Задайте питання юристу

999 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Сімейне право, 21 червня 2026, питання №149406

Як почати виплачувати аліменти на дитину, якщо колишня жінка не дає реквізити для сплати аліментів і не хоче подавати на аліменти.

Доброго дня. Дайте пораду.
Якщо я чоловік, знаходжусь в Україні, а моя колишня громадянська дружина с дитиною виїхала в Німеччину як біженка. І подала там на аліменти через джобцентр ще в минулому році, а я про це не був повідомлений. То може з мене бути стягнуто борг по аліментам по німецькому законодавству? То як я можу сам почати виплачувати аліменти в Україні, якщо вона не дає свої реквізити картки і не хоче подавати на мене в Україні на аліменти? Бо їй це не вигідно.
Як самому на себе подати на аліменти? І як не сплачувати борг по аліментам по німецькому законодавству?

Відповіді юристів (1)

    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня, Марк!

    Так, ризик стягнення за німецькою процедурою є, але не прямо через Jobcenter . Борг, який реально можна примусово стягувати з Вас в Україні, має бути оформлений у Німеччині як рішення/титул/акт компетентного органу або вимога державного органу, а потім пройти механізм міжнародного визнання та виконання.

    Україна і Німеччина співпрацюють у цій сфері, спираючись на правила, визначені Гаазькою конвенцією 2007 року про міжнародне стягнення аліментів. Вона прямо передбачає міжнародне визнання і виконання рішень про утримання дітей, а також співпрацю центральних органів. Конвенція застосовується до зобов’язань між батьками та дитиною, а положення діють незалежно від сімейного стану батьків. Посольство Німеччини в Україні також прямо зазначає, що у справах з Україною та Німеччиною можливе взаємне визнання і примусове виконання рішень про аліменти, а якщо дитина проживає в Німеччині, Jugendamt/інші органи можуть ініціювати або сприяти стягненню з батька-громадянина України.

    Те, що дружина зверталась з питанням аліментів саме через Jobcenter, має значення. Якщо мати/дитина отримують Bürgergeld або інші виплати, Jobcenter перевіряє, чи є особа, яка повинна сплачувати утримання, і за законом може вимагати стягнення цих коштів. Федеральне агентство зайнятості Німеччини прямо прямо уповноважує Jobcenter перевіряти та за потреби вимагати належні аліменти, а домовленості сторін про відмову від утримання не діють у цьому випадку. Якщо йдеться про Unterhaltsvorschuss, тобто авансові виплати держави замість аліментів, то вимога дитини до другого з батьків переходить до держави в межах виплаченого авансу. Тож держава може сама стягувати ці кошти.

    Проте відсутність повідомлення — це дуже важливий для Вас фактор. За Гаазькою конвенцією у визнанні та виконанні рішення може бути відмовлено, якщо відповідач не був належним чином повідомлений про провадження і не мав можливості бути заслуханим, або не був належним чином повідомлений про рішення і не мав можливості його оскаржити. Більше того, до заяви про визнання/виконання мають додаватися документи, які підтверджують належне повідомлення, якщо відповідач не з’являвся і не був представлений у провадженні.

    Отже

    Потенційно з Вас можуть намагатися стягнути борг за німецьким правом, особливо якщо дитина фактично проживає в Німеччині і там отримує соціальні виплати. Але якщо Ви реально не були повідомлені, не отримували вимог, не мали можливості надати дані про доходи, заперечити розрахунок або добровільно платити, то це треба використовувати не як “я нічого не винен”, а як заперечення проти періоду, розміру боргу і процедури його оформлення.

    Пропоную такий алгоритм дій:

    1. Направити матері письмову вимогу надати реквізити для сплати аліментів. Не просто в месенджері “дай картку”, а формально: “прошу надати банківські реквізити/IBAN або інший офіційний спосіб отримання аліментів; я готовий щомісячно сплачувати на утримання дитини”. Це треба зберегти як доказ: скріншоти, електронний лист, рекомендований лист, повідомлення через месенджер із фіксацією доставки.
    2. Одночасно звернутися письмово до Jobcenter/Jugendamt, якщо відомо місто або орган. Написати, що Ви є батьком дитини, перебуваєте в Україні, про провадження не були повідомлені, просите надати копії документів, номер справи, правову підставу вимог, розрахунок заборгованості, банківські реквізити для добровільної сплати і форму для подання інформації про Ваші доходи. Це важливо, бо після участі Jobcenter платити просто “матері на картку” може бути небезпечно: за певні минулі періоди кредитором фактично може бути вже не мати, а німецький орган у межах виплачених соціальних сум.
    3. Якщо мати реквізити не дає і орган не надає способу оплати, розглядати внесення коштів у депозит нотаріуса в Україні. За ст. 537 ЦК України боржник має право внести належні кредиторові гроші в депозит нотаріуса, зокрема у разі відсутності кредитора у місці виконання або ухилення кредитора від прийняття виконання. Нотаріус повідомляє кредитора про внесення боргу в депозит. Це не “позов на себе”, але це спосіб показати: Ви не ухиляєтесь, а створюєте документально підтверджений платіж.
    4. Якщо Ви працюєте офіційно в Україні, можна подати заяву за місцем отримання доходу про добровільне відрахування аліментів із зарплати. Такий спосіб передбачений ст. 187 СК України: платник може подати заяву за місцем роботи/виплати доходу, із зазначенням розміру, періоду та одержувача. Але проблема тут саме в “одержувачі”: якщо немає реквізитів, бухгалтерія, швидше за все, не зможе переказувати кошти. Тоді депозит нотаріуса практичніший.
    5. Якщо пізніше в Україну прийде заява про визнання/виконання німецького рішення, треба подавати заперечення: не був повідомлений; не мав можливості бути заслуханим; розрахунок зроблено без урахування фактичних доходів; частково/повністю сплачував або вносив у депозит; вимога за минулий час необґрунтована. Конвенція прямо дозволяє посилатися на сплату заборгованості як заперечення щодо минулих платежів.

    Для більш деьальної консультації потрібна додаткова інфомація та певні уточнення.

    З повагою, адвокат Айвазян.


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України