Відкрита спадкова справа, є заповіт

Доброго дня.

Згідно з нормами Цивільного кодексу України, право на спадщину виникає в момент її відкриття, тобто в день смерті спадкодавця. Оскільки ви були зареєстровані в будинку разом із мамою на момент її смерті, ви вважаєтесь такими, що прийняли спадщину автоматично відповідно до (ч. 3 ст. 1268 ЦК України}. Це означає, що з юридичної точки зору ви вже є законним володільцем майна, хоча офіційне свідоцтво про право власності отримаєте лише через шість місяців.

Ваш брат не має жодних законних підстав проживати в цьому будинку або перешкоджати вашому переїзду. Оскільки він не зареєстрований за цією адресою, не є власником і не вказаний у заповіті, його перебування там без вашої згоди кваліфікується як порушення права на недоторканність житла. Ви маєте повне право змінити замки або вимагати його виселення за допомогою поліції, оскільки закон захищає саме того спадкоємця, який фактично прийняв майно та проживає в ньому.

Щодо можливості оскарження заповіту, то ваш брат має право подати позов до суду, проте наявність права не означає автоматичну перемогу. Для визнання заповіту недійсним (ст. 1257 ЦК України}) потрібні вагомі докази того, що 10 років тому мама не усвідомлювала своїх дій або діяла під примусом. Через такий тривалий термін довести подібний стан (наприклад, через посмертну судово-психіатричну експертизу) надзвичайно складно, особливо якщо в медичних картках того періоду немає записів про важкі психічні розлади.

Також важливо враховувати поняття "обов'язкової частки" у спадщині (ст. 1241 ЦК України}). Вона надається лише непрацездатним дітям (інвалідам або пенсіонерам), неповнолітнім або непрацездатним вдовам/батькам. Оскільки ваш брат є повнолітнім, працездатним і не перебуває на пенсії, він не має права на частку в майні всупереч волі спадкодавця, вираженій у заповіті.

Доброго дня. Після смерті матері відкривається спадщина відповідно до ст. 1220 Цивільного кодексу України, і до моменту оформлення спадщини майно входить до складу спадкової маси. Власником майна на цьому етапі ще ніхто формально не стає, але це не означає, що будь-яка особа може ним вільно користуватися.

Право на спадкування визначається ст. 1223 ЦК України — у вашому випадку є заповіт, тому спадкування відбувається за волею спадкодавця, а не за законом. Брат у заповіті не зазначений, отже він не є спадкоємцем.

Щодо права проживання.

Раніше брат справді міг би мати право користування житлом як член сім’ї власника відповідно до ст. 405 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що члени сім’ї власника житла мають право користування ним.

Але є важливі умови:

• це право існує, якщо особа фактично проживала як член сім’ї власника;
• і користування житлом було реальним і усталеним.

У вашій ситуації ви зазначили, що брат у будинку не був зареєстрований і не проживав, тобто фактичного сімейного користування житлом не було. Тому підстав для виникнення у нього права користування за цією статтею немає.

Додатково важливо: право користування житлом члена сім’ї є похідним від права власника і не є самостійним. Після смерті власника воно не перетворюється на право безстрокового проживання в будь-кого з родичів, якщо немає фактичного користування або інших правових підстав.

Також відповідно до ст. 319 та ст. 321 ЦК України, право власності є виключним, і ніхто не може самовільно користуватися майном без правових підстав або згоди власника/спадкоємця.

Після відкриття спадщини майно фактично знаходиться у спадковій масі, і до оформлення спадщини воно не стає «спільним житлом для всіх родичів». Інші особи не набувають автоматичного права вселення чи проживання.

Отже:

• брат не є спадкоємцем за заповітом (ст. 1223 ЦКУ);
• не має права на обов’язкову частку;
• не має доведеного права користування житлом як член сім’ї власника (ст. 405 ЦКУ);
• тому не має законних підстав проживати в будинку без вашої згоди.

Його фактичне вселення без згоди спадкоємця може розглядатися як самовільне зайняття житла і вирішується в правовому порядку. Ви маєте право звернутися до суду або поліції.

З досвіду скажу, що у таких випадках поліція без діє. Тому якщо є час, то модна отримати рішення суду , а. Зним вже викликати поліцію. Так буде ефективно.

Добрий вечір.

Моя відповідь буде короткою, без викоритсання ШІ.

1. Брат не зможе претендувати на ваш спадок. Якщо тідбки він не має права на обов'язкову частку. Згідно зі ст. 1241 Цивільного кодексу України, право на обов'язкову частку у спадщині (незалежно від змісту заповіту) мають лише малолітні, неповнолітнє, повнолітні непрацездатні діти (особи з інвалідністю або пенсіонери), а також непрацездатна вдова/вдівець або батьки. Оскільки ваш брат повнолітній, дієздатний і не на пенсії, він не має права на обов'язкову частку.

2. Ваш брат не прописаний (не зареєстрований) у цьому будинку, тому він не має права на користування цим житлом за фактом реєстрації.

Ви зможете його виселити в судовому порядку, якщо не домовитесь між собою.

3. Оскаржити Заповіт шанси мізерні. Підстави для оскарження тільки дві:

- невідповідність форми заповіту Закону (порушення порядку реєстрації нотаріусом і т.п.).

- особа, яка зробила заповіт була недієздатною на дату підписання Заповіту. Як Ви розумієте, доказати це, напевно, буде складно через 10 років...

Так що, вважаю, що Вам нічого за що переживати, крім проживання брата у Вашому будинку.

Доброго дня, Анатолію!

Прийміть мої щирі співчуття у зв'язку з втратою мами!

Родинні конфлікти в такі моменти переносити особливо важко, але закон у цій ситуації повністю на Вашому боці.

Ось детальний розбір вашої ситуації згідно з Цивільним кодексом України (ЦКУ).

1. Чи має брат законні підстави проживати в будинку?

Якщо брат не був зареєстрований у цьому будинку на момент смерті мами, не є його співвласником та не подавав заяву про прийняття спадщини - він не має права користуватися цим житлом.

Ви були прописані разом з мамою на момент її смерті. Згідно із законом, Ви вважаєтесь таким, що автоматично прийняли спадщину (якщо не напишете заяву про відмову). До того ж Ви є спадкоємицем за заповітом. Ви маєте повне право проживати в будинку, користуватися ним і захищати його від сторонніх осіб просто зараз, не чекаючи завершення 6-місячного терміну.

Якщо брат намагатиметься силоміць потрапити до будинку або змінити замки, Ви маєте повне право викликати поліцію. Для поліції він є сторонньою особою, яка намагається незаконно проникнути до житла, оскільки в нього немає ні прописки, ні документів на право власності, ні договору оренди.

2. Чи може брат оскаржити заповіт?

Право подати позов до суду є в кожного, тому технічно подати заяву він може, але шанси виграти справу в нього нульові.

Для того щоб суд визнав заповіт недійсним (ст. 1257 ЦКУ), брату доведеться надати беззаперечні докази одного з таких фактів:

• На момент складання заповіту (10 років тому) мама не усвідомлювала значення своїх дій або не могла керувати ними (наприклад, мала серйозні психічні розлади, що підтверджено медичними експертизами).
• Заповіт був складений під фізичним або психологічним тиском.
• Заповіт підроблений (що легко спростовується нотаріусом, у якого зберігається примірник).

Той факт, що заповіт був складений 10 років тому, робить позицію Вашого брата вкрай слабкою. Довести недієздатність людини чи тиск на неї через десятиліття майже неможливо, якщо вона весь цей час жила звичайним життям.

3. Щодо "обов'язкової частки" у спадщині

Ви дуже слушно зазначили, що брат є повнолітнім, не на пенсії та повністю дієздатним/працездатним. Це ключовий момент.

Згідно зі ст. 1241 ЦКУ, право на обов'язкову частку у спадщині (незалежно від змісту заповіту) мають лише:

• Неповнолітні діти.
• Повнолітніх непрацездатні діти (особи з інвалідністю, пенсіонери).
• Непрацездатні вдова/вдівець або батьки.

Оскільки Ваш брат не підпадає під жодну з цих категорій, він не має права на обов'язкову частку. Мама мала повне право розпорядитися своїм майном так, як вважала за потрібне. Тому весь спадок належить лише Вам!

Що варто зробити Вам найближчим часом:

1. Ви маєте право змінити замки в будинку, щоб унеможливити доступ осіб, які не мають там прописки.
2. Вам потрібно звернутися до державного або приватного нотаріуса (за останнім місцем проживання мами), щоб відкрити спадкову справу і подати заяву про прийняття спадщини за заповітом.
3. Тримайте оригінал заповіту та свідоцтво про смерть у надійному місці.
4. У разі конфлікту з братом Ви можете звернутись до поліції із Заявою про самоправство або до нотаріуса із Заявою про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна
5. Крайній варіант - Ви можете звернутись до суду із позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування спадковим майном. Це на випадок якщо брат не віддає ключі від нерухомості або заважає Вам вселитися

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Щиро бажаю вам успіхів!

Доброго дня, Анатолію!

Ваш брат не має самостійних законних підстав проживати в будинку лише тому, що він є сином померлої. Якщо заповітом будинок і земля залишені Вам, а брат у заповіті не зазначений, не проживав із матір'ю на момент смерті, не був зареєстрований у цьому будинку та не має іншого окремого права користування житлом, то його позиція доволі слабка.

Потрібно звернути увагу на те, що спадщина належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця, незалежно від того, що свідоцтво про право на спадщину буде видане лише після шести місяців. Це прямо передбачено частиною п’ятою статті 1268 ЦК України. При цьому відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця самого права на спадщину — це визначено статтею 1296 ЦК України.

Отже, шість місяців - це строк для оформлення спадщини і видачі свідоцтва. Свідоцтво про право на спадщину на нерухомість дійсно видається після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини, але це не означає, що інша особа може зайти в будинок або проживати там проти волі спадкоємця за заповітом.

Щодо обов’язкової частки у спадщині, то якщо брат повнолітній, працездатний, не є особою з інвалідністю, не є пенсіонером за віком і повністю дієздатний, права на обов’язкову частку у спадщині він не має. Обов’язкова частка належить малолітнім, неповнолітнім, повнолітнім непрацездатним дітям спадкодавця, непрацездатній вдові/вдівцю та непрацездатним батькам.

Оскаржити заповіт він теоретично може, бо будь-яка заінтересована особа може звернутися до суду. Однак, саме по собі те, що заповіт складений 10 років тому, не є підставою для його недійсності. Заповіт може бути проблемним, наприклад, якщо він був складений особою, яка не мала права його складати, якщо були порушені вимоги до форми чи посвідчення, або якщо буде доведено, що волевиявлення матері не було вільним і не відповідало її справжній волі, що передбачено статтею 1257 ЦК України.

Тому брат може погрожувати судом, але для реального скасування заповіту йому потрібно буде доводити конкретні юридичні підстави — недієздатність/нездатність матері усвідомлювати значення своїх дій на момент складання заповіту, тиск, обман, примус, порушення нотаріальної форми тощо. Просто образа, незгода із заповітом або посилання на те, що він також син, для скасування заповіту недостатні.

Вам не обов’язково подавати заяву про прийняття спадщини, якщо Ви постійно проживали з матір'ю на день її смерті, оскільки в такому разі спадщина вважається прийнятою автоматично. Однак для оформлення будинку і землі на себе Вам усе одно потрібно звернутися до нотаріуса із документами для заведення спадкової справи та подальшого отримання свідоцтва про право на спадщину.

І це ще більше посилює Вашу позицію щодо брата: він, на відміну від Вас, не був зареєстрований і не проживав із мамою, у заповіті не зазначений, права на обов’язкову частку за описаних умов не має, тому автоматично спадщину після мами він не приймає. Йому потрібно було б мати самостійну спадкову підставу, а за наявності заповіту на Вашу користь такої підстави, з описаних обставин, не видно.

На відміну від Вас, Ваш брат не належить до осіб, які вважаються такими, що прийняли спадщину в силу частини третьої статті 1268 ЦК України, оскільки він не проживав постійно разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Отже, сам по собі родинний зв’язок із померлою матір’ю не надає йому права ні на спадкування майна, охопленого заповітом, ні на самостійне користування будинком всупереч волі спадкоємця за заповітом. Його можливі вимоги можуть ґрунтуватися лише на доведенні окремих юридичних підстав, зокрема недійсності заповіту, однак сам факт незгоди зі змістом заповіту або те, що він є сином спадкодавця, таких підстав не створює.

Вам необхідно направити письмову вимогу брату. В останній зазначтеа зазначте, що будинок входить до складу спадщини, заповітом це майно передане Вам, брат у заповіті не зазначений, права на обов’язкову частку за наведених обставин не має, постійно зі спадкодавцем не проживав, тому не набув права користування будинком. У вимозі слід просити його не вселятися, не змінювати замки, не перешкоджати Вам у доступі до будинку, передати ключі, забрати особисті речі, якщо вони там є, та звільнити будинок у визначений строк.

Якщо брат уже перебуває в будинку або не допускає Вас, бажано викликати поліцію на підставі того, що стороння особа без правових підстав перебуває у будинку, перешкоджає доступу спадкоємця за заповітом, існує ризик пошкодження або привласнення майна. Поліція, скорше за все, та, на жаль, не виселить брата примусово, але виклик потрібен для фіксації факту конфлікту, наявності перешкод і самовільного користування будинком. Якщо добровільно брат не звільнить будинок, тоді далі реальний механізм - це позов до суду.

З повагою, адвокат Айвазян.

В доповнення до своєї відповіді повідомляю, що згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить Вам з часу відкриття спадщини. А ч. 3 ст. 1296 ЦК України передбачено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє Вас права на спадщину.

Верховний Суд від 22 березня 2023 року у справі № 463/6829/21-ц (провадження № 61-12264св22) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/109855002. дійшов висновку, що у спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном з використанням способів, визначених у гл. 29 ЦК України.

Тому, якщо брат не дозволяє Вам проживати в будинку, вивозить незаконно речі, змінює замки або вчиняє інші дії, які суттєво шкодять Вашим інтересам - Ви можете звертатись до поліції або суду для захисту своїх прав.