Задайте вопрос юристу

921 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Гражданское право, 22 мая 2025, вопрос №137293 340₴

Чи можна подати в суд на заводчика, чи кінологічний клуб за продаж цуценя сумнівної породи?

Доброго дня! Шукаю спеціалісти-юриста, який дасть розʼяснення з виниклого питання, та може допомогти в регулюванні судового процесу в разі потреби! ! Справа в тому, що в « пітомнику» була придбана собака, по ціні породистої! Були представлені фото батьків собаки, на які, по суті, і спиралися обираючи саме цю породу, тому, що у нас маленька дитина, і хотіли собачку невелику і спокійну! ! Разом з собакою були дані документи клубу ( що підтверджувало породистисть цуценя). Собака підросла і виявилось, що купили ми …….!!!!! Звернення до заводчиків та представників клубу ні до чого не привели! Чи може клуб, видавати сумнівні документи, сумнівним цуценям? І як це регулюється законом? Дякую!

Ответы юристов (3)

    Корнійчук Євген Іванович

    Доброго дня, у вас є чеки про покупку тварини? Договір? Якщо так то треба аналізувати. Якщо ні

    То треба звертатися до поліції стосовно шахрайства. Тому звертайтесь у відділ поліції або зателефонуйте на 102. Але спочатку вам треба висновок експерта, що це не та порода, що вам стверджували.

    Шахрайство — заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Належить до кримінально караних діянь, відповідальність за які в Україні передбачена Кримінальним кодексом.

    Особливістю шахрайства є те, що воно може бути вчинено як стосовно майна, так і стосовно права на таке майно. Шахрайство завжди повинно містити в собі прямий умисел на заподіяння саме шахрайства, а також мати корисливі мотиви вчинення.

    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня, Ліна!

    Племінне положення Всеукраїнської громадської організації «Кінологічна Спілка України» (далі за текстом – Положення) https://uku.com.ua/polozheniya/plem_work/2020/plem... розроблене на підставі п.п. 2.1, 2.2 та 3.1 Статуту Всеукраїнської громадської організації «Кінологічна Спілка України» (далі за текстом – Статут КСУ), Статуту Міжнародної Кінологічної Федерації (далі за текстом – МКФ), Основних Положень МКФ, Міжнародних правил племінного розведення МКФ, Міжнародних племінних стратегій МКФ з метою забезпечення відбору здорових собак для їх використання у племінному розведенні, враховуючи збереження та закріплення їх породних якостей, а також з метою регламентації порядку видачі дозволів на парування, умов проведення парувань та їх здійснення, а також оформлення племінної документації.

    Це Положення відповідає вимогам Міжнародного племінного положення МКФ, доповнює його вимогами Всеукраїнської громадської організації «Кінологічна Спілка України» (далі за текстом – КСУ) і є обов’язковим для дотримання усіма членами КСУ, місцевими осередками КСУ, Кінологічним Центром КСУ (далі за текстом - КЦ КСУ) та організаціями кінологічного спрямування, з якими у КСУ підписана угода про співробітництво та взаємодопомогу.

    Відповідно до пункту 14 Положення. Оформлення та видача документів про походження:

    14.1. Первинним документом про походження є метрика цуценяти, яка заповнюється та підписується особою, що відповідає за племінну роботу у місцевому осередку КСУ, КЦ КСУ чи організації кінологічного спрямування, з якою у КСУ підписана угода про співробітництво та взаємодопомогу, на основі карти реєстрації приплоду, яка засвідчується печаткою.14.2. Метрика цуценяти КСУ складається з двох частин:- верхня частина (зеленого кольору) метрики цуценяти містить таку інформацію: назву місцевого осередку КСУ чи КЦ КСУ, чи організації кінологічного спрямування, з якою у КСУ підписана угода про співробітництво та взаємодопомогу, що її видали, реєстраційний номер, породу, повну кличку цуценяти, назву заводської приставки (якщо така є), стать, масть, повна дата народження, повний код та номер мікрочипу, прізвище, ім’я та адреса заводчика та власника цуценяти повністю (як вказано в закордонному паспорті) , інформація про походження (батько, мати) та дата реєстрації приплоду.Ця частина метрики підлягає обміну на родовід КСУ у встановленому порядку. - нижня частина метрики (відривний купон рожевого кольору) залишається у власника, частково дублює зміст верхньої частини.Заводчик своїм підписом підтверджує достовірність вказаної інформації.14.2.1. На метриці цуценяти обов’язково має бути печатка місцевого осередку КСУ чи КЦ КСУ, чи організації кінологічного спрямування, з якою у КСУ підписана угода про співробітництво та взаємодопомогу, що зареєстрував приплід.Печатка не має закривати інформацію, вказану у метриці.14.3. Метрика цуценяти є тимчасовим документом, який не дає права на племінне використання собаки та має бути обміняна на родовід.14.3.1. Родовід на собаку є ідентифікаційним документом про походження саме на вказану у ньому тварину.14.4. Оформлення родоводів здійснюється в ГУ КСУ на основі метрики цуценяти та карти реєстрації приплоду, наданої місцевим осередком КСУ, чи КЦ КСУ, чи організацією кінологічного спрямування, з якою у КСУ підписана угода про співробітництво та взаємодопомогу.До родоводу вноситься тільки та кличка собаки, яка вказана в карті реєстрації приплоду, разом з назвою заводської приставки заводчика, якщо така зареєстрована в МКФ на момент народження цього собаки.14.5. КСУ видає міжнародний родовід єдиного зразка CERTIFIED PEDIGREE, який заповнюється латиницею та є обов’язковим для визнання документом про походження собаки як в Україні, так і в інших країнах - членах та контрактних партнерах МКФ.У родоводі зазначається 3 або 4 (за бажанням власника) покоління предків цього собаки.14.5.1. При експорті собаки до іншої країни на цьому родоводі робиться вклейка голограми «EXPORT PEDIGREE» встановленого зразка.14.5.2. При експорті собаки до іншої країни на усіх документах про походження собаки обов’язково зазначається повний номер мікрочипу.14.5.3. У випадку втрати або неможливості прочитати мікрочип необхідно надати клопотання місцевого осередку КСУ чи КЦ КСУ, чи організації кінологічного спрямування, з якою у КСУ підписана угода про співробітництво та взаємодопомогу, де перебуває на обліку власник собаки, або надати результати ДНК тесту, який підтверджує, що це саме той собака, предки якого вказані в документах про походження.14.5.4. За умови видалення мікрочипу під час проведення ветеринарних процедур необхідно надати свідоцтво від ветеринара та клопотання місцевого осередку КСУ, КЦ КСУ чи організації кінологічного спрямування, з якою у КСУ підписана угода про співробітництво та взаємодопомогу, де перебуває на обліку власник собаки, яке засвідчує, що у зазначеного собаки був видалений попередній мікрочип та введений новий.14.6. Реєстрові родоводи (номер UKU.R та реєстрація в додатку до Племінної книги КСУ) отримують собаки, які не мають в БД КСУ 3 повних зареєстрованих поколінь предків.14.7. Зміна власника собаки, попередній власник якого перебуває на обліку в КСУ, оформлюється в КСУ.Для цього до оригіналу родоводу додається письмова заява попереднього власника, у якій вказується: дата зміни власника собаки, прізвище, ім’я, по батькові (П.І.П.) та адреса нового власника з наданням документу, що засвідчує факт передачі собаки (договору купівлі-продажу, договору дарування, свідоцтва про право на спадщину) та документу, що підтверджує підпис попереднього власника собаки.14.8. Зміна власника собаки, попередній власник якого є членом іншої організації – члена чи контрактного партнера МКФ, оформлюється в країні попередньої реєстрації цього собаки.14.9. При втраті метрики цуценяти на підставі заяви заводчика може бути виданий дублікат метрики цуценяти, дублікат видається у місцевому осередку КСУ чи КЦ КСУ, чи організації кінологічного спрямування, з якою у КСУ підписана угода про співробітництво та взаємодопомогу.14.10. При втраті родоводу собаки на підставі заяви власника собаки, який вказаний в БД КСУ, чи клопотання місцевого осередку КСУ чи КЦ КСУ, чи організації кінологічного спрямування, з якою у КСУ підписана угода про співробітництво та взаємодопомогу, де перебуває (перебував) на обліку власник собаки, може бути виданий дублікат родоводу собаки.14.11. Родоводи собак, привезених з країн-членів чи контрактних партнерів МКФ, мають бути зареєстровані в БД КСУ.Для реєстрації надається тільки експортний варіант родоводу (деякі країни додають також сертифікат власності на собаку) з указаною адресою власника в Україні.14.12. Якщо іноземні пес та сука знаходяться в оренді в Україні для оформлення приплодів від цих плідників необхідно надати в ГУ КСУ через місцевий осередок оригінал договору оренди, оформлений в організації – члені чи контрактному партнері МКФ основної реєстрації собак, та зазначити в ньому: термін оренди, умови оренди, прізвище та ініціали, адресу, електронну адресу та контактний телефон орендодавця та орендаря, також до договору оренди необхідно додати копію документа, що підтверджує особу орендодавця.14.13. Для собак, які знаходяться в оренді в Україні, необхідна реєстрація в БД КСУ з присвоєнням номеру КСУ. Така реєстрація здійснюється тільки за умови надання копії свідоцтва про походження (родовід).14.14. КСУ не зобов’язана автоматично реєструвати або перереєстровувати собак з родоводами, що видані членами чи контрактними партнерами МКФ, в БД КСУ, якщо виникають сумніви щодо походження та/або правильності оформлення такого родоводу.

    Відповідно до ч. 1 ст. 180 ЦК України тварини є особливим об`єктом цивільних прав, на них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом, а отже Ваша собака в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів» є товаром, а невідповідність собаки та документів на неї умовам договору є істотними недоліками товару.

    Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

    Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

    У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

    Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

    Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

    Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

    У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

    Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

    Частиною першою ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

    Як вбачається з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

    Згідно з п. 13 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» належна якість товару, роботи або послуги - властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору із споживачем.

    Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено право споживача на належну якість продукції. Продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

    Відповідно до ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

    Згідно з ч. 1 ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено поговором купівлі-продажу.

    Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

    Як вбачається з п. 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи : з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою.

    Частиною 2 ст. 678 ЦК України передбачено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Дерій Владислав Олегович

    Доброго дня!

    Розумію Ваше, обурення пані Ліно, адже при купівлі цуценяти Вас ввели в оману, а згідно статті 230 Цивільного кодексу України

    1. Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

    Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

    2. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину."

    Загалом у Вас декілька варіантів дій:

    1. Якщо Вам надавали підроблені документи, то можна подати заяву до поліції, та повідомити про шахрайство.

    2. Скласти претензію до продавця (заводчика або клубу), з вимогою повернення/відшкодування коштів. У разі ігнорування — це стане підставою для звернення до суду.

    3. Подати скаргу до Держпродспоживслужби (якщо цуценя купили у підприємців).

    4. Подати позов до суду про визнання договору недійсним (через обман або істотну помилку); про відшкодування вартості собаки; про відшкодування моральної шкоди, якщо довести стрес і вплив на дитину/сім’ю.

    Для вирішення питання у судовому порядку Вам потрібно зібрати:

    1. Договір/чек/будь-який документ, який підтверджує купівлю (може бути переписка, банківський платіж).
    2. Фото і відео собаки (як виглядала у момент купівлі, і зараз).
    3. Документи «клубу», родовід тощо.
    4. Будь-яке листування з заводчиком або клубом.
    5. Висновок незалежного експерта (кінолога, ветеринара або експерта з порід), який може офіційно підтвердити, що собака не відповідає заявленій породі.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України