Задайте вопрос юристу

880 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Трудовое право, 19 мая 2024, вопрос №109400 550₴

Захист продавця від звільнення через думку покупця, пасивності начальства

Доброго ранку, підкажіть, будь ласка.

Ситуація:
Родичка працює продавцем м'яса. Вона старанно підходить до роботи і цінує її, хай як важко на ногах.
Одному з покупців не сподобалася куплена продукція і\або чесне ставлення продавця. Він пожалівся на це власникам\спробував повернути кошти.
Начальство має думку що клієнт завжди правий і може спробувати звільнити родичку ігноруючи як було насправді.

Питання. Порадьте, будь ласка, що робити:
1. Як захистити її права від зазіхань покупця?
2. Які закони\дії є, щоб начальство не звільнило як вздумається?
3. Як попередити такі ситуації в подальшому?

Ответы юристов (5)

    Айвазян Юрій Климентійович
    22.7%

    Доброго дня, Владиславе!

    Добре розумію ситуацію, про яку Ви розповіли. Дійсно, буває так, що у ролі зкривдженого в подібних випадках опиняється не покупець, як більшість звикла вважати, а продавець, який при тому стоїть рівно посередені між "ображеним" споживачем та роздратованим керівництвом магазину. Останнє, у свою чергу, часто не хоче розбиратися у тому що сталося, знаходячись під впливом штампу, як Ви правильно помітили у питанні, що "покупець завжди правий", і весь гнів того керівництва падає на голову невинного продавця.

    Перш за все, виходячи зі змісту Вашого питання, хочу наголосити, що повернення покупцем товару належної якості врегульовано ст. 9 Закону України "Про захист прав споживачів":

    "Права споживача при придбанні товару належної якості

    1. Споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням.

    Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем.

    {Абзац другий частини першої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2741-VI від 02.12.2010}

    Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром, або відтворений на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу споживачеві здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надісланий електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти.

    {Абзац третій частини першої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 465-IX від 16.01.2020 - щодо набрання чинності див. абзац другий пункту 1 розділу II}

    Перелік товарів, що не підлягають обміну (поверненню) з підстав, зазначених у цій статті, затверджується Кабінетом Міністрів України.

    2. Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. Продавець зобов'язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару.

    3. При розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із споживачем провадяться виходячи з вартості товару на час його купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.".

    Здавалось би, все виглядає дуже просто. Втім, у таких ситуаціях поза увагою закону знаходиться багато психологічних нюансів, які відбуваються саме між покупцем і продавцем. Як при тому уникнути негативних наслідків, на гіпотетичну можливість яких Ви посилаєтесь, і які цілком можуть стати реальністью для людини, що не дуже освідчена у законодавстві про працю, яке може дати їй шанс на захист своїх трудових прав?

    Постараюсь пояснити це коротко та зрозуміло у відповідях на Ваші питання.

    1. Як захистити її права від зазіхань покупця?

    Головний закон, який регулює відносини між покупцем та продавцем — Цивільний кодекс України. У главі 54 чинного кодексу перераховані основні права продавців:

    • Право продажу товарів: виняток становлять випадки примусової реалізації продукції.
    • Право діяти відповідно до договору купівлі-продажу.
    • Право здійснювати професійну діяльність згідно з посадовою інструкцією, яка затверджується директором організації.
    • Право відмовити у вимогах покупця, якщо ця особа своєчасно не повідомила про порушення комплектності, якості, асортименту чи кількості товару.
    • Право вимагати від покупця плату за товар, якщо ця особа без достатніх підстав відмовляється прийняти її.
    • Право вимагати оплату товару та сплату відсотків за використання чужих фінансових коштів у разі, якщо покупець прострочив платіж.
    • Право вимагати оплату за товар або відмовитися від виконання договору купівлі-продажу, якщо покупець його не приймає та не оплачує.
    • Право призупинити передачу товару до отримання повної сплати за нього.
    • Право вимагати попередню оплату за товар, якщо такі умови прописані у договорі купівлі-продажу.
    • Право продажу товару з розстроченням платежу, відстроченням або кредитом, якщо ця умова передбачена в договорі.
    • Право вимагати повернення товару, який не було сплачено.
    • Право застави товару, що продається в кредит.
    • Право власності на товар доти, доки за нього не надійде оплата.
    • Право відмовити в обміні чи поверненні товару, який втратив свій товарний вигляд, споживчі властивості, або якщо немає доказів, що цей продукт був куплений у конкретного продавця.
    • Право вимагати проведення експертизи під час повернення товару, за наявності дефектів, слідів експлуатації, пошкоджень упаковки тощо.
    • Право на повернення коштів за товар зі списку продукції, яка не підлягає поверненню, якщо немає заводського браку.
    • Право не повертати вартість товару, а відправити його на ремонт за гарантією при виявленні браку.

    Окрім основних моментів, що включені до ЦКУ, права продавця також регулює Закон про захист прав споживачів та внутрішні документи організації роботодавця, наприклад, Статут компанії, Посадова інструкція, Положення про торгове підприємство, Правила внутрішнього трудового розпорядку тощо.

    Права продавця врегульовані його посадовою інструкцією

    Посадова інструкція продавця — це офіційний документ, який регулює діяльність особи у компанії. У чинному законодавстві немає норми, яка встановлювала б певний шаблон посадової інструкції. Тому її складає керівник підприємства у вільній формі.

    Документ чітко визначає не лише зону відповідальності та обов'язки продавця, а і його права.

    Продавець може:

    • ознайомитись з рішеннями керівника організації щодо своїх посадових обов'язків;
    • вносити на розгляд пропозиції щодо покращення роботи на місцях;
    • у межах своєї компетенції повідомляти керівника про недоліки у роботі компанії та пропонувати способи їх усунення;
    • вимагати документацію, яка потрібна для здійснення діяльності;
    • залучати фахівців інших структур для вирішення цільових завдань;
    • вимагати від керівника організації допомоги у процесі виконання своїх обов'язків.

    Попри те, що чинні законодавчі акти здебільшого стають на захист інтересів покупців, продавці також мають права і всі законні підстави ними користуватися. Знання своїх прав допоможе захистити себе від неправомірної поведінки клієнтів у спірних та конфліктних ситуаціях.

    2. Які закони\дії є, щоб начальство не звільнило як вздумається?

    Щоб такого не сталося, треба розуміти, що для звільнення продавця, який згадується у Вашому питанні, повинні бути чітко визначені законом причини.

    Згідно зі ст. 40 КЗпП, роботодавець має право звільнити працівника через наступні підстави, пов'язані із виною працівника:

    • систематичне невиконання трудових обов'язків без поважних на це причин (п.3 ст. 40 КЗпП);
    • зафіксований прогул, тобто відсутність працівника на роботі понад 3 години протягом одного робочого дня (п.4 ст. 40 КЗпП);
    • появу на робочому місці в нетверезому стані або в стані наркотичного сп'яніння (п.7 ст. 40 КЗпП);
    • розкрадання майна роботодавця (п.8 ст. 40 КЗпП);
    • одноразове грубе порушення трудових обов'язків (п.1 ст. 41 КЗпП). Така причина звільнення може застосовуватись тільки до директорів, керівників підприємств, його філій та підрозділів та їх заступників, головних бухгалтерів та їх заступників;
    • через винні дії керівника, що призвели до несвоєчасної виплати заробітної плати (п.11 ст. 41 КЗпП);
    • повторне порушення законодавства у сфері ліцензування та видачі дозвільних документів (ч.2 ст. 41 КЗпП).

    Крім того, існують також підстави для звільнення працівника за ініціативою роботодавця (не пов'язані з порушенням трудових обов'язків)

    Відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП роботодавець має право ініціювати розірвання трудових відносин із працівником у будь-який момент через зміни в організації виробництва та умовах праці, ліквідацію, перепрофілювання, внаслідок реорганізації або скорочення чисельності штату працівників.

    До підстав, не пов'язаних з порушенням трудових обов'язків, належать:

    • скорочення чисельності або штату працівників (п.1 ст. 40 КЗпП);
    • невідповідність працівника займаній посаді (п.2 ст. 40 КЗпП);
    • відсутність на роботі понад чотири місяці поспіль внаслідок тимчасової непрацездатності (п.5 ст. 40 КЗпП).
    • поновлення на роботі попереднього працівника (п.6 ст. 40 КЗпП);
    • втрату довіри з боку роботодавця (п.2 ст. 41 КЗпП);
    • вчинення аморального проступку (п.3 ст. 41 КЗпП);
    • підпорядкування близькій людині (п.4 ст. 41 КЗпП);

    Не думаю, що у керівництва магазину є шанс використати хоч один з наведених вище мотивів звільнення. Принаймні зі змісту і логіки Вашого питання таке не витікає.

    Не знаючи, що сталося між продавцем і покупцем, і чим конкретно залишилось незадовільним керівництво магазину, все ж можу підсумувати так: якщо останнє надумає звільнити свого працівника поза межами наведених підстав, то,

    ПО-ПЕРШЕ, працівник зможе легко поновитись на роботі, звернувшись до суду;

    ПО-ДРУГЕ, вимагати при тому повернення всієї зарплатні за час вимушеної відсутності на роботі, як також відшкодування моральної шкоди за незаконне звільнення.

    3. Як попередити такі ситуації в подальшому?

    На це питання відповісти легко й, водночас, складно. Дійсно, практично неможливо передбачити всі конфліктні ситуації, які можуть виникнути між працівником магазину і споживачами під час виконання своїх посадових обов'язків першим і надати пораду на кожен такий випадок.

    Тож дам одну і загальну пораду на все:

    треба бути завжди ввічливим і дуже обережним, особливо, коли це стосується психічно неврівноважених покупців;

    завжди діяти у межах своєї посадової інструкції і не старатися вирішувати самостійно питання, що віднесено до компетенції директора магазину, як от, наприклад, питання повернення товару.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Корнійчук Євген Іванович
    18.2%

    Доброго дня, спочатку треба розібратись, чи працює продавець офіційно, якщо так. Тоді звільнити буде не так просто, а якщо ні вас не захищає закон, і тут якто кажуть хозяін-барін

    Розірвання трудового договору з ініціативи власника '

    Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником лише у випадках:

    1. змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;
    2. виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці;
    3. систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення;
    4. прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше 3 годин протягом робочого дня) без поважних причин;
    5. нез'явлення на роботу протягом більш як 4 місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності;
    6. поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
    7. появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
    8. вчинення за місцем роботи викрадення (в тому числі дрібного) майна роботодавця, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення;
    9. призову або мобілізації власника - фізичної особи під час особливого періоду;
    10. встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.

    Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5), а також у період перебування працівника у відпустці (частина друга статті 40 КЗпП). Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

    Підстави не можуть бути надумані, вони повинні бути підтверджені документально, наприклад письмова скарга від покупця, і це не може бути один раз, скарги повинні надходити систематично від різних людей.

    У разі не правомірного звільнення ви зможете звернутися до суду та поновитись на роботу та стягнути компенсацію у розмірі середнього заробітку за кожен день не правомірного звільнення до моменту поновлення на роботі.

    Дерій Владислав Олегович
    21.8%

    Доброго дня!

    1. Як захистити її права від зазіхань покупця?

    Якщо родичка продає товар належної якості, то їй взагалі не потрібно хвилюватись на претензії покупців.

    Постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 №172 визначено, що продовольчі товари товари належної якості обміну (поверненню) не підлягають

    Крім того, якщо ж родичка збереже бездоганну ввічливість, холоднокровність і витримку і не дозволить спровокувати себе на грубість, вона стає невразливою. Більш того, якщо вона не прийме на свій рахунок ніяких образ і, незважаючи ні на що, проявить привітність, це принесе їй повну перемогу над відвідувачем, що розперезався.

    Якщо покупець вчиняє хуліганські дії та застосовує ненормативну лексику - це потрібно фіксувати на телефон та викликати поліцію. Про даний факт також потрібно повідомити роботодавця.

    2. Які закони\дії є, щоб начальство не звільнило як вздумається?

    Одна скарга покупця не повинна бути причиною для звільнення. Проте, потрібно знати яким чином побудовані трудові відносини у родички та роботовавця. Чи працює вона офоіційно? Чи укладала трудовий договір?

    Підставами припинення трудового договору відповідно до статті 36 Кодексу законів про працю України є:

    1. угода сторін;
    2. закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23 КЗпП України), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення;
    3. призов або вступ працівника або роботодавця - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 КЗпП України;
    4. розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39 КЗпП України), з ініціативи роботодавця (статті 40, 41 КЗпП України) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45 КЗпП України);
    5. переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;
    6. відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці;
    7. набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;
    8. укладення трудового договору (контракту), всупереч вимогам Закону України "Про запобігання корупції", встановленим для осіб, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом року з дня її припинення;
    9. з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади";
    10. набрання законної сили рішенням суду про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави стосовно особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках;
    11. підстави, передбачені трудовим договором з нефіксованим робочим часом, контрактом;
    12. смерть роботодавця - фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою;
    13. смерть працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим;
    14. відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль;
    15. підстави, передбачені іншими законами.

    Звільнення з ініціативи роботодавця відбувається в таких випадках

    Згідно зі статтею 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:

    1. змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (звільнення допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу);
    2. виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці (звільнення допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу);
    3. систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення;
    4. прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
    5. нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
    6. поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (звільнення допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу);
    7. появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
    8. вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;
    9. призову або мобілізації власника - фізичної особи під час особливого періоду;

    10. встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.

    Отже, як бачите, за скаргу покупця Вашу родичку не мають права звільнити.

    3. Як попередити такі ситуації в подальшому?

    Потрібно фіксувати процес неадекватної поведінки покупця, при цьому родичка має вести себе професійно та не піддаватись на провокації. Вона може запропонувати покупцю відправити свої скарги і пропозиції на поштову адресу суб’єкта господарювання.

    Проте і продавати зіпсований товар не варто, адже він підлягає списанню та утилізації!

    Законодавство в даному випадку на стороні покупця. Споживач повинен знати, що відповідно Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» оператор ринку несе відповідальність за дотримання вимог законодавства до харчових продуктів на всіх стадіях виробництва та обігу, в статті 6 Закону України «Про захист прав споживачів» закріплено обов’язок продавця (виробника, виконавця) передати споживачеві продукцію належної якості, а продаж протермінованого товару – це порушення.

    Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» за порушення вимог про надання інформації щодо харчового продукту передбачені немалі штрафи.

    А саме за реалізацію харчових продуктів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це не створює загрози для життя та/або здоров’я людини або тварини, передбачено накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб-підприємців – у розмірі трьох мінімальних заробітних плат.

    Відповідно до Закону України «Про основні вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», неправильно марковані чи непридатні до споживання харчові продукти підлягають вилученню з обігу та/або відкликанню з обігу.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Богун Сергій Павлович
    18.2%

    Доброго дня.

    Претензія покупця повинна містити, детальний і чіткий опис виниклої проблеми із зазначенням дати придбання товару, чека, найменування придбаного товару, ціни. Дата первинного звернення і результат, отриманий в ході спроби залагодити конфлікт усно. Посилання на Закон України «Про захист прав споживачів», з вказівкою можливих наслідків для продавця (виконавця послуг).

    Основний закон, який регулює відносини між покупцем та продавцем — ЦКУ. У главі 54 чинного кодексу перераховані основні права продавців:

    Право продажу товарів: виняток становлять випадки примусової реалізації продукції.

    Право діяти відповідно до договору купівлі-продажу.

    Право здійснювати професійну діяльність згідно з посадовою інструкцією, яка затверджується директором організації.

    Право відмовити у вимогах покупця, якщо ця особа своєчасно не повідомила про порушення комплектності, якості, асортименту чи кількості товару.

    Право вимагати від покупця плату за товар, якщо ця особа без достатніх підстав відмовляється прийняти її.

    Право вимагати оплату товару та сплату відсотків за використання чужих фінансових коштів у разі, якщо покупець прострочив платіж.

    Право вимагати оплату за товар або відмовитися від виконання договору купівлі-продажу, якщо покупець його не приймає та не оплачує.

    Право вимагати оплату за товар або відмовитися від виконання договору купівлі-продажу, якщо покупець його не приймає та не оплачує.

    Окрім основних моментів, що включені до ЦКУ, права продавця також регулює Закон про захист прав споживачів та внутрішні документи організації роботодавця, наприклад, Статут компанії, Посадова інструкція, Положення про торгове підприємство, Правила внутрішнього трудового розпорядку тощо.

    Кирда Вячеслав Володимирович
    19.1%

    Вітаю Вас!

    Ситуація:Родичка працює продавцем м'яса. Вона старанно підходить до роботи і цінує її, хай як важко на ногах.Одному з покупців не сподобалася куплена продукція і\або чесне ставлення продавця. Він пожалівся на це власникам\спробував повернути кошти.Начальство має думку що клієнт завжди правий і може спробувати звільнити родичку ігноруючи як було насправді.Питання. Порадьте, будь ласка, що робити:1. Як захистити її права від зазіхань покупця?

    Жінка працює офіційно? Яким чином ведеться бухгалтерський облік? Загалом не думаю, що власники повинні безумовно примймати точку зору покупця. Радив би родичці вже зараз підготвтаи пояснювальну записку на ім'я власників про ситуацію, що склалася. Приймати аргументи іншої сторони без перевірки - це занадто. Не думаю, що ризик звільнення жінки з роботи тут значний.

    2. Які закони\дії є, щоб начальство не звільнило як вздумається?

    Треба розібратися, чи працює жінка офіційно. Якщо офіційно, тоді:

    Кодекс законів про працю України

    Стаття 40. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця

    Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках:

    1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

    2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці;

    3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення;

    4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

    5) нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

    6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

    7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;

    8) вчинення за місцем роботи викрадення (в тому числі дрібного) майна роботодавця, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення;

    10) призову або мобілізації роботодавця - фізичної особи під час особливого періоду;

    11) встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування;

    12) вчинення працівником мобінгу (цькування), встановленого судовим рішенням, що набрало законної сили.

    Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

    Не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

    {Положення частини третьої статті 40 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 6-р(II)/2019 від 04.09.2019}

    Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус.

    Стаття 41. Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з окремими категоріями працівників за певних умов

    Крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи роботодавця може бути розірваний також у випадках:

    1) одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами податкових та митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами;

    1-1) винних дій керівника підприємства, установи, організації, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати;

    1-2) вчинення керівником підприємства, установи, організації мобінгу (цькування) незалежно від форм прояву та/або невжиття заходів щодо його припинення, встановленого судовим рішенням, що набрало законної сили;

    2) винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку роботодавця;

    3) вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи;

    4) перебування всупереч вимогам Закону України "Про запобігання корупції" у прямому підпорядкуванні у близької особи;

    4-1) наявності у працівника реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, передбачений Законом України "Про запобігання корупції";

    5) припинення повноважень посадових осіб;

    6) неможливості забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.

    Роботодавець з власної ініціативи зобов’язаний розірвати трудовий договір з посадовою особою в разі повторного порушення нею вимог законодавства у сфері ліцензування, з питань видачі документів дозвільного характеру або у сфері надання адміністративних послуг, передбачених статтями 166-10, 166-12, 188-44 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    Розірвання договору у випадках, передбачених пунктами 1-5 частини першої та частиною другою цієї статті, провадиться з додержанням вимог частини третьої статті 40, а у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті, - також вимог статті 43 цього Кодексу.

    Розірвання договору у випадках, передбачених пунктами 4 і 6 частини першої цієї статті, проводиться, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.

    3. Як попередити такі ситуації в подальшому?

    Для початку все таки потрібно детальніше розібратися з тим, що сталося, аби мати можливість надати Вам практичні та предметні поради. Можливо в діях продавця взагалі відсутнє щось негативно, тоді навіщо щось змінювати.

    З повагою!


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України