Задайте вопрос юристу

893 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Земельное право, 01 февраля 2025, вопрос №126514 340₴

Можно ли приватизировать землю во время войны, если на этой земле стоит дом, но он тоже не приватизирован.

Есть дом, который купили родители. Одну половину дома купили в конце 70 (половина) и вторую половину выкупили в 80-х. Дом оформлен соответственно на отца (половина) и мать (вторая половина). Все документы на дом советского образца. У родителей 2 детей. Родители в браке, не разводились. Мама умерла, мой брат тоже несколько лет назад. Обоих хоронила я, все документы у меня. Брат был не женат, детей у него нет! С момента его смерти прошло почти 4 года. Остался отец. Никто не вступал в наследство. Вообще не предпринималось никаких действий ни в отношении дома, ни в отношении земли, на которой он стоит. Я - дочь. И мне надо с чего-то начать оформление этого дома и земли. С чего начать и можно ли что-то сделать во время военного положения??? Отец сейчас после инсульта, находится в частном пансионате. Отец не в состоянии заниматься этим вопросом, поэтому все эти вопросы должна решать я. Нужна доверенность от отца??? Дом пустой. Но есть соседи, которые давно мечтают прибрать к рукам часть нашей земли и пытались это сделать еще когда отец там жил. Есть ли у них такая возможность при вышеизложенных обстоятельствах??? Проблема усложняется еще и тем, что я нахожусь в другой стране и не могу постоянно присутствовать во время оформления. Подскажите, пожалуйста, хотя бы с чего начать???

Ответы юристов (8)

    Дерій Владислав Олегович

    Доброго дня!

    Згідно підпункту 5 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу:

    Під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

    Отже, щоб приватизувати землю - потрібно спочатку оформити право власності на будинок.

    Щоб оформити право власності - потрібно успадкувати половину будинок від матері, для цього необхідно звернутися до нотаріуса, який завів спадкову справу та отримати свідоцтво про право на спадщину.

    Якщо Ви проживали разом з матір'ю (спільне місце реєстрації проживання), то вважається, що Ви автоматично вступили у спадок, тому не довдеться поновлювати строки прийняття спадщини у судовому порядку.

    Потім потрібно зареєструвати право власності на весь будинок, для цього необхідно звернутись до суб’єктів державної реєстрації прав (виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, районні державні адміністрації, ЦНАП; акредитовані суб’єкти) чи до державних реєстраторів прав на нерухоме майно (нотаріуси).

    Для державної реєстрації права власності необхідно подати оригінали документів, які підтверджують право власності на будинок, а також оригінал та копію паспорту, ідентифікаційного номеру заявника, а також документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

    Після проведення державної реєстрації прав на будинок - Ви можете зайнятись приватизацією земельної ділянки.

    Алгоритм приватизації земельної ділянки під житловим будинком https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%8...

    КРОК 1: Розробка документації із землеустрою

    У першу чергу необхідно звернутися до землевпорядної організації для розробки документації із землеустрою щодо встановлення/відновлення меж земельної ділянки в натурі, тобто на місцевості, на земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд.

    Варто зауважити, що для замовлення та розроблення такої документації не потрібно будь-яких додаткових дозволів.

    Відповідно до ст. 26 Закону України «Про землеустрій», розробниками документації із землеустрою можуть бути:

    • юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;
    • фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

    Важлива умова – виконавцем робіт може бути лише особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. Тому, перед укладанням договору, поцікавтеся у майбутнього виконавця робіт про його наявність. Якщо ж у нього такого документа немає – проект землеустрою буде вважатися недійсним і здійснити державну реєстрацію земельної ділянки ви не зможете.!

    Технічна документація виготовляється у паперовій формі та на електронних носіях. Умови та порядок виготовлення технічної документації на земельну ділянку регулюються договором, який укладається між сторонами, проте максимальний строк складання документації із землеустрою, крім документації із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією, не повинен перевищувати 6 місяців з моменту укладення договору.

    КРОК 2: Внесення відомостей до державного земельного кадастру

    Після складання технічної документації із землеустрою відомості вносяться до Державного земельного кадастру. Для цього вам необхідно звернутися до державного кадастрового реєстратора з такими документами:

    • заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;
    • технічною документацією у паперовому та електронному форматі;
    • електронним документом, що містить відомості про результати робіт із землеустрою, які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру відповідно до вимог Закону України «Про Державний земельний кадастр».

    ВАЖЛИВО! Процес державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі не може перевищувати 14 днів з моменту подачі документів та є БЕЗОПЛАТНОЮ послугою. Після реєстрації замовник отримує витяг з Державного земельного кадастру, якій містить, зокрема, кадастровий номер земельної ділянки.

    КРОК 3: Розгляд клопотання органом місцевого самоврядування

    Після отримання витягу з Державного земельного кадастру документи можна подавати до органу місцевого самоврядування для прийняття рішення сесії про передачу у власність земельної ділянки.

    У заяві необхідно зазначити:

    • прізвище, ім’я та по батькові заявника, його місце проживання;
    • розташування земельної ділянки, її розміри;
    • підстави перебування земельної ділянки у користуванні заявника.

    До заяви потрібно додати:

    1. копію паспорта заявника та довідку про присвоєння ідентифікаційного коду;
    2. технічну документацію із землеустрою щодо встановлення/відновлення меж земельної ділянки;
    3. витяг з Державного земельного кадастру;
    4. електронний файл формату in4 і файл XML (обмінний файл створюється сертифікованим інженером-землевпорядником).

    ВАЖЛИВО! Відповідно до Земельного кодексу України ч. 2 ст. 118 за результатом розгляду поданого клопотання відповідний орган у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення/відновлення меж земельної ділянки в натурі приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову.

    КРОК 4: Реєстрація права власності на земельну ділянку

    Після надання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування дозволу з приводу передачі земельної ділянки у приватну власність, громадянину необхідно зареєструвати право власності на земельну ділянку. Реєстрацію можна зробити через місцевий центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), або у нотаріуса.

    Для реєстрації права власності на земельну ділянку особі необхідно звернутися з такими документами:

    • заява встановленої форми;
    • копія документу, що посвідчує особу та реєстраційного номера облікової картки платника податків;
    • засвідчену копію рішення відповідного органу про передачу земельної ділянки у власність;
    • витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
    • документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

    Після внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державний реєстратор видає заявнику витяг про проведену державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, на якій розташований приватний житловий будинок.

    Якщо батько не може приймати участь у процесі приватизації земельної ділянки, то він може оформити на Вас нотаріальну довіреність.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    • Ольга Клиент 23 часа назад

      Владислав Олегович, дякую за відповідь! Місце реєстрації в мене інше, ніж у мами, я не проживаю в тому будинку з 16 років. Паспорт отримувала в Києві, відповідно і реєстрацію. Я думала, що батько має першочергове право на спадщину на мамину частину будинка (чи це мені навіть нотаріус таке казав??? не памʼятаю вже. Тому що я вже зверталась до нотаріусу, але з часу смерті брата не пройшло тоді ще півроку. Тому все і загальмувалось. А потім ковід, війна ) Чи справді я можу оформити цю спадщину на себе в обхід батька? Батьки не розлучені і проживали разом і зареєстровані за тією адресою, хіба він не отримав право на другу половину автоматично?

      • Дерій Владислав Олегович

        В першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК).

        Тобто, Ви, брат та батько мали право на спадщину у рівних частинах, але для цього повинні були подати заяву про прийняття спадщини протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини. Не подавати таку заяву можуть лише спадкоємці, які разом проживали зі спадкодавцем.

        На жаль, якщо Ви пропустили даний строк, то Вам потрібно буде звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, отримати відмову та в судовому порядку поновлювати строки прийняття спадщини.

        Якщо батько проживав разом з Вашою матір'ю, то він вважається таким, що вступив у спадок автоматично.

        Проте, щоб оформити частину матері на себе - батьку потрібно звернутися до нотаріуса та отримати свідоцтво про право на спадщину

        • Ольга Клиент 22 часа назад

          Дякую! Мені здається що це простіше робити через батька, ніж через суд. Чи я не права? Оскільки батько знаходиться в пансіонаті, він не мобільний, чи можу я запросити нотаріуса безпосередньо до пансіонату для того, щоб батько зробив наступні дії:

          - звернувся до нотаріуса щоб отримати свідоцтво про право на спадщину

          - оформив на мене Довіреність на подальші дії повʼязані з оформленням будинку і землі.

          Тобто лише після цього я зможу звернутись до юриста, який стане моїм представником і буде займатись подальшим оформленням ? Правильно я розумію?

          • Дерій Владислав Олегович

            Так, краще займатися цим через батька, а не через суд.

            Ви можете запросити нотаріуса до батька, щоб він оформив довіреність на Вас або на іншого представника. Проте, батько може і сам укласти угоду з юристом або адвокатом, який буде займатись оформленням документів.

            Свідоцтво про право на спадщину видає нотаріус який завів спадкову справу. До нього повинен звернутися батько особисто або його представник (Ви або адвокат) після того як буде оформлена довіреність.

    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня, Ольга!

    Проблема усложняется еще и тем, что я нахожусь в другой стране и не могу постоянно присутствовать во время оформления.

    Перш за все, відповідаючи на Ваші питання, хочу зауважити, що так або інакше Вам прийдеться мати в Україні свого законного представника або представника/адвоката (юриста). Для того прийдеться оформити нотаріальну довіреність за допомогою якої такі представники могли б представляти Ваші інтереси при оформленні нерухомості, землі під нею та, в тому числі, повирішувати всі питання, пов'язані зі спадщиною.

    Громадяни, які тимчасово перебувають за кордоном, можуть оформити довіреність двома шляхами:

    1. Звернутись до закордонної дипломатичної установи України, такої як Консульство України або інші відділи дипломатичної служби в інших країнах.

    2. Звернутися до місцевого іноземного нотаріуса у країні, де ви перебуваєте.

    И мне надо с чего-то начать оформление этого дома и земли. С чего начать и можно ли что-то сделать во время военного положения???

    По-перше, Вам потрібно вступити у спадщину на половину будинку, який належав матері, так само, як і Вашому батьку. Коли померла Ваша матір? Ви були зареєстровані у будинку?

    Нужна доверенность от отца???

    Так, Вам буде необхідна довіреність від батька, оскільки друга половина будинка належить останньому.

    И мне надо с чего-то начать оформление этого дома и земли. С чего начать и можно ли что-то сделать во время военного положения???

    19 листопада 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель», яким, зокрема, внесли зміни до пп.5, п.27 розділу X Земельного кодексу України щодо безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність.

    Цією нормою закону визначили, що забороняється безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі та розроблення такої документації. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

    Отже, право на безоплатне отримання земельної ділянки у власність під час дії воєнного стану мають тільки громадяни України, яким на праві приватної власності належать об’єкти нерухомого майна, у тому числі індивідуальні житлові будинки, гаражі, садові будинки та інші будівлі, право власності на які оформлено згідно діючого законодавства.

    Окрім того, право на отримання безоплатно у власність земельних ділянок мають громадяни, яким земельні ділянки були надані до 1 січня 2002 року у користування.

    При цьому, документами, які підтверджують наявність у громадянина права користування, можуть бути, зокрема, державні акти на право постійного користування земельними ділянками (ст. 23 ЗК України в редакції 1992 року, первісна редакція ст. 126 чинного ЗКУ), державні акти на право володіння землею (ст. 23 ЗК УРСР 1990 року), записи в земельно-шнурових книгах сільськогосподарських підприємств і організацій, записи в погосподарських книгах сільських рад, записи в реєстрових книгах виконавчих комітетів міських і сільських рад (ст. 20 ЗК УРСР 1970 року), державні акти на право довічного успадкованого володіння землею, договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку, акт відводу земельної ділянки в натурі.

    Процедура безоплатної передачі у власність земельних ділянок не змінилась. Вона врегульована ст. 118 Земельного Кодексу України, в якій зазначено, що громадянин, який бажає приватизувати земельну ділянку у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

    Згідно містобудівного законодавства України, існує п'ять процедур оформлення індивідуального житлового, садового або дачного будинку. Вибір процедури залежить від параметрів об'єкта: площі, його місцезнаходження та будівлі. Оформити документи на будинок можна тільки в тому випадку, якщо він побудований на приватизованій ділянці, яка оформлена у власність, наприклад, у спадок, за договором купівлі-продажу, дарування, і т.д. Тому перш ніж почати процедуру оформлення, потрібно оформити документи на земельну ділянку.

    У першу чергу необхідно звернутися до землевпорядної організації для розробки документації із землеустрою щодо встановлення/відновлення меж земельної ділянки в натурі, тобто на місцевості, на земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд.

    Відповідно до ст. 26 Закону України «Про землеустрій», розробниками документації із землеустрою можуть бути:

    • юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;
    • фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

    Після складання технічної документації із землеустрою відомості вносяться до Державного земельного кадастру. Для цього вам необхідно звернутися до державного кадастрового реєстратора з такими документами:

    • заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;
    • технічною документацією у паперовому та електронному форматі;
    • електронним документом, що містить відомості про результати робіт із землеустрою, які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру відповідно до вимог Закону України «Про Державний земельний кадастр».

    Після отримання витягу з Державного земельного кадастру документи можна подавати до органу місцевого самоврядування для прийняття рішення сесії про передачу у власність земельної ділянки.

    У заяві необхідно зазначити:

    • прізвище, ім’я та по батькові заявника, його місце проживання;
    • розташування земельної ділянки, її розміри;
    • підстави перебування земельної ділянки у користуванні заявника.

    До заяви потрібно додати:

    1. копію паспорта заявника та довідку про присвоєння ідентифікаційного коду;
    2. технічну документацію із землеустрою щодо встановлення/відновлення меж земельної ділянки;
    3. витяг з Державного земельного кадастру;
    4. електронний файл формату in4 і файл XML (обмінний файл створюється сертифікованим інженером-землевпорядником).

    Після надання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування дозволу з приводу передачі земельної ділянки у приватну власність, громадянину необхідно зареєструвати право власності на земельну ділянку. Реєстрацію можна зробити через місцевий центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), або у нотаріуса.

    Для реєстрації права власності на земельну ділянку особі необхідно звернутися з такими документами:

    • заява встановленої форми;
    • копія документу, що посвідчує особу та реєстраційного номера облікової картки платника податків;
    • засвідчену копію рішення відповідного органу про передачу земельної ділянки у власність;
    • витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
    • документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

    Після внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державний реєстратор видає заявнику витяг про проведену державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, на якій розташований приватний житловий будинок.

    Вибір процедури оформлення будинку залежить від року спорудження останнього, а також від його загальної площі та основних характеристик:

    1. Будинки, зведені до 05 серпня 1992 року. Всі будинки, які були побудовані до 05.08.1992 року, незалежно від загальної площі, не вимагають введення в експлуатацію. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 на такі об'єкти слід відразу реєструвати право власності.
    2. Будинки із загальною площею до 300 квадратних метрів, зведені у період з 05 серпня 1992 року по 09 квітня 2015 року. Будинки, зведені в зазначений період, підпадають під "Будівельну амністію для об'єктів самовільного будівництва". Для їх оформлення використовують спрощену процедуру реєстрації права власності.
    3. Будинки із загальною площею до 300 квадратних метрів, зведені після 09 квітня 2015 року та по сьогоднішній день або будинки, які тільки планують будуватися. Будинки, які тільки планують будуватися на садовій або дачній ділянці, або вже зведені після 09.04.2015 року (в 2016 2017, 2018 роках), оформляються за "загальною процедурою" відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" №3038-VI від 17 лютого 2011 року.
    4. Будинки із загальною площею, що перевищує 500 квадратних метрів, зведені з 05 серпня 1992 року по сьогоднішній день або будинки, які тільки планують будуватися. Будинки, які мають площу більше 500 кв.м. і побудовані після 1992 року (незалежно від міської, сільської місцевості або садового товариства), підлягають оформленню за "загальною" процедурою. При цьому не має значення, побудований будинок або тільки зводиться.

    Для початку виконання процедури оформлення дозвільної документації, власник повинен надати в державні органи основні документи для приватизації (оформлення) об'єкта нерухомості.

    Для оформлення (приватизації житла) потрібні наступні документи:

    • паспорт (для всіх співвласників);
    • ідентифікаційний код (для всіх співвласників);
    • правовстановлюючі документи на земельну ділянку (для всіх співвласників).

    Після проходження процедури оформлення, власник в результаті отримує технічний паспорт, декларацію про готовність будинку до експлуатації та витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстрацію права власності.

    Дом пустой. Но есть соседи, которые давно мечтают прибрать к рукам часть нашей земли и пытались это сделать еще когда отец там жил. Есть ли у них такая возможность при вышеизложенных обстоятельствах???

    Неприватизована ділянка - це земля, що перебуває у державній чи комунальній власності, але передана у користування фізичним чи юридичним особам. Наприклад, багато власників дач, приватних будинків або земельних ділянок користуються землею по праву безстрокового користування, оренди або навіть без будь-яких правовстановлюючих документів, але не є її власниками.

    Приватизація – це процес передачі землі з державної або комунальної власності до приватної. Після приватизації власник отримує повний контроль над територією і може розпоряджатися нею на власний розсуд.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Ольга Клиент 22 часа назад

    Дякую за відповідь, Юрій Климентійович ! Ситуація така. Я можу приїхати в Україну на короткий термін і в своєму місті знайти юриста, який буде представляти мої інтереси. Але щоб в подальшому це здійснювалась без моєї участі, оскільки постійно їздити в мене немає змоги. Мені здається це простіше ніж звʼязуватись з Консульствами і тд.

    На рахунок приватизації землі я все розумію. Ясно, що мій батько не має право на землю, доки не отримав її в у власність і земля державна, відповідно будь-хто може подати заяву на отримання цієї землі. Питання в тому, чи можуть зробить це сусіди під час воєнного стану, враховуючи, що в них там немає жодних будівель у власності? Тобто на підставі чого вони могли б це зробити? Оформлення будинку займає час. Я навіть не уявляю скільки це може зайняти? Який ризик існує?

    • Айвазян Юрій Климентійович

      Прошу, Ольга! Був радий допомогти!

      Ситуація така. Я можу приїхати в Україну на короткий термін і в своєму місті знайти юриста, який буде представляти мої інтереси. Але щоб в подальшому це здійснювалась без моєї участі, оскільки постійно їздити в мене немає змоги. Мені здається це простіше ніж звʼязуватись з Консульствами і тд.

      Так, звичайно, так Вам буде набагато простіше. Бо в консульствах наразі великі черги, а процедура у місцевого нотаріуса за кордоном передбачає також певні нюанси із легалізацією довіреності.

      На рахунок приватизації землі я все розумію. Ясно, що мій батько не має право на землю, доки не отримав її в у власність і земля державна, відповідно будь-хто може подати заяву на отримання цієї землі. Питання в тому, чи можуть зробить це сусіди під час воєнного стану, враховуючи, що в них там немає жодних будівель у власності? Тобто на підставі чого вони могли б це зробити? Оформлення будинку займає час.

      Я не думаю, що Вашим сусідам буде легко це зробити, чи взагалі можливо. Почнемо з того, що на цій ділянці розташована нерухомість із оформленим правом власності.

      Я навіть не уявляю скільки це може зайняти? Який ризик існує?

      Коли Ваша матір померла? Чи були Ви зареєстровані в будинку?


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України

Новое в блогах Юристи.UA