Начните консультацию с юристом онлайн
У меня умерла бабушка - владелица квартиры. Как я могу вступить в права наследства, будучи заграницей? Есть ли вариант не ехать в Украину, а оформить всё из-за границы в Польше? Как это делается за границей? Как это делается в Украине? Из наследников есть еще моя мама, но она не будет вступать в наследство, откажется в мою пользу.
Похожие вопросы
Кодексы Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНовое в блогах Юристи.UA
Ответы юристов (8)
Юрист, г. Харьков, 16 лет опыта
Общаться в чатеВы единственная наследница?
Внуки согласно законодательству Украины наследуют по так называемому "праву представления"
Согласно ч. 1 ст. 1266 Гражданского кодекса Украины, Внуки, правнуки наследодателя наследуют ту долю наследства, которая принадлежала бы по закону их матери, отцу, бабушке, дедушке, будь они живы на время открытия наследства.
Под наследованием по праву представления понимается особый порядок, по которому родственники низшей степени родства наследуют то имущество, которое бы по закону перешло их родственникам высшей степени родства с наследодателем, однако которые до момента открытия наследства умерли.
Например, внуки наследодателя не являются наследниками первой очереди. Однако если дети наследодателя умерли ранее наследодателя (до открытия наследства), то внуки наследодателя приобретают право на наследование по закону вместо умерших родителей, как наследники первой очереди.
https://protocol.ua/ru/pravo_predstavleniya_v_nasl...
В первую очередь Вам нужно в течении 6 месяцев со дня смерти - принять наследство, подав об этом письменное заявление.
Это Вы можете сделать обратившись в Консульство Украины в консульском округе на территории Польши, к которому приписан город где Вы живёте - с соответствующим заявлением. Аналогично можно подать такое заявление и нотариусу в Украине, но об этом надо будет заранее договариваться и иметь уполномоченное лицо по месту открытия наследства, которое сможет по доверенности представлять Ваши интересы, собирать необходимые документы - т.к. нотариусы как право крайне ленивы и ничего не делают, даже за деньги.
https://poland.mfa.gov.ua/konsulski-pitannya/1987-...
https://uapl.info/iak-ukraintsiam-zakordonom-oform...
Если записаться на приём в консульство не выйдет (очень много граждан Украины сейчас в Польше и консульства не всегда справляются и не всегда есть слоты записи в Консульство на протяжении 6-месячного срока) - Вы можете направить заявление о принятии наследства удостоверенное польским нотариусом. Такое заявление можно направить как по почте в Консульство, так и нотариусу на территории Украины, предварительно договорившись с нотариусом об оплате его услуг.
Как правило при подаче заявления о принятии наследства требуют предъявить документы о Ваших родственных связях (если нет завещания) и свидетельство о смерти наследодателя. Также нужно будет получить справку по последнему месту жительства умершей, что она действительно проживала и была зарегистрирована в таком-то населённом пункте. Такие справки выдаёт орган местного самоуправления по месту проживания умершего (отдел регистрации места жительства горисполкома).
21 жовтня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 752/4584/20, провадження № 61-1830св21 (ЄДРСРУ № 106940333) досліджував питання щодо відсутності свідоцтва про смерть спадкодавця, як підстава для неприйняття спадщини.
Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За загальним правилом право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України)).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Відповідно до пунктів 1.1-1.5 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Під час звернення спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
Факт смерті фізичної особи і час відкриття спадщини нотаріус перевіряє шляхом витребування від спадкоємця свідоцтва про смерть, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану або за безпосереднім доступом до реєстру актів цивільного стану.
У разі неможливості пред`явлення спадкоємцями свідоцтва про смерть спадкодавця або відсутності інформації в реєстрі нотаріус повинен витребувати від органу державної реєстрації актів цивільного стану копію актового запису про смерть спадкодавця або повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть.
З огляду на зазначені положення Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України відсутність у позивача свідоцтва про смерть спадкодавця не може розцінюватися як об`єктивна обставина, яка утруднила йому можливість звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Фактично слід констатувати, якщо у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правових підстав для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини немає (09 лютого 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 621/1099/20, провадження № 61-13655св21 (ЄДРСРУ № 103487164).
ОТЖЕ, Відсутність свідоцтва про смерть спадкодавця не є поважною причиною пропуску строк на прийняття спадщини, оскільки не є перешкодою для звернення з відповідною заявою до нотаріуса, на якого покладено обов`язок з`ясування відомостей стосовно факту смерті спадкодавця.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 вересня 2020 року у справі № 310/2327/18 (провадження № 61-5173св19). https://protocol.ua/ua/postanova_ktss_vp_vid_27_09...
___
То есть, главная Ваша главная задача в течении 6 месяцев подать заявление о принятии наследства. Все остальные документы могут быть поданы после. Нельзя задерживать принятие наследства в связи с тем, что не успеваете собрать необходимые документы, подтверждающие родство (свидетельство о рождении Ваше и того из Ваших родителей, мамой кого была Ваша бабушка), свидетельство о смерти и месте проживания. В последующем если пропустить срок для принятия наследства - его может не удаться возобновить даже по суду. Увы, но государственная политика Украины и судебная практика стоит на том, что у нас "гибридное военное положение", а потому оно само по себе не является уважительным основанием (причиной) для пропуска сроков принятия наследства и осуществления всех иных действий, если остановка сроков прямо не предусмотрена законом (как например для банковских кредитов, ЖКХ-мафии и т.д.).
В дальнейшем после принятия наследства Вы не ограничены в сроках оформления наследства и получения свидетельства о праве на наследство.
Если будете пользоваться услугами адвоката / юриста - искренне не рекомендую выдавать такому специалисту доверенности со слишком широкими полномочиями или так называемую "генеральную" доверенность на осуществление любых действий, включая право распоряжения имуществом от Вашего имени. В последнее время участились случаи мошенничества и завладения чужим имуществом по таким доверенностям. В доверенности должны быть чётко прописаны ограничения на продажу, получение денег и другие операции с наследством, кроме как оформления его на ВАШЕ имя.
Для Польши и Украины правила оформления документов регулируются двумя соглашениями. Согласно Гаагской конвенции от 1961 года легализация иностранных официальных документов происходит с помощью печати "Апостиль". Позже Украина и Польша подписали Договор о правовой помощи и правовые отношения в гражданских и уголовных делах, согласно которому документы этих стран признаются между собой без каких-либо удостоверений и апостилей.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/616_174#Text
Однако это не всегда означает, что апостилирование польских документов больше не понадобится, т.к. уровень государственных служащих и их правовая грамотность очень часто на уровне плинтуса, о соответствии европейским стандартам вообще молчу.
В итоге большинство украинцев за границей оказываются в ситуации, когда нужно либо судиться по пол года с украинской бюрократией или выполнить "маразматичный бред", который требуют от граждан чиновники, оставшиеся в Украине и увы ненавидящие нас (находящихся за границей граждан Украины) всей своей душой. Каждый решает для себя - что им важнее: быстрота решения вопроса или законность.
Надеюсь у Вас в этом вопросе всё будет хорошо. Но желательно все эти моменты уточнять в Украине / консульстве до оформления документов. Чтоб потом всё не доделывать / переделывать по несколько раз... тратя на это деньги.
Коротко ответ на Ваш вопрос выглядит так. Остальная информация на данном этапе не имеет особого значения, т.к. есть множество нюансов в таких делах и их разрешение требует индивидуального подхода.
С уважением и пониманием, юрист Ярослав Турчин (г. Гамбург, Германия)
Юрист, г. Полтава, 4 года опыта
Общаться в чатеДоброго дня!
Мої Вам співчуття!
Вам протягом 6 місяців з моменту відкриття спадщини (смерті спадкодавця) потрібно подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. За кордоном Ви можете це зробити такими шляхами:
Так, їх я описав вище. Вам головне обрати варіант, який найбільш для Вас зручніший.
ТЕРМІН ПОДАЧІ заяви про прийняття спадщини 6 МІСЯЦІВ із моменту відкриття спадщини (смерті спадкодавця).
Якщо Ви не встигнете за це час звернутися в консульство або надіслати заяву про прийняття спадщини до українського нотаріуса, який завів спадкову справу, то Вам доведеться поновлювати строки прийняття спадщини у судовому порядку.
І. Алгоритм дій для подачі документів в КОНСУЛЬСТВІ:
1. Ви повинні зареєструватися особисто в електронній черзі https://online.mfa.gov.ua/application
2. Прийти у зазначений час та подати документи для засвідчення справжності підпису на про прийняття спадщини:
Оплата консульського збору здійснюється у день подачі документів до консульської установи.
Непідготовлений належним чином пакет документів - це відмова у наданні консульської послуги, а отже - змарнований час і необхідність нового запису на прийом.
ІІ. Варіант - відправка нотраіально посвідченої заяви про прийняття спадщини поштою. Спочатку Вам потрібно підготувати заяву про прийняття спадщини (в інтернеті достатньо зразків заяв), перекласти на польську мову та завірити її польського нотаріуса. Якщо нотаріус посвідчить заяву з перекладом - це дуже добре, адже її можна відразу відправити заяву до українського нотаріуса, який завів спадкову справу.
Якщо ж польський нотаріус посвідчив лише польський варіант довіреності, то Вам потрібно щоб хтось з родичів здійнив нотаріальний переклад заяви на українську мову і надіслав нотаріусу від Вашого імені.
ІІІ. Варіант - готуєте заяву про прийняття спадщини на українській мові і направляєте нотаріусу, який завів спадкову справу. Даний варіант підходить, якщо Ви не встигаєте оформити прийняття спадщини в консульстві або у закордонного нотаріуса.
Щоб в Україні прийняти або відмовитись від спадщини на користь іншої особи необхідно протягом 6 місяців з дати смерті спадкодавця звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, своїми паспортними документами, свідоцтвом про смерть спадкодавця, документами про нерухомість (за наявності). Нотаріус відкриє спадкову справу.
Відповідно до законодавства, спадкоємець на основі ст. 66 Закону України «Про нотаріат», має право отримати свідоцтво про право на спадщину. Воно видається після 6 місяців з моменту відкриття спадщини.
Свідоцтво про право на спадщину – це процесуальний нотаріальний акт, який засвідчує перехід права власності на майно спадкодавця до спадкоємців. Якщо будете продавати, дарувати або якимось іншим чином відчужувати квартиру, то Вам обов'язково потрібно мати свідоцтво про право на спадщину.
Ваша мама перебуває в Україні? Скільки часу пройшло з моменту відкриття спадщини? Ваша мама вже зверталася до нотаріуса для заведення спадкової справи?
З повагою, юрист Дерій В.О.!
Адвокат, г. Киев, 25 лет опыта
Общаться в чатеВітаю!
МОЯ ВІДПОВІДЬ ПОБУДОВАНА НА ТОМУ, ЩО ВАША МАМА ЄДИНА СПАДКОЄМИЦЯ ПЕРШОЇ ЧЕРГИ ТА ВАША ПОМЕРЛА БАБЦЯ НЕ ЗАЛИШИЛА ЗАПОВІТУ.
Якщо фізична особа не залишила заповіту, або заповіт виявився недійсним, або відсутні умови, які зазначені у заповіті з умовою, або спадкоємці за заповітом не прийняли спадщину, або фізична особа розпорядилася лише частиною свого майна настає спадкування за законом. Отже, спадкування за законом має місце тоді, коли і оскільки не існує заповіту.
При спадкуванні за законом майно переходить до зазначених в законі спадкоємців відповідно до встановленої черговості, тобто точно визначеного кола осіб, котрі спадкують одночасно.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування в разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття (ст. 1258 ЦК).
В першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК).
За життя одного з батьків, які мають право на спадщину, онуки належать до п’ятої черги спадкування, незважаючи на другий ступінь спорідненості з дідусем і бабусею та диспозитивний характер ст. 1265 ЦК України, що визначає невичерпний перелік спадкоємців п’ятої черги. Це має кілька важливих правових наслідків. Зокрема, інший спадкоємець, у тому числі його батьки, може відмовитися від спадщини. Крім того, з онуком може бути укладена угода про зміну порядку спадкування, згідно з якою така особа матиме право успадковувати разом із спадкоємцями наступної черги. Таким чином, онук спадкоємця може подати позов про зміну черговості наслідування права на спадщину за обставин, зазначених у ч. 2 ст. 1259 Цивільного Кодексу України.
Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини в Україні (Консульство не здійснює передачу заяв в Україну.). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Подання заяви про прийняття спадщини представником за довіреністю не допускається.
Відмова від спадщини може бути як на користь конкретної особи спадкоємця (адресна відмова), так і без зазначення такої особи (безадресна). В залежності від виду відмови її правові наслідки є відмінними: - у разі безадресної відмови від прийняття спадщини одним із спадкоємців за законом із черги, яка закликана до спадкування, частка у спадщини, яку він мав прийняти, переходить до інших спадкоємців тієї ж черги порівну; - у випадку адресної відмови частка, від якої відмовився спадкоємець, переходить до того чи тих спадкоємців, вказаних ним у заяві. Крім того, у випадку адресної відмови у свідоцтві про право на спадщину відображається частка, від якої відмовився спадкоємець.
Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна (частина перша та друга ст. 1221 Цивільного кодексу України).
Якщо спадкодавець, якому належало майно на території України, мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається на підставі Закону України «Про міжнародне приватне право».
Відповідно до статті 70 Закону України «Про міжнародне приватне право» спадкові відносини регулюються з урахуванням положень статей 71, 72 цього Закону правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, за винятком, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був. У разі, якщо після складання заповіту його громадянство змінилося, вибір права спадкодавцем буде недійсним.
Стаття 71 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлює, що спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, – правом України.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріуса в Україні заяву про прийняття спадщини. Така заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Заява на вступ у спадщину подається двома способами: або безпосередньо нотаріусові, або надсилається поштою. Якщо другий варіант, то обов’язково врахуйте те, що підпис спадкоємця на такій заяві повинен бути обов’язково нотаріально засвідчений.
Заява про прийняття спадщини як за законом, так і за заповітом може бути подана двома способами:
* особисто спадкоємцем до нотаріуса;
* надіслана поштовим відправленням на адресу нотаріуса. У такому випадку справжність підпису спадкоємця на такій заяві має бути нотаріально засвідченою.
Подання заяви про прийняття спадщини представником за довіреністю не допускається.
Якщо ж спадкоємець знаходиться за кордоном і не має можливості приїхати в Україну для подання заяви для прийняття спадщини у відведений для цього законодавством строк, але бажає прийняти спадщину, то йому потрібно виконати наступні дії:
- звернутися до будь-якого нотаріуса тієї країни, де він знаходиться, або звернутися до консульської установи України для оформлення заяви про прийняття спадщини;
- знайти нотаріуса в Україні, якому надіслати належним чином оформлену заяву про прийняття спадщини, на підставі якої буде заведено спадкову справу.
Ці дії потрібно виконати спадкоємцю до закінчення 6-ти місяців з дня смерті особи. При цьому, днем подання такої заяви буде день відправлення поштового листа, незалежно від того, коли він був доставлений та вручений нотаріусу.
Законодавство не встановлює вимог до заяви про прийняття спадщини. Разом з тим, вважається за необхідне зазначити у ній:
1. прізвище, ім’я, по батькові нотаріуса або найменування нотаріальної контори, куди звертається заявник;
2. адреса нотаріуса або нотаріальної контори;
3. прізвище, ім’я, по батькові заявника, його паспортні дані, адреса місцезнаходження та місця реєстрації, засоби зв’язку;
4. відомості про смерть спадкодавця (прізвище, ім’я, по батькові, дата смерті, останнє відоме місце проживання);
5. майно, яке входить до складу спадщини і про яке заявнику відомо;
6. про бажання прийняти спадщину;
7. відомості про інших спадкоємців (прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані, адреса місцезнаходження та місця реєстрації, засоби зв’язку).
Окрім цього, до заяви необхідно додати:
1. копію документа, що посвідчує особу;
2. копію свідоцтва про смерть спадкодавця;
3. документ, що підтверджує останнє місце проживання спадкодавця.
Юрист, г. Полтава, 4 года опыта
Общаться в чатеВ доповнення до своєї відповіді повідомляю...
Заява про прийняття спадщини подається особисто або направляється поштою. Якщо ж Ви оформите довіреність на свого представника, то нотаріус не прийме від нього заяву про прийняття спадщини, адже згідно п. 3.6 глава 10 Розділ ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України не допускається приймати заяви про прийняття спадщини, про відмову від неї або заяви про їх відкликання, складені від імені спадкоємців їх представниками, що діють на підставі довіреностей.
Успіхів Вам!
Адвокат, г. Николаев, 33 года опыта
Общаться в чатеДоброго дня, Ліна!
Тому що у разі пропуску терміну подання заяви Вам прийдеться вирішувати це питання в судовому порядку включно із поновленням строків подання заяви. При тому сам факт Вашого знаходження за кордоном та війна не вважаються судом поважними причинами, якими можна виправдати порушення згаданого строку.
Але пійдемо по порядку.
Згідно статті 1269 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ), якою врегульвано подання заяви про прийняття спадщини:
"1. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
2. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
3. Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника.
4. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.
5. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини".
Те саме зазначено у п. п. 207, 208 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (далі - Інструкція):
"Для отримання свідоцтва про право на спадщину, на основі ч. 2 ст. 1269 ЦК України і спадкоємець зобов’язаний особисто подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, або відправити його поштою, попередньо засвідчивши справжність підпису на заяві в нотаріальному порядку".
У статті 1270 ЦКУ про строки для прийняття спадщини зазначено:
"1. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
2. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців".
Відповідно до статті 1272 ЦКУ:
"1. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
2. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
3. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини".
Ще раз зауважу: факт Вашого проживання за межами України сам по собі не свідчить про наявність об’єктивних, непереробних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки перебування поза межами України та не позбавляло Вас можливості подати заяву про прийняття спадщини поштою. Крім того, вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством,- на дипломатичні представництва України. На консульські установи України серед іншого також покладений обов’язок видавати свідоцтва про право на спадщину. Для того, аби довести неможливість з’явитися до консульської установи або до дипломатичного представництва України за кордоном, Ви повинні надати докази, але це, як я собі розумію, малоймовірно у існуючих реаліях Вашого життя за кордоном.
У своєму висновку Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 589/1863/13-ц перерахолвує такі поважні причини:
В той самий час треба врахувати, що відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 "Про судову практику у справах про спадкування" повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено. Якщо рішенням суду спадкоємцю раніше було визначено додатковий строк для прийняття спадщини і він цим не скористався та не прийняв спадщину, то в подальшому цей спадкоємець не може знову ставити питання про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.
Треба також врахувати, що згідно статті 1221 ЦКУ місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Тобто звертатись треба саме до того нотаріуса, який працює саме в цьому регіоні. Якщо останнє місце проживання бабусі Вам за якихось причин невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. Тоді відповідно звертатись треба до нотаріуса саме в цьому регіоні.
Повторюсь: Ваша заява про прийняття спадщини повинна бути подана Вами особисто (ч. 2 ст. 1269, ЦКУ). Проте Ви можете це зробити, звернувшись до українського консульства в Польщі, як також до місцевого нотаріуса, або ж надіслати свою заяву поштою, належним чином її оформивши.
Далі мою відповідь на Ваші питання прекрасно підсумовують останні роз'яснення Міністерства юстиції Україниз цього приводу:
Якщо спадкоємець знаходиться за кордоном і не має можливості приїхати в Україну для подання заяви для прийняття спадщини у відведений для цього законодавством строк, але бажає прийняти спадщину, то йому потрібно виконати наступні дії:
- звернутися до будь-якого нотаріуса тієї країни, де він знаходиться, або звернутися до консульської установи України для оформлення заяви про прийняття спадщини;
- знайти нотаріуса в Україні, якому надіслати належним чином оформлену заяву про прийняття спадщини, на підставі якої буде заведено спадкову справу.
Ці дії потрібно виконати спадкоємцю до закінчення 6-ти місяців з дня смерті особи. При цьому, днем подання такої заяви буде день відправлення поштового листа, незалежно від того, коли він був доставлений та вручений нотаріусу.
Важливо знати, що на заявах про прийняття спадщини, справжність підпису спадкоємців на яких засвідчено іноземними нотаріусами деяких країн, необхідне проставлення апостилю або проходження процедури консульської легалізації. Також необхідно буде засвідчити вірність перекладу з іноземної мови на українську мову, зробленого перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус, або зробленого нотаріусом, якщо він знає відповідні мови.
Найоптимальніший вихід звертатися до консульської установи України для оформлення заяви про прийняття спадщини, адже в такому випадку відповідна заява відразу буде складена на українській мові, її не потрібно буде апостилювати (легалізувати), перекладати та засвідчувати вірність перекладу.
Примітка: Можуть не звертатись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у відведений для цього законодавством строк спадкоємці, що перебувають за кордоном та є малолітніми, неповнолітніми, недієздатними особами, а також особами, дієздатність яких обмежено. Також спадкоємці, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Вищезгадані особи вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо протягом 6-ти місячного строку, вони не заявили про відмову від неї.
Після закінчення строку для прийняття спадщини, незалежно від того спадкування здійснюється за законом чи за заповітом, спадкоємець, який прийняв спадщину, має право отримати свідоцтво про право на спадщину.
Для отримання свідоцтва про право на спадщину спадкоємець має подати нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину.
При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов’язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.".
Ваша матір за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її на підставі статті 1268 ЦКУ (порядок дуже подібний до прийняття спадщини).
Отже, матір може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини яка відкривається з дня смерті особи або з дня, з якого вона оголошується померлою.
Для цього їй необхідно звернутися із заявою про відмову від прийняття спадщини, яка подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
УВАГА! Слід розрізняти неподання заяви про прийняття спадщини протягом встановленого строку й подання заяви про відмову від спадщини. Так, в першому випадку особа не здійснює свого права, внаслідок чого втрачає можливість прийняти спадщину, а в іншому – вчиняє активні дії, тобто реалізує своє право на відмову від прийняття спадщини.
Ви і Ваша матір повинні розуміти, що:
Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.
Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття
У ПІДСУМКУ:
Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (частина друга статті 1274 ЦК України).
Спадкоємець має право відмовитися від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь (частина третя статті 1274 ЦК України).
Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 ЦК України.
Відмова від спадщини може бути як на користь конкретної особи спадкоємця (адресна відмова), так і без зазначення такої особи (безадресна). В залежності від виду відмови її правові наслідки є відмінними: - у разі безадресної відмови від прийняття спадщини одним із спадкоємців за законом із черги, яка закликана до спадкування, частка у спадщини, яку він мав прийняти, переходить до інших спадкоємців тієї ж черги порівну; - у випадку адресної відмови частка, від якої відмовився спадкоємець, переходить до того чи тих спадкоємців, вказаних ним у заяві. Крім того, у випадку адресної відмови у свідоцтві про право на спадщину відображається частка, від якої відмовився спадкоємець.
Якщо Вам прийдеться звертатись до іноземного нотаріуса або до українського консульства, та й взагалі про всяк випадок прикріплюю Вам нижче зразок типової заява на прийняття спадщини.
До приватного/державного нотаріуса ___
міського нотаріального округу ___
гр. ___
___року народження
Реєстраційний номер ОКПП___,
Яка зареєстрована за адресою: місто ___
вул. ___, будинок _ квартира __
ЗАЯВА
___року помер(ла) ___ПІП, «__»___ року народження, реєстраційний номер облікової картки платника податку ___, що постійно проживав(ла) за адресою: м. ___, вул. ___, буд. ___, кв.___
Після смерті відкрилася спадщина
Повідомляю нотаріуса, що цю спадщину я приймаю.
Зміст статей 1269, 1273, 1274 Цивільного кодексу України нотаріусом мені роз’яснено.
Місто ___
Дата___ Підпис ___/ ___
З повагою, адвокат Айвазян.
Юрист, г. Киев, 9 лет опыта
Общаться в чатеДоброго дня, зверніться у Консульство України у Польщі.
Заява про прийняття/відмову від прийняття спадщини
Для засвідчення справжності підпису на заяві про прийняття/відмову від прийняття спадщини заявник подає
ОРИГІНАЛ та КОПІЮ:
КОПІЮ:
А ТАКОЖ
ПОДАННЯ ДОКУМЕНТІВ для засвідчення справжності підпису на про прийняття/відмову від прийняття спадщини
ТЕРМІН ОФОРМЛЕННЯ – у день звернення
Контакти консульства, щоб стати у чергу за посиланням.
https://poland.mfa.gov.ua/kontakti
Юрист, г. Днепр, 24 года опыта
Общаться в чатеДоброго дня.
Спадкування в Україні здійснюється за заповітом та за законом. У процедурі спадкування можна виокремити два основні етапи: це етап прийняття спадщини та етап оформлення права на спадщину.
Строк для прийняття спадщини як за законом, так і за заповітом становить 6 місяців із дня смерті особи або з дня, з якого вона оголошується померлою. Тобто, для того, щоб прийняти спадщину спадкоємцю потрібно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини до закінчення шести місяців із дня смерті особи.
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого для її прийняття, і може відкликати відмову від прийняття спадщини протягом вказаного строку.
Статтею 1270 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) визначено наступні строки для прийняття спадщини:
Звертаю увагу, що у період дії воєнного стану в Україні, якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи або дня, з якого її оголошено померлою, то шестимісячний строк для прийняття спадщини обчислюються з дня державної реєстрації смерті особи.
На сьогоднішній день, відповідно до чинного законодавства, заява про прийняття спадщини може бути подана до будь-якого нотаріуса (приватного чи державного) на території України за місцем відкриття спадщини, яким є останнє місце проживання спадкодавця. Разом з тим, у період дії воєнного стану в Україні, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт на тимчасово окупованій території або на територіях, де ведуться бойові дії, заява про прийняття спадщини подається будь-якому нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини.
Заява про прийняття спадщини як за законом, так і за заповітом може бути подана двома способами:
Подання заяви про прийняття спадщини представником за довіреністю не допускається.
Якщо ж спадкоємець знаходиться за кордоном і не має можливості приїхати в Україну для подання заяви для прийняття спадщини у відведений для цього законодавством строк, але бажає прийняти спадщину, то йому потрібно виконати наступні дії:
Ці дії потрібно виконати спадкоємцю до закінчення 6-ти місяців з дня смерті особи. При цьому, днем подання такої заяви буде день відправлення поштового листа, незалежно від того, коли він був доставлений та вручений нотаріусу.
На заявах про прийняття спадщини, підпис спадкоємців на яких посвідчено іноземними нотаріусами деяких країн необхідне проставлення апостилю або проходження процедури консульської легалізації. Також необхідно буде зробити нотаріально засвідчений переклад заяви з іноземної мови на українську мову.
Звертаю увагу, що дотримання процедури легалізації чи проставлення апостилю не вимагається, якщо заява була посвідчена нотаріусом на території наступних держав: Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Болгарія, Македонія, Угорщина, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Латвія, Литва, Монголія, Польща, Республіка Молдова, Росія, Румунія, Сербія, Таджикистан, Узбекистан, Чехія, Естонія. Тобто для використання посвідчених в цих країнах заяв про прийняття спадщини на території України достатньо їх перекласти на українську мову і нотаріально засвідчити такий переклад.
З огляду на зазначене, найкраще все ж таки звертатися до консульства України для оформлення заяви про прийняття спадщини, адже в такому випадку така заява відразу буде складена на українській мові, її не потрібно буде апостилювати (легалізувати), перекладати та засвідчувати переклад. З оформленою в такий спосіб заявою точно не має виникнути ніяких проблем при отриманні її нотаріусом України.
Якщо заяву про прийняття спадщини подає особа, на користь якої складено заповіт, то до заяви нотаріусу додатково потрібно надати за наявності в спадкоємця оригінал заповіту або його дублікат.
Також варто звернути увагу, що у випадку, якщо особа померла на тимчасово окупованій території України і її смерть не зареєстрована в компетентних органах реєстрації актів цивільного стану, то перш ніж приймати спадщину, потрібно в судовому порядку встановити факт смерті такої особи. На підставі рішення суду в найближчому відділі ДРАЦС потрібно отримати свідоцтво про смерть. Лише після цього можна звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в тому порядку, який описано вище.
Відтак, якщо спадкоємець опинився в ситуації, коли самостійно не може прибути до України для вирішення всіх питань, від яких залежить реалізація його права на спадщину, він може додатково до зазначених вище дій звернутися до юристів, які спеціалізуються у спадкових справах, та видати таким особам довіреність на представництво інтересів спадкоємця з питань оформлення спадщини (також можна залучити своїх родичів). Це значно спростить процедуру спадкування. Довіреність оформлюється в такому ж самому порядку як і заява про прийняття спадщини. Зразок тексту довіреності спадкоємцю краще запросити у своїх представників.
Можуть не звертатись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у відведений для цього законодавством строк спадкоємці, які перебувають за кордоном та які:
Такі особи приймають спадщину автоматично, якщо вони від неї не відмовилися в строк, який відведено для прийняття спадщини.
У випадку пропуску строку для прийняття спадщини спадкоємцю необхідно буде звертатися до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, що затягне у часі оформлення спадкових прав. Варто також зазначити, що виходячи з судової практики, факт перебування спадкоємця за кордоном, не завжди є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Тому в таких питаннях як спадкування головне все зробити вчасно. Втрачений час може дорівнювати втраченому майну.
Після закінчення строку для прийняття спадщини, незалежно від того спадкування здійснюється за законом чи за заповітом, спадкоємець, який прийняв спадщину, має право отримати свідоцтво про право на спадщину. Це відбувається на так званому етапі оформлення права на спадщини.
Для отримання свідоцтва про право на спадщину спадкоємець має подати нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину, а також надати всі необхідні для цього документи (докази родинних відносин, оригінали документів, які посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно, зокрема, на нерухоме, та інші документи, перелік яких можна дізнатися у нотаріуса).
Варто зауважити, що видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена, однак щоб мати можливість розпорядитися спадковим майном, потрібно буде обов'язково отримати відповідне свідоцтво. На відміну від етапу прийняття спадщини, у якій обов'язкова особиста участь спадкоємця, під час оформлення спадщини інтереси спадкоємця може представляти його представник за довіреністю.
Юрист, г. Чернигов, 6 лет опыта
Общаться в чатеВітаю Вас, Ліна!
У меня умерла бабушка - владелица квартиры. Как я могу вступить в права наследства, будучи заграницей? Есть ли вариант не ехать в Украину, а оформить всё из-за границы в Польше? Как это делается за границей? Как это делается в Украине? Из наследников есть еще моя мама, но она не будет вступать в наследство, откажется в мою пользу.
Ви можете вступити в спадщину, взагалі не приїздивши до України.
Заява про прийняття спадщини як за законом, так і за заповітом може бути подана двома способами:
* особисто спадкоємцем до нотаріуса;
* надіслана поштовим відправленням на адресу нотаріуса. У такому випадку справжність підпису спадкоємця на такій заяві має бути нотаріально засвідченою.
Подання заяви про прийняття спадщини представником за довіреністю не допускається.
Якщо ж спадкоємець знаходиться за кордоном і не має можливості приїхати в Україну для подання заяви для прийняття спадщини у відведений для цього законодавством строк, але бажає прийняти спадщину, то йому потрібно виконати наступні дії:
- звернутися до будь-якого нотаріуса тієї країни, де він знаходиться, або звернутися до консульської установи України для оформлення заяви про прийняття спадщини;
- знайти нотаріуса в Україні, якому надіслати належним чином оформлену заяву про прийняття спадщини, на підставі якої буде заведено спадкову справу.
Ці дії потрібно виконати спадкоємцю до закінчення 6-ти місяців з дня смерті особи. При цьому, днем подання такої заяви буде день відправлення поштового листа, незалежно від того, коли він був доставлений та вручений нотаріусу.
Важливо знати, що на заявах про прийняття спадщини, справжність підпису спадкоємців на яких засвідчено іноземними нотаріусами деяких країн, необхідне проставлення апостилю або проходження процедури консульської легалізації. Також необхідно буде засвідчити вірність перекладу з іноземної мови на українську мову, зробленого перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус, або зробленого нотаріусом, якщо він знає відповідні мови.
Найоптимальніший вихід звертатися до консульської установи України для оформлення заяви про прийняття спадщини, адже в такому випадку відповідна заява відразу буде складена на українській мові, її не потрібно буде апостилювати (легалізувати), перекладати та засвідчувати вірність перекладу.
Можуть не звертатись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у відведений для цього законодавством строк спадкоємці, що перебувають за кордоном та є малолітніми, неповнолітніми, недієздатними особами, а також особами, дієздатність яких обмежено.
Також спадкоємці, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Вищезгадані особи вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо протягом 6-ти місячного строку, вони не заявили про відмову від неї.
Після закінчення строку для прийняття спадщини, незалежно від того спадкування здійснюється за законом чи за заповітом, спадкоємець, який прийняв спадщину, має право отримати свідоцтво про право на спадщину.
Для отримання свідоцтва про право на спадщину спадкоємець має подати нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину.
При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов’язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.
Варто зауважити, що видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.
На відміну від етапу прийняття спадщини, у якій обов’язкова особиста участь спадкоємця, під час оформлення спадщини інтереси спадкоємця може представляти його представник за довіреністю.
Так, заява має бути нотаріально посвідчена, аби мала законну силу. Роль нотаріуса у цій справі полягає в тому, аби ідентифікувати особу та завірити, що саме конкретна особа підписує відповідний документ.
У відповідності до п.п. 3.21, 3.22. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем. Тобто оскільки вона мала спільне місце реєстрації з померлим, вона вже може вважатись такою, що прийняла спадщину.
Раджу з цього моменту детальніше проконсультуватись з відповідним нотаріусом, який веде справу.
Всього доброго. Успіхів! З повагою!