теплові мережі нарахували за тепло незважаючи на його відключення

Доброго дня, Борисе!

Для того, щоби відповісти на поставлені Вами питання, треба визначитись з кількома речами.

Перше, які з приміщень належать Вам на праві власності, а які Ви орендуєте, зокрема, мова йде про підвал та перший поверх.

Якщо, як Ви пишите і перше, і друге є у Вашій власності, і, якщо вони, ці приміщення мають відокремлену мережу опалення, то Вас не можна вважати користувачем приміщень загального користування багатоповерхового будинку. Тож, відповідно, Ви не повинні сплачувати за опалення місць чи приміщень загального користування ОСББ, оскільки у Вас немає до них жодного доступу.

З цього приводу є не дуже багато нормативної інформації. Давайте її розглянемо. Дуже часто в таких випадках посилаються на Постанову Верховного суду України від 22 грудня 2020 року по справі № 311/3489/18, в якій зазначено:

"споживач, який відключений від системи централізованого опалення, зобов’язаний брати участь у загальних витратах на опалення, зокрема, місць загального користування.

Спільним майном у багатоквартирному будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

До допоміжних приміщень багатоквартирного будинку належать приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців: колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення.

Зокрема, внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід’ємною частиною.

Правовідносини, що виникають між сторонами з приводу постачання теплової енергії, врегульовано законами України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі – Правила № 630), Методикою розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків та визначення плати за їх опалення, затвердженої наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006 року № 359 (далі – Методика № 359), якою встановлено порядок визначення витрат теплової енергії на опалення місць загального користування у багатоквартирних житлових будинках для встановлення розміру плати за неї споживачами.

Згідно Правил№ 630 споживачі, які відмовились від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до Методики (п.28 Правил № 630).

Загальна кількість теплової енергії на опалення місць загального користування складається з двох показників, які підсумовуються між собою:

кількості теплової енергії на опалення кожного окремого приміщення місць загального користування;

утрат теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними у підвалі або на горищі.

При ненаданні послуги з опалення місць загального користування залишається друга частина формули, згідно якої здійснюється нарахування за втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними в підвалі або на горищі. Тобто, якщо один з показників дорівнює нулю, то нарахована платня складається з другого показника (згідно з пунктом 2.1.4 Методики № 359).

Також відповідно до розділу шостого «Посібника та доповнення до Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби України» КТМ 204 Україна 244-94, затвердженого Наказом Держбуду України від 30 лютого 2001 року № 82, втрати теплової енергії на ділянці мережі від межі розподілу до місця установки опалювальних приладів відноситься до втрат абонента (споживача). Тому співвласники квартир повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі житла, а відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання не є підставою для звільнення мешканців від такої участі".

Проте, у Вашому випадку Ви не є користувачем місць загального користування, а також не є членом ОСББ.

Тож, виникає питання, яке відношення має управитель ОСББ до Ваших приміщень і чи має він право нараховувати Вам оплату за опалення місць загального користування? Відповідь проста: ЖОДНОГО!

Згідно пункту 3 Наказу МІНІСТЕРСТВА РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, БУДІВНИЦТВА ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ "Про затвердження Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг":

"Розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.

Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об’єктами нерухомого майна, не є самостійними об’єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об’єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.

Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково".

У пункті 8 того ж Наказу читаємо:

"У разі, якщо окреме приміщення будівлі/будинку, яке є самостійним об’єктом нерухомого майна, має окремий інженерний ввід зовнішньої інженерної мережі або окреме відгалуження перед вузлом комерційного обліку, та оснащене вузлом обліку комунальної послуги, то показання такого вузла враховуються як показання вузла комерційного обліку при визначенні загального обсягу спожитої відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку та як показання вузла розподільного обліку при розподілі цього визначеного загального обсягу спожитої комунальної послуги відповідно до цієї Методики. За рішенням співвласників будівлі/будинку визначення обсягу спожитої послуги у такому приміщенні може здійснюватися лише на підставі показань вузла обліку відповідної комунальної послуги, яким воно оснащене, та не враховуватись при визначенні загального обсягу спожитої відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку і не приймати участь в загальному розподілі комунальної послуги у будівлі/будинку".

Ще одне дуже важливе питання, на яке без Вас я не знаходжу відповіді...

В своєму питанні Ви називаєте і підвал, і перший поверх "вбудоване-прибудоване приміщення". Чи є така сама назва у Ваших документах на власність (бажано було б їх бачити, звичайно) і чи включає це поняття обидва приміщення. Проблема полягає в тому, що підвал багатоквартирного будинку за загальним правилом повинен бути місцем загального користування. Тож, як сталося так, що підвал опинився серед вбудовано-прибудованих приміщень, де проходять інженерні мережі, в тому числі до системи опалення житлових приміщень власників квартир? Без відповіді на це важливе питання буде складно остаточно визначитись із порядком оплати за опалення приміщень, які знаходяться у Вашій власності.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня.

Згідно стаття 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги":

1. Споживач має право:

1) одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів;

2) без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості;

3) на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров’ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об’єкт нерухомого майна);

4) на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;

5) на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості;

6) на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг;

7) отримувати від управителя, виконавців комунальних послуг штраф у розмірі, визначеному договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт;

8) на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у встановленому законодавством порядку;

9) складати та підписувати акти-претензії у зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт;

10) без додаткової оплати отримувати від виконавця відповідної послуги чи іншої уповноваженої на розподіл комунальної послуги особи детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих комунальних послуг між споживачами багатоквартирного будинку;

11) без додаткової оплати отримувати інформацію про проведені управителем, виконавцем комунальної послуги нарахування плати за житлово-комунальні послуги (з розподілом за періодами та видами нарахувань) та отримані від споживача платежі;

12) у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води;

13) розірвати договір про надання комунальної послуги, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання відповідної послуги. Це право не поширюється на договір про постачання теплової енергії, укладений зі споживачами у багатоквартирному будинку, крім випадку розірвання такого договору колективним споживачем.

2. Індивідуальний споживач зобов’язаний:

1) укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом;

2) своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов’язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини;

3) забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу;

4) власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку;

5) оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;

6) дотримуватися правил безпеки, зокрема пожежної та газової, санітарних норм;

7) допускати у своє житло (інший об’єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку;

8) дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об’єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;

9) забезпечити своєчасну підготовку об’єктів, що перебувають у його власності, до експлуатації в осінньо-зимовий період;

10) {Дію пункту 10 частини другої статті 7 зупинено до 1 липня 2020 року згідно із Законом № 533-IX від 17.03.2020} у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг;

11) інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;

12) надавати виконавцю комунальних послуг або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання наявних приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку, в порядку та строки, визначені договором.

Згідно з ст. 27 Закону у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг.

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов’язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача.

Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.

У разі проведення перевірки якості наданих послуг з централізованого водопостачання, постачання гарячої води або постачання природного газу споживач має право здійснити забір проб. Інформація про забір проб включається до акта-претензії.

У разі встановлення за результатами дослідження відібраних проб факту постачання послуг неналежної якості витрати споживача на оплату проведених досліджень проб підлягають компенсації за рахунок виконавця відповідної послуги.

У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом.

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п’яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

Доброго дня. У вашій ситуації теплові мережі дійсно могли застосувати новий підхід до нарахування, посилаючись на Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджену наказом №315 від 22 листопада 2018 року. Проте в таких випадках велику роль відіграють деталі, пов’язані з використанням власних теплолічильників, площі приміщень, типу опалення та обліку показників. Давайте розглянемо питання покроково.

Якщо ваш контур опалення відокремлений від ОСББ, а теплолічильник зафіксував нульове споживання (і кран опалення перекритий та опломбований), то теплопостачальна компанія не має права нараховувати вам додаткові витрати за опалення, оскільки послуга фактично не надавалась. У вашому випадку це підтверджується:

• Наявністю власного теплолічильника, який не фіксує споживання.
• Відсутністю спільних опалювальних приміщень з ОСББ.

Методика №315 передбачає розподіл витрат на опалення для будівель, які мають спільні опалювальні приміщення. У вашому випадку тепломережі могли хибно трактувати приміщення, через які проходять комунікації будинку, як частину «загальнобудинкових» приміщень. Проте, як ви зазначили, всі комунікації ізольовані та не опалюють ваше приміщення, а також не створюють опалювального ефекту для підвалу чи першого поверху.

Отже, дії тепломереж не є правомірними, якщо вони врахували у нарахуванні споживання тепла, яке ви фактично не отримували, згідно показникам вашого теплолічильника.

Якщо б навіть тепломережі могли обґрунтовано нарахувати плату за опалення згідно з Методикою №315 (що сумнівно в вашому випадку), розрахунок мав би бути коректним. Ось кілька моментів, які потрібно перевірити:

• Коректний розподіл площі: Площа вашого приміщення повинна була бути врахована виключно в частині, яка фактично отримує тепло від загальнобудинкових комунікацій, а не вся площа підвалу та першого поверху.
• Зменшення суми для ОСББ: Якщо тепломережі включили ваше приміщення в загальну опалювальну площу будівлі, сума нарахування для ОСББ повинна була відповідно зменшитись. В іншому разі це може розглядатись як подвійне нарахування за один і той самий обсяг тепла.

Таким чином, навіть за умови, що частина площі мала б враховуватись, розрахунок, найімовірніше, був зроблений некоректно.

1. Зверніться із заявою до теплопостачальної компанії. Оформіть письмове звернення, в якому детально викладіть ситуацію, вказавши на наявність власного теплолічильника, відсутність споживання, а також перекриття і опломбування крана. Зазначте, що відповідно до Методики розподілу та Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ви не повинні сплачувати за послугу, якою фактично не користувалися.
2. Подайте скаргу до Державної інспекції з питань енергетичного нагляду України. Це регулюючий орган, який контролює дотримання законодавства у сфері постачання енергії і може розглянути питання про коректність нарахувань.
3. Зверніться до суду, якщо теплопостачальна компанія не реагує або відмовляється переглянути нарахування. Судовий розгляд може зайняти час, але якщо у вас є докази відсутності споживання (показники теплолічильника), то справа може вирішитися на вашу користь.

Таким чином, ви можете відстоювати свої права і вимагати перегляду нарахувань, оскільки теплопостачальна компанія не мала підстав застосовувати Метод №315 без фактичного споживання тепла.