Обмін квартирами між родичами

Доброго дня, Анастасія!

У Вашій ситуації ключове значення мають три обставини: ступінь споріднення сторін, строк володіння майном та правова природа договору (міна чи дарування).

Отже, якщо відбувається продаж або міна нерухомості, застосовуються правила статті 172 ПКУ. Якщо об’єкт перебував у власності більше 3 років і це перший продаж у році — ПДФО 0%. Якщо менше 3 років — 5% ПДФО + 5% військовий збір. При міні кожна сторона вважається такою, що здійснює продаж свого об’єкта. Додатково сплачується 1% держмита (або 1% до Пенсійного фонду — залежно від характеру правочину).

При даруванні між членами сім’ї першого ступеня споріднення (батьки — діти, чоловік — дружина) — 0% ПДФО і 0% військового збору. Сплачується лише нотаріальне посвідчення і технічні платежі. Дарування між зятем і тещею не є першим ступенем споріднення — це буде 5% ПДФО + 5% військовий збір.

Договір міни – це документ, що посвідчує обмін майна між сторонами. Його укладають під час обміну житла або земельної ділянки з мінімальними фінансовими вкладеннями.

Щодо основних аспектів нотаріального договору, як зробити обмін нерухомості, то тут виокремлюються такі моменти:

• Умови договору, на яких сторони готові обмінятися майном, включно з описом об'єктів, їх вартістю й іншими умовами.
• Відповідальність сторін за виконання умов обміну та захисту кожної сторони.
• Підписаний і завірений нотаріусом договір має юридичну силу.
• Обмін здійснюється не тільки шляхом міни житла, а й іншими юридичними об'єктами – борги, права вимог і позики.

Договір міни, як і договір дарування та договір купівлі-продажу, передбачає перехід права власності одразу на два об'єкти. Він обходиться дешевше, а процедура виходить простішою, адже під час укладення присутні мало сторін, передання прав здійснюється одним договором на двох, а під час оформлення треба сплатити держмито, послуги нотаріуса та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% вартості квартири.

Варіант 1. Чоловік дарує вам свою 1/2 двокімнатної, після цього ви міняєте всю двокімнатну на мамину 1/2 трикімнатної.

Дарування між подружжям — 0% податків. Далі — договір міни. Ви передаєте мамі двокімнатну, яка у вас у власності більше 3 років — для вас 0% ПДФО. Мама передає вам 1/2 трикімнатної. Її частка перебуває у власності більше 3 років — також 0%.

Проблема в тому, що ви щойно успадкували другу половину трикімнатної від бабусі. Але вона у цій схемі не відчужується + мова йде про спадщину — отже, податку з цієї частини немає.

Таким чином, у варіанті 1 фактично податку 5%+5% немає взагалі. Залишається тільки 1% держмита і нотаріальні витрати.

Варіант 2. Один договір міни, без дарування чоловіком.

У такому випадку чоловік стає стороною міни. Тобто він фактично відчужує свою 1/2 двокімнатної. Якщо квартира у власності більше 3 років — для нього 0% ПДФО. Мама відчужує 1/2 трикімнатної, якою володіє більше 3 років — 0%.

Результат — мамина 1/2 трикімнатної ділиться між вами і чоловіком, і чоловік стане співвласником трикімнатної. Якщо він потім захоче відмовитися на вашу користь, доведеться робити ще одну дарчу (0% між подружжям) або інший правочин, отже це зайві нотаріальні витрати.

Варіант 3. Три дарування: ви — мамі, чоловік — тещі, мама — вам.

Ваше дарування мамі — 0% (перший ступінь споріднення). Мамине дарування вам — 0%. Але дарування від чоловіка тещі — це не перший ступінь споріднення. Тут виникає 5% ПДФО + 5% військовий збір із вартості подарованої 1/2 квартири.

Тобто варіант 3 автоматично породжує 10% податкового навантаження на половину двокімнатної. Це найдорожчий варіант.

Найекономнішими є варіант 1 і варіант 2, бо вони дозволяють уникнути 5%+5%. Якщо ваша мета — щоб трикімнатна повністю була у вашій особистій власності, найраціональніший варіант — №1.

Варіант 2 можливий, але створює зайвий рух часток і додатковий правочин для “виведення” чоловіка з трикімнатної.

Варіант 3 — фінансово невигідний через 5%+5% для чоловіка.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня. . дарування: між родичами першого ступеня споріднення (батьки — діти) податок становить 0%. Між зятем і тещею це вже не перший ступінь, тому застосовується 5% ПДФО + 5% військового збору.

Тепер по ваших варіантах.

У першому варіанті чоловік дарує вам свою половину двокімнатної квартири. Між подружжям податку немає, сплачується лише 1% мита та нотаріус. Далі ви міняєте всю двокімнатну квартиру на мамину половину трикімнатної. Проблема полягає в тому, що вашу частку трикімнатної квартири ви щойно успадкували, а отже строк володіння не перевищує 3 роки. При міні це буде вважатися відчуженням майна, що перебуває у власності менше трьох років, і виникне 10% податкового навантаження з відповідної частки.

Другий варіант варіант є найбільш невигідним. Ви даруєте мамі — це 0%. Мама дарує вам — це також 0%. Але чоловік дарує частку тещі, а це вже інший ступінь споріднення, тому виникає 5% ПДФО + 5% військового збору. Тобто з половини двокімнатної квартири доведеться сплатити 10%.

Окремого податку «в кінці року» не буде — усе утримується нотаріусом під час посвідчення договору. Декларацію в більшості випадків подавати не потрібно.

З точки зору мінімізації податків найвигідніший варіант — дочекатися, поки з моменту оформлення спадщини мине три роки, і вже тоді укласти договір міни. У такому разі всі сторони звільняються від ПДФО та військового збору, залишаться лише 1% мита та витрати на нотаріуса.

Якщо чекати немає можливості, то найбільш нейтральним за витратами буде варіант із даруванням частки чоловіком вам і подальшою міною, але все одно доведеться сплатити 10% із тієї частки, яка у власності менше трьох років.

Доброго дня, Анастасіє Петрівно!

Ваша квартира з чоловіком поділена на частки - тобто вона відноситься до спільної сумісної власності чи спільної часткової власності?

Описана Вами ситуація є класичним родинним перерозподілом нерухомості, але з юридичної точки зору кожен із варіантів має різні податкові наслідки. Важливо розуміти: при операціях із нерухомістю податкові наслідки залежать не від того, що це обмін у сім’ї, а від правової природи договору — міна чи дарування, а також від ступеня споріднення сторін.

Найголовніше правило, яке нам знадобиться: дарування між родичами 1-го ступеня спорідненості (чоловік/дружина, діти, батьки) оподатковується за ставкою 0% (ПДФО та військовий збір).

Водночас договір міни, де відбувається обмін об'єктів нерухомості з метою оподаткування слід розглядати як продаж окремих об'єктів нерухомого майна незалежно від того, що дана операція оформлена одним договором. При цьому до кожного з об'єктів мають бути застосовані положення ст. 172 ПКУ. Щоб обмін був без сплати ПДФО та ВС - то квартира повинна перебувати у власності більше 3 років.

Тепер розглянемо більш детально Ваші варіанти.

Варіант №1. Чоловік дарує вам 1/2 двокімнатної → ви міняєте всю квартиру з мамою на її 1/2 трикімнатної

Етап 1 — дарування від чоловіка дружині

Подружжя є членами сім’ї першого ступеня споріднення. Податки:

• 0% ПДФО
• 0% військовий збір
• 1% держмито (як правило)
• нотаріальні витрати

➡ Податкових ризиків немає.

Етап 2 — договір міни між Вами і мамою

Договір міни прирівнюється до договору купівлі-продажу. Кожна сторона вважається такою, що продала свою частку.

Тут є пастка. Оскільки Ви щойно отримали половину квартири від чоловіка, у Вас немає 3-х років володіння цією часткою. Ви змушені будете заплатити 5% ПДФО + 5% військовий збір з вартості частки, яку подарував чоловік, оскільки не пройшло 3 роки з моменту набуття власності.

Мама передає 1/2 трикімнатної. Вона володіла цією часткою більше 3 років, тому для неї ПДФО та військовий збір дорівнюють 0%

Варіант №2. Один договір міни: двокімнатна повністю переходить мамі, її половина трикімнатної - Вам і чоловіку по 1/4

Якщо Ви з чоловіком володієте нерухомістю більше 3 років, то при міні на мамину частку - ПДФО та військовий збір будуть дорівнювати 0 %

Цей варіант передбачає сплату лише держмита 1 % та витрати на нотаріуса. Податково він найбільш вигідний.

Варіант №3 Ви даруєте мамі свою половину двокімнатної квартири, чоловік дарує тещі половину двокімнатої квартири, мама дарує Вам половину трикімнатної квартири.

Три дарування:

• Ви даруєте мамі 1/2 двокімнатної
• чоловік дарує тещі 1/2 двокімнатної
• мама дарує Вам 1/2 трикімнатної

Розглянемо окремо.

Ви → мама 1-й ступінь споріднення.

• Держмито - 1%
• 0% ПДФО
• 0% військовий збір

Мама → Ви 1-й ступінь.

• Держмито - 1%
• 0% ПДФО
• 0% військовий збір

Чоловік → теща. З точки зору Податкового кодексу теща не є родичем першого ступеня для зятя.

Отже:

• Держмито - 1%
• 5% ПДФО
• 5% військовий збір

У цьому варіанті гарантовано виникає 10 % податкового навантаження з половини двокімнатної квартири.

Проте, якщо квартира знаходиться у спільній частковій власності та Ваш чоловік володіє своєю часткою більше 3 років, то йому простіше продати квартиру матері. В такому випадку сплачується державне мито та пенсійний збір по 1%.

ПІДСУМОК

Найвигідніший варіант - один договір міни: двокімнатна повністю переходить мамі, її половина трикімнатної - Вам і чоловіку по 1/4. Без витрат нотаріуса сплатити доведеться лише за держмито 1%.

На другому місці - Ви даруєте мамі 1/2 двокімнатної → чоловік продає тещі 1/2 двокімнатної → мама дарує Вам 1/2 трикімнатної.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Щиро бажаю Вам успіхів!

Вітаю!

ВАМ КРАЩЕ ЗРАЗУ ОФОРМЛЮВАТИ ДОГОВІР МІНИ КВАРТИРАМИ МІЖ ВАМИ З ЧОЛОВІКОМ З ОДНІЄЇ СТОРОНИ І ВАМИ ТА ВАШОЮ МАМОЮ З ІНШОЇ СТОРОНИ - ВСЕ ІНШЕ УСКЛАДНЮЄ ПРОЦЕС.

Договір міни — це документ, що засвідчує передачу майна між двома сторонами на рівноцінних умовах або з доплатою. Він використовується для обміну квартирами, будинками, земельними ділянками та іншою нерухомістю.

Основні положення договору міни:

• Опис об'єктів обміну: площа, місцезнаходження, технічний стан.
• Ринкова вартість кожного об'єкта.
• Умови передачі права власності.
• Можливі доплати (якщо об'єкти нерівноцінні).
• Гарантії та зобов'язання сторін.

Договір підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, що забезпечує його юридичну силу.

Під час укладення договору міни нерухомості сторони повинні враховувати податкові аспекти:

• Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО):
• 0% — якщо квартира перебувала у власності понад три роки та це перша угода протягом року.
• 5% — якщо власність менше трьох років або якщо це друга угода за рік.
• 5% — військовий збір.
• 18% — якщо продавець є нерезидентом України.
• Державне мито — 1% від вартості нерухомості.
• Оплата послуг нотаріуса — залежить від тарифів спеціаліста.

При обміні між фізичними особами ПДВ не застосовується.

• Оцінка майна — визначення ринкової вартості об'єктів, оформлення експертного висновку.
• Підготовка договору — включення всіх важливих умов у документ.
• Нотаріальне посвідчення — обов'язковий етап для забезпечення законності угоди.
• Реєстрація права власності — подача документів до реєстраційного органу.

1. ВАМ КРАЩЕ РОБИТИ НЕ ДОГОВІР ДАРУВАННЯ, А ДОГОВІР ПОДІЛУ МАЙНА - АЛЕ КРАЩЕ ЦЬОГО НЕ РОБИТИ ЙДІТЬ ПО ДРУГОМУ ВАРІАНТУ.

Статею 69 СК України передбачено право дружини і чоловіка на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Так, дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою зокрема уклавши договір про поділ майна, що є у спільній сумісній власності. Якщо об’єктом поділу є нерухоме майно, тоді такий договір укладається у письмовій формі та підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 69 Сімейного кодексу України).

Поділ спільного майна подружжя означає припинення права спільної сумісної власності подружжя на це майно і виникнення на її основі приватної (роздільної) власності або спільної часткової власності подружжя. Поділ спільного майна може здійснюватися в добровільному порядку за рішенням самого подружжя або в судовому порядку за наявності між ними спору.

Добровільний поділ майна подружжя передбачає наявність взаємної волі подружжя на припинення режиму спільної сумісної власності щодо належного їм майна. Поділ здійснюється тільки щодо наявного майна, а не майна, яке буде набуте подружжям у майбутньому.

Стаття 7 Сімейного кодексу України (далі – СК України) зазначає, що сімейні відносини можуть бути врегульовані крім Сімейного кодексу іншими нормативно-правовими актами.

Оскільки Сімейним кодексом розширена сфера регулювання сімейних відносин за допомогою договору, то при його укладенні можуть застосовуватися норми Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

Ст. 355 ЦК України визначає два види спільної сумісної власності осіб:спільна сумісна або спільна часткова. Однак, при поділі або виділі в натурі частки із майна, що перебуває у спільній сумісній власності, вважається, що частки у співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не передбачено договором або законом.

Ч.. 3 ст. 368 ЦК України встановлює, що майно, набуте подружжям у шлюбі є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, або законом. Спільна сумісна власність, як різновид права спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Однак, порядок і умови виникнення спільної сумісної власності подружжя дещо інші, ніж у учасників спільної часткової власності, передбачених ст. 355 Цивільного кодексу України.

У ст. 9 СК України законодавець закріпив право подружжя на укладення між собою сімейних договорів. При цьому, подружжя може врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам СК України, інших законів та моральним засадам суспільства. Особи, які проживають однією сім'єю, також можуть врегулювати свої сімейні відносини за договором, який має бути укладений у письмовій формі. Такий договір є обов'язковим до виконання, якщо він не суперечить вимогам Сімейного Кодексу, інших законів України та моральним засадам суспільства.

Сімейне законодавство передбачає виникнення спільної сумісної власності на майно і рівні права подружжя щодо володіння, користування і розпорядження ним (ст. 63 СК України).

У ч. 1 ст. 65 СК України закріплено принцип розпорядження спільним майном подружжя за взаємною згодою. Також ч. 2 ст. 69 СК України передбачено принцип розподілу майна подружжя за взаємною згодою. Слід зазначити, що ст. 60 СК України встановлено, що право на майно виникає у обох із подружжя одночасно, у момент набуття його хоча б одним із них, і оформлення права власності на ім’я другого з подружжя юридичного значення не має, оскільки майно знаходиться у спільній сумісній власності подружжя без визначення часток. Згідно ст. 70 СК такі частки визначаються подружжям при поділі майна і є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

В контексті ст. 71 СК України майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Такий порядок поділу між подружжям (без виділу частки) відрізняє спільну сумісну власність подружжя від випадків спільної сумісної та спільної часткової власності, які передбачені ЦК України. За взаємною згодою, у разі необхідності, дружина та чоловік мають право укласти договір поділу нерухомого майна, а також виділити нерухоме майно зі складу всього майна подружжя. Це положення закріплено в п. 4 глави 5 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Добровільно, за взаємною згодою, в силу ст. 68 СК України подружжя має право здійснити поділ та виділ майна і після розірвання шлюбу; при взаємній згоді колишнє подружжя в будь-який час може звернутися до нотаріуса щодо укладення договору про поділ майна, що перебуває у спільній сумісній власності.

Отже, поділу підлягає лише майно, яке належить подружжю (колишньому подружжю) на праві спільної сумісної власності виходячи з принципу рівності часток за умови відсутності іншої домовленості між ними або шлюбного договору.

ПІСЛЯ УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ ВИ ПЕРЕОФОМЛЮЄТЕ КВАРТИРУ НА СЕБЕ.

2. ЦЕ НАЙКРАЩЕ - ВИ ЗДІЙСНЮЄТЕ МІНУ МІЖ ВАМИ З ЧОЛОВІКОМ З ОДНІЄЇ СТОРОНИ І ВАМИ ТА ВАШОЮ МАМОЮ З ІНШОЇ СТОРОНИ - ВСЕ ІНШЕ УСКЛАДНЮЄ ПРОЦЕС.

3. ЦЕ МОЖЛИВОЮ АЛЕ УСКЛАДНЮЄ ТА ЗДОРОЖЧУЄ ПРОЦЕС.

ПРИ МІНІ ПО ДРУГОМУ ВАРІАНТУ ВИ БУДЕТЕ СПЛАЧУВАТИ ОДИН РАЗ ТІЛЬКИ 1% МИТА, ПОСЛУГИ НОТАРІУСА ТА ПОСЛУГИ ОЦІНКИ - ВСІ ІНШІ ШЛЯХИ БУДУТЬ ЗДОРОЖЧУВАТИ ПРОЦЕДУРУ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД КІЛЬКОСТІ КРОКІВ.

Доброго дня.

Не потрібні договори міни.

Буде три дарування.

Найбільш вигідний варіант - 0% Податку + 0% Військовий збір + 0% Пенсійний збір + знижка від нотаріуса за "ОПТ" :):

Крок 1: Чоловік дарує свою 1/2 двокімнатної квартири Вам.

• Податки: 0% ПДФО та 0% військового збору (бо ви — подружжя).
• Витрати: 1% держмито + послуги нотаріуса.

Крок 2: Ви даруєте 100% 2-кімнатної квартири матері

• Податки: 0% ПДФО та 0% військового збору (бо це мати та донька).
• Витрати: 1% держмито + послуги нотаріуса.

Крок 3: Матір дарує Вам 50% 3-кімнатної квартири

• Податки: 0% ПДФО та 0% військового збору (бо це мати та донька).
• Витрати: 1% держмито + послуги нотаріуса.Додаткові витрати: 2 експертні оцінки часток квартир.Підсумок: Ви та мама обмінюєтесь частками через два договори дарування. Ви даруєте мамі двокімнатну, мама дарує вам свою частку в трикімнатній.

НЕ ТРЕБА НІЧОГО ВИГАДУВАТИ - ЙДІТЬ ДО НОТАРІУСА, ВІН ОФОРМИТЬ ДОГОВІР МІНИ.

АЛЕ, КВАРТИРИ ПОВИННІ БУТИ ПОВНІСТЮ ОІОРМЛЕНІ НА ВЛАСНИКІВ.

Стаття 715 ЦК України Договір міни

За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

Договір міни спрямований на безповоротне відчуження кожною із сторін належного їй майна. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

Договором міни може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом. Договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги).

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору міни.

Предмет договору:

• речі - рухоме чи нерухоме майно;
• грошова доплата - за товар більшої вартості (винятково грошова доплата не може бути предметом договору міни) (частина третя статті 715 ЦК України);
• робота, послуга - в обмін на товар (послугу) іншої сторони (частина п'ята статті 715 ЦК України).

Договір вважається укладеним з моменту досягнення домовленості сторін за всіма істотними умовами договору.

Стаття 716 ЦК України До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Стаття 293 ГК України Міна (бартер) у сфері господарювання

За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність, повне господарське відання чи оперативне управління певний товар в обмін на інший товар.

Сторона договору вважається продавцем того товару, який вона передає в обмін, і покупцем товару, який вона одержує взамін.

За погодженням сторін можлива грошова доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості, якщо це не суперечить законодавству.

Не може бути об'єктом міни (бартеру) майно, віднесене законодавством до основних фондів, яке належить до державної або комунальної власності, у разі якщо друга сторона договору міни (бартеру) не є відповідно державним чи комунальним підприємством. Законодавством можуть бути встановлені також інші особливості здійснення бартерних (товарообмінних) операцій, пов'язаних з придбанням і використанням окремих видів майна, а також здійснення таких операцій в окремих галузях господарювання.

До договору міни (бартеру) застосовуються правила, що регулюють договори купівлі-продажу, поставки, контрактації, елементи яких містяться в договорі міни (бартеру), якщо це не суперечить законодавству і відповідає суті відносин сторін.

Для посвідчення нотаріусом договору міни необхідні наступні документи:

1. документ, що посвідчує особу (як правило, паспорт (з вклеєною фотокарткою по досягненні особою 25 та 45 років!!!);
2. реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб);
3. правовстановлюючий документ на рухоме або нерухоме майно;
4. експертно-грошова оцінка (якщо предметом міни є земельна ділянка або транспортний засіб);
5. довідка про відсутність забудов з бюро технічної інвентаризації або місцевої ради (у випадку міни земельної ділянки, на яких відсутня забудова);
6. довідка з управління земельних ресурсів про присвоєння кадастрового номеру (у випадку міни земельної ділянки, в якої відсутній кадастровий номер);
7. довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб (довідки житлово-експлуатаційної контори, житлово-будівельних кооперативів, об'єднання співвласників багатоповерхових будинків; витяг з будинкової книги) (у випадку міни житлової нерухомості);
8. витяг з поземельної книги (у випадку міни земельної ділянки);
9. рішення (дозвіл) опікунської ради та свідоцтво про народження (якщо власником (співвласником) майна є фізична особа, яка не досягла 18 років);
10. згода співвласників або чоловіка (дружини) та свідоцтво про реєстрацію шлюбу (у випадку міни майна, що перебуває у спільній власності).

Доброго дня.

Найменш витратним буде шлях коли всі передачі відбуваються тільки між близькими родичами першого ступеня тоді немає податку на доходи і немає військового збору і сплачується лише державне мито 1 % без пенсійного збору бо це не купівля продаж.

У першому варіанті чоловік передає вам свою частку як дарунок між подружжям податків немає далі ви міняєте квартиру з мамою і знову немає податків бо це обмін між матірю і дочкою у підсумку жодних 5 % і жодних 5 % тільки мінімальне мито.

У другому варіанті при міні чоловік отримує частку від тещі а це вже не перший ступінь споріднення тому він платить 5 % податку і 5 % військового збору з вартості отриманої частки це робить варіант фінансово невигідним.

У третьому варіанті ви і мама обмінюєтесь без податків але чоловік дарує частку тещі і знову виникає 5 % плюс півтора відсотка тому цей варіант теж дорожчий.

Найекономнішим залишається перший варіант бо всі передачі відбуваються тільки між подружжям і матірю з дочкою і жодних оподатковуваних переходів немає.

Також зверніть увагу, що відповідно до п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну):

житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об'єкт незавершеного будівництва таких об'єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);

земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення;

земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.

Тобто, дохід від продажу однієї квартири, яка перебуває у власності платника податку (фізичної особи — резидента) менше трьох років та отримана таким платником у подарунок, оподатковується на загальних підставах, а саме: податком на доходи фізичних осіб за ставкою - 5 відс. і військовим збором за ставкою – 5 відсотки.