Вашого питання.

    З повагою!

    Айвазян Юрий Климентьевич
    8.8%

    Доброго дня, Романе!

    Основними нормативними актами, які встановлюють вимоги до форми та змісту первинних документів в бухобліку є:

    1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі – Закон № 996).
    2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі – Положення № 88).

    Первинні документи – це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

    Первинні документи повинні мати обов’язкові реквізити, перелік яких визначено ч. 2 ст. 9 Закону № 996. Крім того, залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені такі додаткові реквізити (пп. 2.4 Положення № 88):

    • Назва форми;
    • Дата її створення;
    • Назва підприємства, для якого, власне, і складався документ;
    • Інформація про господарську операцію, що була проведена;
    • Посади осіб, що були відповідальні за її здійснення;
    • Підпис особи чи осіб, що були відповідальні за операцію.

    Додатковими є наступні дані:

    • Ідентифікаційний код та номер;
    • Причина для проведення операції;
    • Інформація про документ особи-отримувача.

    Перелік первинних документів:

    • Видаткова накладна – підтверджує факт отримання або передачі товарів чи послуг. Її форма не є офіційно затвердженою;
    • Товарно-транспортна накладна – застосовується у тому випадку, якщо під час купівлі чи продажу були використані послуги транспортної компанії, а саме – допомога з перевезенням того чи іншого товару. Форма затверджена;
    • Акт про виконані роботи – фіксує факт того, що роботи були закінчені, і замовник прийняв їх. Форма затверджена;
    • Прибутковий та видатковий касові ордери – фіксують надходження або видачу готівки до чи з каси. Форма затверджена;
    • Рахунок-фактура – відображає господарську операцію щодо постачання товарів чи послуг. Форма рахунку-фактури є затвердженою;
    • Бухгалтерська довідка – на її основі можуть здійснюватися коригувальні записи, пов’язані з виправленнями у бухгалтерському обліку.

    Отже, якщо Ви збираєтесь працювати напряму з клієнтом, то у такому разі Вам не уникнути первинки. Тому, пропоную Вам обрати одну із платіжних систем, через яку Ви будете отримувати оплату й, відповідно, кожного місяця - первинний документ щодо розрахунків. Єдиний мінус для Вас у цьому разі - це коміссія, яку бере платіжна система.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Турчин Ярослав Александрович
    25%

    ВІТАЮ ВАС, пане РОМАНЕ! Якщо Ви будете викорситовувати платіжні сервіси, то ніяк не відображати згідно з бухгалтерським обліком, оскільки Національний банк України зараз ввів такі правила, що платіжні сервіси можуть надавати Вам свої послуги лише після ідентифікації та верифікації. Тобто формально між Вами і фірмою - оператором платіжної системи має бути підписаний ДОГОВІР на надання послуг (про інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів) в рамках якого за обраною схемою відповідна фірма буде приймати гроші на свої рахунки і виводити їх на Ваш рахунок за узгодженою схемою.

    Як правило працюють дві схеми виведення:

    • За заявкою.
    • Автоматично після досягнення узгодженої з сервісом суми на рахунку в системі.

    В такому разі Ви ніяк не будете відображати у бухгалтерському обліку такі платежі, адже у бухгалтерській звітносіт мають відображатися лише гроші перераховані на Ваш банківський рахунок юридичної особи у якості прийнятих платежів.

    При цьому платіжний сервіс має надати Вам акти виконаних робіт. Як правило це робиться 1 раз на місяць.

    У сукупності договір з оператором платіжного сервісу (фінансовою компанією, що має відповідну ліцензію НБУ), виписка з банку про перераховані оператором платіжного сервісу коштів між юридичними особами, акти виконаних робіт (наданих послуг) - є первинними фінансовими документами, що підтверджують відповідні надані послуги.

    За такого варіанту взаємодії з клієнтами жодних претензій у податкової немає ні по лінії бух.обліку, ні по лінії необхідності використання РРО/ПРРО.

    Єдиний ньюанс, що для роботи з юридичними особами, якими є безумовно фінансові компанії - оператори платіжних систем, Вам треба бути як мінімум на 3 групі спрощеної системи оподаткування або на загальній системі.

    При цьому - податки сплачуєте Ви по платежам як дохід фірми, адже фінансова компанія - оператор платіжної системи не є податковим агентом у відносинах з ФОПами та юридичними особами - суб"єктами господарювання.

    Якщо ж Ви будете використовувати сервіс миттєвого перерахування на Ваш рахунок або банківський еквайринг, то Ви зобов"язані мати публічний договір та використовувати реєстратор касових операцій, надаючи клієнту фіскальний чек за оплатами.

    Для цього звісно є теж багато сервісів, в тому числі внутрішньобанківських, але це шалена морока і потім дуже значні проблеми при взаємовідносинах з органами ДФС (податкової).

    За моїм досвідом серед клієнтів найбільш популярними для малого та середнього бізнесу є наступні вітчизняні сервіси, які мають ліцензію Національного банку України:

    1) WAYforPAY https://wayforpay.com/uk

    2) FONDY https://fondy.ua/ru/

    3) платіжний сервіс "ПОРТМОНЕ.сom" https://business.portmone.com.ua/signup

    4) платіжний сервіс "РОЗЕТКА" (як правило для тих, хто співпрацює з цим маркетплейсом для широкого спектру товарів) https://rozetkapay.com/

    5) платіжний сервіс "Ай_Пей" https://www.ipay.ua/

    6) платіжний сервіс "Транззо" https://tranzzo.com/uk-ua/ecommerce

    7) платіжний сервіс "ПейАдміт" https://payadmit.com/uk/

    8) платіжний сервіс "Лік"юПей" https://www.liqpay.ua/about/info

    9) платіжний сервіс "ПейХаб" від банку ПУМБ https://www.payhub.com/

    10) платіжний сервіс "ЮаПей" (зараз набирає оборотів внаслідок державного лобі в Уряді та НБУ, зокрема підключення до онлайн-сервісів оплати послуг в "ДІЯ" на сайтах типу "Судова влада України", інших адміністративних послуг тощо) https://uapay.ua/payments-for-business/

    ОТЖЕ, приймання Вами платежів через фінансову фірму - оператора платіжних сервісів на свій акаунт без відкриття рахунку - є прийнятним алгоритмом для ведення онлайн-бізнесу з надання послуг або продажу товарів через маркетплейси, онлайн-ігри, сервіси тощо, який позбавляє проблем з тягарем обов"язку застосування реєстраторів розрахункових операцій, в тому числі програмових чи фізичних та проблем, які у зв"язку з цим виникають у бізнесу та бухгалтерів.

    При цьому, такі фірми - посередники в рамках інформаційно-технологічної взаємодії та приймання платежів надають усі необхідні документи, що є необхідною первинною фінансовою документацією для податкових перевірок та відображення у податковій звітності.

    В той же час - датою надходження коштів є не дата оплати клієнтом, а дата отримання Вами коштів на власний банківський рахунок юридичної особи (ТОВ). І саме цією датою слід відображати надходження платежу в Книгах обліку доходів і витрат ТОВ.

    Юридичні особи – платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним пп. 3 п. 291.4 статті 291 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 44.2 ст. 44 ПК України).

    Згідно з п. 44.3 ст. 44 ПК України платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПК України, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПК України) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

    Пунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

    Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абз. 1 п. 44.1 ст. 44 ПК України.

    ТОМУ, для більш конкретної відповіді на Ваше питання, треба розуміти як оподатковується Ваше ТОВ, яку систему оподаткування обрано та який обсяг первинних бухгалтерських документів потрібен.

    З повагою,

    юрист Ярослав Турчин (м. Гамбург, Німеччина)

    Дерій Владислав Олегович
    25%

    Доброго дня, Романе!

    При інтернет-еквайринговій оплаті платіж від покупця надходить з використанням платіжної картки за допомогою платіжної системи (LiqРау, Fondy, Portmone, Platon, Wayforpaу, EasyPay та ін.). При цьому покупець здійснює оплату платіжною карткою (шляхом введення реквізитів картки) прямо у Вашому мобільному дадатку. Для цього Ви підключаєтесь до відповідного платіжного сервісу, що надає послуги онлайн-еквайрингу. Усі здійснені транзакції Ви бачите в особистому кабінеті сервісу. Гроші на Ваш рахунок, зазвичай, надходять не відразу, в сумі за вирахуванням комісії, утриманої еквайєром.

    У зв’язку із цим у період від здійснення покупцем оплати (ініціювання платежу і здійснення транзакції) до надходження грошей на рахунок продавця таку суму коштів обліковують за Дт субрахунку 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті».

    Тому якщо покупець здійснив передоплату за допомогою інтернет-еквайрингу (LiqРау, Fondy, Portmone, Platon, Wayforpaу, EasyPay та ін.), в обліку роблять такі записи:

    • на дату здійснення транзакції відображають проводку: Дт 333 — Кт 681 (на повну суму оплати);
    • при надходженні грошей на поточний рахунок: Дт 311 — Кт 333 (на суму коштів, що надійшли) і Дт 92 — Кт 333 (на суму комісії за еквайринг, п. 18 НП(С)БО 16).

    Ознайомтесь з корисною інформацією за посиланням https://i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2023/may/iss...

    Також майте на увазі - Вам обов'язково потрібно мати Договір оферту та Політику конфіденційності.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України