Задайте вопрос юристу

842 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Армия и мобилизация, 28 июня 2024, вопрос №113769 600₴

Відстрочка від мобілізації

Вітаю. Мені 45 років, маю трьох неповнолітніх дітей, одна дитина моєї дружини. Чи є в мене можливість отримати відстрочку? Батько дитини помер. Дякую.

Ответы юристов (2)

    Богун Сергій Павлович

    Доброго дня.

    Для отримання відстрочки необхідно надати

    свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов’язаного та один із документів: свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір’ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір’ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов’язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов’язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.

    Виходячи з цього Ви не зможете отримати відстрочку.

    Вам необхідно усиновити дитину.

    Айвазян Юрий Климентьевич
    100%
    Айвазян Юрий Климентьевич 2 дня назад

    Адвокат, г. Николаев, 33 года опыта

    Общаться в чате

    Доброго дня, Андрію!

    Так, у Вас є можливість отримати відстрочку, якщо Ви усиновите дитину Вашої дружини. Для того Вам потрібно спочатку звернутись до органу опіки та піклування й отримати від останнього висновок про доцільність усиновлення. Далі необхідно звернутись до суду у порядку окремого провадження із заявою про усиновлення дитини. Після того, як Ви матимете рішення суду, яке набрало законної сили, можна звертатись до РАЦСу та отримувати нове свідоцтво про народження дитини із зазначенням Вашого батьківства.

    Стаття 23 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text

    надає вичерпний перелік категорій осіб, які можуть мати право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації:

    Зокрема в ній зазначено:

    1. Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

    «3) жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;

    Згідно із Постановою КМУ від 16.05.2024 року №560 «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період»:

    Перелік документів, що подаються військовозобов’язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу:

    свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов’язаного та один із документів:

    свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір’ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір’ю),

    або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов’язаним,

    або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні,

    або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов’язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину».

    Відповідно до статті 207 Сімейного Кодексу України усиновленням є прийняття у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду.

    Згідно статті 211 Сімейного Кодексу Україниусиновлювачем дитини може бути:

    дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини;

    усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років.

    подружжя;

    особи, які проживають однією сім'єю за рішенням суду щодо усиновлення ними дитини;

    якщо дитина має лише матір, вона може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати перебуває у шлюбі;

    якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він перебуває у шлюбі;

    якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.

    Відповідно до статті 213 Сімейного кодексу України. 1. За наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину, переважне право на її усиновлення має громадянин України:

    в сім'ї якого виховується дитина;

    який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється;

    який усиновлює кількох дітей, які є братами, сестрами;

    який є родичем дитини.

    Для усиновлення дитини те з подружжя, хто бажає її усиновити, звертається з відповідною заявою до служби у справах дітей за місцем проживання дитини. До заяви додаються:
    • копія паспорта громадянина України, копія паспорта іноземця або іншого документа, що засвідчує особу (у двох примірниках);
    • копія свідоцтва про шлюб;
    • висновок про стан здоров'я заявника;
    • довідка про наявність чи відсутність судимості;
    • копія свідоцтва про народження дитини;
    • письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріусом, або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя, та документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть або довідка про смерть, видана органом реєстрації актів цивільного стану, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвісно відсутнім, довідка з органу реєстрації актів цивільного стану щодо запису відомостей про батька дитини тощо);
    • засвідчена нотаріально письмова згода заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у двох примірниках).
    • висновок компетентного органу країни проживання, який підтверджує можливість заявника бути усиновлювачем (подається у разі, коли усиновлювач проживає за межами України). У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови, біографічні дані заявника, стосунки в сім'ї, ставлення до усиновлення. Якщо висновок видано недержавним органом, до нього додається копія ліцензії на провадження таким органом діяльності, пов'язаної з усиновленням.

    Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після надходження заяви та документів складає акт обстеження житлово-побутових умов дитини, з'ясовує чи згодна дитина на усиновлення відповідно до пункту 72 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, розглядає питання про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і готує проект відповідного висновку.

    Висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини оформляється на бланку районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, підписується головою (заступником голови), скріплюється печаткою та видається заявнику під розписку.

    Разом з висновком заявнику повертаються пронумеровані, прошнуровані, скріплені печаткою та завірені підписом керівника (заступника керівника) служби у справах дітей документи, подані кандидатом в усиновлювачі.

    Відповідно до ст. 310 ЦПК України, заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання.

    Після отримання висновку заявники звертаються до місцевого суду із позовною заявою про усиновлення із доданими до неї документами:

    копія паспорту;

    копія свідоцтва про одруження;

    копія свідоцтва про народження дитини;

    характеристика на заявника з місця роботи;

    довідка про доходи;

    характеристика на дитину з навчального закладу;

    висновок служби у справах дітей про можливість бути усиновлювачем;

    довідка про відсутність судимостей;

    довідка про стан здоров'я;

    довідка про реєстрацію за місцем проживання;

    квитанція про сплату судового збору 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на 01.01.2024 рік це складає 605 грн 60 коп.;

    копії заяв для заінтересованих осіб.

    Заява про усиновлення дитини повинна містити:

    найменування суду, до якого подається заява,

    ім’я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім’я, по батькові, вік усиновлюваної дитини,

    місце проживання дитини,

    відомості про стан здоров’я дитини.

    Усиновитель подає до суду заяву про усиновлення, в якій повинно міститися клопотання про зміну прізвища, імені та по батькові дитини.

    Суд робить позначку про зміну прізвища, імені та по батькові усиновленої дитини або повнолітньої особи в рішенні про усиновлення.

    На підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін. При цьому Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.

    З повагою, адвокат Айвазян.


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України