Щодо Законопроєкту внесення змін до статті 23 Закону " Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію:?

Вітаю!

Кабінет Міністрів ініціював законопроєкт №13193, який передбачає звуження кола осіб, що мають право на відстрочку від мобілізації через навчання.

Зокрема, уряд пропонує скасувати відстрочку для учнів закладів професійної та фахової передвищої освіти, які розпочали навчання після досягнення 25-річного віку. Вважається, що деякі чоловіки використовують це як лазівку для уникнення мобілізації.

Також планується, що студенти вишів зможуть отримати відстрочку лише на час, передбачений стандартною тривалістю освітньої програми. Це має запобігти навмисному затягуванню навчання.

Крім того, уточнюється, що право на відстрочку матимуть лише ті, хто вперше здобуває освіту на рівні, вищому за вже отриманий, згідно з послідовністю освітніх рівнів, визначеною законом "Про освіту".

Отже, відповідні норми статті 23 закону про мобілізацію будуть звучати так:

3. Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:

1) учні закладів професійної (професійно-технічної) освіти і здобувачі фахової передвищої освіти, які розпочали навчання не пізніше року досягнення граничного віку направлення для проходження базової військової служби, визначеного статтею 15 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», та які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти, та здобувачі вищої освіти в межах розрахункового строку виконання освітньої програми, та які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти, а також докторанти та лікарі (фармацевти) – інтерни, лікарі – резиденти. Норма цього пункту поширюється на здобувачів освіти в закладах освіти (наукових установах) України, які вперше здобувають освіту за рівнем, що є вищим за той рівень, що здобувався раніше у послідовності, визначеній статтею 10 Закону України «Про освіту»;

2) наукові, науково-педагогічні, педагогічні працівники закладів вищої освіти, наукові працівники наукових установ і організацій, науково-педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, які мають науковий ступінь, та педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, загальної середньої та позашкільної освіти. Норма цього пункту поширюється на відповідних працівників, які працюють у закладах вищої освіти, наукових установах і організаціях, закладах фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки, а також на педагогічних працівників державних та комунальних закладів позашкільної освіти, які станом на 1 січня 2025 року працювали та продовжують працювати за основним місцем роботи у закладах позашкільної освіти, що організовують роботу за мистецьким, еколого-натуралістичним, науково-технічним, дослідницько-експериментальним, спортивним, військово-патріотичним напрямами з навантаженням не менше ніж 0,75 ставки.

СТУДЕНТИ ВНЗ НЕ ВТРАТЯТЬ ПРАВА НА ВІДСТРОЧКУ ВІД МОБІЛІЗАЦІЇ.

Доброго дня!

В якому закладі освіти Ви навчаєтесь?

Згідно законопроекту https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/56242 Пункт 1 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 16, ст. 255 із наступними змінами) буде викладений в такій редакції:

"1) учні закладів професійної (професійно-технічної) освіти і здобувачі фахової передвищої освіти, які розпочали навчання не пізніше року досягнення граничного віку направлення для проходження базової військової служби, визначеного статтею 15 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", та які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти, та здобувачі вищої освіти в межах розрахункового строку виконання освітньої програми, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти, а також докторанти та лікарі (фармацевти) — інтерни, лікарі — резиденти. Норма цього пункту поширюється на здобувачів освіти в закладах освіти (наукових установах) України, які вперше здобувають освіту за рівнем, що є вищим за той рівень, що здобувався раніше у послідовності, визначеній статтею 10 Закону України "Про освіту".

ТОБТО, МАЄТЬСЯ ЯКЩО ЛЮДИНА ВТУПИЛА ДО ПТУ АБО КОЛЕДЖУ ПІСЛЯ 25 РОКІВ - ВОНА ВТРАЧАЄ ПРАВО НА ВІДСТРОЧКУ.

ЩОДО ВНЗ, ТО ВІДСТРОЧКА ЗБЕРІГАЄТЬСЯ В МЕЖАХ РОЗРАХУНКОВОГО СТРОКУ ВИКОНАННЯ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ, ПРИ ЦЬОМУ НЕ ВАЖЛИВО В ЯКОМУ ВІЦІ ГРОМАДЯНИН ВСТУПИВ НА НАВЧАННЯ.

Розрахунковий строк виконання освітньої програми за денною або дуальною формою здобуття вищої освіти визначається відношенням її обсягу в кредитах ЄКТС до розрахункового навчального навантаження здобувача вищої освіти протягом одного навчального року за денною або дуальною формою здобуття вищої освіти. Розрахунковий строк виконання освітньої програми за іншими, крім денної та дуальної, формами здобуття вищої освіти визначається закладом вищої освіти. Для осіб, які здобувають вищу освіту за кошти державного (регіонального) замовлення, строк навчання може бути збільшеним на 25 відсотків порівняно з розрахунковим строком виконання освітньої програми за денною або дуальною формою здобуття вищої освіти.

Згідно п.60 постанови КМУ 560

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов’язаному продовжується автоматично, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.

Перевірка підстав у військовозобов’язаного щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (крім випадків, коли відстрочка від призову оформляється та надається автоматично відповідно до пункту 59 цього Порядку) здійснюється посадовими особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) відповідно до їх функціональних обов’язків за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних.

Перевірка підстав у військовозобов’язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється протягом п’яти днів у разі:

• подання військовозобов’язаним заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
• видання указу Президента України про проведення мобілізації (продовження строку проведення мобілізації);
• надходження звернення органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування;
• отримання офіційної інформації (повідомлення) про втрату особою законних підстав для відстрочки.

У разі виявлення відсутності законних підстав у військовозобов’язаного для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія при територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (комісія Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) скасовує таку відстрочку протягом семи днів з дати виявлення відсутності законних підстав у військовозобов’язаного для відстрочки.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період особам, зазначеним у підпункті 1 пункту 2 додатка 5, надається на семестр, але не більше ніж на шість місяців.

ОТЖЕ, ЯКЩО ЗНИКНУТЬ ПІДСТАВИ ДЛЯ ВІДСТРОЧКИ, ТО ЗНИКНЕ І САМЕ ПРАВО НА ВІДСТРОЧКУ.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, Сніжана! Навзаєм!

Законопроект 13193 про внесення змін до статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» уряд зареєстрував у ВР, проте, останній тільки направлений на розгляд комітету. Чи буде він прийнятий саме у такому вигляді і чи станеться це взагалі дізнаємося пізніше.

Відповідно до цього законопроекту, призову не будуть підлягати:

• учні закладів професійної (професійно-технічної) освіти і здобувачі фахової передвищої освіти, які розпочали навчання не пізніше 25 років, та які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти,
• здобувачі вищої освіти в межах розрахункового строку виконання освітньої програми, та які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти,
• докторанти та лікарі (фармацевти) – інтерни, лікарі – резиденти.

При цьому вводиться норма, що право на відстрочку поширюється лише на здобувачів освіти в закладах освіти (наукових установах), які вперше здобувають освіту за рівнем, що є вищим за той рівень, що здобувався раніше у послідовності, визначеній статтею 10 Закону «Про освіту».

Таким чином, здобувачі вищої освіти матимуть право на відстрочку в межах розрахункового строку виконання освітньої програми, та лише, якщо вперше здобувають освіту за рівнем, що є вищим за той рівень, що здобувався раніше у послідовності, визначеній статтею 10 Закону «Про освіту».

Даний законопроект не містить уточнень щодо тих військовозобов'язаних, які вже навчаються, як, наприклад, це було у травні 2024 року при внесенні змін до статті 23 ЗУ "Про мобілізацію", коли здобувачам освіти було надано право довчитися до кінця поточного навчального року. Як також даний законопроект не містить умови, що відповідні норми будуть стосуватись тільки тих військовозобов'язаних, які вступатимуть у заклад освіти вже в цьому році.

Тож, теоретично можна дійти до висновку, що військовозобов'язані, які навчаються у закладах професійної (професійно-технічної) освіти і фахової передвищої освіти втратять право на відстрочку, якщо вступили у такий заклад після настання 25 років. Проте, остаточно буде зрозуміло тільки тоді, коли ми побачимо фінальний вигляд законопроекту, який буде підписаний Головою ВР.

Норми викладені у законопроекті щодо віку не стосуються здобувачів вищої освіти.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня.

Згідно статті 102 ЗУ "Про Регламент Верховної Ради України" розгляд законопроектів Верховною Радою відбувається таким чином:

1. Законопроекти розглядаються Верховною Радою, як правило, за процедурою трьох читань з урахуванням особливостей, встановлених у цій статті.

2. Розгляд і прийняття законопроекту за процедурою трьох читань включає:

1) перше читання - обговорення основних принципів, положень, критеріїв, структури законопроекту та прийняття його за основу;

2) друге читання - постатейне обговорення і прийняття законопроекту в другому читанні;

3) третє читання - прийняття законопроекту, який потребує доопрацювання та узгодження, в цілому.

3. Рішення про проведення повторних перших, других читань законопроектів Верховна Рада може приймати не більше двох разів.

4. За рішенням Верховної Ради допускається остаточне прийняття законопроекту (крім проектів кодексів і законопроектів, які містять понад 100 статей, пунктів) відразу після першого чи другого читання, якщо законопроект визнано таким, що не потребує доопрацювання, та якщо не надійшло зауважень щодо його змісту від народних депутатів, інших суб'єктів права законодавчої ініціативи, юридичного чи експертного підрозділів Апарату Верховної Ради.

5. Під час другого і третього читань розглядаються порівняльні таблиці законопроектів, а щодо законопроектів про внесення змін до законів порівняльні таблиці розглядаються і в першому читанні.

Згідно з ст.103 Закону:

1. За дорученням Голови Верховної Ради України або відповідно до розподілу обов'язків - Першого заступника Голови Верховної Ради України, заступника Голови Верховної Ради України або за рішенням головного комітету законопроект направляється на наукову, юридичну чи іншу експертизу, проведення інформаційного чи наукового дослідження; при цьому предмет і мета експертизи, пошуку, дослідження повинні бути чітко визначені.

2. Зареєстрований та включений до порядку денного сесії законопроект при підготовці до першого читання в обов'язковому порядку направляється для проведення наукової експертизи, а при підготовці до всіх наступних читань - для проведення юридичної експертизи та редакційного опрацювання у відповідні структурні підрозділи Апарату Верховної Ради. Остаточна юридична експертиза і редакційне опрацювання здійснюються після прийняття акта Верховної Ради в цілому.

3. Зареєстровані законопроекти, які мають системний характер для окремих галузей законодавства і необхідність наукового опрацювання яких при підготовці до першого читання встановив профільний комітет, направляються для одержання експертних висновків до Національної академії наук України. Зареєстровані законопроекти, що стосуються питань статусу, незалежності, організації, повноважень і порядку діяльності Рахункової палати та інших питань, пов’язаних з її функціонуванням, направляються для одержання висновків до Рахункової палати. Окремі законопроекти також можуть направлятися для одержання експертних висновків до Кабінету Міністрів України, відповідних міністерств, інших державних органів, установ і організацій або окремих фахівців.

4. Експертні висновки повинні бути подані до Верховної Ради не пізніше 14 днів з дня надходження такого звернення від посадових осіб та органів Верховної Ради. Якщо в установлені строки висновки не одержано, вважається, що зауваження відсутні.

5. Висновки, підготовлені за результатами експертизи, направляються головному комітету для врахування при розгляді законопроекту та прийняття рішення стосовно подальшої роботи над ним.

Законопроект може бути відкликаний суб'єктом права законодавчої ініціативи, який його вніс, до включення такого законопроекту до порядку денного сесії Верховної Ради (ст. 104).

Законопроект, включений до порядку денного сесії Верховної Ради, до його прийняття Верховною Радою в першому читанні за основу може бути відкликаний за рішенням Верховної Ради і знятий з розгляду (ст. 104).

Законопроект вважається відхиленим, якщо запропоновані рішення на його підтримку не отримали необхідної кількості голосів народних депутатів. Таке відхилення законопроекту заноситься до протоколу пленарного засідання Верховної Ради. Відхилений Верховною Радою законопроект або законопроект, що повторює його за суттю, не може бути внесений на поточній та наступній за нею позачерговій сесіях Верховної Ради відповідного скликання. Відхилений законопроект знімається з розгляду із відповідним зазначенням про це в єдиній автоматизованій системі (ст. 107).

Тому варто зачекати принаймні до прийняття Верховною Радою зазначеного Вами законопроекту в першому читанні за основу, а потім вже аналузувати його норми.

Вітаю Вас.

Мирного дня. Кабмін подав законопроєкт щодо внесення змін до статті 23 Закону " Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію " , що стосується прав педагогічних працівників та здобувачів освіти. Поясніть, якщо він буде ухвалений, то чи втратять відстрочку ті студенти( 25+), які уже навчаються в закладах освіти з минулого року? Адже, Закон зворотньої сили не має (навіть під час дії воєнного стану). Чи це буде стосуватися тільки тої категорії, які тільки будуть вступати до навчального закладу 2025- 2026 н.р.?

Дивлячись на те, який рівень освіти Ви здобуваєте. Якщо Ви навчаєтеся у закладі професійної (професійно-технічної) або фахової передвищої освіти, право на відстрочку можете втратити.

Перше читання законопроєкту 13193 передбачає наступну умову для відстрочки.

"...Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:

"1) учні закладів професійної (професійно-технічної) освіти і здобувачі фахової передвищої освіти, які розпочали навчання не пізніше року досягнення граничного віку направлення для проходження базової військової служби, визначеного статтею 15 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" , та які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти, та здобувачі вищої освіти в межах розрахункового строку виконання освітньої програми, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти, а також докторанти та лікарі (фармацевти) - інтерни, лікарі - резиденти. Норма цього пункту поширюється на здобувачів освіти в закладах освіти (наукових установах) України, які вперше здобувають освіту за рівнем, що є вищим за той рівень, що здобувався раніше у послідовності, визначеній статтею 10 Закону України "Про освіту";

2) наукові, науково-педагогічні, педагогічні працівники закладів вищої освіти, наукові працівники наукових установ і організацій, науковопедагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, які мають науковий ступінь, та педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, загальної середньої та позашкільної освіти. Норма цього пункту поширюється на відповідних працівників, які працюють у закладах вищої освіти, наукових установах і організаціях, закладах фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менше ніж на 0,75 ставки, а також на педагогічних працівників державних та комунальних закладів позашкільної освіти, які станом на 1 січня 2025 року працювали та продовжують працювати за основним місцем роботи у закладах позашкільної освіти, що організовують роботу за мистецьким, еколого-натуралістичним, науково-технічним, дослідницько-експериментальним, спортивним, військово-патріотичним напрямами з навантаженням не менше ніж 0,75 ставки.

Але на даний момент зміни ще не прийняті. Все на рівні законопроєкту Верховної Ради України. Яких буде остаточний Закон - невідомо.

Фактично законопроєкт 13193 передбачає наступні умови:

1. Учні закладів професійної (професійно-технічної) освіти і здобувачі фахової передвищої освіти отримують відстрочку лише у випадку, якщо початок навчання відбувся не пізніше року, коли особі виповнилося 25 років. Тобто якщо 01.09. особа мала 25-річний вік, відстрочка має надаватися.

2. Вікові обмеження не стосуються здобувачів вищої освіти рівнів бакалавр, магістр, доктора філософії.

3. І на тих, і на інших поширюється наступна умова:

вперше здобувають освіту за рівнем, що є вищим за той рівень, що здобувався раніше у послідовності, визначеній статтею 10 Закону України "Про освіту".

Звертаю увагу, раніше вживали слово "здобули", наразі перейшли до формулювання "...що здобувався раініше...".

Багато питань щодо значення слів "розрахункового строку виконання освітньої програми". Кажучи простими словами, розрахунковий строк виконання освітньої програми - це час, за який студент офіційно має пройти всю програму навчання й отримати диплом. Інакше кажучи, це скільки років (або місяців) передбачено на навчання за цією програмою. Наприклад: якщо бакалаврат триває 4 роки - це і є розрахунковий строк виконання програми бакалавра; магістратура може тривати 1,5 або 2 роки - це теж її розрахунковий строк.

Цей строк прописується в навчальному плані і використовується для того, щоб:

• планувати навчальний процес;
• визначати, коли студент повинен завершити навчання;
• розраховувати академічне навантаження.

Але якщо студент не вкладається в цей строк - є можливість продовжити навчання (наприклад, через академвідпустку чи інші обставини). Але академчна відпувстка, що вже офіційно, не надаватиме права на відстрочку від мобілізації.

Якщо даний законопроєкт буде прийнятйи, надалі постає питання щодо внесення змін до листа МОН від 03.06.2024 № 1/9758 "ПРО ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ В ЄДЕБО ДОВІДКИ ПРО ЗДОБУВАЧА ОСВІТИ", яким розбролено алгоритм для визначення інформації про здобувача освіти за денною або дуальною формою стосовно того, порушує чи не порушує на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

З повагою! Щасти Вам!