Вступ у спадщину після смерті бабусі а АР Крим пройшло 2 роки після смерті, але через суд я зробила Українське свідоцтво про смерть, чи можу я подати заяву на спадщину від дня поновлення свідоцтва на території України ( 6 місяців з дня видачі свідоцтва про смерть на території України)

Доброго дня!

Ключовим моментом є те, що дата відкриття спадщини не пов’язується з датою отримання або поновлення українського свідоцтва про смерть. Відповідно до статті 1220 Цивільного кодексу України, спадщина відкривається в день смерті особи, незалежно від того, коли та в якій державі був оформлений документ про смерть.

Українське свідоцтво про смерть, яке ви отримали через суд, не “поновлює” строк прийняття спадщини і не запускає нові 6 місяців. Воно лише юридично підтверджує факт смерті для використання на території України. Тобто шестимісячний строк для прийняття спадщини формально обчислюється з дати фактичної смерті бабусі у 2024 році, а не з дати видачі українського свідоцтва.

Оскільки з моменту смерті минуло вже близько двох років, строк для подання заяви про прийняття спадщини вважається пропущеним.

Водночас це не означає, що ви втратили право на спадщину, проте Вам потрібно звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Суд може надати вам додатковий строк, якщо визнає причини пропуску поважними. У вашій ситуації такими поважними причинами є:

• смерть спадкодавця на тимчасово окупованій території АР Крим;
• неможливість отримати українське свідоцтво про смерть без судового рішення;
• відсутність реальної можливості звернутися до українського нотаріуса у встановлений строк.

Судова практика в подібних справах є стабільною і здебільшого позитивною для спадкоємців.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, Христина!

Якщо спадкоємець протягом встановленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

У разі пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, може бути встановлено додатковий строк для її прийняття з наступних підстав:

• за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину;
• на підставі судового рішення про встановлення додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

1. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини;
2. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вказує судова практика, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, а саме:

• тривала хвороба спадкоємця;
• перебування спадкоємця тривалий час за межами України

Факт проживання позивача за межами України сам по собі не свідчить про наявність об’єктивних, непереробних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки перебування позивача поза межами України не позбавляло його можливості подати заяву про прийняття спадщини поштою. Крім того, вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством,- на дипломатичні представництва України. На консульські установи України серед іншого також покладений обов’язок видавати свідоцтва про право на спадщину. Доказів неможливості з’явитися до консульської установи або до дипломатичного представництва України за кордоном позивач не надав.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 589/1863/13-ц;

• відбування покарання в місцях позбавлення волі;
• необізнаність спадкоємця про наявність заповіту (Постанова Верховного Суду Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17);
• велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;
• складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;
• перебування спадкоємця на строковій службі у складі Збройних Сил України (Постанова Верховного суду України від 26.06.2019 у справі №565/1145/17);
• необхідність отримання свідоцтва про смерть спадкодавиці з апостилем, оскільки її смерть настала за кордоном (Постанова Верховного Суду Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.08.2023 у справі № 758/13293/18);
• тощо.При цьому судами до уваги беруться переважно письмові докази – довідки медичних установ про стан здоров'я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що містять відомості про обставини, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори у встановлені строки.

Разом з цим, у п. 2 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 зазначено, що судами не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як:

• юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;
• необізнаність особи про наявність спадкового майна;
• похилий вік;
• непрацездатність;
• встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю);
• невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину;
• відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;
• несприятливі погодні умови;
• перебування у депресії у зв`язку зі смертю спадкодавця.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 "Про судову практику у справах про спадкування" повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено. Якщо рішенням суду спадкоємцю раніше було визначено додатковий строк для прийняття спадщини і він цим не скористався та не прийняв спадщину, то в подальшому цей спадкоємець не може знову ставити питання про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку відсутності таких – територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (відповідні сільські, селищні, міські ради).

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.07.2012 № 6-47/0/9-12 та листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.

https://legalaid.wiki/index.php/Прийняття_спадщини._Визначення_додаткового_строку_для_подання_заяви_про_прийняття_спадщини

https://юрконсультация.com.ua/spadschina-spadkuvan... Зразок. Позовна заява про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

З повагою, адвокат Айвазян.