Задайте вопрос юристу

921 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Гражданское право, 24 мая 2025, вопрос №137373 340₴

ответственность компании за своего работника, причинившего ущерб третьему лицу во время исполнения своих обязанностей.

я, водитель, работающий официально на транспортную компанию, во время исполнения своих обязанностей причинил материальный ущерб третьему лицу, фирме заказчику услуг перевозки. Подписал акт о признании своей вины. Несет ли мой работодатель какую то юридическую и материальную ответственность за действия своего сотрудника? При том, что официальные претензии выдвинуты не работнику, а компании. И как обезопасить компанию - работодателя, если работник согласен со своей виной, но хочет сам побороться с необоснованно большой суммой возмещения ущерба.

Ответы юристов (3)

    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня, Дмитро!

    я, водитель, работающий официально на транспортную компанию, во время исполнения своих обязанностей причинил материальный ущерб третьему лицу, фирме заказчику услуг перевозки. Подписал акт о признании своей вины. Несет ли мой работодатель какую то юридическую и материальную ответственность за действия своего сотрудника?

    За вчинення ДТП відповідно до ст.124 КУпАП передбачено штраф або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

    У разі наявності тілесних ушкоджень або смерті, відповідальність настає вже відповідно до статті 286 Кримінального кодексу у вигляді штрафу або арешту, або обмеженням волі з позбавленням права керувати транспортними засобами у залежності від наслідків.

    Зазначену адміністративну чи кримінальну відповідальність несе особисто водій, який визнаний винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

    За загальним правилом відповідальність за завдану шкоду в разі ДТП несе водій транспортного засобу, який визнається винним. Шкода, завдана під час ДТП відшкодовується особою, яка володіє автомобілем або утримання якого створює підвищену небезпеку, відповідна норма закріплена у частині 2 статті 1187 Цивільного кодексу.

    Проте, у тому випадку, коли ДТП вчинив водій, який працює за наймом, відповідальність за завдану шкоду буде нести роботодавець.

    Це передбачено статтею 1191 Цивільного кодексу, в якій зазначено, що особа, котра здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки не несе відповідальності за шкоду заподіяну потерпілим особам, у випадку якщо вона керувала автомобілем у зв'язку з виконанням трудових обов'язків.

    Відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична особа відповідає за шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх службових обов’язків.

    14 січня 2025 року Верховний Суд у справі № 592/7961/18 підтвердив, що роботодавець несе відповідальність за шкоду, завдану ДТП, якщо його працівник був за кермом службового автомобіля.

    При том, что официальные претензии выдвинуты не работнику, а компании. И как обезопасить компанию - работодателя, если работник согласен со своей виной, но хочет сам побороться с необоснованно большой суммой возмещения ущерба.

    Саме так і повинно бути. Притензії щодо відшкодування шкоди в даному випадку висуваються не водію, а підприємству.

    Ви не можете самостійно боротися із завищеною сумою відшкодування, оскільки претензія пред'явлена до Вашого роботодавця, проте, Ви можете добровільно відшкодувати підприємству шкоду повністю або ж частково.

    Окрім цього Ви можете надати підприємству докази, які маєте щодо завищеного розміру вимог, брати участь у судовому засіданні, як свідок тощо.

    Статтею 130 КЗпП, врегульовані загальні підстави і умови матеріальної відповідальності працівників:

    "Працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

    При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

    За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

    На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності. Відповідальність за не одержаний підприємством, установою, організацією прибуток може бути покладена лише на працівників, що є посадовими особами.

    Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою роботодавця працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене".

    Статтею 132 КЗпП передбачено, що за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку

    Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.

    Статтями 133 та 134 КЗпП визначені випадки повної та обмеженої матеріальної відповідальності.

    Випадки обмеженої матеріальної відповідальності працівників:

    У відповідності з законодавством обмежену матеріальну відповідальність несуть:

    1) працівники - за зіпсуття або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. В такому ж розмірі працівники несуть матеріальну відповідальність за зіпсуття або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;

    2) керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами працівникам, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям.

    Випадки повної матеріальної відповідальності

    Відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли:

    1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;

    2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;

    3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;

    4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;

    5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;

    6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків;

    7) шкоди завдано не при виконанні трудових обов'язків;

    8) службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу;

    9) керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством;

    10) шкоди завдано недостачею, знищенням або пошкодженням обладнання та засобів, наданих у користування працівнику для виконання роботи за трудовим договором про дистанційну роботу або про надомну роботу. У разі звільнення працівника та неповернення наданих йому у користування обладнання та засобів з нього може бути стягнута балансова вартість такого обладнання у порядку, визначеному цим Кодексом.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Корнійчук Євген Іванович

    Доброго дня, відповідальність несе підприємство. Тому і боротись треба від імені підприємства, залучіть адвоката або юриста підприємства. За ДТП водій може нести тільки дисциплінарну відповідальність, позбавлення премії і т.д. , адміністративну відповідальність, або кримінальну виходячи що саме за ДТП і які наслідки, а матеріальну шкоду відшкодовує підприємство!

    Позиція Верховного суду.

    Верховний Суд став на сторону потерпілого, підтвердивши, що шкоду, завдану ДТП з вини водія, який керував службовим автомобілем під час виконання трудових обов'язків, відшкодовує роботодавець. Останній виявився цивільним відповідачем у справі і має сплатити моральну шкоду у розмірі 100 тисяч грн

    Роботодавець є відповідальним за ДТП, скоєне працівником на службовому авто

    Верховний Суд став на сторону потерпілого, підтвердивши, що шкоду, завдану ДТП з вини водія, який керував службовим автомобілем під час виконання трудових обов'язків, відшкодовує роботодавець. Останній виявився цивільним відповідачем у справі і має сплатити моральну шкоду у розмірі 100 тисяч гр

    14 січня 2025 року Верховний Суд у справі № 592/7961/18 підтвердив, що роботодавець несе відповідальність за шкоду, завдану ДТП, якщо його працівник був за кермом службового автомобіля.

    Справа стосувалась ДТП, що сталося 3 квітня 2018 року, коли водій службового автомобіля скоїв наїзд на пішохода. Потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження, що призвели до тривалого лікування та часткової втрати працездатності.

    Після судових розглядів у першій та апеляційній інстанціях справу було передано до Верховного Суду. Суд дійшов висновку, що оскільки водій виконував трудові обов’язки під час ДТП, відповідальність за завдану шкоду покладається на роботодавця як на цивільного відповідача.

    В свою чергу, воія, який скоїв ДТП був засуджений за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України до позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

    Також, відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична особа відповідає за шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх службових обов’язків.

    Суд також визнав обґрунтованими вимоги потерпілого щодо відшкодування моральної шкоди та зобов’язав підприємство виплатити 100 тисяч гривень на користь постраждалого.

    Це рішення формує важливий прецедент у подібних справах, підкреслюючи, що роботодавці несуть відповідальність за дії своїх працівників під час виконання ними службових завдань

    Дерій Владислав Олегович

    Вітаю Вас, Дмитре!

    Чи подав замовник до суду на Вашого роботодавця?

    Якщо Ви скоїли ДТП, то як водій транспортного засобу в першу чергу несете адміністративну відповідальність (в залежності від обставин можливо і кримінальну) за порушення правил дорожнього руху

    Проте, якщо під час виконання трудових обов'язків Ви завдали ще й матеріальну шкоду товару замовника, то МАТЕРІАЛЬНА відповідальність покладена на Вашого роботодавця https://7eminar.ua/news/5439-robotodavec-je-vidpov..., який потім може вимагати від Вас (повністю або частково) покрити збитки компанії https://www.hsa.org.ua/blog/povna-materialna-vidpo...

    Якщо компанії пред’явлені завищені вимоги про відшкодування, то можливі наступні дії:

    1. Компанія повинна офіційно відреагувати на претензії замовника та спробувати вирішити питання в досудовому порядку, письмово визнати частину вини (за фактом), але оспорити розмір заподіяної шкоди, вимагати документи, що підтверджують збитки (рахунки, калькуляції тощо).
    2. Компанія може укласти з Вами договір про відшкодування шкоди, який фіксує визнання Вашої вини, визначає розмір шкоди, яку Ви добровільно відшкодуєте; допускає, що остання сума може бути скоригована за результатами перемовин або суду з замовником.
    3. Якщо замовник подає до суду, то Ваш роботодавець може подати відзив про зменшення суми. Після судового розгляду — компанія має право стягнути частину збитків з Вас. За загальним правилом, Ваша відповідальність обмежується середнім місячним заробітком, але у випадках визначених статтею 134 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n774 Ви будете нести повну матеріальну відповідальність.

    Якщо Ви хочете самі боротися за суму, то у цьому разі компанія може видати Вам довіреність на представництво інтересів фірми в частині перемовин із замовником або погодити спільну правову позицію в суді, або залучити Вас як третю особу у справі, якщо буде судовий спір між компанією та замовником.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України