Консультація щодо закріплення за собою пріоритету отримання патенту на відкриття

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Патент на винахід – це охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід.

Патент має територіальну дію, тобто якщо він зареєстрований на території України, то його правова охорона буде поширюватися виключно на території України. Для отримання докладної інформації про процедуру патентування за кордоном перейдіть за посиланням.

Етапи патентування:

1. Проведення патентного дослідження

Патентний пошук – це важливий етап патентування для попередньої перевірки відповідності заявленого об’єкта критеріям для отримання патенту з метою визначення новизни технічного рішення.

Найбільш доцільно починати процедуру патентування з дослідження рівня техніки об’єкта. Необхідність проведення зазначеного дослідження зумовлена такими чинниками.

Відповідно до патентного законодавства будь-якої з країн, на території якої необхідно захистити об’єкт, а також будь-яким міжнародним договорам у сфері інтелектуальної власності, що така країна підписала, правова охорона надається винаходу/корисній моделі, які відповідають умовам патентоздатності. За невідповідності хоча б одного з необхідних умов патентоздатності у видачі патенту на об’єкт буде відмовлено або, у разі проведення тільки формальної експертизи (у ході якої не визначають відповідність об’єкта, що заявляється умовам патентоздатності), патент з високою часткою ймовірності буде виданий, однак може бути анульованим третіми особами у разі зацікавленості останніх.

Таким чином, дослідження рівня техніки дозволять зробити попередні висновки про патентоздатність об’єкта і доцільність його подальшого патентування, формах його захисту (патент на винахід або патент на корисну модель), істотно знизивши фінансові ризики, пов’язані з веденням діловодства за заявкою, об’єкт якої не є патентоздатним.

Крім цього, виявлений у ході дослідження рівня техніки найближчий аналог (об’єкт, найбільш близький за сукупністю суттєвих ознак до об’єкта патентування) використовується під час складання тексту заявки. Зокрема, зазначений найближчий аналог:

• розкривається у розділі опису «Рівень техніки» із зазначенням та обґрунтуванням причин, які перешкоджають за його використання отриманню очікуваного технічного результату, для чого необхідним є аналіз технічних властивостей зазначеного аналога, обґрунтованих сукупністю властивих йому істотних ознак;
• а також використовується при складанні незалежного пункту (незалежних пунктів) формули об’єкта патентування, зокрема для поділу зазначеного пункту (пунктів) на обмежувальну і відмінну частини (частини, що описують суттєві ознаки об’єкта патентування, збігаються з суттєвими ознаками найближчого аналога і відмінні від них, відповідно).

2. Оформлення і подача заявкиОформлення і подача заявки здійснюється протягом 10-15 робочих днів після отримання інструкцій з усіма необхідними матеріалами (даними про автора і заявника, опис винаходу, формула, креслення, якщо на них є посилання в описі, і реферат).

Після подачі заявки протягом 1-3 робочих днів Замовник отримує копії поданих матеріалів з відміткою відомства про подачу матеріалів заявки.

3. Формальна експертиза заявки

Після подачі заявка проходить формальну експертизу, яка може тривати від 2 до 4 місяців. У ході проведення формальної експертизи перевіряється відповідність заявки формальним вимогам, а саме на наявність у заявці повного комплекту необхідних документів і правильність їх оформлення, а також можливість надання правового захисту заявленому об’єкту.За відповідності матеріалів заявки вимогам Патентного відомства заявнику надсилається повідомлення про завершення формальної експертизи та можливість проведення кваліфікаційної експертизи.4. Кваліфікаційна експертиза

Кваліфікаційна експертиза проводиться Патентним відомством тільки після отримання клопотання про її проведення та сплати відповідного збору. Клопотання про проведення експертизи по суті має бути поданим протягом 3 років від дати подання заявки.Під час проведення кваліфікаційної експертизи перевіряється відповідність заявленого винаходу умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню, промисловій придатності).У ході проведення кваліфікаційної експертизи Патентне відомство може направляти заявнику запити про надання додаткових матеріалів. Від своєчасності і повноти відповідей на запити експертизи залежить те, як скоро рішення про видачу патенту буде прийняте.5. Державна реєстрація та видача патентуЯкщо винахід відповідає умовам патентоздатності та Патентне відомство ухвалює рішення про видачу патенту, то мито за видачу та збір за публікацію патенту повинні бути сплачені протягом 3 місяців від дати одержання заявником цього рішення.На підставі цього рішення і надання в Відомство клопотання і документів, що підтверджують сплату встановленого мита за видачу і збору за публікацію, здійснюється державна реєстрація патенту. Після чого протягом 1 місяця присвоюється номер патенту і публікуються відомості про його видачу. Оригінал патенту видається протягом 1-2 місяців після публікації.Таким чином, процедура патентування винаходу в Україні може тривати від 3 до 5 років. Тривалість патентування за прискореною процедурою становить 1 рік.6. Підтримка патенту в силі (сплата щорічних зборів)Правовий захист винаходу настає з моменту отримання патенту на винахід. Однак, такий захист не є безстроковим. Термін дії патенту на винахід в Україні становить 20 років від дати подання заявки. Для підтримки патенту в силі необхідно сплачувати щорічні збори.

Костянтин Гончаренко

Відповідно до Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" винахід - це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.

Винахід є об'єктом промислової власності (інтелектуальної власності, що відноситься до сфери промислового виробництва).

Майнові права Заявника на винахід виникають лише після його державної реєстрації. Факт набуття таких прав засвідчується патентом.

Термін дії виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід складає 20 років, відлік якого починається від дати подання заявки на винахід відповідно до встановленого законом порядку.

ВИНАХІДНИКИ

Право на отримання патенту має винахідник, якщо інше не передбачено чинним законодавством. Винахідники, які спільно створили винахід, мають рівні права на отримання патенту, якщо інше не передбачено укладеною між ними угодою. У разі перегляду умов угоди про склад винахідників Патентне відомство (за спільним клопотанням осіб, вказаних в заявці в якості винахідників, а також осіб, що є винахідниками, але не вказаних в заявці в якості таких) вносить зміни у відповідні документи у встановленому порядку.

Не визнаються винахідниками фізичні особи, які не внесли особистий творчий вклад в створення винаходу, які надали винахіднику (винахідникам) тільки технічну, організаційну або матеріальну допомогу під час його створення та (або) оформлення заявки.

Винахідникові належить право авторства, яке є невід'ємним особистим немайновим правом і охороняється безстроково.

Добрий день, Анастасія!

Відносини, що виникають у зв'язку з набуттям та здійсненням права власності на винаходи (корисні моделі) в Україні, регулюються Цивільним кодексом України та Законом України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (далі — Закон України).

Винахід (корисна модель) - результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології;Секретний винахід (корисна модель) - винахід що містить інформацію, віднесену до державної таємниці;Набуття права інтелектуальної власності на винахід (корисну модель) засвідчується патентом.

Патент на винахід - різновид патенту, що видається за результатами кваліфікаційної експертизи заявки.Строк дії патенту на винахід становить 20 років від дати подання заявки.

Правова охорона надається винаходу (корисній моделі), що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності й моралі та відповідає умовам патентоздатності.Об'єктом винаходу (корисної моделі), правова охорона якому (якій) надається може бути:- продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо);- процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.

Право на одержання патенту має винахідник та інші особи, які набули право на винахід (корисну модель) за договором чи законом.

Патент надає його власнику:- виключне право на використання винаходу (корисної моделі) за власним розсудом;- право дозволяти використання винаходу (корисної моделі) на підставі ліцензійної угоди;- виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу (корисної моделі), у тому числі забороняти таке використання.

Особа, яка бажає одержати патент на винахід (корисну модель) і має на це право, може подати заявку на його видачу до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Мінекономіки), яке приймає, розглядає та проводить експертизу заявок.

Заявка подається до Мінекономіки на адресу Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" (далі – Укрпатент): вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601, Україна.

За подання заявки сплачується збір. Документ про сплату збору повинен надійти до Укрпатенту разом із заявкою або протягом двох місяців після дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано клопотання про продовження строку надходження документа про сплату збору за подання заявки та сплачено відповідний збір.

Строки та порядок сплати зборів за подання заявки, а також їх розміри зазначені в Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1716 від 23 грудня 2004 року (далі – Порядок).

Порядок розгляду заявки на винахід (корисну модель) встановлений Правилами розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель, затвердженими наказом Мiнiстерства освiти i науки України вiд 15 березня 2002 року № 197 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України за № 364/6652 від 15.04.2002 (далі – Правила розгляду).

Патент України на винахід видається за результатами кваліфікаційної експертизи заявки на винахід, під час якої встановлюється відповідність винаходу умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню, промисловій придатності).

Строки та механізм сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на винаходи та корисні моделі, а також їх розміри визначено Порядком сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року №1716, (далі - Порядок).

При цьому, якщо мало місце географічне відкриття провадження, то звертаю Вашу увагу на Закон України "Про правову охорону географічних зазначень" (далі – Закон) визначає засади правової охорони географічних зазначень в Україні та регулює відносини, що виникають у зв’язку з їх реєстрацією, використанням та захистом.

Крім цього Закону діють Правила складання, подання та проведення експертизи заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України № 598 від 17.08.01 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2001 року за № 772/5963 (далі – Правила). Ці Правила встановлюють вимоги до документів заявки та процедуру проведення її експертизи. Наразі вони не приведені у відповідність до Закону, тому застосовуються у частині, що не суперечить йому.

Назва місця походження товару – це вид географічного зазначення, який означає найменування, що ідентифікує товар, який походить з певного географічного місця та який має особливі якості або властивості, виключно або головним чином зумовлені конкретним географічним середовищем з притаманними йому природними і людськими факторами, і всі етапи виробництва якого (виготовлення (видобування) та/або переробка, та/або приготування) здійснюються на визначеній географічній території.

Правова охорона надається географічним зазначенням на підставі їх державної реєстрації, яка діє безстроково за винятком випадків дострокового припинення дії реєстрації географічного зазначення, передбачених статтею 21 Закону.

Обсяг правової охорони географічного зазначення визначається характеристиками товару і межами географічного місця його походження, зазначеними у Державному реєстрі України географічних зазначень (далі – Реєстр).

Державну реєстрацію географічних зазначень здійснює від імені держави уповноважений на це орган – Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі – Мінекономіки) шляхом внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Згідно з статтею 7 Закону правова охорона надається географічному зазначенню, якщо

• заявлене найменування ідентифікує товар, який походить з певного географічного місця та має особливу якість, репутацію чи інші характеристики, зумовлені головним чином цим географічним місцем походження, і хоча б один з етапів виробництва якого (видобування) та/або переробка, та/або приготування) здійснюються на визначеній географічній території;
• на нього не поширюються встановлені Законом підстави для відмови в наданні правової охорони.

Відповідно до статті 8 Закону підставами для відмови в наданні правової охорони географічному зазначенню є:

а) невідповідність поняттю географічного зазначення, наданого у статті 1 Закону;б) видовий характер назви географічного зазначення, тобто, якщо його назва стала видовою;в) відтворення географічним зазначенням назви сорту рослин чи пород тварин, що може ввести в оману споживачів щодо дійсного походження товару. Цей пункт не застосовується в окремих випадках, передбачених статтею 8 Закону;г) тотожність або схожість географічного зазначення настільки, що його можна сплутати з торговельною маркою, права на яку визнані в Україні, якщо зважаючи на репутацію, відомість і тривалість використання цієї торговельної марки, така правова охорона може ввести в оману споживачів щодо справжності товару;д) відсутність правової охорони географічного зазначення, пов'язаного з географічним місцем в іноземній державі, у відповідній іноземній державі.

Відповідно до статті 9 Закону право на державну реєстрацію географічного зазначення має об’єднання осіб, які в зазначеному географічному місці виробляють товар та/або видобувають, та/або переробляють сировину для товару, особлива якість, репутація чи інші характеристики якого зумовлені цим географічним місцем.

При цьому об’єднання осіб означає будь-яку сукупність осіб незалежно від її організаційно-правової форми або складу.

Одна фізична або юридична особа має право на реєстрацію географічного зазначення у разі, якщо:

• вона є єдиним виробником, який у цьому географічному місці виробляє товар та/або видобуває, та/або переробляє сировину для товару та бажає подати заявку на реєстрацію географічного зазначення;
• географічна територія, на якій здійснюється виробництво (видобування) та/або переробка, та/або приготування товару, має характеристики, які істотно відрізняються від прилеглих територій, або характеристики товару відрізняються від товарів, вироблених на прилеглих територіях.

Пунктом 5 статті 14 Закону встановлено, що будь-яка фізична чи юридична особа, яка відповідає умовам, передбаченим статтею 9 Закону, зокрема, особа, яка в зазначеному географічному місці виробляє товар та/або видобуває, та/або переробляє сировину для товару, особлива якість, репутація чи інші характеристики якого зумовлені цим географічним місцем, та бажає, щоб відомості про неї як особу, яка має право використовувати зареєстроване географічне зазначення, були додатково внесені до Реєстру, може подати до Установи відповідну заяву разом з документом спеціально уповноваженого органу, який підтверджує, що ця особа виробляє товар у географічному місці, зазначеному в Реєстрі, а характеристики товару відповідають специфікації товару.

За подання заяви про внесення до Реєстру відомостей про особу, яка має право використовувати зареєстроване географічне зазначення, сплачується збір.

Відповідно до статті 17 Закону права, що випливають із реєстрації географічного зазначення, діють з дати реєстрації географічного зазначення.

Реєстрація географічного зазначення надає право особам, зазначеним у статті 9 Закону:

а) використовувати географічне зазначення, а саме: наносити його на товар або на етикетку, наносити його на упаковку товару, застосовувати в рекламі, записувати на бланках, рахунках та інших документах, що супроводжують товар;б) вживати заходів щодо заборони використання географічного зазначення особами, які не мають на це право;в) провадити діяльність із забезпечення відповідності товару, для якого зареєстровано географічне зазначення, специфікації товару, погодженій спеціально уповноваженим органом;

г) поширювати інформацію та провадити іншу діяльність, спрямовану на повідомлення споживачам про особливі якості товару, для якого зареєстровано географічне зазначення.

Пунктом 7 статті 17 Закону встановлено, що особи, які мають право використовувати зареєстроване географічне зазначення, не можуть:

а) видавати ліцензію на використання географічного зазначення;б) забороняти (перешкоджати) спеціально уповноваженим органам здійснювати контроль за наявністю в товарі особливих якостей та інших характеристик, на підставі яких зареєстровано географічне зазначення;в) забороняти іншим особам, визначеним статтею 9 Закону, здійснювати права, встановлені цією статтею.

Згідно з статтею 10 Закону заявка подається до уповноваженого органу Мінекономіки, Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) на адресу: вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601, Україна, особою чи об’єднанням осіб, які мають право на реєстрацію географічного зазначення.

За подання заявки сплачується збір.

Зазначений збір сплачується до спливу двох місяців від дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.

Документом про сплату збору вважається виписка з особового банківського рахунка Укрпатенту.

Відповідно до статті 11 Закону експертиза заявки на географічне зазначення має статус науково-технічної експертизи і проводиться закладом експертизи відповідно до Закону та Правил.

У разі відповідності заявки вимогам статті 10 Закону, Правилам та відповідності сплаченого збору за подання заявки встановленим вимогам заявнику надсилається повідомлення про це та здійснюється публікація в офіційному електронному бюлетені Установи (далі - Бюлетень) відомостей про заявку та специфікації товару або відповідних відомостей.

Будь-яка особа протягом трьох місяців з дати публікації в Бюлетені відомостей про заявку та специфікації товару або відповідних відомостей може подати до закладу експертизи мотивоване заперечення щодо невідповідності заявленого географічного зазначення умовам надання правової охорони, визначеним статтями 7 і 8 Закону, або щодо невідповідності вимогам статті 9 Закону.

За подання заперечення сплачується збір.

Подане заперечення розглядається в межах мотивів, викладених у ньому, та з урахуванням відповіді заявника, якщо вона надана у встановлений строк.

У разі відсутності заперечень або визнання їх необґрунтованими та відповідності заявленого географічного зазначення умовам, визначеним статтями 7 і 8 Закону, і дотримання умов статті 9 Закону на підставі висновку експертизи Установа приймає рішення про реєстрацію географічного зазначення.

Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про реєстрацію географічного зазначення або про відмову в реєстрації географічного зазначення. Рішення Установи надсилається заявнику.

Згідно з статтею 14 Закону на підставі рішення про реєстрацію географічного зазначення та за наявності документа про сплату державного мита за реєстрацію і сплати збору за публікацію про реєстрацію Установа здійснює державну реєстрацію географічного зазначення, для чого вносить до Реєстру відповідні відомості.

Одночасно з державною реєстрацією географічного зазначення здійснюється публікація в Бюлетені відомостей про державну реєстрацію географічного зазначення.

Успіхів Вам!

Відносини, що виникають у зв'язку з набуттям та здійсненням права власності на винаходи (корисні моделі) в Україні, регулюються Цивільним кодексом України та Законом України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" - zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3687-12

Винахід – це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології. Об’єктом винаходу може бути продукт, процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу. Винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він новий, має винахідницький рівень і є промислово придатним.

Патент на винахід – це охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід. Патент має територіальну дію, тобто якщо він зареєстрований на території України, то його правова охорона буде поширюватися виключно на території України.

Патентний пошук – це важливий етап патентування для попередньої перевірки відповідності заявленого об’єкта критеріям для отримання патенту з метою визначення новизни технічного рішення.

Виключне право на винахід здобувається в результаті отримання патенту - охоронного документа, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід. В Україні термін дії патенту на винахід становить 20 років від дати подання заявки за умови щорічної сплати зборів за підтримання чинності патенту.

Відомості з Державного реєстру патентів України на винаходи - https://base.uipv.org/searchINV/search.php?dbname=...

Важливо відзначити, що патент, отриманий в Україні, надає патентний захист лише на території України. Головними передумовами отримання правової охорони (патентування) за кордоном є:

• забезпечення промислового експорту, тобто охорона експорту при вивезенні вітчизняних промислових товарів, постачанні обладнання за кордон, будівництві підприємств на основі української документації та за технічної підтримки з боку українських організацій;
• забезпечення найкращих умов продажу ліцензій іноземним фірмам на право використання вітчизняних винаходів;
• створення спільного підприємства за кордоном, у якому в якості вкладу з українського боку будуть внесені права на винаходи та інші досягнення;
• науково-технічне співробітництво з іноземною фірмою, результатом якого є самостійні і спільні розробки.

Доброго дня.

На думку вчених, наукове осмислення відкритого явища дуже важливе для правильної постановки пошукових робіт. Зокрема на його основі може бути розроблений принципово новий метод пошуку корисних копалин - по-перше, зазначене підпадає під такий об'єкт права інтелектуальної власності як наукове відкриття.

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2454):

Стаття 457. Поняття наукового відкриття

1. Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання.

Стаття 458. Право на наукове відкриття

1. Автор наукового відкриття має право надати науковому відкриттю своє ім'я або спеціальну назву.

2. Право на наукове відкриття засвідчується дипломом та охороняється у порядку, встановленому законом.

Отже, на наукове відкриття згідно з законом видається диплом, а не патент.

Патент видається: на винахід, корисну модель, промисловий зразок. Термін дії правової охорони наукового відкриття - безстроковий.

Придатність для набуття права інтелектуальної власності:

• Закономірність матеріального світу як об’єкт наукового відкриття;
• явище матеріального світу як об’єкт наукового відкриття;
• наукова новизна, що встановлюється за датою пріоритету;
• вірогідність, яку повинен довести заявник

Автор наукового відкриття має право надати науковому відкриттю своє ім'я або спеціальну назву.

На сьогоднішній день актуальних законодавчих норм, які б регулювали порядок отримання диплому немає. На разі науковими відкриттями опікуються лише громадські організації (наприклад, в Україні діє громадська організація "Асоціація авторів наукових відкриттів України", яка реєструє наукові відкриття, але без їх належної державної експертизи).

Всього доброго.