Батько вимагає повернути гроші

Доброго дня.

Нехай звертається до суду.

Нічого самі не повертайте.

ВІТАЮ ВАС, пані ЛЮБОВ!

Повернення аліментів не передбачене законодавством.

Відповідно до статті 1215 Цивільного кодексу України, Не підлягає поверненню безпідставно набуті:

1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;

2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Постанова Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 337/642/22

Вимоги про повернення безпідставно набутих коштів не застосовуються до аліментів, тому такі зобов’язання не належать до кондикційних. Метою позову є повернення переплачених коштів, а спосіб, який обрав позивач – зарахування переплати в рахунок аліментних зобов’язань перед іншою особою, не змінює предмета позову – повернення коштів. Обраний позивачем спосіб захисту, а саме позовні вимоги про зарахування переплати в рахунок аліментних зобов’язань, є неналежним та не підлягає захисту.

Аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

З огляду на зазначене до участі у справі як співвідповідача позивачеві слід було залучити сина, який є набувачем і власником коштів. Позивач у цій справі клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не заявляв, а з власної ініціативи суд не наділений такими повноваженнями. Зазначене є самостійною підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

В будь-якому разі Ви маєте законне справо не повертати аліменти. Хай іде до суду і ганьбиться там.

Якщо з Вашого боку не було шахрайства та введення особи в оману щодо наявності підстав для сплати аліментів за період навчання, то ніякий суд не стягне з Вас аліменти. Крім того, ці кошти використані в інтересах дитини, тому взагалі є питання чи є матір належним відповідачем у таких справах.

Отже, на моє переконання, шанси стягнути аліменти з Вас майже нульові. Звісно якщо Ви оберете правильну позицію захисту і не наговорите на себе зайвого.

Пам"ятайте про статтю 63 Конституції України і право не давати будь-які показання проти себе і своїх близьких. Тобто ніхто не може Вас змусити давати показання проти себе чи давати будь-які відповіді судді чи адвокату позивача по будь-якій цивільній справі.

Ігноруйте такі вимоги, якщо вони не є належними (не направлені офіційно поштою з описом вкладення та повідомленням про вручення). Але щиро не рекомендую підказувати своєму колишньому як йому діяти правильно. Хай помиляється. Просто ігноруйте його і все.

З повагою, юрист Ярослав Турчин

Доброго дня, Любов!

Вам не потрібно самостійно на вимогу батька повертати кошти. Тому, якщо батько має наміри щодо повернення суми сплачених аліментів у нього є єдиний шлях для вирішення цього питання - звернення до суду.

Стаття 1215 ЦКУ зазначає наступне:

1. Не підлягає поверненню безпідставно набуті:

1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача".

Відповідно до статті 1212 ЦКУ особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов’язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов’язання (відсутній обов’язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, оскільки вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів.

Отже, по-перше, якщо батько був обізнаний про той факт, що дитина знаходиться в академічній відпустці та продовжував влачувати аліменти, то грошові кошти не підлягають поверненню

По-друге, для того, аби стягнути з Вас вже сплачену суму аліментів батько дитини повинен довести у суді Вашу недобросовісність.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

Повернути кошти батько пможе спробувати у судовому порядку, але в таких випадках суди стають на сторону дитини.

Для відшкодування безпідставно сплачені аліменти батьку потрібно:

1. Підготувати позовну заяву

2. Підтвердити всі сплачені кошти квитанціями або банківськими виписками

3. Надати докази недобросовісності набуття коштів дитиною.

За загальним правилом, передбаченим частиною першою статтею 1215 ЦК України, безпідставно набуті аліменти не підлягають поверненню.

Аналіз частини першої статті 1215 ЦК України свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Схожий за змістом висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та підтриманий сталою судовою практикою (постанова Верховного Суду від 04 листопада 2020 року у справі № 382/1728/18).

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15 вказала, що правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Категорія добросовісності визначається через етичні та моральні категорії. Категорія «добросовісність» закріплена в документах міжнародної уніфікації права: добросовісність здійснення прав і виконання обов`язків проголошується принципом міжнародного договірного права.

ЦК України закріплює презумпцію добросовісності і розумності дій особи, яка здійснює власне право (частина п`ята статті 12 ЦК України). Ця презумпція діє, поки інше не буде встановлено рішенням суду. Добросовісне здійснення особою свого цивільного права передбачає реалізацію правомочностей відповідного права з урахуванням інтересів інших учасників відносин, публічних інтересів держави тощо. Добросовісність здійснення цивільного права завжди проявляється в такій поведінці особи-носія такого права, яка знаючи (повинна була знати), що здійснення нею прав або виконання обов`язків може призвести до негативних наслідків, не вжила доступних їй заходів для їх усунення. В іншому випадку така особа має вважатися недобросовісною з настанням для неї тих чи інших правових наслідків.

З положень закону випливає, що обов`язок спростування презумпції добросовісності покладається на суб`єкта, який відповідні дії (правочин) ставить під сумнів.

Відповідно до положень статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Водночас, вимога про повернення коштів, витрачених на забезпечення життєдіяльності дитини, не відповідає інтересам дитини.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю Вас.

Ви не зобов'язані нікому нічого повертати.

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356)

Стаття 1215. Безпідставно набуте майно, що не підлягає поверненню

1. Не підлягає поверненню безпідставно набуті:

1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;

2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Якщо хоче повернути кошти, нехай звертається до суду, але його перспективи там, на мою суб'єктивну точку зору, є доволі примарними.

З повагою!