Неисполнение финансовых обязаностей партнёрской CPI сетью

Обратитесь с Заявлением о возможном мошенничества в киберполицию.

Для оперативного предоставления помощи и информации Департамент киберполиции Национальной полиции Украины ввел сервисную службу и ввел в действие телефонный номер– 0 800 50 51 70.

По указанному бесплатному номеру граждане могут узнать о состоянии рассмотрения поданного ранее электронного обращения или получить разъяснения по деятельности подразделения, получить консультацию квалифицированного специалиста или высказать замечания или предложения к работе Департамента.

Сервисная служба Департамента киберполиции работает с понедельника по пятницу с 09:00 до 18:00.

Контакти

Юридична адреса:вул.Бориспільська,19, м.Київ, 02093, УкраїнаФактична адреса:вул.Бориспільська,19, м.Київ, 02093, Україна

Телефони:

Для довідок за електронними зверненнями, відправленими через форму зворотнього зв'язку:0800 50 51 70Приймальня:+380 (44) 374 3713Канцелярія Департаменту кіберполіції:+380 (44) 374 3751Факс:+380 (44) 374 3700

Електронна пошта:

Для ЗМІ:press@cyberpolice.gov.uaДля надання додаткової інформації за електронними зверненнями, відправленими через форму зворотнього зв'язку:callcenter@cyberpolice.gov.ua

Доброго дня!

Повідомляю наступне:

Вам необхідно сформувати та напрвити досудову вимогу про повернення cплачених коштів з обгрунтуванням причин у порядку ст. 530 ЦК Украіни ,рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення у тексті зазначити ,що в разі не надання відповіді у 30-ти денний термін ви залишаете за собою право позову до суду про стягнення коштів до вимоги додати: копію договору ( якщо є) рахунок -фактуру з пошти ,квитанціі з банку ,розрахунок боргу на папері та сум пені. Відправити поштою документи продавцю . Збережіть квитанцію про відправку вимоги з доказами. Через 30-ть днів подаєте позов до суду з доказами ,копію вимоги з додатками та квитанцію про відправку.

Чекаєте повідомлення суду про відкриття провадження.

А взагалі є всі ознаки шахрайства:

Стаття 190. Шахрайство

1. Заволодіння чужим майном або коштами або придбання/продаж права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, -

карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

3. Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

4. Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

{Стаття 190 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}

Вам необхідно подати детальну заяву з доказами ,зареєструвати іі в ЕРДР згідно ст.214 КПК, отримати витяг з реєстру та чекати виклику слідчого.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Дополнение к консультации:

1. Кроме киберполиции Вам никто помочь не сможет.

2. Для учета Вашей переписки в Интернете, как доказательства, обратитесь в Центр компетенции адресного пространства сети Интернет : https://web-fix.org/ru/

УДАЧИ!

Да , спасибо , я подала заявление в кибер полицию

Здравствуйте, Екатерина!

Кроме заявления в киберполицию, для проведения проверки и принятия мер реагирования:

https://cyberpolice.gov.ua/contacts/

Вы имеете право подать:

1) Претензию о нарушении финансовых обязанностей партнёрской CPI сетью.

2) Иск в суд .

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text

"Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів

1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства".

"Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

3. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу".

ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 40-41, 42, ст.492):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text

"Стаття 4. Право на звернення до суду за захистом

1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

2. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

3. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

4. Угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду допускається. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

5. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку".

"Стаття 175. Позовна заява

1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

3. Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

5. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору".

Всего доброго!

Удачи Вам!

Добрый день.

Заявление в киберполицию - трата времени.

В первую очередь в киберполиции нет следственных органов, поэтому:

- если Вы направили обращение в центральный аппарат (Киев), его перешлют по месту Вашего жительства, в территориальный отдел киберполиции в Вашей области, который в свою очередь или рассмотрит обращение в порядке ЗУ "Об обращении граждан", или отправит в отдел полиции по месту Вашего жительства. И в отделе полиции следователь, при грамотно подготовленных документах возможно откроет уголовное производство.

Для правовой квалификации обстоятельств нужно анализировать оговоренные ранее условия сотрудничества (договор) и последующие события.

Если есть вопросы или нужна помощь - обращайтесь (Обратная связь на e-mail, WhatsApp, Viber, Telegram).

Здравствуйте! Отличная консультация! Очень хороший сервис !

Заявление в кибер полицию я подала ( онлайн) но реакции никакой!

Хотелось бы уточнить , можно ли подать на данные ресурсы коллективный иск в суд , поскольку деятельность подобного рода очень активна , при несоблюдении всех условий сотрудничества ( нет договоров , не прописаны условия , по сути цивильные и трудовые отношения никак не зафиксированы ) . Хотя при этом физические лица оказывают полноценные услуги и предоставляют работу ресурсу .

При этом после выполнения работы ресурс в одностороннем порядке отменяет все выплаты ( вознаграждения)

Договор как таковой не подписывается ...

Но условия и характер работы можно квалифицировать как трудовые или цивильно- правовые

Вопрос , насколько реально это доказать в суде ( есть ли смысл и какие нужны доказательства) и из вашей практики есть ли подобные прецеденты

В просторах интернета множество компаний предоставляющих услуги по набору он-лайн работы ( с последующим кидаловом соответственно )

1. Иск возможен, если это украинская компания и на ее сайте есть публичная оферта.

2. Оферту необходимо изучить и принять решение о целесообразности иска. Рекомендую обратиться к адвокату, который Вам поможет в Вашей ситуации и поможет составить исковое заявление.

Подать коллективный иск можно, но малоэффективно. А также требует больших физических и материальных затрат.

К сожалению, не решенным остался вопрос введения особого порядка рассмотрения дел, касающихся защиты прав и законных интересов многочисленных групп лиц, а не только отдельных истцов. То есть, с одной стороны, действующая редакция ГПК Украины позволяет суду рассматривать дела, где истцами выступает значительное количество граждан. Но с другой – не позволяет это делать максимально эффективно. При условии, что полноценными соистцами является несколько десятков (сотен, тысяч) человек, ход рассмотрения дела теряет контролируемость, что грозит бесперспективным длительным затягиванием рассмотрения дела, а принятие справедливого решения становится невозможным из-за хаоса в администрировании хода судебных заседаний. Имеющийся механизм разъединения исков также не способен решить эту проблему, поскольку существует угроза парализации работы суда из-за появления в результате такого разъединения десятков однотипных исков с одинаковыми исковыми требованиями к одному ответчику.

Лучше подать однотипные иски от нескольких человек.

3. Если компания иностранная, то воздействие только через киберполицию . Несколько однотипных заявлений. Если полиция бездействует, жалуйтесь в ГБР.

Закон Украины "Про телекомунікації" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1280-15):

ст.1 - "1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:...

адреса мережі Інтернет - визначений чинними в Інтернеті міжнародними стандартами цифровий та/або символьний ідентифікатор доменних імен в ієрархічній системі доменних назв;

адресний простір мережі Інтернет - сукупність адрес мережі Інтернет;...

оператор телекомунікацій - суб’єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж;...

суб’єкти ринку телекомунікацій - оператори, провайдери телекомунікацій, споживачі телекомунікаційних послуг, виробники та/або постачальники технічних засобів телекомунікацій;";

"Стаття 2. Мета Закону

1. Метою цього Закону є забезпечення повсюдного надання телекомунікаційних послуг достатніх асортименту, обсягу та якості шляхом обмеженого регулювання ринкових відносин для сприяння ефективному функціонуванню відкритого і справедливого конкурентного ринку. Закон визначає засади захисту прав споживачів та контролю за ринком телекомунікацій з боку держави...

Стаття 5. Сфера дії Закону

1. Дія цього Закону поширюється на відносини суб’єктів ринку телекомунікацій щодо надання та отримання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування...

Стаття 11. Взаємодія операторів телекомунікацій з органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими особами

1. Взаємодія операторів телекомунікацій з органами державної влади та органами місцевого самоврядування стосовно отримання ними телекомунікаційних послуг здійснюється на договірних засадах відповідно до законодавства України...

Стаття 13. Органи управління у сфері телекомунікацій

1. Державне управління у сфері телекомунікацій здійснюють:

Кабінет Міністрів України;

центральний орган виконавчої влади в галузі зв’язку;

інші органи виконавчої влади відповідно до закону...

Стаття 16. Мета державного регулювання

1. Метою державного регулювання у сфері телекомунікацій є максимальне задоволення попиту споживачів на телекомунікаційні послуги, створення сприятливих організаційних та економічних умов для залучення інвестицій, збільшення обсягів послуг та підвищення їх якості, розвитку та модернізації телекомунікаційних мереж з урахуванням інтересів національної безпеки...

Стаття 18. Повноваження національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації

1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації:...

3) забезпечує державний нагляд за додержанням суб’єктами ринку законодавства про телекомунікації;...

6) забезпечує контроль за якістю телекомунікаційних послуг та задоволенням попиту споживачів;...

12) приймає в межах своєї компетенції рішення, які є обов’язковими для виконання суб’єктами ринку телекомунікацій;

13) застосовує у межах своїх повноважень в установленому законодавством порядку адміністративні стягнення до суб’єктів ринку телекомунікацій;...

15) звертається до суду з відповідними позовними заявами в разі порушення суб’єктами господарювання, що здійснюють діяльність на ринку телекомунікацій, законодавства про телекомунікації;...

Стаття 19. Нагляд за ринком телекомунікацій

1. Державний нагляд за ринком телекомунікацій здійснюється шляхом:

1) контролю за якістю телекомунікаційних послуг...

4) контролю за додержанням суб’єктами ринку телекомунікацій законодавства у сфері телекомунікацій;...

3. Для здійснення державного нагляду за ринком телекомунікацій уповноважені національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, посадові особи мають право:...

7) з метою розгляду звернень фізичних та юридичних осіб, що надходять до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, отримувати від операторів, провайдерів телекомунікацій необхідні документи та інформацію, а також видавати в установленому порядку приписи за результатами розгляду звернень;...".

Гражданский кодекс Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15):

"Стаття 1174. Відшкодування шкоди, завданої посадовою або службовою особою органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування

1. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.".

Считаю правомерным и целесообразным подать в суд к государству Украина в лице национальной комисиии по вопросам регулирования в сфере связи и информатизации (телекоммуникации) (возможно другого центрального органа гос. власти этой сфере) о возмещении причиненного Вам оператором телекоммуникации; при этом вред подлежит независимо от вины этого гос. органа. Также возможным заявить о возмещении морального вреда. А уже государство путь разбирается с оператором в порядке регресса (не Ваш вопрос).