Повернення грантових коштів

Вітаю!

ВАМ ТРЕБА В СУДІ ПОСИЛАТИСЯ НА ФОРС-МАЖОР - ЦЕ РОЗДІЛ Х ДОГОВОРУ (ВІЗЬМІТЬ ПРО ЦЕ ДОВІДКУ В ТПП):

Х. ФОРС-МАЖОР

1. Сторона звільняється від визначеної цим договором та законодавством України відповідальності за повне або часткове порушення цього договору, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин, визначених у цьому договорі, за умови, що їх настання було засвідчено довідкою Торгово-промислової палати України у визначеному цим договором порядку. Про настання та припинення форс-мажорних обставин Сторона зобов’язана повідомити в письмовій формі іншу Сторону цього договору протягом трьох днів з дня настання або припинення таких обставин відповідно.

2. Форс-мажорними обставинами визнаються усі обставини, визначені частиною другою статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні».

3. У разі коли строк дії форс-мажорних обставин продовжується більше ніж тридцять днів, кожна із Сторін в установленому порядку має право ініціювати розірвання цього договір.

---

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ СУДУ НАВЕДЕНО В ЗАКОНІ УКРАЇНИ " ПРО ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (стаття 5 Закону).

Заходи примусового виконання рішень:

• звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
• звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
• вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
• заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем
• інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.(стаття 10 Закону).

Доброго дня, Іване!

Якщо суд ухвалить рішення про повернення грантових коштів, стягнення може відбуватись в добровільному порядку (якщо у Вас є можливість поступового повернення коштів, суд може врахувати цей фактор і дозволити виплату частинами) або в рамках виконавчого провадження (якщо Ви не повернете кошти добровільно, рішення суду передадуть до виконавчої служби, яка може: списувати гроші з ваших банківських рахунків; звертати стягнення на майно, зокрема на обладнання, придбане за грантові кошти; утримувати кошти із заробітної плати).

Якщо Ви перебували в зоні бойових дій, це може бути визнано форс-мажором і буде важливим аргументом у суді, оскільки:

• Ви не мали можливості виконати умови гранту не з власної вини.
• Обставини евакуації та припинення поставок зробили ведення бізнесу неможливим.
• У Вас є обмеження щодо реалізації майна, купленого за грантові кошти.

Щоб посилити позицію, варто отримати сертифікат (довідку) ТПП (торгово-промислової палати) про форс-мажорні обставини.

Відповідно до Договору про надання мікрогранту:

• Сторона звільняється від визначеної цим договором та законодавством України відповідальності за повне або часткове порушення цього договору, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин, визначених у цьому договорі, за умови, що їх настання було засвідчено довідкою Торгово-промислової палати України у визначеному цим договором порядку.
• Усі спори або розбіжності, що випливають із умов цього договору або пов’язані з цим договором та його тлумаченням, дією, припиненням або його розірванням, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами. У разі якщо Сторони не можуть дійти згоди шляхом переговорів, такі спори вирішуються у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Тобто, на даний час Ви можете спробувати вирішити питання в досудовому порядку зіславшись на форс мажорні обставини або спробувати домовитись про реструктуризації боргу з ДЦЗ.

Якщо Вам не підуть на зустріч - то необхідно підготуватися до суду, а для цього:

1. Зберіть документи:
   • Договір гранту.
   • Документи, що підтверджують евакуацію постачальників і неможливість ведення бізнесу.
   • Будь-які листи чи повідомлення про призупинення діяльності.
   • Довідку від ТПП про форс-мажор.
2. Подайте клопотання до суду:
   • Про розгляд справи з урахуванням воєнного стану.
   • Про відстрочення чи розстрочення виплати (зазначивши, що Ви не маєте можливості одразу повернути кошти).
3. Підготуйтеся до можливого стягнення:
   • Якщо рішення буде не на Вашу користь, можна подати заяву про розстрочку виконання рішення.
   • Уникнути блокування рахунків можна, якщо суд дозволить добровільне погашення частинами.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, вам треба отримати сертифікат про форс-мажорні обставини в торгівельній палаті України.

https://ucci.org.ua/

Для детальної консультації треба знати всі умови гранту

Доброго дня, Іване!

Щодо стягнення коштів виконавчою службою на підставі виконавчого листа за рішенням суду:

Відповідно до ст. 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Згідно із статтею 10 Закону: заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Разом із житловим будинком, об’єктом незавершеного будівництва, стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати ( з 01 квітня 2024 року - 160 000 грн.), звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Щодо Вашої ситуації в цілому, то у разі подання надавачем гранту позовної заяви до суду про стягнення з Вас коштів, Вам необхідно буде подати відзив (Ваші заперечення) на дану позовну заяву у якому посилатися на форс-можорні обставини, що унеможливили виконання Ваших зобов'язань за договіром.

Хоча, є певні нюанси. Відповідно до наданого Вами договору Ви повинні були засвідчити настання форс-можорних обставин довідкою Торгово-промислової палати України у визначеному цим договором порядку. Як також, про настання та припинення форс-мажорних обставин Ви були зобов’язані повідомити в письмовій формі іншу Сторону цього договору протягом трьох днів з дня настання або припинення таких обставин відповідно.

Чи отримували Ви сертифікат ТПП? Чи повідомляли надавача гранту про настання форс-можорних обставин?

Чи Ви намагались вирішити це питання в досудовому порядку з надавачем гранту, наприклад, домовитись про реструктуризацію боргу? Вам надсилали досудову претензію?

Згідно наданого Вами договору:

"Х. ФОРС-МАЖОР

1. Сторона звільняється від визначеної цим договором та законодавством України відповідальності за повне або часткове порушення цього договору, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин, визначених у цьому договорі, за умови, що їх настання було засвідчено довідкою Торгово-промислової палати України у визначеному цим договором порядку. Про настання та припинення форс-мажорних обставин Сторона зобов’язана повідомити в письмовій формі іншу Сторону цього договору протягом трьох днів з дня настання або припинення таких обставин відповідно.

2. Форс-мажорними обставинами визнаються усі обставини, визначені частиною другою статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні».

3. У разі коли строк дії форс-мажорних обставин продовжується більше ніж тридцять днів, кожна із Сторін в установленому порядку має право ініціювати розірвання цього договір".

Згідно статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні". Видача сертифікатів щодо форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)

1. Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб’єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

2. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

З повагою, адвокат Айвазян.

ДОБРОГО ДНЯ, ІВАНЕ! Одразу скажу, що форс-мажор (обставини непереборної сили) для Господарського суду Донецької області не завжди аргумент. Суд схильний аналізувати конкретну поведінку боржника з якої можна оцінити - чи взагалі хотів ФОП працювати та які є докази вжиття ним усіх можливих заходів для ведення бізнесу та реалізації гранту.

На всю Україну за 2023 - початок 2025 рр. - менше 20 справ за подібних до Ваших обставин. Можливо є можливість вирішити питання без судів полюбовно.

Вашою помилкою було те, що Ви одразу не повідомили Центр зайнятості про обставини непереборної сили, які не дозволяють Вам виконати договір. Це можна зробити звісно ж і зараз, отримавши відповідне свідоцтво в Торгово-промисловій палаті... але суд також буде аналізувати інші дії (далі наведу конкретні рішення Господарського суду Донецької області у аналогічній до Вашої справі).

Якщо ще не подали до суду, то можливо не пізно це зробити. Це був би хоч якийсь аргумент для суду.

Якщо ж Ви вже прийняли для себе рішення здаватися, то дії наступні.

Суд приймає рішення.

Через 30 днів після ухвалення рішення, якщо його не оскаржено в апеляційному порядку - воно набирає законної сили.

Після цього позивач бере в суді виконавчий лист та звертається до місцевого представництва державної виконавчої служби.

Якщо це м. Краматорськ, то переконаний, що це все буде не дуже швидко йти. Пів року - рік точно. А враховуючи фактор війни що буде на цій території - взагалі невідомо.

Згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів (стаття 617 Цивільного кодексу України).

Ця норма встановлює дві основні підстави звільнення особи, яка порушила зобов`язання, від відповідальності. Такими обставинами є випадок та непереборна сила. Доведення наявності випадку або непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Згідно ст. 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Згідно розділу Х «Форс-мажор» договору про надання мікрогранту, до умов якого відповідач добровільно приєднався на підставі заяви, встановлено, що сторона звільняється від визначеної цим договором та законодавством України відповідальності за повне або часткове порушення цього договору, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин, визначених у цьому договорі, за умови, що їх настання було засвідчено довідкою Торгово-промислової палати України у визначеному цим договором порядку. Про настання та припинення форс-мажорних обставин сторона зобов"язана повідомити в письмовій формі іншу сторону цього договору протягом трьох днів з дня настання або припинення таких обставив відповідно.

Форс-мажорними обставинами визнається усі обставини, визначені частиною другою статті 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні».

У разі коли строк дії форс-мажорних обставин продовжується більше ніж на тридцять днів, кожна зі сторін в установленому порядку має право ініціювати розірвання цього договору.

Водночас, Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифікату, яке є можливим лише після порушення виконання зобов`язання. Через це сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з`ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин.

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).

Про те, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення має бути прямо зазначено в договорі (п. 33, 46, 50, 52 постанови КГС ВС від 31.08.2022р. у справі № 910/15264/21).

З аналізу вищенаведених умов договору вбачається, що останнім не передбачено жодних юридичних наслідків того, що сторона, яка не повідомила іншу сторону цього договору про факт настання форс-мажорних обставин в строки, визначені договором.

З огляду на зазначене, суд відхиляє заперечення позивача в цій частині.

В той же час, суд підкреслює, що наявність форс-мажорних обставин (підтверджених належним чином) є підставою для звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань, а не від виконання основного зобов`язання.

Крім того, згідно діючого законодавства, настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) звільняє особу від відповідальності за порушення зобов`язання (неустойка та інші види відповідальності), а не від самого обов`язку виконати зобов`язання.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 №915/531/17, від 26.05.2020 №918/289/19, від 17.12.2020 №913/785/17 та від 30.11.2021 №913/785/17.

Зокрема, такий підхід до тлумачення законодавства демонструє у своїй практиці Господарський суд Донецької області.

Однак, суд завжди звертає увагу чи дійсно сторона намагалася своїми діями виконати договір, чи припинила свою діяльність і навіть не намагалася нічого зробити.

Тому іноді суди навіть застосовуючи таке тлумачення закону - позови задовільняють і стягують гроші видані у якості мікро-гранту.

Для прикладу - судове рішення Господарського суду Донецької області від 20.01.2025 р. (рішення суду не набрало законної сили, може бути оскаржене в апеляції та касації, а тому не може вважатися взірцем практики)

https://reyestr.court.gov.ua/Review/124557044

Втім, з огляду на обставини цієї справи, враховуючи звільнення відповідачем найманих працівників та припинення ним підприємницької діяльності, суд не вбачає зі сторони ОСОБА_1 ініціативи щодо належного виконання свого обов`язку після припинення дії обставин, які, як він зазначає, стали підставою порушення умов надання мікрогранту.

Окрім того, предметом позову є саме повернення наданих відповідачу коштів мікрогранту, а не притягнення його до відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань у вигляді накладення додаткових штрафних санкцій.

Також суд не може залишити поза увагою той факт, що відповідач є суб`єктом господарювання, а відтак у разі здійснення підприємницької діяльності має усвідомлювати, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій (схожа правова позиція викладена у пункті 6.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17).

За умовами розділу VII договору про надання мікрогранту Державний центр зайнятості не несе відповідність за понесені отримувачем збитки та за недосягнення або неналежне досягнення отримувачем цілей та планових показників, визначених в бізнес-плані. Отримувач несе відповідальність за ризики за ризики, пов`язані з використанням коштів мікрогранту та реалізацію бізнес-плану.

Враховуючи вищенаведені обставини в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_1 від відповідальності у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин.

ПОДАЛЬШІ ДІЇ ПІСЛЯ СУДУ.

Через кілька місяців після ухвалення судового рішення - позивач отримавши виконавчий лист може звернути його до виконання.

Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець установлює строк для добровільного виконання рішення, що не може перевищувати 7 днів, а рішення про примусове виселення – 15 днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору й витрат, пов’язаних із провадженням виконавчих дій.

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Автоматизована система виконавчого провадження (АСВП) дає змогу державному виконавцю автоматично заблокувати усі Ваші рахунки як фізичної особи. Водночас, оскільки відповідачем у справах щодо мікрогрантів є ФОП, то в цьому випадку можуть блокувати і рахунки ФОП.

Якщо на рахунках будуть гроші - виконавець може дізнавшись де у Вас рахунки - може стягнути їх в рахунок виконання (стягнення) боргових зобов"язань.

Державний виконавець зобов’язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом 6 місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру – у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.

Якщо грошей на рахунках немає, виконавець вживає заходи по пошуку доходів та майна боржника шляхом автоматизованого доступу до відомостей Пенсійного фонду, Податкової, отримуючи дані про сплачені податки з певних джерел доходів або отриману пенсію.

У першу чергу, стягнення звертається на грошові кошти, які належать боржнику (готівка або гроші в банківських і фінансових установах), потім – на рухоме майно (меблі, побутова техніка, автотранспорт), потім – на нежитлове нерухоме майно, і лише в останню чергу – на житло.

Чому Ви вирішили, що продати активи на які було витрачено грант Ви не можете? Цілком можете, якщо стягувач вимагає повернення гранту та розриває договір, бо без цього він не може вимагати повернення гранту.

Якщо не продати, то стягнення може бути спрямоване на це обладнання і вже виконавча його може продати за мізерними цінами та корупційними схемами - ще й винні залишитесь.

Тому в Ваших інтересах, якщо Ви є одноособовим власником обладнання - його реалізувати.

Будь-яке виявлене майно боржника повинне бути негайно арештоване, у разі, якщо розмір заборгованості й вартість цього майна співвідносяться.

З метою своєчасного й повного виконання рішень майнового характеру рекомендуємо вимагати від виконавця проведення наступних дій:

1) направлення запитів: до податкової інспекції – для визначення розміру доходів боржника і місця його роботи, чи є боржник суб’єктом підприємницької діяльності, інформації про його розрахункові рахунки; до реєстраційної палати або реєстратору держадміністрації – визначення, чи є боржник суб’єктом підприємницької діяльності, які його види діяльності й місце реєстрації; в ДАІ, інспекцію державного технічного нагляду і державну реєстраційну службу – для виявлення зареєстрованого за боржником автотранспорту, сільськогосподарської техніки і нерухомості; до органів місцевого самоврядування – про виділення земельної ділянки, видачу дозволу на проведення підприємницької діяльності; до органів реєстрації актів цивільного стану громадян – визначення шлюбних зв’язків з метою, в подальшому, виявлення й звернення стягнення на спільне майно подружжя; до обласного адресного бюро при УМВС – щодо адреси реєстрації боржника; до органів Пенсійного фонду і Центру зайнятості – про перебування боржника на обліку;

2) направлення до всіх центральних банківських і фінансових установ постанов про арешт грошових коштів боржника;

3) направлення письмових викликів боржника до органу виконавчої служби для надання пояснень, а у випадку ігнорування ним вимог виконавця – накладення на нього штрафних санкцій і винесення постанови про примусовий привід боржника органами УМВС;

4) перевірка майнового стану боржника за місцем його реєстрації, фактичного мешкання або знаходження його нерухомості.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України "Про виконавче провадження", Підприємства, установи, організації, фізичні особи - підприємці та фізичні особи, зазначені у частині першій цієї статті, за заявою стягувача зобов’язані здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у розмірі, визначеному виконавчим документом, з урахуванням положень статті 70 цього Закону.

Стаття 69. Відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника

1. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

{Частина перша статті 69 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2475-VIII від 03.07.2018}

2. У разі припинення перерахування коштів стягувачу підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці не пізніш як у триденний строк повідомляють виконавцю про причину припинення виплат та зазначають нове місце роботи, проживання чи навчання боржника, якщо воно відоме.

Стаття 70. Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника

1. Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

2. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:

• у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю особи, у зв’язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків;

{Абзац другий частини другої статті 70 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2234-VIII від 07.12.2017}

• за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

3. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Крім того в умовах воєнного стану Ви можете розблокувати один з рахунків (карток) фізичної особи (не ФОПа) для витрат в місяць на суму 16 тисяч гривень (2 мінімальні зарплати). Для цього до виконавчої треба подати відповідну заяву (допускається її направлення електронною поштою з ЕЦП/КЕП).

В інакшому випадку виконавець може вигрібати з Ваших рахунків гроші незважаючи на те, що це зарплата або пенсія, мотивуючи, що в Україні НБУ не прийняв правила за якими можна відкривати спецрахунки для зарплат та пенсій.

Якщо коротко, то десь так виглядає Ваше питання.

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин

Вітаю Вас, Іване!

Брав грантові кошти на започаткування власної справи у вигляді відкривання м'ясної крамниці, і повинен був виконати певні умови для того щоб не повертати кошти державі. Одна з умов це влаштувати на роботу двох співробітників на три роки. Дана умова не виконана з моєї сторони, так як я знаходжусь в Донецькій область і в зв'язку з евакуацією поставників які надавали мені продукцію, мені також довелося припинити свою справу, тим самим порушив договірні забов'язання. Тепер надавач гранту подає до суду про стягнення коштів наданого гранту. Повернути одразу все не можу, так як за кошти гранту було куплене обладнання і продати його я не можу, поки діє договір. Питання: Як відбувається стягнення коштів якщо суд ухвалить щодо поверненя коштів? чи можливе утримання з заробітної плати? Прошу пояснити як діяти в данних умовах, суду ще не було але потрібно готуватись.

На жаль, але вірогідність отримання негативного для Вас рішення суду є високою. Ви матимете право, звісно, подати апеляційну скаргу. Тим не менше, якщо рішення суду набирає законної сили, воно є обов'язковим до виконання.

Процес виконання рішення суду залежить безпосередньо від Вас: Ви можете сплатити кошти добровільно або в примусовому порядку.

Процес примусового стягнення коштів здійснюється через Державну виконавчу службу.

Виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом та Законом України «Про виконавче провадження» (далі – Закон). Він зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Абзацом першим частини першої статті 48 Закону визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред’явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Згідно з частиною другою статті 56 Закону, арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накласти арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку визначеному статтею 351 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом призначення, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

В постанові про накладення арешту на кошти, які обліковуються на рахунках боржника в банківських установах, зазначається про накладення арешту на кошти боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено Законом.

Перелік підстав для зняття арешту з майна (коштів) боржника визначений статтею 59 Закону. Зокрема, частиною другою зазначеної статті Закону передбачено, що виконавець зобов’язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня, з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.

Крім того, частиною п’ятою статті 59 Закону передбачено, що арешт може бути знятий за рішенням суду.

Водночас слід зазначити, що Законом не передбачено заборони щодо звернення стягнення на кошти військовослужбовців.

Також повідомляємо, що збільшення кількості звернень з питань накладення арешту на кошти боржників та зняття арешту з коштів на рахунках боржників, спричинено прийняттям 11.04.2023 Верховною Радою України Закону України № 3048-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» (далі – Закон № 3048-ІХ) (набрав чинності 06.05.2023), яким внесено зміни до пункту 102 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.

Цією редакцією змінено порядок розпорядження фізичними особами - боржниками коштами, на які накладено арешт органами державної виконавчої служби чи приватними виконавцями, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022.

Внесеними змінами передбачено, зокрема, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні:

фізичні особи – це боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, які можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв’язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг».

У заяві зазначаються номер поточного рахунку, який фізична особа - боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок. Фізична особа - боржник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.

Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови:

• надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку);
• перевіряє наявність інших виконавчих проваджень, відкритих стосовно фізичної особи - боржника, та, у разі якщо стосовно фізичної особи - боржника відкриті інші виконавчі провадження, одночасно надає/надсилає відповідну постанову до органів державної виконавчої служби або приватному виконавцю, які здійснюють примусове виконання у таких виконавчих провадженнях. У такому разі поточний.

З повагою!

Доброго дня.

Згідно Вашого договору

Сторона звільняється від визначеної цим договором та законодавством України відповідальності за повне або часткове порушення цього договору, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин, визначених у цьому договорі, за умови, що їх настання було засвідчено довідкою Торгово-промислової палати України у визначеному цим договором порядку. Про настання та припинення форс-мажорних обставин Сторона зобов’язана повідомити в письмовій формі іншу Сторону цього договору протягом трьох днів з дня настання або припинення таких обставин відповідно.

Частиною 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо.

Торгово-промисловою палатою України (ТПП) було оприлюднено лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким повідомлено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили).

Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов’язань. Тобто, необхідно довести зв’язок між невиконанням зобов’язань та воєнними діями в Україні.

Добрий день!

Відповідно до ч.1 ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Детальніше поняття непереборної сили розкривається у ч.2 ст.218 Господарського кодексу України : у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Легальне ж закріплення саме терміну «форс-мажорних обставин» міститься у ч. 2 ст. 14-1 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні». Так, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Судова практика оперує обома цими поняттями як тотожними. З огляду на наведене нормативно-правове регулювання Касаційним господарським судом форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) розглядаються як надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об'єктивно унеможливлюють виконання особою зобов'язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.

Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам.

Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести, а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

(Постанови КГС ВС від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21)

Війна в Україні, безумовно, є класичним прикладом форс-мажору. Вона має всі необхідні ознаки:

• незалежність від волі сторін, оскільки є зовнішньою подією, на яку сторони договору не можуть вплинути;

• надзвичайний характер – це масштабна криза, яка має значний вплив на економіку, суспільство і життя кожної людини;

• непередбачуваність, адже її початок і наслідки важко передбачити;

• невідворотність: під час активних бойових дій багато процесів стають неконтрольованими;

• неможливість виконання зобов'язань: війна може призвести до руйнування інфраструктури, перебоїв з електропостачанням, логістичних проблем, що унеможливлює виконання договірних зобов'язань.

Українська судова система вже має досвід адаптації до масштабних надзвичайних ситуацій, зокрема проведення АТО, запровадження карантину, спричиненого пандемією COVID-19. З огляду на це низка ключових підходів до вирішення спорів із посиланням на форс-мажорні обставини, сформованих раніше, застосовується і під час розгляду спорів в умовах воєнного стану.

До ключових висновків у практиці КГС ВС з вирішення спорів із посиланням на форс-мажорні обставини в умовах військової агресії рф проти України належать такі:

• Лист ТПП України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, не можна вважати сертифікатом у розумінні ст.141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні».

• Сертифікат ТПП України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин. Обставин форс-мажору має оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами відповідно до ст. 86 ГПК України.

• Той факт, що ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини – військову агресію рф проти України, сам по собі не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов’язань.

• Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру.

• Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв’язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов’язання.

• Сторона, яка посилається на форс-мажор, має довести причинно-наслідковий зв’язок між форс-можором та неможливістю виконати конкретне зобов’язання.

• Сторона, яка посилається на форс-мажор, повинна дотриматися умов договору стосовно вчасного та належного повідомлення сторони договору про обставини форс-мажору, що унеможливлюють належне виконання обов’язків за договором.

• Форс-мажор та істотна зміна обставин є різними правовими ситуаціями.

Лист ТПП України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, не можна вважати сертифікатом у розумінні ст.141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні».

Лист ТПП України від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Позивач не позбавлений можливості звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014, саме за спірним зобов’язанням.

Лист ТПП України від 28.02.2022, яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію рф проти України, є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов’язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Отже цей лист не можна вважати сертифікатом у розумінні ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні". А також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб’єкта, для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.

(Постанови КГС ВС від 07.06.2023 у справі № 912/750/22; від 07.06.2023 у справі № 906/540/22; від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22, від 29.06.2023 у справі № 922/999/22; від 02.08.2023 у справі № 916/1788/22; від 13.09.2023 у справі № 910/7679/22)

Лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб’єктів. Кожен суб’єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов’язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

(Постанови КГС ВС від 07.06.2023 у справі № 906/540/22; від 13.09.2023 у справі № 910/7679/22)

Сертифікат ТПП України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин. Обставин форс-мажору має оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами відповідно до ст. 86 ГПК України.

Сертифікат ТПП не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин, оскільки визнання його єдиним і достатнім доказом суперечить принципу змагальності сторін.

Сертифікат ТПП, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.

Наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов’язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

У разі наявності певних обставин (фор-мажорних), які засвідчені для конкретної особи відповідним сертифікатом ТПП України, суд має оцінити зазначений доказ у сукупності з іншими доказами відповідно до ст. 86 ГПК України. Водночас, настання форс-мажорних обставин не є підставою для невиконання стороною зобов’язання, строк виконання якого настав до дати настання таких обставин, а також для звільнення сторони від відповідальності в такому випадку.

(Постанови КГС ВС від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16; від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18; від 25.11.2021 у справі № 905/55/21; від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17; від 07.06.2023 у справі № 912/750/22; від 07.06.2023 у справі № 906/540/22; від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22; від 29.06.2023 у справі № 922/999/22; від 05.12.2023 у справі № 917/1593/22; від 06.06.2024 у справі № 910/6405/23, від 19.11.2024 у справі № 906/1378/23)

Сертифікат ТПП не є єдиним або обов`язковим доказом існування форс-мажорних обставин.

Наявність форс-мажорних обставин може доводитися й іншими доказами, якщо інше не передбачено законом бо договором.

Навіть за відсутності сертифіката ТПП, отриманого в передбаченому законом порядку, сторона не позбавлена можливості доводити наявність форс-мажорних обставин іншими доказами, якщо інше не встановлено законом чи договором.

У ч.1 ст.75 ГПК визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Крім того, відповідно до ч.3 ст.75 ГПК обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

(Постанови КГС ВС від 13.09.2023 у справі № 910/7679/22; від 05.12.2023 у справі № 917/1593/22)

Той факт, що ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини – військову агресію рф проти України, сам по собі не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов’язань. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру. Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв’язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов’язання.

Форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тобто мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін.

(Постанови КГС ВС від 29.06.2023 у справі № 922/999/22, від 08.02.2024 у справі № 911/1786/22, від 12.03.2024 у справі № 911/2635/22, від 20.06.2024 у справі № 910/1779/23, від 09.04.2024 у справі № 905/342/23)

Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв’язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов’язання. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, – це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об’єктивної неможливості виконати зобов’язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов’язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов’язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов’язання.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов’язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Сторона, яка посилається на форс-мажор, має довести причинно-наслідковий зв’язок між форс-можором та неможливістю виконати конкретне зобов’язання. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Той факт, що ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини – військову агресію рф проти України, сам по собі не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов’язань.

(Постанови КГС ВС від 01.06.2021 у справі № 910/9258/20; від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21; від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21; від 14.03.2023 у справі № 923/878/21; від 07.06.2023 у справі № 912/750/22; від 15.06.2023 у справі №910/8580/22; від 29.06.2023 у справі № 922/999/22 ; від 12.10.2023 у справі № 908/1620/22; від 04.09.2024 у справі № 910/5550/23)

У цій справі суд апеляційної інстанції, оцінивши наявні у матеріалах справи докази та доводи відповідача за зустрічним позовом, забезпечуючи баланс інтересів сторін, з метою недопущення фактичного звільнення від сплати погоджених сторонами договору штрафних санкцій без належних правових підстав зазначив, що відповідач за зустрічним позовом протягом спірного періоду (з дати підписання акта про виконані роботи до останньої оплати за виконані роботи підрядником – 12.07.2022) працював, незважаючи на введений воєнний стан в Україні та повномасштабну воєнну агресію рф проти України. Виключно віднесення введеного в Україні воєнного стану до форс-мажорних обставин не свідчить про існування таких обставин у конкретних правовідносинах та неможливість виконання відповідачем за зустрічним позовом господарських зобов'язань за договором у частині своєчасної оплати за виконані роботи.

(Постанови КГС ВС від 03.08.2023 у справі № 916/628/22; від 12.06.2024 у справі № 910/6306/21)

Сама по собі наявність форс-мажорних обставин, зокрема ведення бойових дій на території України, не є безумовною підставою ні для припинення зобов'язань, ні для звільнення від їх виконання. Судом має бути з'ясовано й перевірено причинно-наслідковий зв'язок між такими обставинами і неналежним виконанням зобов'язання у конкретному випадку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ведення бойових дій на території України призвело до знищення запасів пального (бензину А-95 і ДП), що має безпосередній вплив на можливість виконання Товариством своїх зобов'язань щодо постачання пального, унеможливлює постачання нафтопродуктів з Республіки Білорусь, який є виробником предмета закупівлі.

КГС ВС зазначив, що судами не з'ясовано, не зазначено і не досліджено належними доказами, в зв'язку з чим неможливість постачання нафтопродуктів (бензину і ДП) виробництва одного лише конкретного виробника унеможливлювала виконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами поставки в цілому.

(Постанови КГС ВС від 09.05.2023 у справі № 903/573/22; від 30.04.2024 у справі № 910/5488/23)

Суди попередніх інстанцій надали оцінку сертифікату ТПП України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 14.11.2022 щодо обов'язку (зобов'язання) АТ «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг, виконання якого унеможливлено через військову агресію рф проти України, а саме захоплення структурних підрозділів оператора газорозподільної системи Луганськгаз з усім рухомим та нерухомим майном.

КГС ВС погодився з судами попередніх інстанцій, що тимчасова окупація всієї території Луганської області, на якій здійснював свою діяльність відповідач, є винятковою обставиною. Позивач має можливість здійснювати свою діяльність на всій території України, в тому числі в регіонах, які не окуповані рф і на територіях яких не відбуваються активні бойові дії. Порівнюючи стан ведення господарської діяльності, позивач як кредитор перебуває у більш вигідному матеріальному становищі, ніж відповідач, зважаючи на відсутність транспортування природного газу позивачем через ГВС Сохранівка (підтверджується сертифікатом ТПП України).

КГС ВС погодився з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність зменшення розміру пені на 50%.

(Постанова КГС ВС від 06.09.2023 у справі № 913/228/22)

Суперечлива поведінка?

Верховний Суд відхилив посилання скаржника на суперечливу поведінку позивача, який в інших судових справах посилався на обставини форс-мажору і не вбачає порушення судами попередніх інстанцій вимог ст.236 ГПК.

Боржник, який допустив невиконання чи неналежне виконання зобов`язання має право доводити, що це відбулося внаслідок дії непереборної сили.

Форс-мажор може впливати на виконання одного договору / зобов'язання і не впливати щодо виконання іншого, залежно від сутності зобов`язання, стану боржника.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

(Постанови КГС ВС 15.06.2018 у справі № 915/531/17; від 26.05.2020 у справі № 918/289/19; від 17.12.2020 у справі № 913/785/17; від 30.11.2021 у справі №913/785/17; від 07.06.2023 у справі №906/540/22)

Сторона, яка посилається на форс-мажор повинна дотриматися умов договору стосовно вчасного та належного повідомлення сторони договору про обставини форс-мажору, що унеможливлюють належне виконання обов’язків за договором.

Повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.

Водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).

Про те, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення має бути прямо зазначено в договорі.

(Постанови КГС ВС від 22.06.2022 у справі №904/5328/21; від 31.08.2022 у справі №910/15264/21; від 23.08.2023 у справі №910/6234/22; від 14.09.2023 у справі № 924/75/23, від 17.09.2024 у справі № 911/2007/23, від 24.10.2024 у справі № 913/767/21)

Повідомлення іншій стороні VS звернення до ТПП.

Потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифікату, яке є можливим лише після порушення виконання зобов'язання. Через це сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з`ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин.

Отримання сертифіката вже після розірвання договору не впливає на його юридичну силу та правову природу, адже відповідно до п. 6.2 Регламенту засвідчення ТПП України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) сертифікати видаються ТПП для засвідчення форс-мажорних обставин щодо зобов'язань, строк виконання яких настав, і законодавство не містить вимог щодо строку, протягом якого відповідний сертифікат має бути отриманий.

(Постанови КГС ВС від 31.08.2022 у справі №910/15264/21; від 13.12.2023 у справі № 922/193/23)

Форс-мажор та істотна зміна обставин є різними правовими ситуаціями.

Істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у розвитку договірного зобов'язання таким чином, що виконання зобов'язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад, у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов'язання. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) – роблять неможливим виконання зобов`язання в принципі.

На відміну від форс-мажору істотна зміна обставин не впливає на строк виконання зобов`язань (не змінює його) і не звільняє сторону від відповідальності за невиконання, а дозволяє припинити таке виконання (розірвання договору) чи змінити умови такого виконання або умови договору в цілому (для досягнення балансу інтересів сторін, який був порушений через істотну зміну обставин).

Відтак форс-мажор (ст.617 ЦК України) та істотна зміна обставин (ст.652 ЦК України) є різними правовими ситуаціями, ст.652 ЦК України може бути застосована у випадку відсутності існування форс-мажору, але особа має довести наявність всіх чотирьох умов, необхідних для внесення змін до договору за рішенням суду.

(Постанови КГС ВС від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, від 16.08.2023 у справі № 910/17639/21, від 23.10.2024 у справі № 922/4801/23)

Наявність форс-мажорних обставини виключає можливість внесення змін до договору у зв'язку з істотною зміною обставин. З огляду на це КГС ВС, скасовуючи постанову апеляційного суду, зазначив таке.

Висновки апеляційного суду про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 652 ЦК України та внесення змін у договір на підставі цієї норми при одночасному встановлені підстав для задоволення позову з огляду на існування й обставин непереборної сили, свідчать про неправильне застосування апеляційним судом вказаної норми матеріального права у цьому разі, оскільки при наявності форс-мажору положення ст. 652 ЦК України не застосовуються.

Позивач міг і повинен був при певній обачності передбачити виникнення труднощів у виконанні договору, що пов'язані з введенням воєнного стану, зважаючи на те, що на момент укладення договору по всій території України вже було введено воєнний стан. Тому настання зазначених ним подій не може розглядатись як підстава для внесення змін в окремі пункти договору та додатку до нього у зв`язку з істотною зміною обставин, а наявність обставин непереборної сили суд першої інстанції не встановив.

(Постанова КГС ВС від 10.10.2024 у справі № 910/332/24)

Успіхів!