Задайте питання юристу

869 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Трудове право, 19 жовтня 2024, питання №121430 500₴

Працівник без актуальних військово - облікових документів

Прийшов на роботу у 24 із приписним, офіційне працевлаштування. Зараз 25. Дані не оновлював. Військового квитка немає. Підстави для звільнення ?

Відповіді юристів (4)

    Богун Сергій Павлович

    Доброго дня.

    Відсутність військово- облікового документа чи порушення правил військового обліку працівником не є підставою для розірвання трудового договору.

    Підстави розірвання трудового договору та порядок звільнення працівників чітко визначені нормами КЗПП та законами України.

    Айвазян Юрий Климентьевич

    Доброго дня, Євгене!

    Відсутність чинного військово-облікового документа не є підставою для звільнення працівника. Ваш роботодавець повідомив, що збирається звільнити Вас?

    Згідно із КЗпП підставами для звільнення з ініціативи роботодавця є:

    Стаття 40. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.

    "Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках:

    1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

    2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці;

    3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення;

    4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

    5) нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

    6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

    7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;

    8) вчинення за місцем роботи викрадення (в тому числі дрібного) майна роботодавця, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення;

    10) призову або мобілізації роботодавця - фізичної особи під час особливого періоду;

    11) встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування;

    12) вчинення працівником мобінгу (цькування), встановленого судовим рішенням, що набрало законної сили;

    13) відмови працівника Бюро економічної безпеки України від проходження атестації або прийняття атестаційною комісією рішення про неуспішне проходження працівником Бюро економічної безпеки України атестації, що здійснюється відповідно до пункту 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення роботи Бюро економічної безпеки України;

    13) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім звільнення від відбування покарання з випробуванням) за вчинення злочину проти основ національної безпеки України;

    14) невиконання працівником правил поведінки на підприємстві, в установі, організації в частині положень, передбачених частиною другою статті 142 цього Кодексу.

    Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

    Не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктами 5 і 13 частини першої цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці (крім звільнення за пунктом 13 частини першої цієї статті). Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації. Положення статей 42, 42-1 і 49-2 цього Кодексу не поширюються на звільнення за пунктом 13 частини першої цієї статті.

    Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус.

    Стаття 41. Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з окремими категоріями працівників за певних умов

    Крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи роботодавця може бути розірваний також у випадках:

    1) одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами податкових та митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами;

    1-1) винних дій керівника підприємства, установи, організації, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати;

    1-2) вчинення керівником підприємства, установи, організації мобінгу (цькування) незалежно від форм прояву та/або невжиття заходів щодо його припинення, встановленого судовим рішенням, що набрало законної сили;

    2) винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку роботодавця;

    3) вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи;

    3-1) вчинення домашнім працівником винних дій, які завдали або могли завдати шкоди життю чи здоров’ю члена домогосподарства;

    4) перебування всупереч вимогам Закону України "Про запобігання корупції" у прямому підпорядкуванні у близької особи;

    4-1) наявності у працівника реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, передбачений Законом України "Про запобігання корупції";

    5) припинення повноважень посадових осіб;

    6) неможливості забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.

    Роботодавець з власної ініціативи зобов’язаний розірвати трудовий договір з посадовою особою в разі повторного порушення нею вимог законодавства у сфері ліцензування, з питань видачі документів дозвільного характеру або у сфері надання адміністративних послуг, передбачених статтями 166-10, 166-12, 188-44 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    Розірвання договору у випадках, передбачених пунктами 1-3, 4-5 частини першої та частиною другою цієї статті, провадиться з додержанням вимог частини третьої статті 40, а у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті, - також вимог статті 43 цього Кодексу.

    Розірвання договору у випадках, передбачених пунктами 4 і 6 частини першої цієї статті, проводиться, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу".

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Дерій Владислав Олегович
    100%

    Вітаю Вас!

    Неоновлення даних, відсутність військово-облікового документа та порушення правил військового обліку не є підставою для звільнення, проте підприємство про Вас повідомить ТЦК, а ті в свою чергу направлять Вам повістку на уточнення даних.

    2 квітня 2024 року був зменшений призовний вік з 27 до 25 років.

    Згідно Правил військового обліку прибувати до ТЦК для взяття на військовий облік військовозобов'язаних потрібно за викликом (повісткою) від ТЦК.

    В законодавстві не зазначено терміну, за який громадянин повинен самостійно прибути до ТЦК для взяття на облік. В ЗУ "Про військовий обов'язок та військову службу " просто вказано, що громадяни, які досягли 25-річного віку підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних. Проте, затягувати з цим не варто.

    Згідно пункту 81 постанови КМУ 1487 Взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 101 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 101 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.

    Загалом, якщо Ви не отримували повісток - Виписати Вам штраф не повинні.

    Проте, майте на увазі, якщо Ви не має права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, то похід в ТЦК для взяття на військовий облік військовозобов'язаних завершиться направленням на ВЛК та врученням повістки на відправку (бойової повістки).

    Ваше приписне вже не чинне. Проте спробуйте оформити електронний військово-обліковий документ через Резерв+ або ДІЮ https://diia.gov.ua/services/vijskovo-oblikovij-do...

    Якщо там підтягнеться автоматично ВОС, звання та категорія обліку - тоді можна вважати, що Вас автоматично взяли на військовий облік військовозобов'язаних.

    Згідно пункту 9 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов’язаних та резервістів військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.

    Тому, якщо зможете оформити е-ВОД - Ви його в праві на законних підставах надавати кадровику на підприємстві. Але, пам'ятайте, що поки у Вас немає оформленої відстрочки або бронювання, то Вам можуть вручити повістку та мобілізувати.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю Вас, Євгене!

    Прийшов на роботу у 24 із приписним, офіційне працевлаштування. Зараз 25. Дані не оновлював. Військового квитка немає. Підстави для звільнення ?

    Ні, не підстава для звільнення, однозначно. Все ж Україна є правовою державою, діяльність якої має спиратися у першу чергу на Закон. Що каже про підстави для звільнення профільний Закон, зокрема Кодекс законів про працю України? Давайте розбиратися.

    Кодекс законів про працю України

    {Затверджується Законом № 322-VIII від 10.12.71 ВВР, 1971, додаток до № 50, ст. 375}

    Стаття 36. Підстави припинення трудового договору

    Підставами припинення трудового договору є:

    1) угода сторін;

    2) закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення;

    3) призов або вступ працівника або роботодавця - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частини третьої статті 119 цього Кодексу;

    4) розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи роботодавця (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45);

    5) переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;

    6) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці;

    7) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;

    7-1) укладення трудового договору (контракту), всупереч вимогам Закону України "Про запобігання корупції", встановленим для осіб, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом року з дня її припинення;

    7-2) з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади";

    7-3) набрання законної сили рішенням суду про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави стосовно особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках;

    8) підстави, передбачені трудовим договором з нефіксованим робочим часом, контрактом;

    8-1) смерть роботодавця - фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою;

    8-2) смерть працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим;

    8-3) відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль;

    9) підстави, передбачені іншими законами.

    У випадках, передбачених пунктами 7, 7-1 і 7-3 частини першої цієї статті, особа підлягає звільненню з посади у триденний строк з дня отримання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, а у випадку, передбаченому пунктом 7-2, особа підлягає звільненню з посади у порядку, визначеному Законом України "Про очищення влади".

    Для припинення трудового договору з підстав, передбачених пунктом 8-1 частини першої цієї статті, працівник подає в електронній або паперовій формі до будь-якого районного, міськрайонного, міського центру зайнятості, філії регіонального центру зайнятості заяву про припинення трудового договору з викладенням відповідної інформації та копії документів, що підтверджують обставини, зазначені у пункті 8-1 частини першої цієї статті (за наявності). Датою припинення трудового договору вважається день подання відповідної заяви. Районний, міськрайонний, міський центр зайнятості, філія регіонального центру зайнятості за місцем звернення працівника у день припинення трудового договору повідомляє про це:

    центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню;

    центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

    ...

    Як би не хотів роботодавець, але всі обставини, пов'язані з військовим обліком (неоновлення даних, відсутність актуального ВОД, порушення правил військового обліку) не надають йому права на звільнення особи з місця роботи. Водночас мушу зауважити, що не дають ці обставини і права на відрахування студентів, але вже про такі випадки стало відомо. Тому будьте обачні.

    Чи оновлювали Ви свої дані? Чи завантажували електронний ВОД, до прикладу, через портал "Дія"?

    КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА

    від 16 травня 2024 р. № 559 Київ

    Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов’язаних та резервістів і форми такого документа

    9. Військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.

    10. Відомості про сформований військово-обліковий документ в електронній формі відображаються у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

    11. Перевірка військово-облікового документа в електронній формі здійснюється шляхом зчитування QR-коду ініціатором перевірки за допомогою технічних засобів, які дають змогу відтворити відомості військово-облікового документа в електронній формі у формі інформаційного повідомлення.

    QR-код повинен бути придатним для зчитування технічними засобами ініціатора перевірки, цілісним, неушкодженим, нанесеним на будь-який носій достатнього розміру та необхідної контрастності.

    Підставою непідтвердження військово-облікового документа в електронній формі є непридатність QR-коду для зчитування технічними засобами.

    ...

    Тому якщо до Вас є певні питання, спробуйте завантажити е-ВОД через "Дія" та подати його до роботодавця.

    https://diia.gov.ua/services/vijskovo-oblikovij-do...

    З повагою!


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України