Помощь в связи с потерей кормильца

Доброго дня, Світлана!

У Вашому варіанті це може бути три види допомоги залежно від певних обставин. Якщо у чоловіка був необхідний стаж Ви можете оформити пенсію по страті годувальника (ПФУ). Якщо ні, то тоді мова йде про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію (УСЗН). Якщо ж і цей варіант не проходить, то маєте право на виплати, як одинока матір (УСЗН).

Який страховий стаж мав Ваш чоловік? Скільки йому було років на момент смерті? Скільки років Вашим дітям?

1. Згідно з вимогами ст.36 Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв’язку із втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по ІІІ групі інвалідності.

Умовою для призначення даного виду пенсії є наявність страхового стажу від 1 до 15 років залежно від віку інваліда та групи інвалідності. Згідно зі статтею 32 Закону особи, визнані інвалідами, мають право на пенсію по інвалідності залежно від групи інвалідності за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією:

для осіб з інвалідністю II та III груп:

• – до досягнення особою 23 років включно – 1 рік;
• – від 24 років до досягнення особою 26 років включно – 2 роки;
• – від 27 років до досягнення особою 28 років включно – 3 роки;
• – від 29 років до досягнення особою 31 року включно – 4 роки;
• – від 32 років до досягнення особою 33 років включно – 5 років;
• – від 34 років до досягнення особою 35 років включно – 6 років;
• – від 36 років до досягнення особою 37 років включно – 7 років;
• – від 38 років до досягнення особою 39 років включно – 8 років;
• – від 40 років до досягнення особою 42 років включно – 9 років;
• – від 43 років до досягнення особою 45 років включно – 10 років;
• – від 46 років до досягнення особою 48 років включно – 11 років;
• – від 49 років до досягнення особою 51 року включно – 12 років;
• – від 52 років до досягнення особою 55 років включно – 13 років;
• – від 56 років до досягнення особою 59 років включно – 14 років.

До непрацездатних членів сім’ї померлого годувальника відносяться:

• чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;
• діти (у тому числі діти, які народилися протягом 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 8 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 8 років;
• діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), – до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти ‒ до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.

Дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні померлого годувальника.

Відповідно до постанови КМУ від 01.04.2022 №377 «Деякі питання виплати пенсії в разі втрати годувальника під час дії воєнного стану» встановлено, що під час дії воєнного стану в Україні та протягом одного місяця після його завершення пенсію на випадок втрати годувальника дітям від 18 до 23 років призначають, а виплату раніше призначеної пенсії продовжують без довідки з навчального закладу. Ці дані Пенсійний фонд України отримує з Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

До членів сім’ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, якщо вони:

• були на повному утриманні померлого годувальника;
• одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів для існування.

Пенсію у разі втрати годувальника призначають у розмірі:

• на одного непрацездатного члена сім’ї – 50% пенсії за віком померлого годувальника;
• на двох і більше непрацездатних членів сім’ї – 100% пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частинами.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №265 «Деякі питання пенсійного забезпечення» мінімальний розмір пенсії у зв’язку з втратою годувальника з урахуванням щомісячної державної допомоги не може бути нижчим:

• на одного непрацездатного члена сім’ї – 100% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
• на двох непрацездатних членів сім’ї ‒ 120% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
• на трьох і більше непрацездатних членів сім’ї ‒ 150% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Україна має підписану угоду з Болгарією про соціальне забезпечення, яка дозволяє враховувати періоди страхування в обох країнах. Отже, ПФУ може звернутися до Болгарії для підтвердження страхового стажу Вашого чоловіка за період його роботи саме у Болгарії.

2. Дітям, які не мають права на пенсію у звʼязку з втратою годувальника, призначається державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію.

Право на державну соціальну допомогу у разі смерті годувальника мають діти померлого годувальника (у тому числі ті, що народжені до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника), який на день смерті не мав страхового стажу, необхідного для призначення пенсії для особи з інвалідністю III групи.

Соціальна допомога призначається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення місцевих держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.

Відповідна заява подається батьками, усиновителями, батьками-вихователями, прийомними батьками, патронатними вихователями, опікунами, піклувальниками за місцем їх проживання (реєстрації), представниками закладів (органів опіки та піклування), які виконують функції опікунів чи піклувальників, за місцезнаходженням таких закладів.

3. Окрім того, одинока мати чи батько з низьким доходом має право на державну допомогу на утримання дитини. Виплати призначаються незалежно від отримання інших видів допомоги. Крім випадків, коли дитина вже отримує пенсію у зв’язку із втратою годувальника, соціальну пенсію або державну допомогу дитині померлого годувальника.

Таку допомогу може отримати:

• одинока матір (яка не перебуває у шлюбі)
• одинокий усиновлювач, якщо в свідоцтві про народження дитини немає запису про батька/матір
• мати/батько дітей у разі смерті одного з батьків.

Для того необхідно звернутися із заявою і документами до органу соціального захисту населення, виконкому чи ЦНАПу або подати їх через офіційний вебсайт Мінсоцполітики чи Дію.

З повагою, адвокат Айвазян.

Повністю страховий стаж не знаю( Але останні 7 років під час перебування у шлюбі він весь час був офіційно оформленним. На момент смерті 39, спільним дітям по 5 років.

Прийміть мої співчуття пані Світлано!

Якщо чоловік мав страховий стаж , то Ви можете оформити пенсію по втраті годувальника - для цього потрібно звернутися в Пенсійний фонд або подати заяву через Дію https://diia.gov.ua/services/priznachennya-pensiyi

Згідно з вимогами ст.36 Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв’язку із втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по ІІІ групі інвалідності.

до досягнення особою 23 років включно - 1 рік;

від 24 років до досягнення особою 26 років включно - 2 роки;

від 27 років до досягнення особою 28 років включно - 3 роки;

від 29 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки;

від 32 років до досягнення особою 33 років включно - 5 років;

від 34 років до досягнення особою 35 років включно - 6 років;

від 36 років до досягнення особою 37 років включно - 7 років;

від 38 років до досягнення особою 39 років включно - 8 років;

від 40 років до досягнення особою 42 років включно - 9 років;

від 43 років до досягнення особою 45 років включно - 10 років;

від 46 років до досягнення особою 48 років включно - 11 років;

від 49 років до досягнення особою 51 року включно - 12 років;

від 52 років до досягнення особою 55 років включно - 13 років;

від 56 років до досягнення особою 59 років включно - 14 років.

До непрацездатних членів сім’ї померлого годувальника відносяться:

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

Дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні померлого годувальника.

Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такої пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №265 «Деякі питання пенсійного забезпечення» мінімальний розмір пенсії у зв’язку з втратою годувальника з урахуванням щомісячної державної допомоги не може бути нижчим:

• на одного непрацездатного члена сім’ї – 100% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
• на двох непрацездатних членів сім’ї ‒ 120% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
• на трьох і більше непрацездатних членів сім’ї ‒ 150% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Якщо на день смерті чоловік не мав страхового стажу, необхідного для призначення пенсії в зв’язку з втратою годувальника, до досягнення дитиною повноліття Вам повинна від соцзахисту міської ради повинна виплачуватися допомога на дітей померлого годувальника.

Державна соціальна допомога призначається на дітей померлого годувальника з дня звернення. Якщо звернення про призначення допомоги надійшло не пізніше 12 місяців з дня смерті годувальника, допомога призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника.

Для призначення допомоги Вам потрібно звернутися до Департаменту соцзахисту Чернівецької міської ради та подати такі документи :

• заява за формою, встановленою Мінсоцполітики;
• копія свідоцтва про народження дитини;
• копія паспорта громадянина України особи, якій призначається допомога (з пред’явленням оригіналу);
• копія довідки (за наявності) про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків (з пред’явленням оригіналу);
• копії документів, що засвідчують родинні зв’язки члена сім’ї з померлим годувальником (свідоцтво про шлюб);
• копія свідоцтва про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісті відсутнім чи оголошення його померлим (з пред’явленням оригіналу);
• довідки з загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про навчання дитини за денною формою навчання (в разі продовження навчання дитини віком від 18 до 23 років).

Розмір допомоги встановлюється, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність:

• на одну дитину – 100% (2361,00 грн.);
• на двох дітей – 120% (2833,20 грн.);
• на трьох і більше дітей – 150% (3541,50 грн.).

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю!

Виплати для малозабезпечених сімей.

Рівень виплат корелюється у відсотковому співвідношенні з сумою прожиткового мінімуму та призначається відповідно до норм Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям».

Сім’ї з низьким доходом можуть отримати державну соціальну допомогу. Така допомога виплачується щомісячно та призначається сім’ям, які постійно проживають на території України та з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний дохід менший від прожиткового мінімуму для сім’ї.

Сумуються прожиткові мінімуми для кожного члена родини.

Тобто, якщо сім’я складається з батька, матері та дитини 5 років, то прожитковий мінімум цієї сім’ї складатиметься з двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб та прожиткового мінімуму для дітей до 6 років.

Станом на 1 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для:

• дітей до 6 років — 2563 грн, а віком 6-18 років — 3196 грн
• працездатних осіб — 3028 грн
• осіб, що втратили працездатність — 2 361 грн.

Розмір допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом.

Особисто до ЦНАПу або виконавчого органу сільської/селищної/міської ради.

Поштою чи в електронній формі до органу соціального захисту населення.

Онлайн через офіційний вебсайт Мінсоцполітики чи портал Дія.

• заява
• декларація про доходи та майновий стан
• довідка про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України
• довідка про доходи за шість місяців перед місяцем звернення (за наявності)
• посвідчення учасника бойових дій (за наявності).

ВИ МОЖЕТЕ ОФОРМИТИ ПЕНСІЮ ПО ВТРАТІ ГОДУВАЛЬНИКА -

це регулюється Розділом V Пенсія у зв'язку з втратою годувальника в солідарній системі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Отримувати пенсію у зв’язку з втратою годувальна можуть:

• чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;
• батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування;
• чоловік (дружина), а в разі їх відсутності — один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;
• діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.
• діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), — до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти — до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;
• особи, були на повному утриманні померлого годувальника;
• особи, які одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї — 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї — 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Дітям-сиротам пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірах, визначених частиною першою цієї статті, виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків.

Незалежно від того, який стаж був у тата чи мами, осиротіла дитина може отримати допомогу у зв’язку з втратою годувальника.

Чинним законодавством врегульовано питання призначення державної соціальної допомоги дітям померлого годувальника, який за життя не набув права на пенсію.

Право на одержання державної соціальної допомоги мають діти віком до 18 років (ті, хто навчається до 23 років) у разі смерті одного з батьків, що не набув права на пенсію.

Розмір такої допомоги на кожну дитину встановлюється незалежно від доходу сім’ї, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність:

• на одну дитину померлого годувальника – 100 відсотків;
• на двох дітей – 120 відсотків;
• на трьох і більше дітей – 150 відсотків.