Повернення грантових коштів

Вітаю!

ВАМ ТРЕБА В СУДІ ПОСИЛАТИСЯ НА ФОРС-МАЖОР - ЦЕ РОЗДІЛ Х ДОГОВОРУ (ВІЗЬМІТЬ ПРО ЦЕ ДОВІДКУ В ТПП):

Х. ФОРС-МАЖОР

1. Сторона звільняється від визначеної цим договором та законодавством України відповідальності за повне або часткове порушення цього договору, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин, визначених у цьому договорі, за умови, що їх настання було засвідчено довідкою Торгово-промислової палати України у визначеному цим договором порядку. Про настання та припинення форс-мажорних обставин Сторона зобов’язана повідомити в письмовій формі іншу Сторону цього договору протягом трьох днів з дня настання або припинення таких обставин відповідно.

2. Форс-мажорними обставинами визнаються усі обставини, визначені частиною другою статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні».

3. У разі коли строк дії форс-мажорних обставин продовжується більше ніж тридцять днів, кожна із Сторін в установленому порядку має право ініціювати розірвання цього договір.

---

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ СУДУ НАВЕДЕНО В ЗАКОНІ УКРАЇНИ " ПРО ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (стаття 5 Закону).

Заходи примусового виконання рішень:

• звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
• звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
• вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
• заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем
• інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.(стаття 10 Закону).

Доброго дня, Іване!

Якщо суд ухвалить рішення про повернення грантових коштів, стягнення може відбуватись в добровільному порядку (якщо у Вас є можливість поступового повернення коштів, суд може врахувати цей фактор і дозволити виплату частинами) або в рамках виконавчого провадження (якщо Ви не повернете кошти добровільно, рішення суду передадуть до виконавчої служби, яка може: списувати гроші з ваших банківських рахунків; звертати стягнення на майно, зокрема на обладнання, придбане за грантові кошти; утримувати кошти із заробітної плати).

Якщо Ви перебували в зоні бойових дій, це може бути визнано форс-мажором і буде важливим аргументом у суді, оскільки:

• Ви не мали можливості виконати умови гранту не з власної вини.
• Обставини евакуації та припинення поставок зробили ведення бізнесу неможливим.
• У Вас є обмеження щодо реалізації майна, купленого за грантові кошти.

Щоб посилити позицію, варто отримати сертифікат (довідку) ТПП (торгово-промислової палати) про форс-мажорні обставини.

Відповідно до Договору про надання мікрогранту:

• Сторона звільняється від визначеної цим договором та законодавством України відповідальності за повне або часткове порушення цього договору, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин, визначених у цьому договорі, за умови, що їх настання було засвідчено довідкою Торгово-промислової палати України у визначеному цим договором порядку.
• Усі спори або розбіжності, що випливають із умов цього договору або пов’язані з цим договором та його тлумаченням, дією, припиненням або його розірванням, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами. У разі якщо Сторони не можуть дійти згоди шляхом переговорів, такі спори вирішуються у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Тобто, на даний час Ви можете спробувати вирішити питання в досудовому порядку зіславшись на форс мажорні обставини або спробувати домовитись про реструктуризації боргу з ДЦЗ.

Якщо Вам не підуть на зустріч - то необхідно підготуватися до суду, а для цього:

1. Зберіть документи:
   • Договір гранту.
   • Документи, що підтверджують евакуацію постачальників і неможливість ведення бізнесу.
   • Будь-які листи чи повідомлення про призупинення діяльності.
   • Довідку від ТПП про форс-мажор.
2. Подайте клопотання до суду:
   • Про розгляд справи з урахуванням воєнного стану.
   • Про відстрочення чи розстрочення виплати (зазначивши, що Ви не маєте можливості одразу повернути кошти).
3. Підготуйтеся до можливого стягнення:
   • Якщо рішення буде не на Вашу користь, можна подати заяву про розстрочку виконання рішення.
   • Уникнути блокування рахунків можна, якщо суд дозволить добровільне погашення частинами.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, вам треба отримати сертифікат про форс-мажорні обставини в торгівельній палаті України.

https://ucci.org.ua/

Для детальної консультації треба знати всі умови гранту

Доброго дня, Іване!

Щодо стягнення коштів виконавчою службою на підставі виконавчого листа за рішенням суду:

Відповідно до ст. 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Згідно із статтею 10 Закону: заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Разом із житловим будинком, об’єктом незавершеного будівництва, стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати ( з 01 квітня 2024 року - 160 000 грн.), звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Щодо Вашої ситуації в цілому, то у разі подання надавачем гранту позовної заяви до суду про стягнення з Вас коштів, Вам необхідно буде подати відзив (Ваші заперечення) на дану позовну заяву у якому посилатися на форс-можорні обставини, що унеможливили виконання Ваших зобов'язань за договіром.

Хоча, є певні нюанси. Відповідно до наданого Вами договору Ви повинні були засвідчити настання форс-можорних обставин довідкою Торгово-промислової палати України у визначеному цим договором порядку. Як також, про настання та припинення форс-мажорних обставин Ви були зобов’язані повідомити в письмовій формі іншу Сторону цього договору протягом трьох днів з дня настання або припинення таких обставин відповідно.

Чи отримували Ви сертифікат ТПП? Чи повідомляли надавача гранту про настання форс-можорних обставин?

Чи Ви намагались вирішити це питання в досудовому порядку з надавачем гранту, наприклад, домовитись про реструктуризацію боргу? Вам надсилали досудову претензію?

Згідно наданого Вами договору:

"Х. ФОРС-МАЖОР

1. Сторона звільняється від визначеної цим договором та законодавством України відповідальності за повне або часткове порушення цього договору, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин, визначених у цьому договорі, за умови, що їх настання було засвідчено довідкою Торгово-промислової палати України у визначеному цим договором порядку. Про настання та припинення форс-мажорних обставин Сторона зобов’язана повідомити в письмовій формі іншу Сторону цього договору протягом трьох днів з дня настання або припинення таких обставин відповідно.

2. Форс-мажорними обставинами визнаються усі обставини, визначені частиною другою статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні».

3. У разі коли строк дії форс-мажорних обставин продовжується більше ніж тридцять днів, кожна із Сторін в установленому порядку має право ініціювати розірвання цього договір".

Згідно статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні". Видача сертифікатів щодо форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)

1. Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб’єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

2. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

З повагою, адвокат Айвазян.

ДОБРОГО ДНЯ, ІВАНЕ! Одразу скажу, що форс-мажор (обставини непереборної сили) для Господарського суду Донецької області не завжди аргумент. Суд схильний аналізувати конкретну поведінку боржника з якої можна оцінити - чи взагалі хотів ФОП працювати та які є докази вжиття ним усіх можливих заходів для ведення бізнесу та реалізації гранту.

На всю Україну за 2023 - початок 2025 рр. - менше 20 справ за подібних до Ваших обставин. Можливо є можливість вирішити питання без судів полюбовно.

Вашою помилкою було те, що Ви одразу не повідомили Центр зайнятості про обставини непереборної сили, які не дозволяють Вам виконати договір. Це можна зробити звісно ж і зараз, отримавши відповідне свідоцтво в Торгово-промисловій палаті... але суд також буде аналізувати інші дії (далі наведу конкретні рішення Господарського суду Донецької області у аналогічній до Вашої справі).

Якщо ще не подали до суду, то можливо не пізно це зробити. Це був би хоч якийсь аргумент для суду.

Якщо ж Ви вже прийняли для себе рішення здаватися, то дії наступні.

Суд приймає рішення.

Через 30 днів після ухвалення рішення, якщо його не оскаржено в апеляційному порядку - воно набирає законної сили.

Після цього позивач бере в суді виконавчий лист та звертається до місцевого представництва державної виконавчої служби.

Якщо це м. Краматорськ, то переконаний, що це все буде не дуже швидко йти. Пів року - рік точно. А враховуючи фактор війни що буде на цій території - взагалі невідомо.

Згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів (стаття 617 Цивільного кодексу України).

Ця норма встановлює дві основні підстави звільнення особи, яка порушила зобов`язання, від відповідальності. Такими обставинами є випадок та непереборна сила. Доведення наявності випадку або непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Згідно ст. 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Згідно розділу Х «Форс-мажор» договору про надання мікрогранту, до умов якого відповідач добровільно приєднався на підставі заяви, встановлено, що сторона звільняється від визначеної цим договором та законодавством України відповідальності за повне або часткове порушення цього договору, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин, визначених у цьому договорі, за умови, що їх настання було засвідчено довідкою Торгово-промислової палати України у визначеному цим договором порядку. Про настання та припинення форс-мажорних обставин сторона зобов"язана повідомити в письмовій формі іншу сторону цього договору протягом трьох днів з дня настання або припинення таких обставив відповідно.

Форс-мажорними обставинами визнається усі обставини, визначені частиною другою статті 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні».

У разі коли строк дії форс-мажорних обставин продовжується більше ніж на тридцять днів, кожна зі сторін в установленому порядку має право ініціювати розірвання цього договору.

Водночас, Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифікату, яке є можливим лише після порушення виконання зобов`язання. Через це сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з`ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин.

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).

Про те, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення має бути прямо зазначено в договорі (п. 33, 46, 50, 52 постанови КГС ВС від 31.08.2022р. у справі № 910/15264/21).

З аналізу вищенаведених умов договору вбачається, що останнім не передбачено жодних юридичних наслідків того, що сторона, яка не повідомила іншу сторону цього договору про факт настання форс-мажорних обставин в строки, визначені договором.

З огляду на зазначене, суд відхиляє заперечення позивача в цій частині.

В той же час, суд підкреслює, що наявність форс-мажорних обставин (підтверджених належним чином) є підставою для звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань, а не від виконання основного зобов`язання.

Крім того, згідно діючого законодавства, настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) звільняє особу від відповідальності за порушення зобов`язання (неустойка та інші види відповідальності), а не від самого обов`язку виконати зобов`язання.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 №915/531/17, від 26.05.2020 №918/289/19, від 17.12.2020 №913/785/17 та від 30.11.2021 №913/785/17.

Зокрема, такий підхід до тлумачення законодавства демонструє у своїй практиці Господарський суд Донецької області.

Однак, суд завжди звертає увагу чи дійсно сторона намагалася своїми діями виконати договір, чи припинила свою діяльність і навіть не намагалася нічого зробити.

Тому іноді суди навіть застосовуючи таке тлумачення закону - позови задовільняють і стягують гроші видані у якості мікро-гранту.

Для прикладу - судове рішення Господарського суду Донецької області від 20.01.2025 р. (рішення суду не набрало законної сили, може бути оскаржене в апеляції та касації, а тому не може вважатися взірцем практики)

https://reyestr.court.gov.ua/Review/124557044

Втім, з огляду на обставини цієї справи, враховуючи звільнення відповідачем найманих працівників та припинення ним підприємницької діяльності, суд не вбачає зі сторони ОСОБА_1 ініціативи щодо належного виконання свого обов`язку після припинення дії обставин, які, як він зазначає, стали підставою порушення умов надання мікрогранту.

Окрім того, предметом позову є саме повернення наданих відповідачу коштів мікрогранту, а не притягнення його до відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань у вигляді накладення додаткових штрафних санкцій.

Також суд не може залишити поза увагою той факт, що відповідач є суб`єктом господарювання, а відтак у разі здійснення підприємницької діяльності має усвідомлювати, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій (схожа правова позиція викладена у пункті 6.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17).

За умовами розділу VII договору про надання мікрогранту Державний центр зайнятості не несе відповідність за понесені отримувачем збитки та за недосягнення або неналежне досягнення отримувачем цілей та планових показників, визначених в бізнес-плані. Отримувач несе відповідальність за ризики за ризики, пов`язані з використанням коштів мікрогранту та реалізацію бізнес-плану.

Враховуючи вищенаведені обставини в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_1 від відповідальності у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин.

ПОДАЛЬШІ ДІЇ ПІСЛЯ СУДУ.

Через кілька місяців після ухвалення судового рішення - позивач отримавши виконавчий лист може звернути його до виконання.

Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець установлює строк для добровільного виконання рішення, що не може перевищувати 7 днів, а рішення про примусове виселення – 15 днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору й витрат, пов’язаних із провадженням виконавчих дій.

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Автоматизована система виконавчого провадження (АСВП) дає змогу державному виконавцю автоматично заблокувати усі Ваші рахунки як фізичної особи. Водночас, оскільки відповідачем у справах щодо мікрогрантів є ФОП, то в цьому випадку можуть блокувати і рахунки ФОП.

Якщо на рахунках будуть гроші - виконавець може дізнавшись де у Вас рахунки - може стягнути їх в рахунок виконання (стягнення) боргових зобов"язань.

Державний виконавець зобов’язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом 6 місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру – у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.

Якщо грошей на рахунках немає, виконавець вживає заходи по пошуку доходів та майна боржника шляхом автоматизованого доступу до відомостей Пенсійного фонду, Податкової, отримуючи дані про сплачені податки з певних джерел доходів або отриману пенсію.

У першу чергу, стягнення звертається на грошові кошти, які належать боржнику (готівка або гроші в банківських і фінансових установах), потім – на рухоме майно (меблі, побутова техніка, автотранспорт), потім – на нежитлове нерухоме майно, і лише в останню чергу – на житло.

Чому Ви вирішили, що продати активи на які було витрачено грант Ви не можете? Цілком можете, якщо стягувач вимагає повернення гранту та розриває договір, бо без цього він не може вимагати повернення гранту.

Якщо не продати, то стягнення може бути спрямоване на це обладнання і вже виконавча його може продати за мізерними цінами та корупційними схемами - ще й винні залишитесь.

Тому в Ваших інтересах, якщо Ви є одноособовим власником обладнання - його реалізувати.

Будь-яке виявлене майно боржника повинне бути негайно арештоване, у разі, якщо розмір заборгованості й вартість цього майна співвідносяться.

З метою своєчасного й повного виконання рішень майнового характеру рекомендуємо вимагати від виконавця проведення наступних дій:

1) направлення запитів: до податкової інспекції – для визначення розміру доходів боржника і місця його роботи, чи є боржник суб’єктом підприємницької діяльності, інформації про його розрахункові рахунки; до реєстраційної палати або реєстратору держадміністрації – визначення, чи є боржник суб’єктом підприємницької діяльності, які його види діяльності й місце реєстрації; в ДАІ, інспекцію державного технічного нагляду і державну реєстраційну службу – для виявлення зареєстрованого за боржником автотранспорту, сільськогосподарської техніки і нерухомості; до органів місцевого самоврядування – про виділення земельної ділянки, видачу дозволу на проведення підприємницької діяльності; до органів реєстрації актів цивільного стану громадян – визначення шлюбних зв’язків з метою, в подальшому, виявлення й звернення стягнення на спільне майно подружжя; до обласного адресного бюро при УМВС – щодо адреси реєстрації боржника; до органів Пенсійного фонду і Центру зайнятості – про перебування боржника на обліку;

2) направлення до всіх центральних банківських і фінансових установ постанов про арешт грошових коштів боржника;

3) направлення письмових викликів боржника до органу виконавчої служби для надання пояснень, а у випадку ігнорування ним вимог виконавця – накладення на нього штрафних санкцій і винесення постанови про примусовий привід боржника органами УМВС;

4) перевірка майнового стану боржника за місцем його реєстрації, фактичного мешкання або знаходження його нерухомості.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України "Про виконавче провадження", Підприємства, установи, організації, фізичні особи - підприємці та фізичні особи, зазначені у частині першій цієї статті, за заявою стягувача зобов’язані здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у розмірі, визначеному виконавчим документом, з урахуванням положень статті 70 цього Закону.

Стаття 69. Відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника

1. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

{Частина перша статті 69 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2475-VIII від 03.07.2018}

2. У разі припинення перерахування коштів стягувачу підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці не пізніш як у триденний строк повідомляють виконавцю про причину припинення виплат та зазначають нове місце роботи, проживання чи навчання боржника, якщо воно відоме.

Стаття 70. Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника

1. Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

2. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:

• у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю особи, у зв’язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків;

{Абзац другий частини другої статті 70 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2234-VIII від 07.12.2017}

• за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

3. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Крім того в умовах воєнного стану Ви можете розблокувати один з рахунків (карток) фізичної особи (не ФОПа) для витрат в місяць на суму 16 тисяч гривень (2 мінімальні зарплати). Для цього до виконавчої треба подати відповідну заяву (допускається її направлення електронною поштою з ЕЦП/КЕП).

В інакшому випадку виконавець може вигрібати з Ваших рахунків гроші незважаючи на те, що це зарплата або пенсія, мотивуючи, що в Україні НБУ не прийняв правила за якими можна відкривати спецрахунки для зарплат та пенсій.

Якщо коротко, то десь так виглядає Ваше питання.

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин