Чи маю я право на спадщину!

Доброго дня.

Співмешканка вашого брата, яка позбавлена батьківських прав, не має права успадковувати майно від нього. Спадкоємцем першої черги є його дитина, навіть якщо вона перебуває в Криму. Мати, позбавлена прав, не може представляти дитину у спадкових справах. Для оформлення спадщини від імені дитини потрібен офіційний опікун або орган опіки та піклування, а не біологічна мати.

Хто має право на спадщину:

• За законом спадкоємцями першої черги є діти, батьки та офіційний чоловік/дружина спадкодавця.
• Дитина вашого брата залишається спадкоємцем незалежно від того, що її батьків позбавили прав.
• Співмешканка не була офіційною дружиною, тому вона не входить до першої черги спадкоємців. Вона може претендувати лише як особа, що проживала однією сім’єю понад 5 років, але це вже четверта черга спадкування, і вона не має переваги перед дітьми чи братами/сестрами.

https://centraljust.gov.ua/news/info/spadkuvannya-...

Позбавлення батьківських прав:

• Особа, позбавлена прав, втрачає право представляти дитину, бути її опікуном чи спадкоємцем.
• Вона не може подавати документи на спадщину від імені дитини, бо юридично не має таких повноважень. Це може робити лише призначений опікун або орган опіки.

Що робити вам:

1. Звернутися до нотаріуса, який веде спадкову справу, і подати заяву про те, що мати позбавлена прав і не може представляти дитину.
2. Надати рішення суду про позбавлення її батьківських прав — це ключовий документ.
3. Якщо дитина перебуває на окупованій території, спадкові права за нею зберігаються, але майно може бути передане під охорону держави чи опікуна до досягнення нею повноліття.
4. Ви як родич другої черги (двоюрідна сестра/брат) можете претендувати на спадщину, якщо дитина фактично не зможе її прийняти або буде усунена від спадкування (наприклад, через неможливість оформлення документів).

Отже: Співмешканка не має права отримати спадщину від вашого брата. Дитина є спадкоємцем, але мати не може діяти від її імені. Вам потрібно офіційно заявити про це нотаріусу та надати документи про позбавлення її прав. Це захистить майно від неправомірного оформлення.

Вітаю Вас Ірино

Одразу щодо прав співмешканки. Якщо брак не було зарєстровано офіційно, вона входить відповідно до статті 1264 Цивільного кодексу України до четвертої черги спадкоємців за законом. При цьому є одна суттєва умова - пара повинна проживати разом не менше 5 років до дня відкриття спадщини. І цей факт повинен спочатку встановити суд.

А ось дитина є єдиним спадкоємцем першої черги. І при цьому факт позбавлення батьківських прав відповідно до ст.1224 Цивільного кодексу України не має значення. Якщо є питання, готовий відповісти.

З повагою,

Андрій Брильов

Ірино, ось що важливо.

Співмешканка (тобто цивільна дружина) перед оформленням спадщини повинна отримати рішення суду про встановлення факту спільного проживання з Вашим двоюрідним братом протягом 5 років. Без нього вона не має жодних прав на спадщину.

Щоправда є один теоретичний варіант, коли померлий двоюрідний брат склав заповіт та вписав туди свою співмешканку. Тоді вона буде мати право на спадшину. Хоча, Ви б знали про наявність заповіту.

З повагою,

Андрій Брильов

Доброго дня, Ірина!

Справа в тім, що малолітні та неповнолітні діти приймають спадщину автоматично. Тобто, дитина Вашого брата вже прийняла спадщину після його смерті, навіть за умови того, якщо б була відсутня подана заява до нотаріуса про вступ у спадщину. Окрім того, діти приймають спадщину автоматично незалежно від місця проживання. Тож, на жаль, Ви не маєте права на спадщину, оскільки є спадкоємець першої черги - дитина Вашого брата.

Щодо питання звернення в інтересах дитини співмешканки Вашого брата, то з цим потрібно розбиратися, оскільки особи, позбавлені батьківських прав перестають бути законними представниками дітей. Якщо дитині не було призначено опікуна, то опіку над нею здійснює відповідний орган опіки та піклування.

Можливо, матір була поновлена у батьківських правах? Чи маєте Ви відповідну інформацію?

Щодо права розпорядження майном малолітньої або неповнолітньої дитини:

У відповідності до чинного законодавства України успадкованим майном малолітніми та неповнолітніми дітьми керують їхні батьки. У разі смерті одного з батьків або він був позбавлений батьківських прав на підставі рішення суду - управлінням займається батько або мати. Якщо ж дитина залишилася сиротою, то право на керування її майном мають усиновлювачі, опікуни, піклувальники.

Відповідно до статті 67 Закону України «Про нотаріат» при оформленні спадщини неповнолітньому спадкоємцю нотаріус зобов'язаний повідомити органи опіки та піклування про цю процедуру для захисту майнових інтересів дитини.

Управління майном має відбуватися з максимальним врахуванням інтересів самої дитини. Законні представники дитини (батьки, усиновлювачі, піклувальники, опікуни) зобов'язані вживати всіх заходів для збереження успадкованого майна.

Орган опіки та піклування слідкує за тим, щоб законні представники не зловживали своїми правами з управління нерухомим майном дитини.

При укладанні договорів з успадкованою дитиною нерухомим майном (будинок, квартира, земельна ділянка) або транспортних засобів, потрібний дозвіл органу опіки та піклування.

Стаття 177 Сімейного кодексу України забороняє законним представникам малолітньої дитини без дозволу органу опіки та піклування укладати договори щодо нерухомого майна, що підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Неповнолітня дитина укладає договори щодо нерухомого майна від свого імені, проте за наявності письмової нотаріально засвідченої згоди її законних представників та з дозволу органу опіки та піклування.

Дозвіл на здійснення угод щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після ретельної перевірки протягом одного місяця та у разі забезпечення у кожній конкретній ситуації збереження права дитини на житло.

Законодавець максимально врегулював права дитини на спадщину та гарантує збереження майна до досягнення спадкоємцем повноліття. Отже, співмешканка Вашого брата не зможе отримати майно Вашого брата, оскільки останнє належить його дитині.

Коли особу позбавляють батьківських прав, це означає, що вона не матиме права на спадщину після своєї дитини, щодо якої вона була позбавлена зазначених прав. Однак, дитина при тому не перестає бути спадкоємцем після батьків навіть у тому випадку, коли їх позбавили батьківських прав.

Якщо фізична особа не залишила заповіту, або заповіт виявився недійсним, або відсутні умови, які зазначені у заповіті з умовою, або спадкоємці за заповітом не прийняли спадщину, або фізична особа розпорядилася лише частиною свого майна настає спадкування за законом. Отже, спадкування за законом має місце тоді, коли і оскільки не існує заповіту.

Підстави спадкування за законом:

• споріднення;
• шлюб;
• усиновлення;
• перебування на утриманні спадкодавця не менше 5 років до його смерті.

При спадкуванні за законом майно переходить до зазначених в законі спадкоємців відповідно до встановленої черговості, тобто точно визначеного кола осіб, котрі спадкують одночасно.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування в разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття (стаття 1258 Цивільного кодексу України).

В першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до законодавства України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття (18-ти років). Дітей з точки зору віку (а також з точки зору можливостей здійснення своїх прав) поділяють на дві групи:

• малолітні діти (від народження до 14 років)

• неповнолітні діти (14-18 років)

Для цілей спадкування, дитина має такий статус навіть ще до народження, оскільки відповідно до закону, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. При цьому немає ніякої різниці чи народжена дитина в офіційному шлюбі, чи є позашлюбною.

Оскільки діти не мають можливості повною мірою самостійно здійснювати свої права та виконувати обов'язки, законодавець закріпив за дітьми додаткові гарантії щодо прийняття спадщини.

Такими гарантіями можна вважати:

• особливий порядок прийняття та відмови від спадщини

• контроль за спадкуванням з боку органів опіки та піклування

• право на гарантовану частку спадщини

Закон передбачає три способи прийняття спадщини. Перший спосіб полягає у фактичному прийнятті спадщини спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Другий спосіб прийняття спадщини стосується спадкоємців, які бажають прийняти спадщину і є дієздатними особами та на час відкриття спадщини не проживали постійно із спадкодавцем. Ці особи мають подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

Третій спосіб прийняття спадщини стосується окремих категорій осіб, інтереси яких потребують підвищеного захисту, до кола яких належать також діти (малолітні та неповнолітні).

Малолітні та неповнолітні діти вважаються такими, що прийняли спадщину в силу прямого припису закону.

Малолітня та неповнолітня особа, вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо не було подано заяву про відмову від прийняття спадщини відповідно до чинного законодавства (ч. 4 ст. 1268 Цивільного кодексу України). Тобто, незалежно від того чи подавалась заява про прийняття спадщини від імені малолітньої чи неповнолітньою особою, чи була зареєстрована малолітня або неповнолітня особа разом із спадкодавцем на момент смерті — вони приймають спадщину автоматично. Тому подання заяви про прийняття спадщини такими особами не є обов'язковим.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго вечора, пані Ірино!

Якщо брат за життя не висловив свою волю у формі заповіту, то спадкування відбувається за законом. У таких випадках право на спадкування одержують особи у порядку черговості згідно Цивільного кодексу України.

Всього існує 5 черг спадкоємців за законом:

• перша черга - діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Потрібно зазначити, що діти, які народжені не в зареєстрованому шлюбі, але у свідоцтві про народження вказані батько та матір, чи щодо яких встановлений у судовому порядку факт батьківства, мають такі ж права на спадщину, як і ті, що народжені у шлюбі. Вони мають рівний статус. До спадкоємців першої черги належать також усиновлені діти.
• друга черга - рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері;
• третя черга - рідні дядько та тітка спадкодавця;
• четверта черга - особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини;
• п’ята черга - інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

На жаль, Ви не маєте право на спадщину, адже якщо брат визнав батьківство дитини, то саме вона має першочергове право на спадкування. До того ж вступ у спадок відбувається автоматично.

ТОБТО, дитина, навіть, якщо вона була позбавлена батьківського піклування, має повне право на спадкування за законом або заповітом займаючи першу чергу спадкоємців; її статус не позбавляє її спадкових прав, але батьки, яких позбавили прав, не мають права на спадок від дитини, а для захисту майнових інтересів дитини в процесі спадкування обов'язково залучається орган опіки та піклування.

Співмешканка брата (якщо вона не була одружена з ним) також немає права на майно брата. Те, що вона подала документи про спадщину до нотаріуса, ще не означає, що вона отримає її, адже вона була позбавлена батьківських прав. Крім того, документи про прийняття спадщини від імені дитини повинен був подавати її опікун.

ОТЖЕ, якщо дитина неповнолітня, то вважається, що вона прийняла спадщину автоматично. Проте, свідоцтво про право на спадщину можуть отримати лише її законні опікуни, а не мати, яка була позбавлена батьківських прав.

На жаль, так як Ви відноситесь до другої черги спадкування, а не до першої, то Ви також не можете претендувати на нерухомість.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

І що я можу зробити в цій ситуації бо знаю що якщо вона отримає майно то просто профукає його і дитині навіть нічого не залишиться до його повноліття!

Єдине що Ви можете зробити в даній ситуації це повідомити нотаріуса, що мати дитини була позбавлена батьківських прав, а тому не є законним представником дитини. Так, Ви знизите ризик незаконного отримання нею свідоцтва про спадщину.

У відповідності до чинного законодавства України успадкованим майном малолітніми та неповнолітніми дітьми керують їхні батьки.

У разі позбавлення батьківських прав на підставі рішення суду - управлінням займаються усиновлювачі, опікуни, піклувальники.

Відповідно до статті 67 Закону України «Про нотаріат» при оформленні спадщини неповнолітньому спадкоємцю нотаріус зобов'язаний повідомити органи опіки та піклування про цю процедуру для захисту майнових інтересів дитини.

Управління майном має відбуватися з максимальним врахуванням інтересів самої дитини. Законні представники дитини (усиновлювачі, піклувальники, опікуни) зобов'язані вживати всіх заходів для збереження успадкованого майна.

Орган опіки та піклування слідкує за тим, щоб законні представники не зловживали своїми правами з управління нерухомим майном дитини.

При укладанні договорів з успадкованою дитиною нерухомим майном (будинок, квартира, земельна ділянка) або транспортних засобів, потрібний дозвіл органу опіки та піклування.

Стаття 177 Сімейного кодексу України забороняє законним представникам малолітньої дитини без дозволу органу опіки та піклування укладати договори щодо нерухомого майна, що підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Неповнолітня дитина укладає договори щодо нерухомого майна від свого імені, проте за наявності письмової нотаріально засвідченої згоди її законних представників та з дозволу органу опіки та піклування.

Дозвіл на здійснення угод щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після ретельної перевірки протягом одного місяця та у разі забезпечення у кожній конкретній ситуації збереження права дитини на житло.

Доброго дня, Рідна дитина вашого двоюрідного брата є спадкоємцем першої черги і має повне право на спадщину незалежно від того, де вона фактично перебуває — в Україні чи за її межами, у тому числі на тимчасово окупованій території. Перебування дитини в Криму або її примусове вивезення не позбавляє її спадкових прав. Так само позбавлення матері батьківських прав жодним чином не впливає на право дитини на спадщину.

Разом з тим позбавлення жінки батьківських прав не означає автоматично, що вона втратила можливість представляти інтереси дитини у спадкових питаннях. До моменту призначення офіційного опікуна або іншого законного представника вона формально може подати заяву нотаріусу від імені дитини. Водночас важливо розуміти, що вона діє не у власних інтересах, а виключно в інтересах дитини, і не може оформити майно на себе.

Сама співмешканка вашого брата права на спадщину не має, оскільки між ними не було зареєстрованого шлюбу. Навіть якщо вона спробує через суд доводити факт проживання однією сім’єю, це не дасть їй переваги, адже наявність спадкоємця першої черги — дитини — усуває її від спадкування. Максимум, на що вона може претендувати, — це представництво інтересів дитини, але не право власності на майно.

Ви, як двоюрідна сестра померлого, належите до п’ятої черги спадкоємців і можете набути право на спадщину лише за відсутності спадкоємців попередніх черг або у разі їх усунення. Оскільки дитина є і вона жива, ваше право на спадщину не виникає, однак ви маєте законне право ініціювати захист майнових прав дитини.

Ви можете звернутися до нотаріуса, у якого відкрита спадкова справа, і письмово повідомити його про те, що мати дитини позбавлена батьківських прав. Також доцільно звернутися до органу опіки та піклування із заявою про необхідність контролю за спадковим майном дитини та недопущення його відчуження. За потреби питання може бути вирішене і в судовому порядку шляхом призначення опікуна над майном дитини або накладення заборони на будь-які дії з цим майном без дозволу органу опіки та суду..

Вітаю!

У ВАШОМУ ВИПАДКУ СПАДКУВАННЯ ВІДБУВАЄТЬСЯ ЗА ЗАКОНОМ.

ЄДИНИМ СПАДКОЄМЦЕМ Є ДИТИНА (ЯК ЄДИНА ОСОБА ПЕРШОЇ ЧЕРГИ СПАДКУВАННЯ).

МАТИ ДИТИНА МОЖЕ ЧЕРЕЗ СУД ВИМАГАТИ 50% МАЙНА, ЯК СПІВВЛАСНИК.

Особи, позбавлені батьківських прав перестають бути законними представниками дітей.

1.

ДИТИНА ПОМЕРЛОГО ВСТУПИЛА У СПАДЩИНУ АВТОМАТИЧНО, НЕЗВАЖАЮЧИ НА ТЕ ЩО ДИТИНУ ВИВЕЗЛИ ДО ОКУПОВАНОЇ ТЕРИТОРІЇ.

ТЕ, ЩО БАТЬКА ЛИШИЛИ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ, ЖОДНИМ ЧИНОМ НЕ ВПЛИВАЄ НА ПРАВО ДИТИНИ НА СПАДЩИНУ.

Відповідно до частини 4 статті 1268 Цивільного кодексу України, малолітня та неповнолітня особа вважається такою, що прийняла спадщину, якщо вона не подала заяву про відмову від неї.

Що це означає простою мовою? На відміну від дорослого, якому для прийняття спадщини потрібна активна дія (подання заяви), для дитини діє презумпція згоди. Вона стає спадкоємцем за замовчуванням, просто за фактом свого існування. Їй не потрібно нікуди йти і нічого писати протягом шести місяців, щоб "застовпити" своє право.

Усі діти спадкодавця є його спадкоємцями першої черги, незалежно від того, чи особа була позбавлена батьківських прав.

У випадку позбавлення особи батьківських прав вона втрачає свої спадкові права на майно дитини, а дитина не втрачає свої спадкові права на батьківське майно.

Особи, позбавлені батьківських прав перестають бути законними представниками дітей.

В статті 1 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» зазначено, що законними представниками дитини, розлученої із сім’єю є - орган опіки та піклування, опікуни та піклувальники, призначені відповідно до законодавства України, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, адміністрація закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу; а законними представниками особи віком до 18 років - один з батьків, усиновителів, дід чи баба, повнолітні брат чи сестра, опікуни чи піклувальники, призначені такими до прибуття в Україну, або інша повнолітня особа, яка до прибуття в Україну добровільно чи в силу звичаю країни походження взяла на себе відповідальність за виховання дитини.

2.

Проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі ст. 1261 ЦК (п. 21 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику в справах про спадкування»).

Разом з тим у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини (ст. 1264 ЦК України).

Таким чином, для отримання права на спадкування у випадку смерті жінки чи чоловіка, які проживали однією сім’єю, але не перебували у шлюбі між собою, потрібне звернення особи до суду для встановлення факту проживання однією сім’єю зі спадкодавцем не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

У цьому контексті варто пам’ятати про положення ст. 1258 ЦК України, відповідно до якого спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Отже, перед зверненням до суду щодо окресленого питання варто врахувати, чи є у померлого інші потенційні спадкоємці, до яких черг спадкування за законом вони належать, чи приймають вони спадщину, чи є підстави для усунення їх від права спадкування.

У ситуації наявності у спадкодавця спадкоємців першої, другої чи третьої черги за законом або ж оформлення ним заповіту на іншу людину, визнання в судовому порядку факту проживання зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини не надасть зацікавленій особі права на спадкування. Разом з тим встановлення факту проживання однією сім’єю може надати їй підстави для застосування положень ст. 74 СК України, відповідно до яких: якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 СК України.

У зв’язку з цим особа, яка проживала з померлим однією сім’єю, але не перебувала у шлюбі з ним, має право вимагати і визнання права власності на майно померлого як частку у праві спільної сумісної власності чоловіка та жінки, які проживали без реєстрації шлюбу, та виключення такого майна зі спадкової маси.

Окреме VS позовне провадження?

Стаття 293 ЦПК України визначає, що в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, до яких може належати і встановлення факту проживання чоловіка і жінки однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

Разом з тим:

● у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов’язується з наступним вирішенням спору про право (постанова Пленуму ВСУ від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»);

● справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов’язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними (п. 2 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування»).

Верховний Суд у постанові від 07.11.2018 у справі № 336/709/18-ц провадження № 61-39374св18 вказує: «Відмовляючи у відкритті окремого провадження у справі, у судовому рішенні має бути вказано, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (норми ЦК України), який би оспорював право заявниці на прийняття спадщини». У постанові від 12.03.2020 року у справі № 653/4595/17, провадження № 61-46648св18 Верховний Суд також зазначає: «Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов’язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Оскільки із заяви про встановлення факту вбачається, що заявник фактично претендує на подальше оформлення спадщини, а у спадкодавця наявними є і інші спадкоємці, залишення заяви без розгляду у зв’язку з наявністю спору про право відповідає положенням закону».

Таким чином, у разі наявності інших спадкоємців, які заперечують щодо прав на спадкування вашого клієнта, факт проживання чоловіка та жінки однією сім’єю має встановлюватися судом у позовному провадженні, оскільки наявним є спір про право.

Окрім цього, в порядку позовного провадження буде розглядатись питання встановлення факту проживання однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини, коли також пред’являються вимоги щодо майна померлого в порядку ст. 74 СК України.

Вітаю Вас.

Доброго дня!Маю делікатне питання в мене загину двоюрідний брат у нього залишилось майно квартира та пів дому,але він співмешкав з жінкою декілька років та народила йому дитину жили вони погано дуже пили багато їх позбавили прав на дитину,дитину забрали до дому малютки потім всіх дітей вивезли на окуповану теріторію до Криму і дитина зараз знаходиться там.Я захоронила брата та подала документи на оформлення спадщини а зараз дізналась що співмешканка брата теж подала документи на оформлення спадщини але на дитину якої нема в Україні.Мене цікавить таке питання як вона може подавати документи коли її позбавили прав на дитину і чи може вона все таки отримати майно мого брата?І що я можу зробити в цій ситуації бо знаю що якщо вона отримає майно то просто профукає його і дитині навіть нічого не залишиться до його повноліття!

На жаль, але у даній ситуації дійсно єдиним спадкоємцем майна буде син Вашого брата, який хоч і не проживає в Україні, але не позбавлений своїх прав. Те, що його батько по відношенню до сина був позбавлений батьківських прав, на жаль або на щастя, не створює таких правових наслідків для сина. Якщо загиблий був біологічним батьком дитини і це підтверджено актовим записом про народження, то саме дитина є спадкоємцем першої черги за законом, незалежно від того, де вона зараз перебуває - в Україні чи на тимчасово окупованій території. Факт позбавлення матері батьківських прав не позбавляє дитину її спадкових прав і не виключає можливість відкриття спадщини на її користь. Відповідно, співмешканка не спадкує для себе, а формально діє як законний представник дитини, навіть якщо раніше була позбавлена батьківських прав - це окреме, складне питання, яке нотаріус зобов’язаний перевіряти.

Водночас дуже важливий момент: співмешканка не має права отримати майно у власність. Якщо спадщина оформлюється на дитину, усе майно має бути зареєстроване саме за дитиною, а не за матір’ю. Будь-які дії з цим майном (продаж, дарування, обтяження) можливі лише з дозволу органу опіки та піклування, і до досягнення дитиною повноліття воно юридично вважається таким, що перебуває під особливою охороною держави.

З повгаою! Щасти Вам!

Ще раз вітаю Вас, Ірина

Ось які важливі речі також треба знати

Дитина Вашого двоюрідного брата разом з його батьками (тобто Вашими тьотею та дядею) є спадкоємцями за законом першої черги відповдно до ст.1261 Цивільного кодексу України є спадкоємцями за законом першої черги в рівних частинах.

При цьому дитина вже прийняла спадщину автоматично на підставі частини 4 статті 1268 Цивільного кодексу України навіть без звернення до нотаріуса.

Якщо дитина єдиний спадкоємець першої черги і не було заповіту, то усе майно отримає тільки вона. При цьому матір дитини не може бути її законним представником, оскільки її позбавлено батькіівських прав.

Ви пишите про те, що після брата залишилися квартира та пів будинку. Оскільки права на нерухомість підлягають державній реєстрації, то відповідно до ст.1297 Цивільного кодексу дитині в особі її опекуна (іншого законного представника) треба неодмінно отримати Свідоцтво про право на спадщину. Воно оформлюється після спливу 6 місяців з моменту смерті людини.

З повагою,

Андрій Брильов