Зачем выписывать ребенка и прописывать у отца при разделе имущества?

Здравствуйте, если муж хочет оставить свою часть недвижимого имущества ребенка, то он может быть освобожден от уплаты алиментов.

Мотивы жены не совсем понятны. На кого оформлено имущество, которое подлежит разделу? В любом случае к нотариусу они должны идти вдвоем.

Выписывать ребенка при разделе имущества нет необходимости. Тем более, если это имущество будет передаваться ребенку.

Если нужна более подробная консультация и помощь, обращайтесь.

Итак, общеизвестно, что перед тем как приступить к разделу имущества непосредственно в добровольном порядке, стоит посетить юриста. Во многих случаях именно адвокаты по семейным делам могут не только грамотно помочь составить необходимые документы, но и избежать суда, дополнительных затрат и прочего. От индивидуальной консультации адвоката в вопросах раздела имущества, как известно, зависит очень многое.

Например, чтобы избежать раздела конкретного имущества супругов, некоторые специалисты по семейным делам в области юриспруденции советуют близким людям каждого из супругов оформлять имущество на его имя или на имя своих детей договор дарения - достаточно неоднозначный и распространенный способ «переписать» имущество в том случае, если владелец последнего не желает чтобы имущество досталось определенному лицу по закону. Речь идет, в частности, об оформлении наследства, раздел имущества между бывшими мужем и женой. Хотелось бы остановиться именно на последнем. Типичной для нашего общества является ситуация, когда после развода муж и жена вступают в процесс раздела имущества. 'Бывают ситуации, когда один из супругов ищет любые способы не отдавать имущество другому из супругов. Выходом из указанной ситуации может стать договор даренийесли супруги и расторгли брак, то согласно Семейному кодексу Украины распоряжение общей совместной собственностью (имуществом, которое приобретенное в браке) также происходит по общему согласию супругов. Если поступать разумно, то супругам, которые не в состоянии решить имущественные споры мирным путём, в добровольном порядке, сразу же необходимо обратиться к семейным адвокатам и, если договориться полюбовно не получается, вместе со своим правозащитником направляются в суд. Иные -пускают всё на самотёк или же, начитавшись лишнего в Интернете, пытаются самостоятельно решить свои проблемы, что в итоге ни к чему хорошему не приводит. В большинстве случаев подобное решение проблемы только затягивается на неопределенное время. Естественно, что и исправление допущенных ошибок чревато дополнительными материальными затратами.

Руководствуясь законодательными нормами и судебной практикой, суд, в любом случае выносит решение о том, как должна быть поделена совместно нажитая собственность супругов. Правда не всегда решение суда устраивает обе стороны спора о разделе имущества. Само собой разумеется, если человек желает достичь чего-либо, ему просто необходимо наперед предусмотреть собственные шаги. А что касается вопросов юриспруденции, то просчитать ходы и предвидеть единственно правильное решение вопроса сможет только опытный адвокат. Поэтому не стоит поступать опрометчиво. В любом случае, необходимо вовремя обратиться за помощью семейного адвоката. Ребенка не нада выписывать Часть свою пусть ваш гражданский муж подарит Ребенку .обратитесь к адвокату в вашем регионе

Перелік необхідних документів для нотаріального посвідчення договору про поділ майна подружжя:

• паспорти та податкові номери Сторін;
• свідоцтво про реєстрацію шлюбу;
• якщо особи розлучені – свідоцтво про реєстрацію розірвання шлюбу/рішення суду про розірвання шлюбу, якщо шлюб було розірвано після 27 липня 2010 року;
• шлюбний договір (за наявності);
• правовстановлюючі документи на кожний об’єкт нерухомого (рухомого) майна;
• довідка про зареєстрованих у житловому будинку/квартирі осіб (для перевірки відсутності прав третіх осіб на предмет договору (зокрема, права зареєстрованих осіб на проживання і користування об’єктом), а також для перевірки відсутності (наявності) зареєстрованих неповнолітніх/малолітніх осіб у даному об’єкті);

Таким чином, нотаріусу подаеться довідка про відсутність або наявність (а не про відсутність) зареєстрованих неповнолітніх.

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне

. Вирішення спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини регулюється Сімейним кодексом України та постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини».

Згідно ст. 161 Сімейного кодексу України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Кодексом визначено, що орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Не зважаючи на те, що Сімейним кодексом України передбачено, що спір може розглядатись органом опіки та піклування або судом існує судова практика відмови у розгляді позовної заяви судом, якщо батьки не звернулись до досудового способу урегулювання спору.

Так, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 08.10.2019 року по справі № 755/16134/19 встановлено:

«Разом з тим, звертаючись до суду з позовною вимогою про визначення місця проживання дитини, позивачем не здійснено заходів обов`язкового досудового урегулювання спору шляхом звернення до служби у справах дітей за місцем проживання дитини для розв`язання спору та можливості його урегулювання з урахуванням прав та законних інтересів дитини, відповідно до обов`язкової процедури урегулювання таких спірних правовідносин, встановленої Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дітей, затвердженим

Постановою Кабінету міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866, - що є обов`язковою умовою також і відповідно до частини 3

ст. 19 Сімейного кодексу України, тобто урегулювання правовідносин щодо захисту прав органом опіки та піклування, в тому числі і прав дітей, має передувати урегулюванню спору щодо таких правовідносин у судовому порядку.»

Тобто процедура визначення місця проживання дитини має три етапи:

Усні переговори між батьками та розгляд варіанту досягнення компромісу усно або фіксація умов виховання дитини у письмовому договорі.

Звернення із заявою для розв’язання спору до органів опіки та піклування.

Якщо рішення органів опіки та піклування не задовільняє одного з батьків, він має право на звернення до суду.

Усі питання, щодо місця проживання та реєстраціі дитини вирішує суд на підставі подання органу опіки та піклування.

На підставі рішення суду визначається з ким із батьків має проживати дитина та бути зареєстрована.

Розподіл майна під час розлучення проводиться у судовому порядку та виноситься окреме рішення.

Якщо на території такого майна зареєстровано неповнолітню особу , то до остаточного рішення про місце проживання дитини , вона не може бути знята з реєстрації . Після того як буде отримано інше рішення суду , щодо місця проживання дитини той з батьків з ким суд постановив закріпити проживання , проводить дії з реєстрації дитини у своєму житлі звернувшись до ЦНАПу.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Здравствуйте!

Договор раздела имущества и догвора передачи части имущества в пользу ребёнка, взамен алиментов, должны быть удосирверены нотариально.

При этом, снятие с регистрации ребёнка проводить не нужно, ведь он остаётся проживать там же, по месту своей регистрации, тем более в его пользу отчуждается имущество.

Поэтому, отсутствуют основания для его перерегистрации с места проживания по месту регистрации Вашего супруга.

При такой регистрации, будет проблематично его снять с регистрации, без заключения органа опеки местной государственной администрации, при условии наоичмя6у него жилья и в судебном порядке.

Также, при оплате коммунальных услуг, которые оплачиваются не по счётчику, как правило уборка территории, консьерж и иные при их наличии, которые считаются по количеству лиц, проживающих в квартире.

Всего доброго!

Удачи Вам!

Здравствуйте, Анастасия. Скорее всего, это связано с тем, что при разделе нотариус может затребовать разрешение органа опеки на проведение сделки.

Если ребенок будет прописан с вашим мужем, тогда вы уже не сможете продать имущество без разрешения органа опеки или также придется выписывать ребенка уже к маме. Если она, конечно, согласится.

1. Пропиской ребенка у Вашего мужа, она заблокирует ему любые возможности распоряжаться своей квартирой.

2. Прописав ребенка у себя, он потом не сможет его выписать без ее разрешение и разрешения органов опеки. Суды в принудительном порядке несовершеннолетних практически не выписывают.

3. Для оформления своей части недвижимости на ребенка, законодательство не требует его выписки из этой недвижимости.

Доброго дня!

Знімати дитину з реєстрації у будинку не потрібно.

У разі прописки дитини за іншою адресою з Вашим чоловіком, власник житла не зможе його продати/подарувати, оскільки необхідно буде отримати дозвіл органу опіки та піклування.

В реальному житті нерідко трапляються ситуації, коли укладенням договору про поділ майна такий поділ не закінчується. Не виключено, що через деякий час одна зі сторін вважатиме поділ майна несправедливим, на фоні чого виникне нестерпне бажання поділити майно по-новому. Ще частіше договір про поділ майна подружжя укладають суто формально, не фіксуючи в ньому всю спільну сумісну власність подружжя з метою зекономити на сплаті державного мита і послуг нотаріуса.

Тому, враховуючи зазначене, договір про поділ майна подружжя перш за все слід показати юристу.

Семейный кодекс Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14):

"Стаття 69. Право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя

1. Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

2. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

Стаття 70. Розмір часток майна дружини та чоловіка при поділі майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя

1. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

2. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї...

Стаття 177. Управління майном дитини...

2. Батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав:

укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;...

4. Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло...

5. Органи опіки та піклування можуть відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса щодо накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, якщо ними встановлено, що:

5) між батьками дитини немає згоди стосовно вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини;

6) між батьками дитини або між одним з них та третіми особами існує судовий спір стосовно нерухомого майна, за дозволом на вчинення правочину щодо якого звернулися батьки дитини (або один з них)".

"ПОРЯДОК провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%B...):

"67. Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина надається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади за поданням служби у справах дітей після проведення зазначеною службою перевірки документів за місцем знаходження майна протягом одного місяця з дня надходження заяви на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини лише у разі гарантування збереження її права на житло і оформляється рішенням, витяг з якого видається заявникам службою у справах дітей. Для здійснення правочинів щодо нерухомого майна дитини батьки, опікуни або піклувальники подають службі у справах дітей документи, зазначені у пункті 66 цього Порядку. Служба у справах дітей розглядає протягом 10 робочих днів подані документи та з'ясовує наявність (відсутність) обставин, що можуть бути підставою для відмови у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини.

У разі виїзду сім'ї, в якій виховується дитина, за межі населеного пункту, придбання житла здійснюється з урахуванням інтересів дитини.

Районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади може відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса для накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 177 Сімейного кодексу України.".

Учитивая согласие супругов на раздел имущества, отчуждение своей доли имущества (жилья) отцом в пользу ребенка, в котором ребенок проживает и зарегистрирован местом жительства. оснований для отказа в разделе не усматривается.

"ПРАВИЛА реєстрації місця проживання" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%B...):

"26...У разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами зняття з реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним із батьків здійснюється за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування)." -

в этой части, существенным является вопрос об определении места жительства ребенка при разводе супругов.

В заключение, матерью ребенка предлагается регистрация места жительства в жилье, право на которое он не имеет (как и отец, если я правильно представляю).

Доброго дня Анастасія!

З Вашого запитання можливі декілька варіантів.

1. Визначення місця проживання дитини.

Визначення місця проживання дитини Сімейним кодексом України передбачено право батьків, як в шлюбі, так і після його розірвання, визначати з ким із них проживатиме дитина. Важливо зазначити, що дитині також надається право обирати з ким з батьків вона бажає проживати. Це право надається по досягненні нею чотирнадцяти років. Проте, якщо до досягнення дитиною десяти років її думку не враховують, то при досягненні нею даного віку, батьки за спільною згодою визначають її місце проживання з обов’язковим урахуванням думки дитини. Саме в даному віці, на думку законодавця, дитина вже усвідомлює свою прив’язаність до одного з батьків, та може самостійно визначитися зі своїми бажаннями.

Таким чином, у випадку проживання батьків дитини окремо, необхідно визначити з ким проживатиме далі дитина, адже це впливає на процеси стягнення аліментів, встановлення графіку зустрічей іншого з батьків з дитиною, можливість виїзду з дитиною за кордон на лікування чи відпочинок.

В більшості випадків, щодо місця проживання дитини батьки домовляються в усному порядку. На підтвердження домовленостей, їх можна закріпити в нотаріально завіреному договорі «утримання та виховання дитини», в якому батьки визначають місце проживання дитини, порядок її утримання (аліментні зобов’язання) та участь у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо (графік зустрічей з дитиною). Та до такого способу вирішення конфліктної ситуації звертаються дуже рідко, адже між батьками повинна існувати довіра, та воля обох до виконання умов даного договору. Інакше, це лише марна трата часу та грошей, яка неминуче призведе до судового порядку вирішення конфлікту.

2. Поділ майна подружжя з подальшим відчуженням частки на користь дитини.

Дружина і чоловік мають право на укладання договорів про поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності.

При укладенні договору про поділ майна, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності, сторони можуть відступити від засад рівності часток подружжя.

Договір про поділ майна, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності, може бути посвідчений нотаріусом незалежно від розірвання шлюбу.

3. Припинення права на аліменти на дитину у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно

Той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).

Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні цього договору.

Набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно.

У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дитина, зобов'язується самостійно утримувати її.

Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дитину.

На майно, одержане за договором відповідно до частини першої цієї статті, не може бути звернене стягнення.

Майно, одержане дитиною за цим договором, може бути відчужене до досягнення нею повноліття лише з дозволу органу опіки та піклування.

Договір, укладений відповідно до частини першої цієї статті, визнається судом недійсним за вимогою відчужувача нерухомого майна у разі виключення його імені як батька з актового запису про народження дитини.

У разі визнання договору недійсним у відчужувача відновлюється право власності на нерухоме майно.

За позовом відчужувача нерухомого майна договір, укладений відповідно до частини першої цієї статті, може бути розірваний у разі невиконання тим із батьків, з ким проживає дитина, обов'язку по її утриманню.