Податок на нерухомість

Доброго дня, Маріання!

Рекомендую звернутись до керівництва місцевої військової адміністрації і спробувати вирішити це питання з ними. Вони можуть вплинути на податкову. В кінці кінців Ви не отримували гроші за оренду приміщення! Також варто переговорити з військовою частиною військовослужбовці якої орендують Ваше приміщення. Військові мають право на отримання компенсації за оренду приміщень.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

Що вхожить в розмір боргу? Лише податок на нерухоме майно? Яка площа приміщення?

Потрібно аналізувати рішення від податкової.

Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати.

Тобто, максимальна ставка податку за 1 кв.м становить 120 грн в 2025 році, в 2024 р - 106,5 грн ,а в минулих роках ще менше.

Крім того, місцевою радою можливо запроваджені певні пільги.

Пп. 266.2.2 ПКУ визначає перелік об'єктів нерухомості, на які не нараховують податок на нерухоме майно:

а) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) гуртожитки;

ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв'язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням органу місцевої влади;

д) об'єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям з інвалідністю, які виховують одинокі матері (батьки), але не більше одного такого об'єкта на дитину;

е) об'єкти нежитлової нерухомості, які використовують суб'єкти господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках;

є) будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023 (далі – НК 018:2023), які використовують за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B–F КВЕД ДК 009:2010, та які не здають їх власники в оренду, лізинг, позичку;

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) НК 018:2023, які використовують за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання та які не здають їх власники в оренду, лізинг, позичку;

з) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських об'єднань осіб з інвалідністю та їх підприємств;

и) об'єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об'єктів нерухомості, в яких здійснюють виробничу та/або господарську діяльність;

і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, які використовують для надання освітніх послуг;

ї) об'єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, що перебувають на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими;

й) об'єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров'я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими;

к) об'єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки;

л) об'єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім'ям, у яких виховують п'ять та більше дітей.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, Маріанно!

Згідно статті 3 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану може здійснюватися з попереднім повним відшкодуванням його вартості. У разі неможливості попереднього повного відшкодування за примусово відчужене майно таке майно примусово відчужується з наступним повним відшкодуванням його вартості. Вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану здійснюється без відшкодування вартості такого майна.

Згідно статті 4 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" примусове відчуження або вилучення майна у зв’язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з органом військового управління, визначеним Міністерством оборони України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

У місцевостях, де ведуться бойові дії, примусове відчуження або вилучення майна здійснюється за рішенням військового командування без погодження з органами, зазначеними у частині першій цієї статті, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

Примусове відчуження майна, приватизованого у період дії воєнного стану, допускається виключно в місцевостях, на території яких ведуться бойові дії, та здійснюється за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України, без погодження з органами, зазначеними у частині першій цієї статті.

Примусове відчуження або вилучення рухомого майна, що використовується чи може використовуватися для забезпечення діяльності підприємств оборонно-промислового комплексу України і щодо якого існує ризик переривання його функціонування у зв’язку з перебуванням такого майна на території адміністративно-територіальної одиниці України, щодо якої існує загроза її тимчасової окупації та межі якої розташовані на відстані не більше 30 кілометрів від району ведення воєнних (бойових) дій або від тимчасово окупованої території, здійснюється на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України.

Рада національної безпеки і оборони України не пізніше наступного дня після прийняття відповідно до абзацу першого цієї частини рішення, введеного в дію указом Президента України, направляє зазначене рішення до Кабінету Міністрів України та доручає військовому командуванню забезпечити збереження такого майна.

Примусово відчужене або вилучене відповідно до частини четвертої цієї статті рухоме майно не пізніше п’яти календарних днів з дня отримання Кабінетом Міністрів України відповідного рішення Ради національної безпеки і оборони України передається за рішенням Кабінету Міністрів України у встановленому ним порядку суб’єкту господарювання державного сектору економіки.

У відповідності до статті 9 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" право на відшкодування вартості майна (далі - компенсація) у разі його примусового відчуження в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану мають юридичні особи комунальної і приватної форми власності та фізичні особи, у яких відчужені будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану або для відвернення чи ліквідації ситуацій, що стали причиною введення правового режиму надзвичайного стану, і відповідно їх правонаступники та спадкоємці.

Згідно частини 3 статті 25 Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану" якщо майно, що було примусово відчужене у юридичних і фізичних осіб, після скасування правового режиму надзвичайного стану збереглося, колишній власник або уповноважена ним особа має право вимагати повернення такого майна у судовому порядку або вимагати надання йому взамін іншого майна, якщо це можливо".

Фактично Ви передали нерухоме майно нежитлового фонду, що перебуває у Вашій приватній власності у безоплатне користування, тому на Вас не розповсюджується вищевказаний механізм компенсації вартості майна.

Слід врахувати чи отримували Ви податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку, їх зміст, розташування об'єкту нерухомостого майна, його площу.

Рекомендую оскаржити податкове повідомлення-рішення про сплату сум податку.

З повагою, Віра Братченко!

Пані, Маріанно, хочу доповнити свою відповідь наступним.

Податкове повідомлення-рішення про сплату сум податку є документом, який представники ДПС надсилають платнику податків з тією метою, аби він сплатив зазначену суму податкових зобов'язань.

Податок на нерухоме майно в Україні сплачують власники нерухомого майна.

Право власності залишилось за Вами, тому здійснено нарахування податків на нерухоме майно.

Згідно з пп. 20.1.29 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи (органи ДПС) мають право приймати рішення, зокрема, про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченого законодавством.

Процедуру списання безнадійного податкового боргу реґламентовано положеннями ст. 101 Кодексу та Порядком списання безнадійного боргу платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 № 220 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.08.2022 за № 908/38244).

Згідно з п. 2 розділу II Порядку № 220 безнадійним податковим боргом є податковий борг платника податків, що виник внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), – станом на дату, що настає за граничним строком сплати грошових зобов'язань за період, на який припадає дата, зазначена в документі, що засвідчує факт форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Факт форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) підтверджується сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданим Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.

Враховуючи вищезазначене, рекомендую додатково звернутися до Торгово-промислової палати України або уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати.

З повагою, Віра Братченко.