Договір про надання послуг відповідального зберігання

Доброго дня, Андрію!

1.Чи може ця юридична особа надавати послуги відповідального зберігання (наприклад, поліетилену) не маючи спеціального кведу 52.10.?

Згідно п. 14.1.32. ПКУ відповідальне зберігання - господарська операція, що здійснюється платником податків і передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платнику податків без зміни якісних або кількісних характеристик.

Для здійснення діяльності зі зберігання обов'язково потрібен КВЕД 52.10

2.Чи може ця юридична особа надавати складські послуги (приймання товару; забезпечення та проведення навантажувально-розвантажувальних робіт; сортування товару (за якістю, найменуванням, датою виготовлення); розміщення товару на піддони; пакетування товару; розміщення та зберігання товару у складському приміщенні; укомплектування товару; належне оформлення обліку руху товару в електронному вигляді;) за договором про надання послуг відповідального зберігання? Без кведа 52.10?

Перелік послуг, які Ви вказали (приймання товару, навантажувально-розвантажувальні роботи, сортування, розміщення на піддони, укомплектування тощо), за своєю суттю відповідає КВЕД 52.10.

І якщо у Вас його не буде, то податкова може розцінити цю діяльність як таку, що не відповідає заявленим КВЕДам, і висунути питання щодо оподаткування доходів.

3.Яка відповідальність та наслідки, якщо ця юр.особа все ж таки підпише такий договір та виступить в якості виконавця?

Головні ризики:

1. Визнання договору на здійснення діяльності за незареєстрованим КВЕД недійсним (на вимогу контрагента чи податківців);
2. Проблеми з підтвердженням правомірності витрат, пов’язаних із незареєстрованою діяльністю;
3. Блокування ПН / РК.

Суб'єкт господарювання має право здійснювати практично будь-які види діяльності, які не заборонені Законом.

Відповідальності за відсутність у ЄДР відомостей про здійснюваний вид діяльності чинне Законодавство прямо не встановлює.

Водночас провадження діяльності «не за тим КВЕДом» може мати певні негативні наслідки, як-от, посилений інтерес і прискіпування органів контролю (передусім податківців).

Або ж суд може на вимогу однієї зі сторін або відповідного органу держвлади (зокрема, податкового) визнати господарське зобов’язання (договір) недійсним згідно з §2 Цивільного кодексу України. Зокрема, внаслідок порушення хоча б одним з учасників господарських відносин господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), яка визначається встановленою метою їх діяльності згідно із Законом та / або установчими документами. Тобто таку діяльність можуть розцінити як здійснювану поза господарською компетенцією.

На практиці звідси цілком можливі наведені вище негативні наслідки для підприємства (див. приклад судового рішення - ухвалу ВАСУ від 18.05.2017 у справі №К/800/13843/16).

Тобто за відсутності КВЕДу певної діяльності в ЄДР, суб’єкту господарювання буде складно довести, що договір на здійснення такого виду діяльності є реальним.

Можуть виникнути проблеми з підтвердженням правомірності витрат, пов’язаних із незареєстрованою діяльністю (такі витрати можуть бути виключені з податкового кредиту чи витрат для обчислення прибутку).

Ризиковою діяльністю без відповідного КВЕД є і для платника ПДВ. Хоча відсутність КВЕДу в ЄДР прямо не є підставою для блокування податкових накладних та розрахунків коригування, але може позбавити суб’єкта господарювання права попередити блокування ПН / РК. Адже коли будете подавати таблицю до податкової, в цій таблиці, в поясненні, вказуватимете КВЕДи, за якими працюєте. Також коли будете реєструвати податкові накладні, показуватимете там вид діяльності, за яким ви працюєте (продаж товарів чи надання послуг). Податкова може співставити те, що Ви показуєте в податкових накладних і те, що показали, наприклад, в поясненні до таблиці, і заблокувати податкову накладну, поки не зареєструєте відповідний КВЕД.

Деякі види діяльності вимагають ліцензування, яке неможливо отримати без відповідного КВЕД. Наприклад, торгівля алкоголем, фінансові послуги, перевезення пасажирів тощо. Якщо діяльність підлягає ліцензуванню або спеціальному регулюванню, її можуть визнати незаконною.

Тож, щоб уникнути можливих проблем у майбутньому, краще додати відповідний КВЕД до ЄДР.

Джерело: 7eminar

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, Вікторія!

1.Чи може ця юридична особа надавати послуги відповідального зберігання (наприклад, поліетилену) не маючи спеціального кведу 52.10.?З

Згідно з п.п.14.1.32 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, відповідальне зберігання - господарська операція, що здійснюється платником податків і передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платнику податків без зміни якісних або кількісних характеристик.

Формально, для надання послуг відповідального зберігання юридична особа повинна мати відповідний КВЕД. Основним видом діяльності для таких послуг є КВЕД 52.10 – Складське господарство.

Однак, якщо у підприємства є інші КВЕДи, які можуть охоплювати цю діяльність, то можливість надання таких послуг варто розглядати індивідуально. Наприклад:

• 46.90 – "Неспеціалізована оптова торгівля" (якщо йдеться про зберігання товарів перед їх реалізацією).
• 49.41 – "Вантажний автомобільний транспорт" (може включати супутнє тимчасове зберігання).

Якщо у вашої юрособи немає КВЕД 52.10, але ви хочете надавати такі послуги, то варто зробити наступне:

• Перевірити, чи можна це робити в рамках наявних КВЕДів (іноді дозволено супутнє надання послуг без окремого КВЕДу).
• Внести КВЕД 52.10 до ЄДР (це безкоштовно та не вимагає перереєстрації підприємства).

Також Вам варто знати, що юридично договір відповідального зберігання регулюється ст. 936-950 Цивільного кодексу України і не містить вимоги щодо наявності конкретного КВЕДу. Тобто, якщо компанія за договором фактично приймає товар на зберігання та несе за нього відповідальність, такий договір може бути дійсним навіть без КВЕД 52.10.

Крім того, при укладанні договору відповідального зберігання важливо врахувати, що якщо мова йде про зберігання товарів, що потребують ліцензування або спеціальних умов, то без додаткових дозволів надавати такі послуги не можна.

2.Чи може ця юридична особа надавати складські послуги (приймання товару; забезпечення та проведення навантажувально-розвантажувальних робіт; сортування товару (за якістю, найменуванням, датою виготовлення); розміщення товару на піддони; пакетування товару; розміщення та зберігання товару у складському приміщенні; укомплектування товару; належне оформлення обліку руху товару в електронному вигляді;) за договором про надання послуг відповідального зберігання? Без кведа 52.10?

Надавати послуги складського зберігання без КВЕД 52.10, можливо, якщо компанія має суміжні КВЕДи, що дозволяють це робити. Наприклад:

• 82.92 ("Пакування") – якщо компанія надає послуги з фасування, сортування та комплектування товарів.
• 46.90 ("Неспеціалізована оптова торгівля") – якщо складування товарів є допоміжною діяльністю для оптових операцій.
• 49.41 ("Вантажний автомобільний транспорт") – якщо зберігання є частиною логістичних послуг.

З юридичної точки зору договір складського зберігання може бути дійсним без конкретного КВЕДу, але це може викликати певні ризики з податковою.

Практично ж рекомендую все таки додати КВЕД 52.10, щоб уникнути можливих претензій і спростити співпрацю з контрагентами та державними контрольними органами.

Важливо при цьому врахувати:

• Контрагенти можуть вимагати відповідний КВЕД для підтвердження спеціалізації компанії.
• Державні органи при перевірці можуть вважати таку діяльність такою, що ведеться поза межами заявлених КВЕДів, що може викликати податкові чи юридичні питання.

3.Яка відповідальність та наслідки, якщо ця юр.особа все ж таки підпише такий договір та виступить в якості виконавця?

Укладання договору відповідального зберігання без наявності відповідного КВЕД 52.10. не є кримінальним або адміністративним правопорушенням, проте може спричинити певні ризики та наслідки.

З податковою.

Податкова може вважати укладений Вами договір нікчемним (якщо діяльність не відповідає зареєстрованим КВЕДам). Це може спричинити:

• донарахування податків (ПДВ, податку на прибуток);
• штрафи за приховану діяльність (ст. 17 ПКУ).

Ризик визнання доходу «непов’язаним» із діяльністю підприємства. Податкова може вважати, що підприємство здійснює незареєстрований вид діяльності, і вимагати пояснень щодо походження доходів.

З контрагентами.

Якщо інша сторона договору дізнається, що у вас немає КВЕД 52.10, вона може:

• Відмовитися від договору або вимагати його розірвання.
• Поставити під сумнів правомірність ваших послуг у разі судового спору.

Якщо ви укладете договір і неналежно виконаєте свої зобов’язання, контрагент може подати позов до суду. В суді відсутність відповідного КВЕДу може бути використана як аргумент для визнання договору недійсним або оскарження ваших дій.

Штрафи за здійснення незареєстрованої діяльності

Держпраці або податкова можуть трактувати діяльність без відповідного КВЕДу як незареєстровану підприємницьку діяльність.

За ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення – штраф від 17 000 до 34 000 грн за провадження господарської діяльності без належної реєстрації.

Банківські та фінансові ризики

Якщо банк при моніторингу операцій виявить, що ви отримуєте кошти за послуги, які не відповідають зареєстрованим КВЕДам, гіпотетично можливі:

• Блокування рахунків або додаткові перевірки.
• Відмова у кредитуванні або фінансових операціях.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня.

Підпунктом 4 п. 1 ст. 3 ЦКУ встановлено, що однією із засад цивільного законодавства є свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Крім цього, п. 1 ст. 43 ГКУ зазначає, що підприємці (тут мається не ФОПи, а в цілому особи, що здійснюють підприємницьку діяльність) мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

При цьому, законодавчі документи не містять обов’язку здійснювати діяльність виключено за КВЕДами внесеними до ЄДР або до статутних документів підприємства (за виключенням окремих видів діяльності, таких як ліцензована діяльність або діяльність платників ЄП).

Таким чином, юридична особа, без жодних наслідків, має право здійснювати і ті види діяльності, які не зазначено у ЄДР або її статутних документах. Підкріплюється така позиція і п. 3.8 Постанови пленуму Вищого господарського суду №11, в якій, зокрема, зазначається, що цивільна правоздатність юридичної особи, за загальним правилом, є універсальною, тобто відповідна особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки, як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині (частина перша статті 91 ЦК України), а відтак вправі вчиняти будь-які не заборонені законом правочини. Тому сама лише відсутність у статутних документах чи в положеннях, якими регулюється діяльність, зокрема, суб'єктів господарювання, записів щодо можливості здійснення ними певної діяльності та, відповідно, вчинення тих чи інших правочинів не тягне за собою визнання таких правочинів за їх участю недійсними.

Винятки із зазначеного правила встановлюються законом.

Так, статтею 86 названого Кодексу передбачено, що непідприємницькі товариства (споживчі кооперативи, об'єднання громадян, включаючи релігійні організації, профспілки тощо) можуть поряд із своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність за умов, що інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню. Отже, недодержання зазначених умов при вчиненні непідприємницьким товариством правочину є підставою для визнання останнього недійсним.

Здійснення певних видів підприємницької діяльності потребує відповідного ліцензування (підпункт 3.6 пункту 3 постанови №11).