Задайте вопрос юристу

829 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

23 ноября 2020, вопрос №33548 100₴

Раздел имущества после развода.

Дом был куплен до брака, но ссуда за него выплачивалась после заключения брака. Будет ли раздел?
И как вообще будет разделение имущества после брака? В семье двое детей.

Ответы юристов (11)

    Костромина Виктория

    Дом был куплен до брака, но ссуда за него выплачивалась после заключения брака. Будет ли раздел?

    И как вообще будет разделение имущества после брака? В семье двое детей.

    в принципе вариант возможен - но все таки зависит от некоторых факторов

    нужна детальная консультация или помощь в подготовке документов ( заявы, иски т .п.) - обращайтесь через сайт, с ув Виктория Костромина

    Гончаренко Константин

    Добрый день!

    По Вашему вопросу сообщаю следующее:

    В Семейном кодексе Украины четко прописано:

    Какое имущество подлежит разделению:

    • Приобретенное за время совместного проживания имущество (даже если один из супругов не имел дохода);
    • любая вещь, кроме вещей индивидуального пользования;
    • заработная плата, пенсия, стипендия и другие доходы, полученные супругами во время брака;
    • имущество и деньги, полученные в результате договора, заключенного в интересах семьи (гонорар или выигрыш);
    • инструменты для проф.направления (оргтехника, электроника, музыкальные и медицинские инструменты);
    • недвижимость и земельный участок приобретенные во время брака в результате приватизации.

    Супруги, имеют равные права на владение, распоряжение и пользование общим имуществом, если между ними не заключен договор, в котором прописаны другие условия пользования собственностью.

    Собственность, приобретенная до брака, драгоценности, премии и награды за личные заслуги, страховые выплаты являются личной собственностью жены/мужа. Личной собственностью также может стать имущество, приобретенное за время раздельного жительства супругов в связи с прекращением гражданского брака. Разделить имущество можно по взаимному согласию либо в судебном порядке. Чтобы на гражданский брак распространялись юридические права зарегистрированного, необходимо факт брака доказать.

    Доказательством брака для суда могут стать показания свидетелей - соседей, родителей, совместных детей. Фотографии являются сомнительной уликой, и судом могут не приниматься. Лучшим доказательством является договор аренды жилья. Гражданские супруги должны вписать обе фамилии в графу "арендатор". Туристические путевки и гостиничные счета, авиабилеты, чеки (о медобслуживании, автосервисе, химчистке и т.д.) свидетельствуют о фактическом браке. Таким образом, если супруги предусмотрительны - долгой судебной волокиты можно избежать.

    Гарантом правомерного раздела имущества в браке является соглашение. Есть несколько видов таких соглашений:

    • О порядке пользования имуществом, которое принадлежит супругам на праве общей совместной собственности;
    • О разделе имущества, которое является объектом права общей совместной собственности;
    • О выделении в натуре части из имущества, которое находится в общей совместной собственности;
    • О совместном проживании и ведении совместного хозяйства.

    квартира куплена до брака и есть личной собственностью владельца.

    Дополнительно сообщаю относительно компенсации:

    Вам необходимо компенсировать, только те затраты мужа/жены которые он /она действительно понес и может подтвердить документально(чеками). за время брака

    С уважением,

    Константин Гончаренко

    Кальницкий Георгий  Валериевич

    Ирина, добрый вечер!

    С вероятностью 99,9% РАЗДЕЛ БУДЕТ! Почему так?

    Да, имущество приобретенное до брака считается личным имуществом лица и не входит в общий состав имущества супругов. Но одного формального владения (имеется в виду, кто указан владельцем в реестре недвижимого имущества) для этого недостаточно. Дело в том, оплата этого имущества происходила уже ВО ВРЕМЯ БРАКА из семейного бюджета, таким образом второй супруг участвовал в его приобретении (даже если вел домашнее хозяйство) и может подать на признание имущества (дома) совместной (общей или долевой) собственностью супругов. На практике суды в подавляющем большинстве случаев так и поступают.

    Безотносительно вашего случая имущество при разделе делится априори 50/50. Но с учетом интересов детей и других факторов суд может поделить иначе, например супругу, который будет жить отдельно 1/4, а супругу, с которым остались дети могут присудить 3/4.

    Таким образом, исходя из сложившейся позиции судов, однозначно раздел будет, вопрос только в определении долей. Но эти нюансы уже зависят от многих факторов и обстоятельств.

    Карпенко Андрей Владимирович

    1. Все имущество приобретенное в браке является совместной собственностью супругов и подлежат разделу в равных.

    2. Та сумма, которая была оплачена за покупку дома до брака, при разделе имущества, отойдет тому, кто покупал дом. Сумма выплаченная по ссуде, в период брака, будет просчитана и поделена в равных долях.

    Адвокат Евгений Александрович
    20%

    Здравствуйте, Ирина!

    Раздел возможен по договору по обоюдному согласию или в судебном порядке, путём подачи иска в суд о разводе имущества.

    Исходя из норм ст. 69 Семейного кодекса, разделу подлежит имущество, принадлежащее мужу и жене на праве общей совместной собственности – приобретенное в браке.

    Так, ст.61 Семейного кодекса, указано, что:

    1. Объектом права общей совместной собственности супругов может быть любое имущество, за исключением исключенного из гражданского оборота.

    2. Объектом права общей совместной собственности является заработная плата, пенсия, стипендия, другие доходы, полученные одним из супругов.

    3. Если одним из супругов заключен договор в интересах семьи, то деньги, иное имущество, в том числе гонорар, выигрыш, которые были получены по этому договору, является объектом права общей совместной собственности супругов.

    4. Вещи для профессиональных занятий (музыкальные инструменты, оргтехника, врачебное оборудование и т.п.), приобретенные за время брака для одного из супругов, является объектом права общей совместной собственности супругов".

    Согласно п.23 постановления Верховного Суда Украины № 11 от 21 декабря 2007 года «О практике применения судами законодательства при рассмотрении дел о праве на брак, расторжение брака, признание его недействительным и разделе общего имущества супругов» дан примерный перечень такого имущества:

    • квартиры, жилые и садовые дома;
    • земельные участки и насаждения на них;
    • продуктивный и рабочий скот, средства производства, транспортные средства;
    • денежные средства, акции и другие ценные бумаги, вклады в кредитные учреждения;
    • страховая сумма, страховое возмещение, уплаченные за счет общих средств супругов;
    • накопления в жилищно-строительном, дачно-строительном, гаражном кооперативе;
    • страховые платежи, которые были возвращены при досрочном расторжении договора страхования или которые мог бы получить один из супругов в случае досрочного расторжения такого договора на время фактического прекращения брака.

    Нужно исходить из наявных документов на приобретение дома, условия и порядке оплаты ссуды, есть вероятность, что подлежит разделу, но точно это возможно сказать после ознакомления с документами.

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Доброго вечора, Ірино!

    Дом был куплен до брака, но ссуда за него выплачивалась после заключения брака. Будет ли раздел?

    - Малоймовірно, оскільки майно, набуте особою до шлюбу, є його особистою власністю. Довести факт того, що інший з подружжя брав участь у виплаті позики, складно. Але ж, звичайно, кожний випадок індивідуальний.

    Межа між спільно нажитою і приватною власністю одного з подружжя дуже тонка, а судова практика щодо цього питання досить неоднозначна. Однак нещодавнє рішення Верховного Суду України відходить від презумпції про те, що придбана у шлюбі власність обов'язково є спільним майном подружжя.

    ВСУ роз'яснює, що у процесі розгляду спорів про поділ майна подружжя необхідно враховувати такі обставини: час придбання майна; кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання); мета придбання майна, яка дозволяє визначити правовий статус сумісної власності подружжя.

    И как вообще будет разделение имущества после брака?

    - Відповідно до законодавства України процедура поділу майна можлива як при розлученні, так і в період шлюбу.

    Стаття 69 Сімейного кодексу, розділу підлягає лише майно, що належить чоловікові і дружині на праві спільної сумісної власності, тобто придбане в шлюбі.

    Статтею 61 Сімейного кодексу встановлено об’єкти права спільної сумісної власності подружжя. Відповідно до зазначеної статті, спільної власності можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту; заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. А при укладенні договору в інтересах сім’ї, гроші та інше майно (в тому числі гонорар, виграш) є спільною сумісною власністю чоловіка і дружини.

    Хоча в законодавстві не міститься конкретного списку всіх об’єктів, які можуть належати подружжю на праві спільної сумісної власності, проте в пункті 23 постанови Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» можна знайти примірний перелік такого майна:

    • квартира, житлові та садові будинки;
    • земельні ділянки та насадження на них;
    • продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби;
    • грошові кошти, акції та інші цінні папери, вклади в кредитні установи;
    • страхова сума, страхове відшкодування, сплачені за рахунок спільних коштів подружжя;
    • накопленні паї в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражному кооперативі;
    • грошові суми та майно по зобов’язальних правовідносинах;
    • страхові платежі, які були повернуті при достроковому розірванні договору страхування або які міг би одержати один із подружжя в разі дострокового розірвання такого договору на час фактичного припинення шлюбу.

    Крім того, у спільній власності подружжя знаходяться речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з них; речі побутового призначення (холодильник, пральна і посудомийна машина, пилосос, СВЧ і т.п.); предмети духовного розвитку (книги, картини, телевізор, відеотехніка і т.д.); цінні речі (золото, ювелірні вироби, дорогоцінні камені, діаманти).

    Майно, що належить одному з подружжя на праві особистої приватної власності, поділу не підлягає. Відповідно до ст. 57 Сімейного кодексу приватною власністю дружини або чоловіка є:

    • майно, придбане до шлюбу;
    • майно, придбане за час шлюбу, але за особисті кошти;
    • майно, придбане на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

    Крім того, особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування (навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів); премії, нагороди за особисті заслуги; грошові кошти, отримані як відшкодування за втрату (пошкодження) особистих речей, а також компенсація моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов’язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням (при використанні особистих коштів).

    Процедура розподілу

    Існує два варіанти розподілу майна: добровільний і примусовий. В добровільному порядку розділ майна між подружжям здійснюється за угодою між ними, шляхом укладення договору про розподіл майна або відповідно до пунктів шлюбного контракту, якщо такий був підписаний.

    Примусовий порядок поділу майна має на увазі звернення до суду з позовною заявою про розподіл майна.

    У відповідності з сімейним законодавством і Цивільним кодексом чоловік і дружина мають право укладати між собою договір про поділ нерухомого майна. Подібна угода дає подружжю можливість в позасудовому порядку вирішити спірні питання майна, а також самостійно визначити частки в нерухомості.

    Оформлення угоди про добровільний розподіл майна повинно здійснюватися з урахуванням законодавства, яке регулює порядок реєстрації нерухомості.

    Договір про поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 367 Цивільного кодексу).

    При поділі спільно нажитого майна, частки подружжя є рівними, якщо інше не було визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ст. 70 Сімейного кодексу).

    Тим не менше, принцип рівності часток подружжя в судовому порядку може бути переглянутий, в слідстві чого кількість майна чоловіка, дружини може бути зменшено або збільшено.

    Підставою для винесення судового рішення про зменшення частки майна є обставини, що мають істотне значення, особливо якщо один з подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї.

    При цьому частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена при проживанні з нею, ним дітей, а також непрацездатних повнолітніх синів, дочок (якщо розмір аліментів, одержуваних на забезпечення фізичного, духовного розвитку та лікування дітей є недостатнім).

    Розподіл майна між подружжям, що не розірвали шлюб, не обмежена часовими рамками і може здійснюватися в будь-який час.

    А ось до вимоги про поділ спільної сумісної власності, заявленої після розлучення, застосовується позовна давність у три роки, яка обчислюється з дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

    Всього найкращого!

    Крикун Сергій  Павлович
    20%

    Пост. Пленума ВСУ "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07):

    "19. Вирішуючи спори про поділ майна подружжя, суди повинні враховувати, що само по собі розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте за час шлюбу. Проте розпорядження таким майном після розірвання шлюбу здійснюється колишнім подружжям виключно за взаємною згодою відповідно до положень ЦК ( 435-15 ), оскільки в таких випадках презумпція згоди одного з подружжя на укладення другим договорів з розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя вже не діє.

    20. При застосуванні ст. 74 СК ( 2947-14 ), що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю. ...

    22. Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК ( 2947-14 ) та ст. 372 ЦК ( 435-15 ). Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи...

    23. Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК ( 2947-14 ), ч. 3 ст. 368 ЦК) ( 435-15 ), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

    Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.

    Майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.

    24. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК) ( 2947-14 ).

    Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов'язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них. Що стосується премії, нагороди, одержаних за особисті заслуги, суд може визнати за другим з подружжя право на їх частку, якщо буде встановлено, що він своїми діями сприяв її одержанню.

    25. Вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК ( 2947-14 ) щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

    За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК ( 435-15 ), за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

    У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності. ...

    30. Рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК ( 2947-14 ).

    У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

    Якщо за час окремого проживання подружжя після фактичного припинення шлюбних відносин спільне майно його членами не придбавалося, суд відповідно до ч. 6 ст. 57 СК ( 2947-14 ) може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте кожним з них за цей період та за вказаних обставин, і провести поділ тільки того майна, що було їхньою спільною власністю до настання таких обставин.

    При вирішенні спору про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами 2, 3 ст. 70 СК ( 2947-14 ) в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування). Під обставинами, що мають істотне значення для справи, потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї, але і випадки коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу (ч. 1 ст. 60 СК).

    Рішення суду повинно містити мотиви та обґрунтування відступу від засади рівності часток подружжя у їхньому спільному майні.

    Інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дочки, сина або другого з подружжя, що заслуговують на увагу, можуть враховуватися судом при визначенні способу поділу спільного майна в натурі й у тому разі, коли суд не відступив від засади рівності часток.".

    Во-первых, как изложено в приведенном пост. ВСУ, расторжение брака супругов не прекращает права общей совместной собственности на их имущество, права на раздел этого имущества, в пределах срока срока исковой давности, при этом, началом течения этого срока является не момент расторжения брака, а момент, когда заинтересованное лицо узнало или должно было узнать о нарушении своего права в отношении этого имущества. Во-вторых, в случае судебного раздела имущества, надлежащим необходимым считаю подавать иск о признании дома общей совместной собственностью (исходя из оплаты, погашения ссуды на его приобретение во время брака) и раздела этого дома. В-третьих, при разделе отступить от принципа равенства частей, учитывая интересы детей.

    Мєньков Андрій Васильович
    20%

    Доброго дня Ірино!

    Оскільки виникнення кредитних зобов’язань в одного з подружжя відбулось до укладення шлюбу майно, придбане за кредитні кошти не вважається спільним майном подружжя. Так, сплата боргів одного з подружжя, що виникли до укладення шлюбу, за рахунок коштів подружжя може за певних обставин ураховуватися під час вирішення спору про поділ спільного майна чи боргових зобов`язань, проте не може бути підставою для визнання права на майно, набуте до укладення шлюбу. Сплата частини коштів за кредитним договором, укладеним для придбання нерухомого майна не змінює його правового статусу, оскільки кредитний договір було укладено не в період перебування сторін у шлюбі. У зв’язку із цим зобов`язання з повернення кредиту за зазначеним договором виникло лише в одного з подружжя. Верховний Суд указує на помилковість висновків суду апеляційної інстанції про те, що спірна квартира є спільною власністю подружжя та підлягає поділу, з огляду на те, що дружина під час шлюбу також сплачувала заборгованість за кредитним договором (постанова Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 554/14662/15-ц (провадження № 61-19294св18).

    Кальницкий Георгий  Валериевич
    20%

    Ирина, добрый день! ДОПОЛНЕНИЕ ПО ВАШЕМУ ВОПРОСУ

    После ознакомления с практикой по аналогичным делам порядок действий будет следующим:

    1) в первую очередь разделу в данной ситуации подлежат платежи, которые вносились во время брака (в равных долях). Порядок раздела таких платежей при отсутствии согласия супругов будет определять суд на основании судебной экспертизы .

    2) автоматически право собственностина дом у второго супруга только на основании уплаты им (участия в уплате) ссуды НЕ возникает. И в судебном порядке также общей собственностью не признается только лишь по основанию участия в уплате кредита (см. постанову Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 554/14662/15-ц (провадження № 61-19294св18).

    Но, это не лишает права проживания и пользования имущством после развода и даже права требовать раздела имущества при разводе. Дело в том, что указанная Постанова ВСУ базировалась исключительно на положениях Семейного когдекса, в то время как есть еще Жилищный кодекс и ранее установленная иная практика. Некоторые разъяснения относительно применения норм Жилищного кодекса при разрешении споров, связанных с пользованием жилыми помещениями в домах и квартирах, принадлежащих гражданам на праве частной собственности, содержатся в письме Верховного Суда Украины от 26 мая 2001 года «Правовые позиции относительно рассмотрения судами отдельных судебных дел (Жилищное право)» (Письмо). В пункте 74 Письма ВСУ разъяснил, что при разрешении споров, связанных с пользованием жилыми помещениями в домах и квартирах, принадлежащих гражданам на правах частной собственности (о выселении, право пользования и т.д.), следует исходить из норм главы 6 раздела ІІІ ЖК УССР «Пользование жилыми помещениями в домах (квартирах) частного жилого фонда».

    Как показывает судебная практика, после расторжения брака бывший суп­руг(-а) имеет право на законное пользование имуществом другого из супругов, даже если это имущество принадлежит одному из них на основании личной частной собственности. Показательным в этом плане является решение № 6-4486св07 от 29 апреля 2009 года коллегии судей Судебной палаты по гражданским делам Верховного Суда Украины. Исходя из вышеприведенной статьи 156 ЖК УССР, ВСУ признал за истцом право пользования спорным домом, который принадлежал ответчику на праве личной частной собственности в связи со вступлением в наследство. Суд отметил, что лицо, которое вселилось в дом (квартиру) как член семьи собственника этого дома (квартиры), не может быть лишено права на пользование этим жильем после прекращения семейных отношений с собственником дома (квартиры) на основании правовых норм, которыми регулируется право собственности.

    ТАКИМ ОБРАЗОМ, при условии предварительного признания за вторым супругом в судебном порядке права собственности на дом (что маловероятно в виду новой правовой позиции ВСУ) либо право на раздел (выдел) части дома (что более вероятно на 99,9%), и в случае невозможности реализации денежной компенсации, производят раздел в натуре с обустройством отдельного входа в дом. Но тут тоже не все так просто. Разделить дом в натуре зачастую не представляется возможным с технической точки зрения с учетом его местоположения и нормативно-правовых актов в отрасли строительства.

    В большинстве случаев не хватает минимальной площади для обустройства двух самостоятельных отдельных квартир, так же могут возникнуть нюансы с размещением двух отдельных санузлов, кухни и прочее.

    В таком случае предлагается 2 варианта «раздела имущества»:

    1. Установить точный порядок пользования домом. В процессе разделения, уполномоченным лицом будет предложено для общего использования оставить туалет, ванную комнату, кухню и коридор, а спальные комнаты закрепить за каждым человеком по отдельности.
    2. Оставить дом в качестве собственности только лишь одного законного совладельца. А второму будет предложена денежная компенсация. Т.е. опять возвращаемся к вопросу выплаты компенсации. И тут может сложится ситуация, когда компенсация может выплачиваться частями многими годами и будет похожа как бы на алименты.

    НАПОМНЮ ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ О РАЗДЕЛЕ ИМУЩЕСТВА

    При расторжении брака разделению подлежат все вещи (имущество), приобретенные за время брака, за исключением вещей индивидуального пользования.

    Что делить нельзя?

    В зависимости от способа и источника приобретения можно выделить несколько случаев, когда имущество разделу не подлежит:

    • один из супругов приобрел его до свадьбы (исключение составляет имущество, которое оплачивалось во время брака);
    • его подарили одному из супругов;
    • имущество досталось мужу или жене в наследство от родственника;
    • вещь приобретена в браке, но за личные деньги одного из супругов;
    • имущество было приобретено в браке, но в условиях, когда супруги жили раздельно;
    • квартира или земельный участок приобретены одним из супругов после свадьбы в результате использования права на приватизацию.

    ЭКСПЕРТИЗА

    Как я уже выше указал, при отсутствии согласия супругов разел долей будет определять суд на основании судебной экспертизы. Положительная сторона экспертизы состоит в том, что ее проведение даст возможность разработать оптимальные для обеих сторон варианты раздела принадлежащего им имущества. Заключение эксперта является надежным и обоснованным доказательством в судебном процессе, на основании которого, зачастую, принимаются решения суда.

    Экспертиза может быть назначена для:

    • определения стоимости имущества;
    • размера компенсации, если имущество невозможно поделить в равных долях;
    • технической возможности раздела;
    • выделения или определения порядка пользования суд может назначить экспертизу и др.

    Если разделу подлежат разные виды имущества (дома, земельные участки, бытовая техника, автомобили, доходы и др.), то необходимо назначить комплексную экспертизу, что позволит в рамках одного исследования разрешить вопросы, относящиеся к компетенции разных видов экспертиз.

    Раздел имущества при разводе с детьми

    В случае раздела имущества только между супругами оно, как правило, делится пополам, а как же делится имущество при разводе с детьми? Следует обратить внимание на то, что при наличии детей, доли по решению суда или по договоренности супругов могут быть изменены. Например жене, с которой остается ребенок, отводится 2/3 домовладения, а мужу 1/3, а если двое детей, то, соответственно, могут присудить 3/4 и 1/4.

    Интересно, что 18.06.2018г. Верховный Суд своим Постановлением по делу № 711/5108/17 полностью сломал доктрину семейного права о равенстве долей общего имущества супругов, предоставив юристам ещё больше способов обхода от декларируемой «презумпции равенства» при разделе имущества.

    В таком случае судья должен указать в Постановлении о назначении судебной экспертизы в соответствии с какими долями следует проводить раздел. Также обращаю Ваше внимание, что решение о том кому какую долю выделить не может приниматься судебным экспертом. В соответствии с требованиями действующего законодательства для решения эксперту должно быть поставлен вопрос о возможном распределении с указанными долями в соответствии с которыми необходимо разрабатывать технически возможные варианты деления.

    С учетом того, что у вас дом, то значит он стоит на земле, и, возможно, встанет вопрос и о ее разделе.

    Раздел земли при разводе

    Раздел земли при разводе проводится на общих основаниях как и иное недвижимое имущество. Однако, советую сначала решить вопрос по разделу дома с хозяйственными сооружениями.

    Опять же не обойтись без судебной экспертизы, при которой эксперт разрабатывает технически возможные варианты распределения земельных участков.

    Для проведения судебной экспертизы или экспертного исследования по распределению домовладения, что является общим имуществом супругов, необходимы правоустанавливающие документы и технический паспорт на жилой дом с хозяйственными постройками, документы подтверждающие право собственности или право пользования земельным участком. В случае необходимости проведения распределения земельного участка дополнительно необходимо предоставить техническую документацию (проект землеустройства) в соответствии с которой изготавливался государственный акт на право собственности на земельный участок.

    РЕЗЮМЕ: раздел будет однозначно!

    При этом вероятность варианта с натуральным разделом дома ничтожно мала, скорее всего раздел будет с присуждением одной стороне денежной компенсации в пользу второй, с сохранением последней права дальнейшего проживания и пользования домом.

    Савченко Олександр
    20%
    Савченко Олександр 3 года назад

    Юрист, г. Чернигов, 9 лет опыта

    Общаться в чате

    Доброго вечора, Ірино!

    Статтею 60 Сімейного кодексу України визначено, що майно, яке набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.Набуваючи у власність майно, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання цим майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ст. 63 Сімейного кодексу України).До майна, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності відноситься:

    • майно, придбане за час шлюбу (за винятком речей індивідуального користування);
    • прибутки отримані кожним із подружжя (заробітна плата, пенсія, стипендія та інші доходи);
    • речі придбані одним із подружжя для професійних занять (музичні інструменти, лікарське устаткування, оргтехніка тощо).

    Зазначений перелік не є вичерпним. Так, якщо майно дружини/чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості в наслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

    Ст. 60 Сімейного кодексу України закріпила так звану «презумпцію спільної сумісної власності подружжя». Презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

    Відповідно до ч. 4 ст. 65 Сімейного кодексу України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.У випадку укладення одним із подружжя, наприклад, кредитного договору в інтересах сім'ї, подружжя є солідарними боржниками за цим договором, а тому один із подружжя, який виконав зобов'язання, що виникло з кредитного договору, має право пред'явити до іншого вимогу про відшкодування частини сплачених за кредитним договором коштів.При цьому, майно, яке набуто подружжям за час шлюбу за кошти, одержані в кредит, який не сплачений на час вирішення спору, все рівно підлягає поділу між подружжям.

    Важливо! Здійснені ремонтні роботи є невід`ємною частиною квартири та не є окремим об`єктом спільної сумісної власності подружжя, тому розподілу не підлягають. Відповідну позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12 травня 2020 року, справа № 243/5477/15-ц.

    Як відзначає Пленум Верховного Суду України у п. 23 постанови від 21.12.2007 р. № 11 вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Відповідно до ст. 57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

    • майно, набуте нею, ним до шлюбу;
    • майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
    • майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;
    • житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";
    • земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

    Сімейним кодексом України передбачено право дружини і чоловіка на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Так, дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою зокрема уклавши договір про поділ майна, що є у спільній сумісній власності. Якщо об’єктом поділу є нерухоме майно, тоді такий договір укладається у письмовій формі та підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 69 Сімейного кодексу України).

    Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 № 11, вирішуючи питання про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема, неподільної речі, суди мають застосовувати положення ч. 4, 5 ст. 71 Сімейного кодексу України, щодо обов’язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.Неподільна річ (наприклад – житловий будинок) не може бути реально поділений між подружжям, що як правило, встановлюється на підставі висновку відповідної судової експертизи, а інший з подружжя не згідний отримати грошову компенсацію замість своєї частки, або інша сторона не бажає сплачувати таку компенсацію та відповідно попередньо не вносить на депозитний рахунок суду належну грошову суму, то суд визнає за кожним із подружжя право власності на належну їм частку в спільному майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею/ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син/дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

    Умови збільшення частки майна:

    • проживання разом з дітьми, чи непрацездатними повнолітніми сином/дочкою;
    • отримання аліментів на утримання дитини, чи непрацездатних повнолітніх сина/дочку;
    • розмір аліментів, які така особа одержує, недостатній для забезпечення фізичного, духовного розвитку дитини та її лікування.

    Під обставинами, що мають істотне значення для справи потрібно також розуміти і випадки, коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу (ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України).Інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дочки/сина або другого з подружжя, що заслуговують на увагу, можуть враховуватися судом при визначенні способу поділу спільного майна в натурі.

    Так, відповідно до Постанови Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 297/2837/17 від 27.12.2019 року, «При вирішенні спору про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами 2, 3 ст.70 СК України в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування)… Проживання дітей з позивачем… само по собі не є підставою для збільшення частки одного з подружжя».

    При поданні позову сплачується судовий збір, який визначається виходячи із ціни позову (вартості майна, яке підлягає поділу), у розмірі 1-го відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

    До вимог про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя позовна давність не застосовується за умови, якщо шлюб між ними не розірвано. До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки, яка обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

    Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 72, 128, 129, 139 Сімейного кодексу України, продовжуються на строк дії такого карантину.

    Всього Вам доброго!

    Сергеев Артем
    Сергеев Артем 3 года назад

    Юрист, г. Харьков, 24 года опыта

    Общаться в чате

    Если за дом платили из семейного бюджета - тот это совместно нажитое имущество.

    Подлежит разделу - 50/50. Дети не имеют к этому отношения.

    Раздел имущества после развода.

    Дом был куплен до брака, но ссуда за него выплачивалась после заключения брака. Будет ли раздел?

    И как вообще будет разделение имущества после брака? В семье двое детей.


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України