Питання виїзду з орендованої квартири

Вітаю Вас.

Знімав квартиру, із за певного форс мажору повинен був її дострокового покинути.Повідомив орендодавця про виїзд, але не можу забрати всі речі особисто і попросив, щоб забрали рідні, на що орендодавець почав мене шантажувати, казати що змінить замки і взагалі нікого не пустить без мене і буде викликати поліцію, якщо зроблю це без його згоди.Договір був підписаний, але термін його дії сплив.Розумію що погрози орендодавця абсурдні, так як він офіційно не веде діяльність і всі звернення привернуть увагу податкової. Але в цій ситуації, я не можу забрати речі також.Знаю що можна звернутися в суд, і зберігання моїх речей без моєї згоди то кримінальне провадження, але чи можна якось іншим способом, судова тяганина затягнеться на роки, а речі потрібні мені тут і зараз.

У будь-якому випадку, без залучення правоохоронних органів та суду свої речі Ви можете повернути тільки шляхом переговорів з Орендодавцем. Спробуйте різні методи та засоби, у тому числі своєрідний шантаж податковою.

Для відповіді на Ваше питання з юридичної точки зору треба аналізувати договір, хоч він вже і сплив. Можливо у ньому зазначалася опція щодо автоматичної пролонгації його дії. Думаю варто спочатку все ж проаналізувати зміст договору.

Звісно, речі, що залишились у квартирі, є Вашою приватною власністю, і орендодавець не має права перешкоджати у доступі до них без судового рішення, змінювати замки з метою унеможливити їх повернення. Але на практиці це не поодинокі випадки, на жаль.

Що можна зробити станом на зараз?

1. Подайте Орендодавцю лист-претензію про повернення його особистих речей. Інакше - звернення до правоохоронних органів.

2. Подайте звернення до поліції. На місці слід заявити, що речі належать Вам, а власник незаконно їх утримує. Поліція може зафіксувати факт конфлікту та скласти протокол.

Думаю, звернення до поліції може допомогти у зміни тону розмови Орендодавцем.

З повагою! Щасти Вам!

Доброго дня!

Орендодавець не має права утримувати чужі речі або блокувати доступ до них.

Якщо він утримує майно без Вашої згоди — це може кваліфікуватись як самоправство (ст.356 ККУ https://protocol.ua/ua/kriminalniy_kodeks_ukraini_...), а в певних випадках як крадіжка (ст. 185 ККУ https://protocol.ua/ua/kriminalniy_kodeks_ukraini_...).

Алгоритм дій (позасудовий):

1. Надішліть орендодавцю лист-претензію через укрпошту/ Viber / Telegram / SMS / електронну пошту, де чітко вимагаєте повернути Ваше майно. Вкажіть, що договір завершено. Попередьте, що в разі перешкод будете змушені звернутись до поліції (ст. 356 ККУ, 185 ККУ).

2. Оформіть нотаріальну довіреність на Вашого родича, де вкажете що Ви уповноважуєте конкретну особу забрати Ваші речі. Якщо орендодавець викличе поліцію, родич покаже довіреність і доведе, що має право діяти від Вашого імені.

3. Виклик поліції Вами або родичами (як крайній захід, але не суд). Якщо все ж таки Ваших родичів не пустять, то вони можуть самі викликати поліцію і показати Вашу довіреність, заявити, що орендодавець незаконно утримує чуже майно, наполягати на фіксації факту неправомірних дій у протоколі/рапорті поліції. Це не суд, але створює юридичний тиск. Такі звернення фіксуються і часто цього достатньо, щоб орендодавець злякався та здався.

Не рекомендую після закінчення договору оренди проникати до житла орендодавця, адже це може мати негативні наслідки. Проте, оформивши нотаріальну довіреність Ви можете передати своїм родичам повноваження забрати речі та представляти Ваші інтереси з органами державної влади та правоохоронними органами. Щоб діяти без суду Вам потрібно скласти письмову претензію або викликати поліцію.

З повагою. юрист Дерій В.О.!

1. Напишіть орендодавцю офіційне письмове повідомлення про те, що ви залишили квартиру і хочете забрати речі і надішліть це повідомлення через відділення пошти з повідомленням про вручення та описом вкладення (електронною поштою або через месенджер відправте фото поштових квитанцій).

При спілкуванні із Орендодавцем ясно та понятно дайте йому знать, що ви звернулись до адвоката та всі дії погоджуєте з адвокатом.

2. Так як ваші речі є вашою приватною власністю, і їх утримання без вашої згоди є неправомірним, тому якщо Орендодавець буде продовжувати перешкоджати, повідомте його, що ви звернетеся до поліції із заявою про самоправство (стаття 356 Кримінального Кодексу України).

3.Зафіксуйте відмову на відео (вмикайте запис екрану на смартфоні) чи аудіо, що може знадобитися як доказ у разі подальших дій.

4. Повідомте Орендодавця, що так як Орендодавець працює без офіційної реєстрації, що є порушенням, Ви можете повідомити ДПС (податкову) про неофіційну орендну діяльність орендодавця та відправите копію договору оренди в податкову.

5. В крайньому випадку викликайте поліцію - заявляйте, що орендодавець незаконно утримує вашу власність (ст.185 ККУ Крадіжка).

6. Якщо нічого не допоможе - звертайтесь до Суду і розривайте договір в порядку, передбаченому ст.825 Цивільного кодексу України.

Якщо Орендодавець вимагатиме довіреність на осіб, які будуть забирати ваші речі - це цілком здрава вимога і потрібно її зробити (нотаріально засвідчити у тому числі), якщо не маєте можливості засідчити нотаріально - можете зробити відповідний договір доручення із особами, які ббудуть забирати речі.

Доброго дня, Дмитре!

Це не дуже добре, що договір прострочений. Хоча можливо в ньому передбачено продовження його дії у разі, якщо жодна із сторін - ні орендар, ні орендодавець - не ставить питання про припинення його дії. Тоді його не слід вважати таким, що втратив силу, і слідувати тим його положенням, які працюють на Вашу користь. І навпаки, якщо продовження дії договору не передбачене за умовчанням, при розв'язанні конфлікту варто наполягати на загальних принципах цивільного права, які захищають Ваші інтереси в даному випадку. Тут треба дивитись договір оренди і в залежності від ситуації будувати свій алгоритм дій.

Якщо орендар не повертає Вам особисті речі при достроковому виїзді з квартири, необхідно діяти послідовно та юридично грамотно. Покроковий план дій в цій ситуації може бути такий:

Перш за все, надішліть орендарю офіційне повідомлення (через месенджер, email або рекомендованим листом) з вимогою повернути Ваші особисті речі. Обов'язково вказуйте в повідомленні:

• які саме речі треба повернуто (з описом або фото, якщо є);
• що вони є саме вашою власністю;
• термін, у який ви очікуєте повернення;
• можливі правові наслідки у разі відмови.

У повідомленні можна послатися на ст. 387 Цивільного кодексу України, яка передбачає відповідальність за незаконне утримання майна, що належить іншій особі.

Стаття 387 ЦКУ:

"1. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним".

Звичайно, завжди краще домовитись, але якщо орендар все ж таки відмовляється повертати речі:

• подайте заяву до поліції про незаконне заволодіння чужим майном та самоправство у порядку ст. 214 КПК;
• обов’язково вкажіть, що є власником речей і що їх не повертають після завершення договору оренди.

Підставою для звернення до поліції можуть бути пов'язані із ст.356 ККУ.

"Самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника, -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до трьох місяців".

Втім, якщо поліція не допомогла, а це цілком імовірна проблема, нічого не залишається, як подати позов до суду про витребування майна з чужого незаконного володіння. Це питання врегульоване ст.ст. 387–391 ЦКУ.

З повагою, адвокат Айвазян.

ДОБРОГО ДНЯ, ДМИТРЕ! У ВАС КЛЮЧІ Є? - НІЩО НЕ ЗАВАЖАЮ ЗАБРАТИ РЕЧІ, ЯКІ НАЛЕЖАТЬ ВАМ.

Хай собі рідні заберуть речі, щоб дійсно Ви потім дуже довго та дорого з адвокатами не доводили, що у Вас були якісь речі в житлі.

Якщо вже зовсім законослухняно хочете, то можете виписати довіреність на родичів, яка надає право представляти Ваші інтереси перед третіми особами, в тому числі з питань оренди житла, отримання речей та іншого належного Вам майна.

ЯКЩО У ДОГОВОРІ ОРЕНДИ НЕ ОБУМОВЛЕНО, ЩО ВЧИНЯТИ ДІЇ ПО ДОГОВОРУ МОЖЕТЕ ЛИШЕ ВИ, ОРЕНДОДАВЕЦЬ НЕ МАЄ ПРАВА ВІДМОВЛЯТИ ВАШОМУ ПРЕДСТАВНИКУ В ДОСТУПІ ДО ВАШИХ РЕЧЕЙ. БУДЕ ДОВІРЕНІСТЬ - МОЖЕ ХОЧ 300 раз викликати поліцію, пожежників, а заодно і лікарів з лікарні імені І.П. Павлова (для себе).

ЯКЩО ВИ ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ І НЕ МОЖЕТЕ ЗВЕРНУТИСЯ ДО НОТАРІУСА УКРАЇНИ, то можна виписати довіреність з проставленням Апостиля у нотаріуса закордонного, або якщо є Резерв+ і облік в ТЦК, то у консульстві.

Але це реально вже пересторога. Бо члени сім"ї Ваші мають повне право жити з Вами і отримувати відповідні речі на підставі документів, що повідчують родинні стосунки. Це, зокрема, дружина, батьки, брати, сестри.

Маю сумніви, що поліція буде реагувати на хворі заяви орендодавця. Тим більше є договір, який закінчив свою дію і людина має право забрати свої речі з чужого майна.

Якщо у такої особи є претензії - хай їх викладає письмово на Вашу адресу, вказану у договорі, або йде до суду.

Представництво - це правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (частина перша статті 237 Цивільного кодексу України).

Представництво характеризується такими ознаками:

• цивільні права та обов’язки належать одній особі, а здійснюються безпосередньо іншою;
• представник вчиняє певні юридичні дії;
• представник діє не від свого імені, а від імені іншої особи;
• представник діє виключно у межах наданих йому повноважень;
• правові наслідки настають не для представника, а для особи, яку він представляє.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Наявність у представника повноважень є обов'язковою умовою будь-якого представництва.

Представництво за довіреністю (добровільне представництво)

Довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами (частина перша статті 244 Цивільного кодексу України).

Довіреність адресована третім особам і засвідчує повноваження представника перед третіми особами. Довіреність може бути видана на ім'я однієї особи або декількох осіб. Як особа, яку представляють, може виступати одна або декілька осіб.

Зміст довіреності визначається межами правоздатності особи, яку представляють. Довіреність юридичній особі може бути видана тільки на укладення правочинів, що не суперечать її статутові (положенню) або загальному положенню про організацію даного виду. Довіреність пред'являється третій особі самим представником або направляється особою, яку представляють, безпосередньо третій особі. В останньому випадку довіреність направляється третій особі без надання представнику і в її змісті може бути вказано конкретну третю особу, з якою представник має вчинити правочин.

Договорами, на яких ґрунтується представництво, виступають договори, предмет яких полягає у вчиненні представником правочину від імені та в інтересах довірителя - сторони договору (договори доручення, про спільну діяльність, агентська угода, в яких має міститися вказівка на обов'язок довірителя видати довіреність представнику). Правочини, передбачені договором, вчинені представником без довіреності, виданої довірителем, мають визнаватися вчиненими неуповноваженою особою. В довіреності, поряд із загальними вимогами щодо її змісту, має міститися посилання на договір, на якому ґрунтується така довіреність.

Види довіреності (за обсягом повноважень)

• Разова - довіреність, що уповноважує представника на вчинення одного чітко визначеного правочину або юридичної дії (наприклад, Довіреність (разова).docx)
• Спеціальна - довіреність, що уповноважує представника на вчинення необмеженої кількості однорідних правочинів чи однорідних юридичних дій (наприклад, Довіреність_(спеціальна).docx).
• Загальна (генеральна) - довіреність, що уповноважує представника на вчинення широкого кола різних правочинів чи інших юридичних дій (наприклад, довіреність на відчуження всього нерухомого майна, що належить особі, яка видала довіреність; Довіреність_(генеральна).docx).

Строк довіреності встановлюється у довіреності (якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії).

Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною (стаття 247 Цивільного кодексу України)

ЩАСТИ ВАМ!

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин (м. Гамбург, Німеччина)