Как приобрести меньшую жилплощадь при долгах и не приватизированной квартире?

Доброго дня, Руслане!

Якщо Вас цікавить продаж неприватизованої квартири та купівля іншої нерухомості, то спочатку Вам потрібно приватизувати квартиру, аби стати власником останньої, після того продати її та придбати інше житло.

Є багато питань до Вас: хто є найманчем квартири станом на сьогодня? Чи маєте всі необхідні документи для приватизації? Чи відкрито виконавче провадження щодо стягнення боргу? Ваша сестра не має заперечень щодо приватизації квартири та подальшого її продажу?

Відповідно до статті 12 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власник приватизованого житла має право розпорядитися квартирою (будинком), кімнатою (кімнатами) у гуртожитку на свій розсуд: продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укладати інші угоди, не заборонені законом.

Якщо сім’я вирішила приватизувати квартиру, а хтось з її членів, зареєстрований в ній, не бажає цього робити, то інші не зможуть перевести нерухомість в приватну власність без його згоди.

В такому випадку, особа, яка не бажає брати участь в приватизації, має написати відмову, що засвідчується нотаріально. Після переведення квартири в приватну власність, особа, яка не брала участь в приватизації, не має тут своєї частки, але за нею залишається право користування квартирою і зареєстроване місце проживання.

Згідно зі статтею 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Частиною четвертою статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

У силу статей 1, 3, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина, який постійно мешкає у квартирі (будинку), відносно якої вирішується питання про передачу у власність.

Громадянин подає до органів приватизації такі документи:

1. заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі (бланк надається в органі приватизації);
2. копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним;
3. копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
4. копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім’ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо);
5. довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі;
6. технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок;
7. копія ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку;
8. документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім’ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;
9. копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності);
10. заява-згода тимчасово відсутніх членів сім’ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі;
11. витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність у власності житла (для громадян, які проживають у гуртожитку);
12. копію договору найму жилого приміщення та/або копію договору оренди житла (для громадян, які проживають у гуртожитку);
13. форму первинної облікової документації № 028/о "Консультаційний висновок спеціаліста" з відміткою про відсутність захворювання на туберкульоз (для громадян, які проживають у гуртожитку).

За малолітніх та неповнолітніх членів сім’ї наймача рішення щодо приватизації житла приймають батьки (усиновлювачі) або опікуни. Згоду на участь у приватизації дітей батьки (усиновлювачі) або опікуни засвідчують своїми підписами у заяві біля прізвища дитини.

Наявність боргу зі сплати комунальних платежів не є причиною відмои у приватизації житла.

Орган приватизації приймає рішення про передачу квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян та на підставі вказаного рішення орган видає свідоцтво про право власності та реєструє його у спеціальній реєстраційній книзі.

Свідоцтво про право власності підлягає обов'язковій реєстрації в органі державної реєстрації прав.

Щодо продажу, то також виникають питання: Ви збираєтесь приватизувати квартиру на четверих? Якщо так, то для продажу Вам буде потрібна згода всіх співвласників. При тому, відчуження майна, право власності (або право користування - прописка) на яке мають неповнолітні діти повинно бути узгоджено із органом опіки та піклування.

Якщо відкрито виконавче провадження з приводу примусового стягнення боргу, нотаріус відмовить Вам у засвідченні угоди купівлі-продажу. Крім того, Вам потрібно буде продати квартиру з боргами, а отже знайти клієнта, який погодиться придбати нерухомість з останніми та сплатити їх.

Як варіант обмін жилими пріміщеннями, проте це не проста процедура й також виникає питання щодо боргу по комуналці.

Згідно із Житловим кодексом України:

Стаття 79. Право на обмін жилого приміщення

Наймач жилого приміщення вправі за письмовою згодою членів сім'ї, що проживають разом із ним, включаючи тимчасово відсутніх, провести обмін займаного приміщення з іншим наймачем або членом житлово-будівельного кооперативу, в тому числі з проживаючими в іншому населеному пункті.

Стаття 80. Обмін жилого приміщення в разі відсутності згоди між членами сім'ї

Якщо між членами сім'ї не досягнуто згоди про обмін, то кожен з них вправі вимагати в судовому порядку примусового обміну займаного приміщення на приміщення в різних будинках (квартирах).

Стаття 81. Обмін частини жилого приміщення

Наймач або член його сім'ї вправі в установленому порядку провести обмін жилої площі, що припадає на нього, в тому числі суміжної кімнати або частини кімнати, з наймачем іншого жилого приміщення за умови, що в'їжджаючий у порядку обміну вселяється як член сім'ї тих, що залишилися проживати в цьому приміщенні.

Стаття 82. Обмін жилих приміщень у будинках підприємств, установ, організацій

Обмін жилих приміщень у будинках підприємств, установ, організацій допускається лише за їх згодою. Відмову у згоді на обмін може бути оскаржено в судовому порядку, крім випадків обміну жилих приміщень у будинках, що належать колгоспам.

Стаття 83. Набрання чинності угодою про обмін жилими приміщеннями

Угода про обмін жилими приміщеннями набирає чинності з моменту одержання ордерів, що видаються виконавчими комітетами місцевих рад (частина перша статті 58). Відмову у видачі ордера може бути оскаржено в судовому порядку в шестимісячний строк.

Стаття 84. Порядок обміну жилих приміщень

Порядок обміну жилих приміщень установлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України

Стаття 86. Умови, за яких обмін жилими приміщеннями не допускається

Обмін жилими приміщеннями не допускається:

• 1) якщо до наймача пред'явлено позов про розірвання чи зміну договору найму жилого приміщення або визнання ордера недійсним;
• 2) якщо одним з учасників обміну є член житлово-будівельного кооперативу, щодо якого розглядається питання про виключення з кооперативу;
• 3) якщо обмін має корисливий або фіктивний характер;
• 4) якщо будинок, в якому знаходиться обмінюване жиле приміщення, підлягає знесенню або будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом чи підлягає переобладнанню для інших цілей;
• 5) якщо будинок підлягає капітальному ремонту з переобладнанням або переплануванням обмінюваного жилого приміщення;
• 6) якщо жиле приміщення є службовим або знаходиться в гуртожитку;
• 7) якщо одне з обмінюваних приміщень знаходиться в будинку підприємства, установи, організації, зазначених у частині першій статті 114 цього Кодексу, крім випадків, коли наймач одержав приміщення у будинку підприємства, установи, організації не у зв'язку з трудовими відносинами або коли наймодавець втратив право на його виселення, а також коли наймач іншого обмінюваного приміщення (член житлово-будівельного кооперативу) перебуває з цим підприємством, установою, організацією у трудових відносинах;
• 8) якщо у зв'язку з обміном у квартиру, в якій проживає два або більше наймачі, вселяється особа, яка хворіє на тяжку форму хронічного захворювання, в зв'язку з чим не може проживати в такій квартирі;
• 9) якщо внаслідок міжміського обміну на жилі приміщення в містах республіканського підпорядкування і в курортних місцевостях розмір жилої площі, що припадатиме на кожного члена сім'ї, буде меншим від встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до законодавства України може бути встановлено й інші умови, за яких обмін жилими приміщеннями не допускається".

Чи Ваше питання не стосується приватизації та продажу та Ви маєте на увазі тільки зняття з місця реєстрації у неприватизованій квартирі?

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

Вам простіше буде домовитись з сестрою погасити борги та приватизувати дану квартиру (https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%8...) у спільну часткову власність, а потім свою частину нерухомості продати.

Переїзд з припискою в меншу нерухомість є досить складною процедурою і невідомо чи органи місцевого самоврядування дадуть Ва можливість це зробити.

Згідно статті 7 ЗУ "Про приватизацію державного житлового фонду" Права наймачів, які не виявили бажання приватизувати займане ними житло

1. За громадянами, які не виявили бажання приватизувати займане ними житло, зберігається чинний порядок одержання і користування житлом на умовах найму.

2. До приватизації займаних квартир громадяни мають право переселитись у квартири меншої площі. При цьому їм виплачується грошова компенсація за різницю між загальною площею займаної квартири і квартири, що надається, в розмірі і порядку, які визначаються Кабінетом Міністрів України. Органи місцевої державної адміністрації і місцевого самоврядування, державні підприємства, організації, установи у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд, повинні сприяти громадянам, котрі бажають замінити квартири (будинки) більшої площі на квартири (будинки) меншої площі.

Щоб Ви могли переїхати в меншу квартиру Вам потрібно:

1. Звернутися до органів місцевого самоврядування.

2. Переоформити договір найму на себе

3. Подати заявку на зміну квартири меншої площі.

Проте від Вас можуть вимагати погасити заборгованість по комунальним платежам, адже Ви зареєстровані за даною адресою.

Якщо Ви будете доводити, що були відсутні за місцем прописки то Житловим кодексом передбачено можливість позбавлення особи права користування житловим приміщенням, якщо вона була відсутня більше 6 місяців за місцем реєстрації. Дане житло може зберігатись за Вами тільки при наявності конкретних підстав, що визначені у Статті 71 Житлового кодексу.

З повагою, юрист Дерій В.О.!