Куди можна написати заяву щодо звільнення незаконно захопленної сусідської квартири сторонніми людьми?

Вітаю Вас, пані Наталія!

У Вас створено ОСББ? Хто є балансоутримувачем будинку?

Якщо квартира неприватизована, то ймовірно, вона належить до житлового фонду місцевої громади або держави, і саме вони несуть відповідальність за управління і звільнення приміщення.

1. Спочатку зверніться до балансоутримувача (ЖЕК, ОСББ або управляюча компанія, щоб отримати інформацію про власника квартири і прописаних там осіб.

Якщо балансоутримувач не надає даних, подайте письмовий запит до районної адміністрації чи департаменту житлово-комунального господарства.

2. Оскільки є підозра на злочин (самозахоплення житла), то Вам потрібно подати заяву до поліції про незаконне захоплення квартири.

Вкажіть, що стороння особа незаконно проживає у квартирі. Опишіть її агресивну поведінку (ломився в двері, загроза вашій безпеці).

Домагайтеся відкриття кримінального провадження за статтями:

• Ст. 356 КК України ("Самоправство")
• Ст. 162 КК України ("Порушення недоторканності житла")

Ви маєте право отримати витяг з ЄРДР (Єдиного реєстру досудових розслідувань). Направляйте скаргу до прокуратури, якщо поліція не діє.

3. Оскільки квартира є неприватизованою: Напишіть офіційну заяву до районної адміністрації або департаменту житлово-комунального господарства.

У заяві:

• Опишіть ситуацію (незаконне зайняття житла, загроза сусідам)
• Вимагайте перевірити законність перебування особи у квартирі.
• Просіть ініціювати виселення незаконного мешканця через суд.

Додатково зверніться до органів соціального захисту, адже якщо ця особа перебуває у важкому стані (наркозалежність), вони можуть ініціювати її примусове лікування або соціальну допомогу.

4. Подайте скаргу до прокуратури.

Якщо поліція чи адміністрація не діють, подавайте скаргу до місцевої прокуратури:

• Вкажіть факти бездіяльності.
• Просіть здійснити нагляд за дотриманням закону щодо розслідування і звільнення квартири.

5. Якщо жоден із попередніх кроків не дає результату, то потрібно звертатись до суду.

Якщо квартира належить державі чи громаді, власник (місцева адміністрація) має право звернутися до суду для виселення незаконного мешканця.

Ви в свою чергу можете ініціювати цей процес як зацікавлена сторона через звернення до власника квартири (місцевої адміністрації).

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю Вас.

На жаль, але районна адміністрація даним питанням точно займатися не буде. Це більше відноситься до повноважень правоохоронних органів, від яких потрібно добиватися виконання своєї роботи. Для початку Ви повинні зафіксувати неправомірні дії щодо Вашої сім'ї (психологічне насильство, погрози і так далі), і подавайте до поліції (прокуратури) заяву про кримінальне правопорушення. Займатися чужою квартирою вони також не будуть і змусити їх навряд чи у Вас вийде. Ті, хто зареєстровані у цьому приміщенні, можуть подати позов про виселення особи, але ініціатива повинна бути саме від них як належних позивачів у даній справі.

Крім того, можна спробувати звернутися до балансоутримувачів даного будинку, скоріше за все - ЖЕКу. Втім, як показує практика, це малоефективно. Тому мої поради: фіксуйте дії та подавайте заяву до НПУ та прокуратури.

З повагою!

Доброго дня, Наталія!

Рекомендую звернутись до поліції, оскільки у діях невідомої особи є ознаки статті 162 Кримінального кодексу України - порушення недоторканності житла.

Стаття 162 ККУ:

"1. Незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян, -

караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені службовою особою або із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування, -

караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років".

Згідно статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, якою врегульований початок досудового розслідування:

"1. Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

2. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України...

...4. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається".

Згідно статті 1 Закону України «Про національну поліції», центральним органом виконавчої влади, на який покладається обов'язок служити суспільству шляхом належного забезпечення охорони прав людини і його свобод, який протидіє злочинності, підтримує публічну безпеку і порядок є національна поліція України (далі - поліція) . У пункті 5 частини 1 статті 23 цього Закону зазначено, що до повноважень поліції відноситься здійснення своєчасного реагування та прийняття відповідних заходів на заяви і повідомлення про злочини або події (кримінальні і адміністративні).

Особливі вимоги до її написання не передбачені законодавством. Але, не дивлячись на це, в ній важливо описати всі відомі факти і обгрунтувати наявність ознак злочину (так як на її підставі і відомостях, що в ній зазначені, буде вноситися інформація про злочин і до Реєстру) Тому, необхідно вказати наступні дані:

• назва органу до якого ви звертаєтеся;
• прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника, номер телефону (можна подати і анонімну заява в поліцію у разі коли така особа боїться, що її можуть переслідувати або ж людина з інших причин не хоче щоб поліція знала про її особисті дані (бажано обґрунтувати чому особа не хоче вказати своє ПІБ); в разі анонімного повідомлення про злочин, поліція зобов'язана перевірити інформацію і за наявності ознак злочину почати досудове розслідування протягом 24 годин з моменту отримання такого повідомлення);
• короткий виклад і опис подій і обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (наприклад, якщо подаєте заяву в поліцію про загрозу життю і здоров'ю, то потрібно описати як саме загрожують, хто може загрожувати, в зв'язку з чим, в яких діях це проявляється, як довго існує загроза і тд);
• попередня правова кваліфікація кримінального злочину із зазначенням статті (частини статті) УКУ;
• докази, що підтверджують викладені в заяві обставини (якщо такі є; ними можуть бути, наприклад, фото з місця злочину або інші);
• дата і підпис.

Крім того, неприватизована квартира є комунальною або державніою власністю. Конституція України визначає право приватної власності фізичних і юридичних осіб, право комунальної власності територіальних громад та право державної власності держави Україна. Тож, Вам для вирішення питання потрібно звернутись ще раз до районної адмінистрації.

Сам термін “неприватизована квартира” з’явився в розмовній мові в зв’язку з прийняттям у 1992 році Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”. Зазначений закон дозволив безоплатну приватизацію - тобто, передачу в приватну власність - квартир державної і комунальної власності наймачами житла, які в цих квартирах проживали. Відповідно, реалізовуючи надану Законом можливість, громадяни приватизували займане ними житло, і їхні квартири стали “приватизованими”. Ті, хто не скористався з наданої можливості, досі проживають у “неприватизованій” квартирі - яка належить державі або територіальній громаді.

Отже, “неприватизована” квартира має власника - державу або територіальну громаду. І цей власник має такі самі права й обов’язки, що й будь-який інший власник будь-якої іншої квартири в багатоквартирному будинку. Свої права і обов’язки держава і територіальна громада реалізують через, відповідно, органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Тому, саме орган місцевого самоврядування повинен подати позов до суду про примусове виселення даної особи із незаконо займаного житла.

Статтею 41 Конституції України, ст. 321 Цивільного кодексу України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до вимог ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з ч. 3 ст. 116 Житлового кодексу Української РСР, осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Отже, станом на сьогодні орган місцевого самоврядування, як власник, не володіє в натурі вказаним вище жилим приміщенням, оскільки ним незаконно фактично володіє інша особа, яка самоправно вселилася до нього, використовує його під власні потреби, чим порушує права власника на володіння, користування та розпорядження об`єктами нерухомого майна.

Статтею 51 Житлового кодексу Української РСР визначено, що жилі приміщення в будинках житлового фонду місцевих Рад народних депутатів надаються громадянам виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті з депутатів Рад, представників громадських організацій, трудових колективів.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня.

У Вас варіантів небагато:

1. Звернення до поліції:Напишіть заяву до Національної поліції України про факт незаконного проникнення або захоплення квартири. У заяві детально опишіть ситуацію, надайте докази (наприклад, фото, свідчення сусідів) і зазначте, що квартира належить іншій особі.2. Повідомлення родичів власника квартири:Якщо ви маєте контакт обов’язково повідомте їх про ситуацію. Родичі мають право також написати заяву до поліції або звернутися до суду.3. Звертайтесь письмово до житлово-комунальних служб:Зверніться до ЖЕКу, ОСББ чи іншої керуючої компанії, яка обслуговує будинок. Вони можуть надати інформацію про стан квартири та мешканців, якщо це можливо.4. Заява до прокуратури:У випадку, якщо поліція не реагує, зверніться до місцевої прокуратури з проханням втрутитися в ситуацію.6. Звернення до суду:Можете звернутися до суду щодо зобов'язання для виселення незаконних мешканців або врегулювання питання права власності.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов’язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист (п. 2 рішення Конституційного Суду України 25 грудня 1997 року по справі № 9­зп).

Майте на увазі - якщо квартира дійсно незаконно захоплена, головна роль у вирішенні цього питання належить її власнику (родичам власника). Ви як сусід можете ініціювати процес, але власник має взяти активну участь у захисті своїх прав.

Вітаю!

ЯКЩО КВАРТИРА НЕ ПРИВАТИЗОВАНА, ВОНА НАЛЕЖИТЬ МІСЦЕВІЙ ГРОМАДІ. ТОБТО ЗА ВИКОРИСТАННЯ ЦІЄЇ КВАРТИРИ ВІДПОВІДАЮТЬ МІСЦЕВІ ОРГАНИ ВЛАДИ.

Згідно зі ст.317 ЦК власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Безлад та антисанітарія в одній квартирі — це проблема для всього будинку.

Законодавство передбачає можливість звернення до суду із заявою не тільки про усунення безладу, а і про стягнення матеріальної та моральної шкоди з таких сусідів. Але на жаль, зазвичай це люди із низькою соціальною відповідальністю, люди, які зловживають, або психічно хворі. Тож сподіватися на реальну сплату ними компенсації не завжди конструктивно.

Тому, виходячи на шлях боротьби з такими "катастрофічними" сусідами, необхідно:

1. Заручитися підтримкою оточуючих. Тобто не вступати у боротьбу самому. Це буде тривала історія і необхідно всі звернення підписувати колективно. Усіма сусідами, які згодні це робити.
2. Обов'язково підключити Дільничного, ЖЕК або ОСМД та скласти акти обстеження житлового приміщення таких сусідів. Якщо буде відмова пускати до приміщення, треба зафіксувати цю відмову.
3. Викликати поліцію та написати заяву, щоб сусіди були притягнуті до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене статтею 42 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм) з накладенням штрафу. Також поліція повинна зафіксувати відмову допускати комісію у приміщення.
4. Обов'язково провести фото- та відеофіксацію всіх можливих проявів забруднень, пошкоджень, підтоплень і під'їзду, і квартир сусідів.
5. За можливості фіксувати агресивну поведінку таких сусідів або їхні відмови від допуску до їхнього помешкання.
6. Обов'язково звернутися до органу санітарно-епідеміологічної служби із заявою про порушення санітарно-гігієнічних та епідемічних правил та норм. Органи СЕС мають право залучати для припинення подібних порушень працівників органів внутрішніх справ.
7. Також є змога впливати на виселення таких людей, якщо їх помешкання неприватизоване. У такому випадку можливо виселити таку людину через суд за несплату комунальних послуг та порушення правил співмешкання та санітарних норм. Втім, на приватну власність це не розповсюджується.
8. Якщо такі сусіди мають ознаки психічних розладів, треба бути готовими до того, щоб викликати швидку. Необхідно знайти родичів такого сусіда та обов'язково їх залучати до процесу пошуку компромісів та прийняття рішення щодо огляду у психіатра такої людини. Адже вона своїми діями наносить шкоду своєму здоров'ю та здоров'ю оточуючих.

Майте на увазі, що в деяких випадках вам доведеться боротись роками і переживати постійні рецидиви захламлення. Адже досвід показує, що люди з таким способом життя не виправляються, а лише на деякий час можуть взяти себе в руки. Органи влади досить кволо реагують на такі звернення, тому тут буде працювати на вашу користь виключно колективність та наполегливість.

ОТЖЕ, ПОЧИНАТИ ПОТРІБНО ІЗ ЗВЕРНЕННЯ ДО МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ.

ЯКЩО МІСЦЕВІ ОРГАНИ ВЛАДИ НЕ РЕАГУЮТЬ - ЗВЕРТАЙТЕСЬ ДО СУДУ ЗА ЗАХИСТОМ СВОЇХ ПРАВ.

Вітаю! Ситуація дійсно непроста, але існують механізми, які можуть допомогти її вирішити. Тож давайте розглянемо ваш випадок покроково, з огляду на чинне законодавство України.

Визначення статусу квартири

Основнний момент,якийслід з'ясувати правовий статус квартири. Оскільки вона неприватизована, це означає, що вона, скоріше за все, належить до комунальної власності. У такому випадку розпорядником є місцева громада (зазвичай орган місцевого самоврядування — міська або селищна рада).

Ваші дії:

Зверніться із письмовим запитом до органу місцевого самоврядування (наприклад, районної адміністрації або виконавчого комітету міської ради) для уточнення:

o Кому належить квартира.

o Хто зареєстрований за адресою.

o Чи укладено договір найму житла з нинішніми зареєстрованими особами.

Підставою для такого запиту є Закон України "Про доступ до публічної інформації". Однак Вам можуть відмовити враховуючи, що ви стророння особа.

Складання заяви про незаконне проживання

Особи, які проживають у квартирі без законних підстав (договора найму чи права власності), можуть бути виселені за рішенням суду,але з таким позовм може звентутися власник житла. чи законний наймач. Якщо є підозри щодо самовільного захоплення квартири сторонньою особою, потрібно звернутися до поліції.

Адже самовільне захоплення чужого майна є порушенням закону. Тому Вам слід скласти заяву про:

Незаконне проникнення у житло (ст. 162 Кримінального кодексу України)

Незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян, -

караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені службовою особою або із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування, -

караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

Порушення громадського порядку або хуліганство (ст. 296 Кримінального кодексу України).

1. Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, -

карається штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до п’яти років, або обмеженням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, вчинені групою осіб, -

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до чотирьох років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за хуліганство, чи пов'язані з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії, -

караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Важливо: Наполягайте, щоб вашу заяву зареєстрували у Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР). Поліція зобов'язана провести розслідування.

До місцевої влади

Зверніться із заявою про порушення правил користування житловим фондом:

Вкажіть, що у квартирі перебуває стороння особа без законних підстав.

Наполягайте на перевірці умов використання комунального житла та виселення порушника.

Пошук зареєстрованих осіб

Якщо у квартирі зареєстровані особи, які давно не проживають (або невідомі), це питання може бути вирішено в судовому порядку. Відсутність осіб більше 6 місяців без поважних причин є підставою для визнання їх такими, що втратили право користування житлом,але подальші дії із вказаними особами може вживати тільки власник житла чи законний наймач.

Дії, які можуть вживати власникики житла:

Подайте запит до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) або Державної міграційної служби, щоб з'ясувати, хто зареєстрований у квартирі.

На підставі отриманих даних подайте позов до суду про визнання осіб такими, що втратили право на користування житлом (ст. 71 Житлового кодексу Української РСР).

Подальші дії

Якщо поліція не реагує, подавайте скарги до вищих інстанцій:

На бездіяльність поліції — звертайтеся до прокуратури або подавайте скаргу через суд.

Якщо є підозра про злочин (зникнення сусіда)

Зверніться до поліції із заявою про можливе вчинення злочину за ст. 115 Кримінального кодексу України (умисне вбивство) із проханням відкрити кримінальне провадження та перевірити обставини.