Викликають в поліцію, оскільки чоловік ухилянт

Доброго дня, вам не треба ні куди ходити нічого писати. Керуйтеся ст.19 конституції України

Стаття 63.Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.

Проводити обшук, заходити у ваше житло без вашої згоди не мають право. Тіл Ки за рішенням суду.

Вітаю!

ВИ МОЖЕТЕ ВЗАГАЛІ НЕ ВІДПОВІДАТИ НА ПИТАННЯ СТОСОВНО СВОГО ЧОЛОВІКА.

Відповідно до ст. 63 Конституції України особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

"Кримінальний процесуальний кодекс України":

Стаття 18. Свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім’ї

3. Жодна особа не може бути примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні її близькими родичами чи членами її сім’ї кримінального правопорушення.

---

Держава гарантує своїм громадянам недоторканність житла. Ніхто не має права проникати до квартири без добровільної згоди особи або без рішення суду, сказано у кримінально-процесуальному законодавстві. Ви маєте повне право не впускати поліцію без рішення суду.

У законі про поліцію названо три причини, коли працівники правоохоронних органів можуть порушити недоторканність житла без рішення суду.

1. Збереження життя людей і цінного майна під час надзвичайних ситуацій. Наприклад, якщо у квартирі є вогонь.
2. Переслідування підозрюваного у скоєнні кримінального злочину. Якщо злочинець, утікаючи від поліції, забіг у квартиру когось іншого, то поліціянт має право продовжувати переслідування, не питаючи дозволу господарів.
3. Для припинення злочинів, що загрожують життю людей, які є у квартирі. Коли у квартирі лаються та кричать – поліція не має права вторгатися в житло. Побутова сварка не є підставою для порушення конституційних прав громадян. Але якщо з квартири лунають крики з проханням про допомогу, поліція може вважати це терміновою ситуацією, що потребує втручання.

---

Чинним Кримінально-процесуальним кодексом України передбачено, що «виклик» («запрошення») до відділу поліції – захід для забезпечення кримінального провадження. Ця процедура має здійснюватися виключно для того, щоб кримінальне провадження було дієве.

Виклик в кримінальному провадженні здійснюється через повістку (стаття 135, частина перша КПК України). Повістка має безпосередньо передаватися людині, яку викликають до поліції. Також вона може бути надіслана поштою (в тому числі – електронною). Головна умова – повістка надається не пізніше, ніж за 3 дні до призначеної дати прибуття до відділу поліції.

Виклик до поліції може здійснюватися також телеграмою або телефоном. Однак, факт його здійснення не фіксується. Саме тому, цей варіант комунікації не розцінюється як повноцінна підстава для притягнення особи до відповідальності за неприбуття на виклик.

ДОБРОГО ДНЯ, пані АЛІНА! Перш за все. Ухилянтами є ті, кого держава вчила, готувала, 30 років матеріально забезпечувала, хто набув військову спеціальність за державний кошт та має офіцерські звання, але чомусь цих людей не чіпають і вони не ухилянти.

Ухилянт - це людина, яка вчинила кримінальний злочин (стаття 336 Кримінального кодексу України) і визнана винним у його вчиненні судом іменем України. До цього часу ніхто нікого ухилянтом назвати не може. не має права такого - ні морального, ні юридичного. Це наруга над Конституцією, а отже над державою і народом України!

Ніхто не має права бути обвинувачений у чомусь до судового вироку. Це так звана презумпція невинуватості (стаття 62 Конституції України).

Ви звісно можете сказати, що чоловік вже більше 3-х років за кордоном чи де-інде й Ви не живете разом. Оскільки справа не є офіційним розслідуванням, то Ваші слова не мають жодного юридичного значення і Ви не несете відповідальність за них, щоб не казали. Можете взагалі нічого не казати. Але тоді чи зараз поліція виконує закон, чи вломлюється в оселі, витерши ноги об закон та Конституцію - сказати складно. Були випадки, що ТЦК та поліція в сільській місцевості та райцентрах вломлювалася в оселі, зрізала замки. Вирішувати Вам як ефективніше захистити себе та свого чоловіка згідно з законом. Закликати порушувати закон ми не маємо права. Маємо право лише роз"яснювати закон з точки зору свого фаху та досвіду.

Вирішувати Вам. Діяти на принцип, реалізовувати своє право не давати свідчення та пояснення, або вирішити ефективно - написавши поліції те, що вони хочуть, щоб їм не морочили голову в ТЦК.

Згідно статті 63 Конституції України Ви маєте право не давати будь-які пояснення та повідомляти будь-яку інформацію щодо себе та/або своїх близьких родичів та членів сім"ї.

Мало того, виклик до органів державної влади (поліції, СБУ та ін.) можливий лише за повісткою, а не по телефону. Зараз скільки телефонних шахраїв.

Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом (ст. 63 Конституції України)

Конституція України не містить винятків як щодо принципу презумпції невинуватості, так і щодо права особи не давати показань або пояснень щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів. До того ж у частині другій статті 64 Конституції України наголошується на неприпустимості обмеження низки прав і свобод, зокрема тих, що передбачені статтями 62, 63 Конституції України. … Конституційний Суд України наголошує, що конституційні приписи щодо презумпції невинуватості та неприпустимості притягнення особи до відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів мають застосовуватися рівною мірою до всіх осіб. Конституція України не допускає звуження чи скасування вказаних гарантій стосовно окремих категорій осіб.

(абзаци шостий, сьомий, одинадцятий пункту 4 мотивувальної частини)Рішення Великої палати Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 368-2 Кримінального кодексу України від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019.

Конституційний Суд України сприймає принцип презумпції невинуватості у світлі міжнародних зобов’язань України, передусім тих, які випливають із пункту 2 статті 14 Пакту [Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 року].

(абзац третій підпункту 7.1 пункту 7 мотивувальної частини)

<…> конституційний принцип презумпції невинуватості є застосовним у різних аспектах до всіх етапів кримінального провадження, зокрема й на етапі обрання та/чи продовження для особи запобіжного заходу. Отже, утілення принципу in dubio pro reo (у разі сумнівів – на користь обвинуваченого) як складника презумпції невинуватості об’єктивно встановлює потребу під час продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою в умотивованому рішенні суду, яке ухвалюють за результатами судового розгляду за участю обвинуваченої особи.

(абзац перший підпункту 7.2 пункту 7 мотивувальної частини)

<…> відповідно до другого речення частини другої статті 64 Конституції України людські права і свободи, гарантовані Конституцією України у приписах статті 29 (право на свободу та особисту недоторканність), статті 55 (право на судовий захист), статті 62 (презумпція невинуватості), статті 63 (право на захист), не можуть бути обмежені в умовах воєнного стану. Це означає, що хоча обмеження зазначених людських прав не може бути зумовлене потребами, пов’язаними з воєнним станом, однак державне втручання у їх захисну сферу є можливим за умови виправданості (домірності) обраних законодавцем засобів, які зберігають повагу до сутності людських прав та не суперечать приписам Конституції України, які expressis verbis гарантують їх обсяг.

(абзац четвертий підпункту 8.3 пункту 8 мотивувальної частини)

<…> людські права і свободи, гарантовані Конституцією України у приписах статті 29 (право на свободу та особисту недоторканність), статті 55 (право на судовий захист), статті 62 (презумпція невинуватості), статті 63 (право на захист), не зазначені в актах права, якими введено воєнний стан в Україні, а отже, утручання у ці права і свободи не обумовлено цілями вирішення завдань, які були підґрунтям для введення воєнного стану в Україні.

<…> Конституцією України (частина друга статті 64) та актами, якими введено воєнний стан на всій території України і, відповідно, механізм обмеження конституційних прав і свобод в умовах воєнного стану, не визначено можливості обмеження прав і свобод, що їх гарантовано у статті 29 (право на свободу та особисту недоторканність), статті 55 (право на судовий захист), статті 62 (презумпція невинуватості), статті 63 (право на захист).

(абзац другий підпункту 8.4, абзац восьмий підпункту 8.5 пункту 8 мотивувальної частини)

Рішення Конституційного Суду України від 18 липня 2024 року № 8-р(II)/2024 у справі за конституційними скаргами Оніщенка Руслана Ілліча, Гаврилюка Дмитра Михайловича щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини шостої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України (справа про гарантії судового контролю за дотриманням прав осіб, яких утримують під вартою).

І ніколи не кажіть та не думайте про свого чоловіка як про ухилянта. Не зраджуйте його в цьому. Він не ухилянт. Ухилянти - влада, яка розікрала усю обороноздатність держави та поклала у землю або ж зробила інвалідами під мільйон громадян (офіційні заяви генерального секретаря НАТО Марка Рютте та обраного президента США Дональда Трампа), а тепер своє крадівництво намагається прикрити тілками народу України, вчиняючи справжній геноцид нації. Це не справедлива мобілізація коли усі з грошима та блатнюки або за кордоном, або за гроші відкупляються, мають бронь. Якщо еліти захищають державу з-за кордону або сидячи в теплих кабінетах, а не в окопі поряд з іншими громадянами - то це не їх держава, це місце для капіталізації власного життя за її межами. Для прикладу можна навести Ізраїль, США, Велику Британію. Будь-яку країну, де люди аби вважатися керівництвом - відправляють не чужих, а своїх синів на війну.

Однак один у полі не воїн. Тож йдучи на принцип і називаючи своїми іменами стан речей - Ви нікому в середині країни нічого не доведете, бо "правоохоронці" і судді - теж ухилянти і вони теж банально продать виконавчій владі свою лояльність за право не бути мобілізованими, вирішуючи питання немобілізації себе, своїх родичів.

Якщо Вам трапились порядні поліцейські, які просто хочуть відписатися і закрити питання - обдумайте, можливо це в даній ситуації найбільш ефективний шлях.

Повторюсь. Оскільки не існує ніякого кримінального провадження - Ви не несете ніякої відповідальності за будь-які пояснення.

Щасти Вам та Вашому чоловікові! Хай Бог оберігає Вашу сім"ю!

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин (м. Гамбург, Німеччина)

Доброго дня, Аліна!

Відповідно до статті 24 Закону України "Про Національну поліцію" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 40-41, ст. 379 із наступними змінами):

"5. За зверненням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України або розвідувальних органів України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, беруть участь у здійсненні заходів щодо оповіщення військовозобов’язаних та резервістів спільно з представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також здійснюють адміністративне затримання та доставлення до цих центрів та органів призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення".

Свідок — особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, які підлягають установленню по справі про адміністративні правопорушення (частина перша статті 272 КУпАП).

При розгляді справи про адміністративне правопорушення з’ясуванню підлягають такі обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП). Якщо є дані, що якій небудь особі відомо щось про перелічені обставини, то така особа викликається для дачі пояснень у справі як свідок.

Докази по справі про адміністративне правопорушення, встановлені поясненнями свідка, підлягають всебічному, повному і об’єктивному дослідженню та оцінюються на рівні та у сукупності з іншими доказами по справі.

Свідком може бути як особа, яка безпосередньо була очевидцем вчинення адміністративного правопорушення, так і особа, про яку стало відомо вже під час підготовки справи до розгляду.

У якості свідка може бути викликана особа, яка в процесі розгляду справи надає пояснення про особу правопорушника, обставини, що можуть пом’якшити чи обтяжити адміністративну відповідальність.

У свідка, як і у будь-якого іншого учасника провадження у справах про адміністративні правопорушення, є певні права і обов’язки.

Так, свідок має право надавати пояснення рідною мовою або користуватися послугами перекладача у випадку, коли він не володіє мовою, якою ведеться провадження. Також він має право надавати пояснення усно або письмово. Інформація, отримана від свідка, підлягає оцінці, повному і об’єктивному дослідженню і порівнянню з іншими доказами в їх сукупності.

Згідно зі статті 275 КУпАП свідок має право на відшкодування у встановленому порядку витрат, які він зазнав у зв’язку з явкою в орган (до посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення. За ним зберігається у встановленому порядку середній заробіток за місцем роботи за час відсутності у зв’язку з викликом.

Щодо обов’язків, то свідок зобов’язаний з’явитися на виклик органу (посадової особи), у провадженні якого перебуває справа, в зазначений час, дати правдиві пояснення, повідомити все відоме йому по справі і відповісти на поставлені запитання.

Відповідно до статті 63 Конституції України:

Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Конституції України гарантує кожному громадянину недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотиво¬ваним рішенням суду (стаття 30 Конституції України). У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку (ст. 30 Конституції України).

Уповноважена особа може проникнути до житла чи іншого володіння особи без вмотивованого рішення суду лише в невідкладних випадках, пов’язаних із:

• рятуванням життя людей та цінного майна під час надзвичайних ситуацій;

• безпосереднім переслідуванням осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення;

• припиненням злочину, що загрожує життю осіб, які перебувають в житлі або іншому володінні особи.

Проникнення уповноваженої особи до житла чи іншого володіння особи не може обмежувати її права користуватися власним майном.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

Я одружена, мій чоловік військовозобовʼязанний (не служив, проте 36 років, має військовий квиток, в Резерві оновився), ми проживаємо разом.

Чи є запис про порушення правил військового обліку в Резерв+?

Він отримав одну повістку два роки тому, не явився по ній. Не було штрафів і тд.

Згідно статті 38 Кодексу про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Згідно статті 8 Кодексу про адміністративні правопорушення особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Тобто, строки притягнення до адміністративної відповідальності вже сплили, отже штраф можна відмінити.

Сьогодні мені зателефонували з поліції, зʼявитись в відділок написати, що мій чоловік не в місті. Кажуть, що їм просто треба закрити заяву і все, інакше говорять, що прийдуть з нарядом до нас, оскільки чоловік ухилянт.

У випадку неявки за повісткою надісланою поштою на уточнення облікових даних чоловіку:

1. Бажано не тримати на банківських рахунках кошти, адже в разі незаконного накладення штрафу ТЦК звернеться до державної виконавчої служби для примусового стягнення заборгованості, а державний виконавець в свою чергу накладе арешт на рахунки.

2. Готуватись до того, що чоловіку ще раз направлять повідомлення про явку до ТЦК.

3. Чоловіка можуть внести в базу Нацполіції та оголосити в розшук

4. До Вашого місця проживання можуть час від часу навідуватися правоохоронні органи, але вони не мають права проникати до нього.

5. При зустрічі з групою оповіщення на вулиці - чоловіка можуть затримати працівники поліції та доставити до ТЦК.

У випадку направлення правоохоронців за адресою з ціллю адміністративного затримання вони не мають право проникати в житло.

В протилежному випадку це буде абсолютно протизаконно.

По-перше, за неявку по повістці передбачена лише адміністративна відповідальність.

По-друге, відповідно до вимог ст.13 КПК України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Стаття 30 Конституції України допускає проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку не інакше як за вмотивованим судовим рішенням.

Винятком, коли обшук може бути проведено без мотивованої ухвали слідчого суді, є невідкладний випадок, пов’язаний із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення (ч.3 ст.233 КПК).

Отже, проникнення до житла неможливе, тому на Вас здійснюють психологічний тиск.

Кажуть, що хочуть вирішити все мирно, що просто потрібні моʼ свідчення. Звісно, я не буду брехати поліції. Але що краще зробити в цьому випадку? І чи мають вони право зайти в квартиру?

Зайти в квартиру вони не мають права!

Ви взагалі не повинні давати якісь свідчення щодо чоловіка, адже згідно статті 63 Конституції України особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Тому, Вам взагалі не потрібно нічого робити.

Щодо чоловіка, то щоб його не мобілізували він повинен мати право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.