Визнання права власності через суд: майно до 2013 року, окупована територія

ДОБРОГО ДНЯ, пане ДЕНИСЕ! Так, це можливо і є стандартним шляхом захисту прав у таких обставинах. Оскільки майно на окупованій території, а БТІ недоступне, ви дієте через суд за зміненою територіальною підсудністю.

Визнати право власності через суд у такій ситуації можливо, і часто це чи не єдиний спосіб легалізації майна для його подальшої реєстрації в Державному реєстрі речових прав (ДРРП).

Основні правові аспекти даного питання

Законність прав до 2013 року: Права на нерухомість, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються державою, навіть якщо вони не внесені до сучасного електронного реєстру, за умови їх реєстрації згідно з тогочасним законодавством (наприклад, у паперових реєстрах БТІ).

Відмітка про це має бути на правоустановлюючому нотаріальному документі.

ВАШ ПОРЯДОК ДІЙ:

Етап 1. Звернення до державного реєстратора: Спочатку варто спробувати подати документи на реєстрацію через ЦНАП або нотаріуса (на підконтрольній території). Офіційна відмова через неможливість отримати дані з БТІ стане доказом для суду, що позасудовий шлях вичерпано. Судова підсудність: Позов подається до суду, якому передано повноваження судів з окупованих територій Херсонської області (територіальна підсудність змінена на час воєнного стану).

Результат звернення до суду: Отримане судове рішення про визнання права власності є підставою для внесення запису до ДРРП без додаткових запитів до БТІ.

Позов про визнання права власності подається на підставі ст. 392 Цивільного кодексу України, яка дозволяє власнику звернутися до суду, якщо його право не визнається або він не може його реалізувати через відсутність підтверджень з офіційних архівів.

Доказова база: Оскільки у Вас є оригінали правовстановлюючих документів (договір купівлі-продажу, свідоцтво про право на спадщину тощо), вони є головним доказом. Суд бере їх до уваги як підтвердження законного набуття права до 2013 року. Можливо додатково треба буде взяти підтвердження нотаріальних документів з відповідних реєстрів нотаріату, які ведуться в електронному вигляді.

Відсутність довідки БТІ: В умовах окупації суд враховує неможливість отримання інформації з архівів БТІ як об'єктивну перешкоду для звичайної реєстрації права в ДРРП.

Важливі нюанси:

Підсудність: Позов подається до суду, якому передано справи Вашого суду з Херсонської області (зазвичай це суди в підконтрольних районах Херсонщини або інші визначені суди).

Наступний крок: Рішення суду, що набрало законної сили, стає підставою для внесення запису до Державного реєстру речових прав (ДРРП). Реєстрацію можна провести у будь-якого реєстратора на підконтрольній території України.

Чому це важливо: Без реєстрації в ДРРП Ви не зможете отримати компенсацію за програмою єВідновлення або офіційно розпорядитися майном у майбутньому.

У таких спорах правильне визначення відповідача є критичним для того, щоб суд прийняв позов до розгляду. Оскільки правовстановлюючі документи у вас на руках, а проблема полягає у неможливості реєстрації через окупацію та відсутність доступу до архівів БТІ, склад сторін зазвичай такий:

1. Основний відповідач

Відповідачем має бути особа, яка не визнає або оспорює ваше право власності.

• Якщо майно було куплене: Відповідачем може бути продавець (якщо він живий/існує як юрособа) або його спадкоємці, які теоретично можуть претендувати на це майно.
• Якщо це спадщина: Відповідачами виступають інші спадкоємці, які не визнають вашу частку, або місцева рада (відповідна територіальна громада Херсонської області), якщо інших спадкоємців немає.

2. Територіальна громада (Місцева рада)

У випадках, коли немає конкретної фізичної чи юридичної особи, яка б прямо оспорювала право (наприклад, продавець давно помер, а майно просто не встигли зареєструвати в реєстрі), відповідачем часто залучають відповідну сільську, селищну або міську раду за місцем знаходження нерухомості.

Саме орган місцевого самоврядування теоретично може претендувати на майно як на «безхазяйне» або відумерлу спадщину, тому він є належним опонентом у суді для підтвердження вашого права.

3. Хто НЕ може бути відповідаче - БТІ або Державний реєстратор: Суди чітко вказують, що БТІ або реєстратори є лише технічними виконавцями функцій держави і не мають власного інтересу щодо вашого майна. Вони не можуть бути відповідачами у справі про визнання права власності.

4. Треті особи

До справи часто залучають як третю особу без самостійних вимог орган державної реєстрації (Мін’юст в особі відповідного департаменту), щоб рішення суду було чітким сигналом для подальшого внесення запису в Державний реєстр речових прав (ДРРП).

Оскільки органи місцевого самоврядування на окупованій території Херсонщини наразі не функціонують у звичному режимі, їхні повноваження часто здійснюють відповідні військові адміністрації.

ВАРТІСТЬ ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ.

Вартість визнання права власності через суд складається з обов'язкових державних платежів та гонорару юриста. Оскільки майно знаходиться на окупованій території, є нюанси щодо оцінки.

1. Судовий збір (Обов'язково)

ВПО та жителі ТОТ загалом сплачують судовий збір на загальних підставах, проте звільняються від нього у певних справах. Звільнення діє для заяв про встановлення фактів (смерті, народження, права власності) на окупованій території, а також у справах про компенсацію за знищене майно (п. 21 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір»).

Це головна стаття витрат. Оскільки це майновий спір, розмір збору залежить від вартості нерухомості:

• Для фізичних осіб: 1% від ціни позову (вартості майна), але:
• Не менше 1 211,20 грн (0,4 прожиткового мінімуму).
• Не більше 15 140,00 грн (5 прожиткових мінімумів).
• Пільги: Якщо ви маєте статус особи з інвалідністю I-II групи, є учасником бойових дій або постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, ви звільнені від сплати збору

2. Оцінка майна

Щоб розрахувати судовий збір, потрібен документ про вартість об'єкта. Оскільки фізичний доступ до майна неможливий, зазвичай використовується:

• Звіт про оцінку (дистанційний): оцінювачі роблять його на основі техпаспорта та аналогічних об'єктів у регіоні (до окупації або в схожих умовах). Ціна: 1 500 – 3 000 грн.
• Довідка про балансову вартість (якщо майно належало юрособі).

3. Послуги представника.

Вартість залежить від обсягу роботи (підготовка позову, супровід у суді, отримання рішення):

Підготовка позовної заяви: 3000 грн.

Представництво «під ключ»: 7000 грн. (з урахуванням підготовки позову та інших необхідних документів, участь в судових засіданнях, інші необхідні процесуальні дії).

4. Нотаріальні та інші витрати

• Засвідчення копій документів (якщо потрібно): 500 – 1 000 грн.
• Внесення рішення суду до реєстру (після перемоги): адмінзбір складає приблизно 300 грн.

Загальний орієнтир: Якщо ви подаєте позов самостійно і майно недороге, можна вкластися у 3 000 – 5 000 грн. З повним адвокатським супроводом сума часто стартує від 15 000 грн.

У вас є витяг про вартість майна або старий техпаспорт, де вказана інвентаризаційна вартість? Це допоможе точніше розрахувати судовий збір.

Якщо коротко, то Ваше питання виглядає наступним чином.

З повагою та розумінням, Я.О. Турчин

Доброго дня.

Так, це можливо.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З приписів ст. 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Реєстр судових рішень містить приклади позитивної судової практики, зокрема рішення по справі N 217/380/23 від 17.01.2024 року.

Головні ризики в таких справах пов'язані з можливим сумнівом суду щодо справжності паперових документів, якщо вони мають фізичні пошкодження або нечіткі печатки.

Щодо тривалості та витрат, то розгляд справи в суді першої інстанції зазвичай займає від 4 до 8 місяців.

Вітаю Вас, Денисе.

Ви можете оформити право власності на нерухоме майно не тільки через суд. Ось як треба діяти

1. Спочатку перевірте нерухомість через Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.
2. Якщо у Вас є будь-які правовстановлюючі документи на квартиру без матеріалів БТІ (договір купівлі-продажу, дарування тощо, свідоцтво про право на спадщину), Ви можете оформити право власності через ЦНАП або нотаріуса.
3. Якщо ж ніяких правовстановлюючіх документів немає, доведеться звернутися до суду. І тут судова практика на користь громадян

Тобто ось який варіант підійде Вам. Спочатку Ви робити спробу реєстрації права власності в ДРРП на підставі наявних у Вас документів.

У випадку відмови (вона повинна бути письмовою), готуєте позов про визнання її неправомірною. А другим пунктом вимог буде визнання права власності на нерухоме майно.

Можливо суду і не буде

З повагою,

Андрій Брильов

Доброго дня, Денисе!

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від 01.07.2004 року № 1952-IV (далі — Закон), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі — державна реєстрація прав) — офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Система державної реєстрації прав, яка проводиться відповідно до Закону, запроваджена в Україні з 01.01.2013. До цього часу державна реєстрація права власності та інших речових прав на об’єкти нерухомого майна, які розташовані на земельних ділянках, проводилася реєстраторами БТІ в Реєстрі права власності на нерухоме майно та на паперових носіях (реєстрових книгах та реєстраційних справах), які зберігаються в БТІ. При цьому Закон про державну реєстрацію не розмежовує, чи була проведена реєстрація у Державному реєстрі прав, інших електронних реєстрах або на паперових носіях.

Тобто до 2013 року державна реєстрація таких об’єктів нерухомого майна вже проводилася, але реєстр був паперовий і зберігався в архіві відповідного БТІ.

Після 2013 року при проведенні будь-яких операцій з такою нерухомістю (купівля-продаж, дарування, спадкування та ін.) потрібно, щоб записи про право власності були спочатку перенесені в Реєстр, який існує в електронному вигляді.

При цьому державний реєстратор при перенесенні даних в Реєстр має перевірити факт державної реєстрації права власності за наданими документами тим чи іншим органом БТІ.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, обов’язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації…

На цьому етапі й починається проблема. Значна частина архівів в населених пунктах, які знаходяться в зоні активних бойових дій чи на тимчасово окупованих територіях наразі недоступна або знищена.

При тому, як правило, власники майна мають у розпорядженні оригінали документів. Це призводить до порушень права власності в частині розпорядження майном, зокрема:

• неможливість продати, подарувати, обміняти майно тощо;
• неможливість внести дані про реєстрацію в Державний реєстр прав, тобто право власності по факту не підтверджене за його власником;
• неможливість одержання компенсації в рамках єВідновлення — оскільки для її отримання необхідно спочатку внести інформацію про майно в Реєстр.

Інший порядок реєстрації права власності Законом не передбачено. В результаті, єдиним способом підтвердити право власності на таке майно наразі є визнання права власності в судовому порядку. Державна реєстрація в цьому випадку здійснюється на підставі рішення суду.

Реєстр судових рішень містить приклади позитивної судової практики, зокрема рішення по справі N 217/380/23 від 17.01.2024 року:

Згідно з договором купівлі-продажу від 19.09.95, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідченого 19 вересня 1995 року приватним нотаріусом Авдіївського нотаріального округу Малімон А.О. за N 3013, позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Згідно реєстраційного напису, право власності на вказаний будинок зареєстровано за ОСОБА_1 у КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» 21 вересня 1995 року, за реєстровим номером 3208

…

Виходячи з вищевикладеного, аналізуючи надані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог, оскільки позивачем було доведено його право власності на житловий будинок, проте оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно дані відомості відсутні, а отримати інформацію щодо зареєстрованого права власності позивача на житловий будинок у БТІ з тимчасово окупованої території (м. Донецьк) на даний час неможливо, позивач не може розпоряджатися своїм майном, що порушує його право власності, у зв’язку з чим, заявлені ним позовні вимоги підлягають задоволенню.

Подібні рішення були винесені у справах № 217/340/23 та № 217/342/23.

Отже, Вам необхідно звернутися до суду із позовною заявою про визнання права власності на нерухомість. Відповідачем у такій справі може бути міська рада.

Статтею 392 Цивільного кодексу України (далі, - ЦК України) передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З Правової позиції викладеної в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 24 червня 2015 року № 6-318цс15 (№ в ЄДРСР 45910640) випливає наступне:

“за правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред’явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності. Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Отже, ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності – це певний юридичний склад, з яким закон пов’язує виникнення в особи суб’єктивного права власності на певні об’єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об’єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.”

Згідно вимог установлених частиною першою статті 30 ЦПК України, - позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.

Позовна заява повинна бути оформлена в відповідності до вимог, що викладені в статтях 175-177 ЦПК України.

Згідно пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається - вартістю майна.

Вказане передбачає подання відповідних даних (доказів) щодо визначення вартості майна, зокрема такі дані можуть міститись в звіті про оцінку майна, технічній характеристиці на квартиру,тощо.

Відповідно до пункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана:

• юридичною особою - становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
• фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Щодо строків розгляду справи у суді, то розраховувайте мінімум на три місяці.

Питання щодо повного юридичного супроводу справи та вартості такого супровіду, на жаль, не обговорюються у публічній площині, оскільки це заборонено адміністрацією сайту. Окрім того, вартість залежить від складності справи, наявності в Вас необхідних документів, оцінки майна та адвоката, з яким Ви будете співпрацювати.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю!

ТАК, ВИ ЦЕ МОЖЕТЕ ЗРОБИТИ.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають:

1) право власності;

2) речові права, похідні від права власності:· право користування (сервітут);· право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);· право забудови земельної ділянки (суперфіцій);· право господарського відання;· право оперативного управління;· право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки;· право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки;· іпотека;· право довірчої власності;· інші речові права відповідно до закону;

3) право власності на об’єкт незавершеного будівництва;

4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Згідно статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі:

1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;

2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;

5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;

6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;

7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об’єкта нерухомого майна релігійній організації;

13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об’єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

---

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, обов’язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації…

На цьому етапі й починається проблема. Значна частина архівів в населених пунктах, які знаходяться в зоні активних бойових дій чи на тимчасово окупованих територіях наразі недоступна або знищена.

Здебільшого, запити від державних реєстраторів спрямовуються до таких БТІ, тому отримати інформацію про зареєстровані права до 01.01.2013 на будь-який об’єкт нерухомого майна, що розташований на таких територіях, об’єктивно неможливо. Відповідь на такі запити або не надходить, або у відповіді зазначається, що підтвердити факт державної реєстрації неможливо через відсутність паперових архівів.

При цьому, як правило, власники майна мають у розпорядженні оригінали документів.

Це призводить до порушень права власності в частині розпорядження майном, зокрема:

• неможливість продати, подарувати, обміняти майно тощо;
• неможливість внести дані про реєстрацію в Державний реєстр прав, тобто право власності по факту не підтверджене за його власником;
• неможливість одержання компенсації в рамках єВідновлення — оскільки для її отримання необхідно спочатку внести інформацію про майно в Реєстр.

Інший порядок реєстрації права власності Законом не передбачено. В результаті, єдиним способом підтвердити право власності на таке майно наразі є визнання права власності в судовому порядку. Державна реєстрація в цьому випадку здійснюється на підставі рішення суду.

Судова практика

Реєстр судових рішень містить приклади позитивної судової практики, зокрема рішення по справі N 217/380/23 від 17.01.2024 року:

Згідно з договором купівлі-продажу від 19.09.95, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідченого 19 вересня 1995 року приватним нотаріусом Авдіївського нотаріального округу Малімон А.О. за N 3013, позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Згідно реєстраційного напису, право власності на вказаний будинок зареєстровано за ОСОБА_1 у КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» 21 вересня 1995 року, за реєстровим номером 3208

…

Виходячи з вищевикладеного, аналізуючи надані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог, оскільки позивачем було доведено його право власності на житловий будинок, проте оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно дані відомості відсутні, а отримати інформацію щодо зареєстрованого права власності позивача на житловий будинок у БТІ з тимчасово окупованої території (м. Донецьк) на даний час неможливо, позивач не може розпоряджатися своїм майном, що порушує його право власності, у зв’язку з чим, заявлені ним позовні вимоги підлягають задоволенню.

Подібні рішення були винесені у справах № 217/340/23 та № 217/342/23

Доброго дня, Денисе!

На даний час можлива Державна реєстрація права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що розташоване в межах території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, а також тимчасово окупованої території Донецької та Луганської областей і проводиться незалежно від місцезнаходження такого майна. (Наказ Міністерства юстиції України від 28.03.2016 № 898/5). На жаль, даний наказ ніяк не регулює реєстрацію нерухомості на окупованій Херсонщині. Проте, можливо, що Вам вдасться зареєструвати Вашу нерухомість і без звернення до суду.

Для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно необхідно звернутися до будь якого територіального органу Міністерства юстиції, виконавчих органів сільських, селищних та міських рад та нотаріусів з наступними документами:

• заява (формується та роздруковується реєстратором самостійно, заявник лише ставить підпис);
• документ, що посвідчує особу (паспорт);
• оригінал документу, що посвідчує право власності на нерухоме майно (наприклад, договір купівлі-продажу, дарування; свідоцтво про право на спадщину, рішення суду про визнання права власності на майно тощо);
• довіреність (у випадку, коли документи подає уповноважена особа, а не власник);
• підтвердження сплати адміністративного збору за проведення реєстраційних дій (крім випадків, коли особа звільнена від сплати збору).

За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

У разі відмови Ви маєте можливість визнати право власності через суд.

Згідно з українським законодавством, речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними, навіть якщо вони не внесені до сучасного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРП).

Однак, для того щоб розпорядитися майном (наприклад, продати, подарувати) або отримати компенсацію за пошкодження (єВідновлення), це право має бути оцифроване - тобто внесене в ДРРП.

Проблема полягає в тому, що реєстратор, отримавши Ваші паперові документи, робить запит до БТІ, щоб підтвердити, що цей документ справжній і не був скасований. Оскільки БТІ в Херсонській області недоступне, реєстратор не може отримати підтвердження і зобов'язаний відмовити у реєстрації або зупинити розгляд.

Ця відмова або неможливість реєстрації є юридичною підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності.

Весь процес можна розділити на такі етапи:

1. Спроба позасудової реєстрації:

• Перед зверненням до суду потрібно звернутися до будь-якого державного реєстратора або нотаріуса на підконтрольній території України із заявою про реєстрацію права власності.
• Отримати офіційне рішення про відмову або зупинення розгляду у зв'язку з неможливістю перевірки інформації в БТІ. Це документ підтвердить суду, що Ви не можете реалізувати своє право в інший спосіб.

2. Підготовка позовної заяви:

• Позов подається про "визнання права власності на нерухоме майно".
• Відповідачем зазвичай виступає орган місцевого самоврядування або реєстраційний орган.

3. Визначення підсудності. Оскільки суди в Херсонській області не працюють, їхню підсудність передано іншим судам . Потрібно перевірити, який саме суд зараз розглядає справи Вашого району Херсонщини.

4. Суд досліджує оригінали Ваших правовстановлюючих документів. Оскільки архіви БТІ недоступні, суд спирається на презумпцію правомірності набуття права власності (ст. 328 ЦК України), якщо оригінали наявні і їхня справжність не викликає сумнівів.

5. Після набрання рішенням законної сили Ви йдете до реєстратора (ЦНАП або нотаріус) і він вносить запис у Реєстр вже на підставі рішення суду, а не архівних даних БТІ.

Терміни та ризики

По часу це може зайняти від 2–5 місяців (від подачі позову до отримання рішення). Проте, за певних обставин ( навантаження на суди, повітряні тривоги) судовий розгляд може затягнутися.

Витрати складаються з двох частин: обов'язкові платежі державі (судовий збір) та оплата послуг юриста.

Загалом Ваша ситуація - виграшна. Наявність оригіналів документів є ключовим фактором успіху і суди зараз масово виносять рішення на користь власників.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Щиро бажаю Вам успіхів!

Добрий день.

Так це можливо. Для початку отримайте відмову в ЦНАПі у внесенні інформації про ваше майно у зв'язку з відсутністю підтвердження від БТІ вашого регіону. Маю декілька таких справ. Відповідачем по справі є орган місцевого самоврядування, на території якого розташоване ваше майно. Звертатися потрібно до суду де знаходиться ваше майно. Повноваження цих судів поділено по Україні. Потрібно з'ясувати конкретно ваш. Далі питання в судовому зборі. Мої справи порушенні за судовий збір 1211 грн, тобто мінімальний. Однак є багато справ, де судді хочуть ціну позову залежно від вартості майна і судовий збір від цієї ціни. Вартість майна визначається за висновком експерта, хоча ця ціна дуже відносна.

Щодо строку, то він залежить від загруженості суду, в яких не має світла. Орієнтуйтесь на 4 місяці - півроку. Зазвичай це суди Дніпропетровської області.

З повагою,

адвокат Ірина МАМАЙ

Вітаю Вас.

Прошу пояснити, чи можливо визнати право власності на нерухомість через суд, якщо право набуте до 2013 року, але не зареєстроване в державному реєстрі, доступу до БТІ немає у звʼязку з окупацією Херсонської області, при цьому оригінали правовстановлюючих документів наявні. Також прошу повідомити, яким чином відбувається така судова процедура, скільки часу вона може тривати, які існують ризики та орієнтовну вартість повного юридичного супроводу справи.

Так, у принципі це можливо. Якщо право власності було набуте до 2013 року і підтверджується оригіналами правовстановлюючих документів (договір, свідоцтво, рішення органу влади тощо), сам факт відсутності запису в Державному реєстрі речових прав не означає відсутності права. Разом з тим, суд у таких справах зазвичай розглядається як крайній, а не первинний механізм захисту.

Практично доцільно починати з звернення до ЦНАП з повним пакетом наявних документів. У низці випадків реєстрація можлива і без доступу до архівів БТІ, якщо правовстановлюючі документи є належними та такими, що не викликають сумнівів. Якщо ж реєстратор відмовляє у проведенні реєстрації (через неможливість перевірки БТІ або інші формальні підстави), письмова відмова стає ключовим доказом для суду. Далі можливі два процесуальні варіанти: або позов про визнання права власності, або адміністративний позов про скасування відмови реєстратора та зобов’язання вчинити реєстраційну дію - вибір залежить від змісту документів і формулювання відмови.

Судова процедура в середньому триває від 4-6 місяців до року, залежно від завантаженості суду та позиції відповідачів. Основні ризики - сумніви суду в дійсності правовстановлюючих документів, неможливість підтвердити їх походження через окупацію, а також неправильний вибір способу захисту права. Вартість повного юридичного супроводу таких справ зазвичай формується індивідуально, але орієнтовно слід розраховувати на середній ринковий діапазон для майнових спорів, з урахуванням підготовки документів, судового представництва та супроводу реєстрації після рішення суду. У подібних справах саме попередня правильна стратегія часто дозволяє або взагалі уникнути суду, або значно спростити його.

З повагою! Щасти Вам!