Задайте вопрос юристу

936 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Гражданское право, 09 июля 2025, вопрос №139255 340₴

Про залучення ліквідаторів аврії до дій у складі формувань цивільної оборони

Як довести, що громадяни, які виконували роботи по ліквідації Чорнобильської катастрофи (аварії на Чорнобильській AEC та її наслідків) залучались до виконання цих робіт саме у складі формувань Цивільної оборони?
Я, є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, безпосередній учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській AEC, а також інвалід 3-ï групи, причина інвалідності захворювання, пов’язане з роботами по ліквідації наслідків aвapії на Чорнобильській AEC. Стаж роботи у зоні відчуження у 1987 році складає 39 робочих днів (відрядження на ЧАЕС РЦ 4).

Ответы юристов (4)

    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня, Олександре Антоновичу!

    На сьогодні в Україні існує дискримінація осіб, які мають статус ліквідаторів аварії на ЧАЕС, з числа тих, які були направлені на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС від підприємств, установ, організацій, де вони працювали. Переважна більшість таких осіб має інвалідність різних груп, яка настала у зв’язку із виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 1986 по 1990 роки.

    Інша частина «чорнобильців» є особами, які проходили військову службу, і в період проходження служби їх було направлено на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС.

    Тобто, дві категорії осіб виконували практично одну і ту саму роботу і отримали інвалідність у зв’язку з цим.

    Проте, на даний час пенсійне забезпечення ліквідаторів з числа військовозобов’язаних є суттєво вищим, ніж пенсійне забезпечення ліквідаторів з числа цивільних.

    Особи, які є ліквідаторами аварії на ЧАЕС із числа військовозобов’язаних, мають статус інвалідів війни, оскільки отримали інвалідність в період проходження військової служби, що впливає на розмір пенсії.

    Звертаючись із заявою до органів пенсійного забезпечення особи, які мають статус ліквідаторів аварії на ЧАЕС з числа цивільних, отримують типові відповіді про те, що для встановлення статусу інваліда війни та призначення відповідної пенсії необхідно надати підтверджуючі документи про залучення пенсіонера до формувань Цивільної оборони в період виконання робіт по ліквідації наслідків на ЧАЕС.

    Отже, згідно з пунктом 9 частини 2 статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” № 3551-XII, до інвалідів війни належать інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

    На даний час в Україні склалася судова практика щодо оскарження відмов надати статус інвалідів війни.

    Так, Верховний суд неодноразово в своїх правових позиціях робив висновки про те, що «за відсутності доказів, які б свідчили про залучення позивача до формувань Цивільної оборони для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС достатніх підстав для набуття статусу інваліда війни з підстав, встановлених пунктом 9 частини другої ї статті 7 Закону № 3551-ХІІ немає.

    Тож, для підтвердження участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме в складі формувань Цивільної оборони, необхідно отримати довідку чи первинні документи, де було б зазначено про залучення зацікавлених осіб до формувань Цивільної оборони.
    Для цього слід звертатися із запитами* на адресу відповідних архівних установ, за місцем знаходження підприємств, установ та організацій, де працювали особи, яких було направлено для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, і за наявності такої інформації органи пенсійного фонду зобов’язані будуть здійснити перерахунок пенсії.

    Рішення суду по справі № 580/684/20:

    "Окрім формувань Цивільної оборони, у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брали участь інші формування, які створювались в іншому порядку, ніж невоєнізовані формування цивільної оборони та направлялись у райони виконання робіт, згідно з розпорядженням керівників відповідних органів, відомств, організацій, установ та підприємств.

    Листом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 14.08.2006 № 04-9494/281 повідомлено, що у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брали участь три зведені загони Цивільної оборони (далі - ЦО), а саме: Київської, Житомирської та Чернігівської областей, Хімволокно. Також, до складу формувань ЦО входив особовий склад штабів ЦО, який направлявся до складу оперативних груп ЦО України (м. Чорнобиль) та ЦО Київської області (м. Іванків). Відповідні документи щодо залучення зазначеної категорії осіб до формувань ЦО зберігаються в архіві Міністерства або архівах обласних державних адміністрацій. У зв`язку з тим, що План Цивільної оборони в період аварії на ЧАЕС не вводився (не було відповідного доручення Уряду СРСР), працівники, які залучалися до ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи від інших міністерств і відомств і стали інвалідами, внаслідок пов`язаних з цим захворювань, не можуть бути віднесені до осіб, що підпадають під дію вимог частини другої пункту 9 статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, соціальний захист зазначеної категорії осіб здійснюється на загальних підставах, відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

    В листі Міністерства праці та соціальної політики України від 08.12.2006 № 839/014/91-06 зазначено, що підставою для встановлення статусу інваліда війни ліквідаторам наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є довідки, в яких вказано, що особа приймала участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі формувань ЦО, а саме: Київської, Житомирської або Чернігівської областей, які були сформовані на базі об`єднань Хімволокно. До складу формувань ЦО входив особовий склад штабів ЦО, який направлявся до складу оперативних груп ЦО України (м. Чорнобиль) та ЦО Київської області (м. Іванків).

    Отже, для визначення статусу інваліда війни ліквідаторам наслідків аварії на Чорнобильській АЕС слід надати довідку, яка є витягом з розпорядження начальника Цивільної оборони відповідного регіону про те, що громадянин був залучений до складу зведеного загону ЦО".

    Зразок запиту (заяви).

    Начальнику архівного відділу

    ___

    (назва установи)

    ___ ___

    (адреса)

    від ___

    ___

    (П.І.П.)

    ___

    ___

    (адреса проживання)

    тел. ___

    ЗАЯВА

    Я, ___,___року народження, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, інвалід ___ групи внаслідок захворювання пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується відповідними посвідченнями.

    В період з ___ по ___ року я працював в ___на посаді ___, що підтверджується копією трудової книжки.

    На даний час я маю намір оформити статус інваліда війни.

    Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов’язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

    Тому, для оформлення статусу інваліда війни мені необхідно подати в органи пенсійного фонду довідку про те, що підприємство на якому я працював відносилось до формувань Цивільної оборони.

    На підставі вищевикладеного,

    ПРОШУ:

    1. Надати довідку про залучення ___ до складу формування Цивільної оборони в період його роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в ___, в якій вказати посилання на документи, які підтверджують факт його залучення до зазначеного формування.
    2. Надати копії первинних документів, де зазначено факт залучення ___ до формувань Цивільної оборони.

    Додаток (копії):

    1. Паспорт громадянина України;
    2. Посвідчення ліквідатора;
    3. Довідка МСЕК;
    4. Трудова книжка;

    ___ 2020 року ___

    (підпис)

    З повагою, адвокат Айвазян.

    • Рябчун Олександр Антонович Клиент 20 часов назад

      Дуже дякую пане адвокат! Але на запит до МЧС отимаємо відповідь:

      Слід зазначити, що розпорядження начальника Цивільної оборони

      Київської області з питань ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС,

      видані починаючи з 26 квітня 1986 року зберігалися під грифом «обмеження

      доступу», та враховуючи воєнний стан, введений Указом Президента України

      від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» у

      зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, керуючись

      Порядком забезпечення евакуації, зберігання та знищення документів в умовах

      особливого періоду, затверджений наказом Міністерства юстиції України

      від 17 жовтня 2019 року № 3194/5, розпорядження начальника цивільної

      оборони Київської області були знищені відповідно до вимог законодавства.

      Враховуючи вищевикладене, у Департаменті відсутні підтвердження про

      залучення Вас до складу формувань Цивільної оборони.

      Директор Департаменту Сергій ТЮТЮННИК

      Вик. Марина Марченко

      (044) 430-01-10

      • Айвазян Юрій Климентійович
        50%

        Пррошу, Олександре Антоновичу!

        У такому разі, як вараінт, звертатись до суду у порядку окремого провадження та спробувати встановити факт, що має юридичне значення, а саме залучення до робіт у складі формувань Цивільної оборони. за наявних в Вас документів, у тому числі і відповіді МЧС.

        https://reyestr.court.gov.ua/Review/111395117

        https://reyestr.court.gov.ua/Review/73804318

        З повагою, адвокат Айвазян.

    Карпенко Андрій Володимирович
    50%

    Вітаю!

    В ТАКОМУ РАЗІ (НА ПІДСТАВІ ОТРИМАНОЇ ВАМИ ВІДПОВІДІ) ЄДИНИЙ ШЛЯХ, ЦЕ ВСТАНОВЛЕННЯ НАВЕДЕНОГО ВАМИ ФАКТУ В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ.

    Статтею 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК України) передбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

    У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.У відповідності до статті 234 ЦПК України справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав вирішуються в порядку окремого провадження.Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.Згідно статті 257 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.Правові основи щодо звернення з такою заявою визначені статтями 256, 257, 259 ЦПК України.До заяви необхідно долучити: документи що підтверджують особу заявника, документи що підтверджують обставини, на які заявник посилається як на підтвердження своїх вимог, квитанцію про сплату судового збору.Згідно пункту 1 частини першої статті 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.У відповідності до пункту 6 частини першої статті 256 ЦПК України судом розглядаються справи про встановлення належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім’ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.Керуючись статтею 259 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

    ---

    Які ж факти, що мають юридичне значення встановлюються в судовому порядку та який порядок звернення до суду, консультує начальник Новгород-Сіверського бюро правової допомоги Наталія Довбня.

    Статтею 315 Цивільного процесуального кодексу передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

    При цьому у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

    Дана категорія справ розглядається в порядку окремого провадження.

    Окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

    Як зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України N 5 від 31.03.95 в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

    – згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;– чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;– заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;– встановлення факту не пов’язується з наступним вирішенням спору про право.

    При цьому справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об’єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.

    Для того, щоб встановити факт, що має юридичне значення, потрібно звернутися із відповідною заявою до суду за місцем свого проживання.

    У заяві обов’язково повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.

    До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів. За подання до суду заяви про встановлення факту, що має юридичне значення фізичним особам необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України