Як правильно оформити стажера для ТзОВ?

Добрый день! По Вашему вопросу сообщаю следующее.

В Украине стажировка именуется - "Випробування"

ст. 26 КЗПП України

Випробування при прийнятті на роботу

При укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу: осіб, які не досягли вісімнадцяти років; молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів; молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів; осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби; осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи; осіб, обраних на посаду; переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади; осіб, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи; вагітних жінок; одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців; осіб на тимчасові та сезонні роботи; внутрішньо переміщених осіб. Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.

ст. 27 КЗПП України

Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, - шести місяців.

Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця.

До строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини.

Таким образом, если вы действительно хотите простажировать человека "чисто" то необходимо заключение трудового договора и приказа, в котором будет указано условия испытания, и срок.

ст. 28 КЗПП України

Коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах.

У разі встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.

Система налогообложения никак не влияет на возможность проводить испытания (стажировки).

Доброго дня!

Не буду вас зараз грузити довгими нормативними положеннями зі стажування, це окреме питання.

Для вас самое головне усвоїти, що стажер по суті такий же працівник підприємства і жодних виключень при оформленні на роботу для нього немає.

Ви також зобов'язані зробити повідомлення в податкову до начала його праці, скласти наказ по підприємству, вказати термін його робочого часу, розмір зарплатні і т.д., і само по себе термін договору (стажування), оскільки це буде терміновим трудовим договором.

Питання стажування оформлюється згідно КЗпП ст.26 Випробування"

За законодавством України будь -яке підприємство не залежно від організаційно - правової форми та системою оподаткування може прийняти на трудове навчання стажера. Окремих податків за навчання стажерів законодавством не передбачено. Для оформленя стажера потрібно прийняти від нього заяву відповідного змісту "пришу прийняти мене стажером для навчання ..." та видати наказ по підприємству про прийняти стажера, закріпити в цьому наказі наставника для стажера та визначити строк для проходження стажування. Під час проходження стажування стажер повинен бути ознайомлений с правилами робочого розпорядку та технікою безпеки на вашому підприємтсві, за необхідністю забезпечений робочим одягом. Додатково рекомендую визначити для стажера незначний робочий час та якусь мінімальну зарплатню. Стажування це не є випробування, це по суті навчання, але трудове законодавство на такі відносини розповсюджується.

Доброго дня!

Порядок проходження стажування не залежить від організаційно-правової форми, тому що затверджений Кабінетом Міністрів України для всіх підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання. Якщо вирішили взяти студента на стажування Ви повинні розуміти, що йому треба платити заробітну плату якщо він буде виконувати роботи, а не тільки навчатися та спостерігати, а також забезпечити дотримання правил і норм охорони праці, безпеки праці та виробничої санітарії. Відповідно якщо стажист виконуватиме роботу за яку ви виплатите йому винагороду, ТОВ як податковий агент має утримати з винагороди та перерахувати податок 18% та військовий збір 1,5%. З студентом укладається договір наступного змісту:

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 16 січня 2013 р. № 20

ТИПОВА ФОРМА ДОГОВОРУ

про стажування студентів закладів вищої освіти та учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти на підприємствах, в установах та організаціях

№ ___ ___ ___ 20___ р.

___ (далі - підприємство)

(найменування підприємства, установи, організації)

в особі ___,

(посада, прізвище, ім’я, по батькові)

що діє на підставі ___,

(номер і дата затвердження (видачі, реєстрації) статуту або довіреності)

з однієї сторони, та студент (учень) ___ (далі - стажист),

(прізвище, ім’я, по батькові)

який навчається у ___,

(найменування закладу освіти)

з іншої сторони, керуючись Законом України “Про зайнятість населення” і Кодексом законів про працю України, уклали цей договір про нижченаведене.

Предмет договору

1. Предметом договору є стажування студента закладу вищої освіти, учня закладу професійної (професійно-технічної) освіти.

Строк та умови стажування

2. Строк стажування становить з __ ___ 20 __ р. по __ ___ 20 __ року.

3. Режим стажування ___

4. Здобута спеціальність (кваліфікація) або професія (кваліфікаційний рівень) ___

5. Місце проходження стажування ___

(найменування структурного підрозділу

___

підприємства, установи, організації, його місцезнаходження)

Права і обов’язки сторін

6. Підприємство разом із стажистом визначає зміст індивідуальної програми та форму стажування за здобутою спеціальністю (кваліфікацією) або професією (кваліфікаційним рівнем) та перелік робіт.

7. Підприємство зобов’язується:

1) визначити строки стажування, місце проходження стажування (структурний підрозділ), спеціальність (кваліфікацію) або професію (кваліфікаційний рівень), режим стажування, призначити керівника стажування з числа працівників підприємства;

2) надати стажисту робоче місце, обладнане відповідно до правил і норм охорони праці, безпеки праці та виробничої санітарії;

3) здійснити матеріальне забезпечення (надати необхідне обладнання, інструменти, сировину, витратні матеріали тощо) відповідно до індивідуальної програми стажування;

4) створити належні умови для виконання стажистом індивідуальної програми стажування, не допускати залучення його до виконання робіт, які не відповідають такій програмі, здобутій спеціальності (кваліфікації) або професії (кваліфікаційному рівню);

5) проводити обов’язкові інструктажі з охорони праці (ввідний та на робочому місці), навчати стажистів безпечних методів праці, надати спецодяг, запобіжні засоби, забезпечити медичне обслуговування за нормами, встановленими для штатних працівників;

6) надати стажистам можливість користуватися спеціальною літературою, технічною та іншою документацією, необхідною для виконання індивідуальної програми стажування;

7) у разі виконання стажистом професійних робіт, передбачених індивідуальною програмою стажування за встановленими нормами, ___,

(види робіт та їх обсяг)

забезпечити своєчасну їх оплату в сумі ___ на підставі акта здавання-приймання робіт;

8) не залучати стажистів до надурочних робіт та не направляти їх у відрядження, які не пов’язані з виконанням індивідуальної програми стажування.

8. Стажист має право:

1) отримати безкоштовно спецодяг, запобіжні засоби, медичне обслуговування за нормами, встановленими для штатних працівників;

2) користуватися спеціальною літературою, технічною та іншою документацією, необхідною для виконання індивідуальної програми стажування.

9. Стажист зобов’язується:

1) оволодіти видами робіт, передбаченими індивідуальною програмою стажування;

2) дотримуватися вимог установчих документів та правил внутрішнього трудового розпорядку, встановлених на підприємстві, норм охорони праці та умов колективного договору;

3) дбайливо ставитися до майна підприємства;

4) не розголошувати інформацію, що стала йому відома під час стажування, яка становить комерційну таємницю та є інформацією з обмеженим доступом.

Відповідальність сторін

10. У разі невиконання чи неналежного виконання зобов’язань, передбачених цим договором, сторони несуть відповідальність відповідно до закону.

Порядок внесення змін до договору та розірвання договору

11. Зміни до договору вносяться за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом, шляхом укладення додаткового договору.

12. Дія договору може бути продовжена за згодою сторін.

13. У разі виникнення обставин, які зумовлюють необхідність розірвання договору, сторона повинна повідомити про це іншій стороні не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору.

14. Дія договору припиняється:

1) у разі закінчення строку його дії;

2) за згодою сторін;

3) за ініціативою однієї із сторін до закінчення строку його дії в разі порушення або невиконання іншою стороною його умов.

Інші умови

15. Договір набирає чинності з ___ ___ 20___ р. та діє до ___ ___ 20___ року.

16. Договір укладається у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу і зберігаються у кожної із сторін.

Місцезнаходження та реквізити сторін

Підприємство

___

(повне найменування,

___

місцезнаходження,

___

банківські реквізити)

___

(підпис керівника)

___ ___ 20 ___ р.

М.П.

Стажист

___

(прізвище, ім’я та по батькові)

Паспорт ___

(серія, номер, дата видачі, ким виданий)

Реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) ___

___

(місце проживання)

___

(підпис стажиста)

___ ___ 20 ___ р.

{Типова форма договору із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 263 від 11.04.2018}

Доброго дня!

Повідомляю наступне:

Виробнича практика й робота за укладеним трудовим договором, згідно з яким особа отримує зарплату, – це різні процеси, процедури, правила й мета.

На час виробничого навчання і практики здобувачів освіти забезпечують робочими місцями, створюють безпечні та нешкідливі умови праці відповідно до освітніх програм та угод між закладами освіти і підприємствами, установами, організаціями, що надають місця для проходження виробничого навчання і практики. Під час проходження виробничого навчання (практики) забороняється використовувати працю здобувачів освіти для цілей, не передбачених освітньою програмою (ч. 2 ст. 53 Закону про освіту).

Зауважимо, що законодавство про освіту за останні кілька років суттєво оновлено, а от підзаконні акти залишилися поза увагою. Виробничу практику (навчання) розглянемо для учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти (далі – ЗПТО) і студентів ЗВО.

Тож з'ясуємо, із якими проблемами стикається бухгалтер підприємства під час виробничої практики учнів і студентів.

Виробнича практика на підприємстві учнів ЗПТО

Нормативне підґрунтя

Виробнича практика є частиною професійно-практичної підготовки здобувачів освіти (ч. 4 ст. 25 Закону № 103). Навчальний (робочий) час здобувача освіти в період проходження виробничої та передвипускної (переддипломної) практики встановлюється залежно від режиму роботи підприємства, установи, організації згідно із законодавством (ч. 3 ст. 27 Закону № 103).

Підприємства, установи, організації незалежно від форм власності надають здобувачам освіти ЗПТО робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання чи виробничої практики відповідно до укладених із такими закладами договорів про навчально-виробничу практику (ч. 1 ст. 29 Закону № 103). Форму Типового договору про навчально-виробничу практику наведено в додатку до Порядку № 992.

Керівники підприємств, установ, організацій відповідно до укладених із закладами професійної (професійно-технічної) освіти договорів про навчально-виробничу практику несуть відповідальність за:

• забезпечення належних умов праці та оплату праці здобувачів освіти на виробництві;

• дотримання правил і норм охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії.

Учні ЗПТО під час виробничого навчання й виробничої практики на виробництві виконують роботи відповідно до навчальних планів і програм.

Але ч. 9 ст. 50 Закону № 103 містить норму, що є каменем спотикання: 50 % заробітної плати за виробниче навчання і виробничу практику учнів ЗПТО направляється на рахунок закладу освіти для здійснення його статутної діяльності, зміцнення навчально-матеріальної бази, на соціальний захист здобувачів освіти, проведення культурно-масової і фізкультурно-спортивної роботи. Чому виникають проблеми і чому це турбує саме бухгалтера?

По-перше, словосполучення "заробітна плата" натякає на трудовий характер відносин.

По-друге, якщо вже назвали заробітною платою, то немає жодних підстав для відрахування (без його відома) половини суми зарплати, належної учневі за виконану роботу, на рахунок закладу освіти.

По-третє, такого виду надходжень (як 50 % заробітної плати учня-практиканта комунального чи державного ЗПТО, яких більшість) не передбачено ч. 4 ст. 13 БКУ. Тому законність цієї норми під великим сумнівом.

Оформлення практикантів та обов'язки підприємства

Керівник підприємства перед початком виробничого навчання і виробничої практики згідно з п. 9 Порядку № 992:

• видає наказ про персональний розподіл учнів, слухачів на робочі місця або навчально-виробничі ділянки виробничих підрозділів;

• створює учнівські самостійні навчально-виробничі підрозділи;

• визначає відповідно до змісту робочих навчальних програм види робіт;

• призначає з числа інженерно-технічних працівників і кваліфікованих робітників відповідальних за проведення виробничого навчання й виробничої практики, забезпечення умов і безпеки праці на рівні нормативних вимог;

• установлює системи оплати праці учнів, слухачів за фактично виконаний обсяг робіт відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки) та укладених із закладами професійної (професійно-технічної) освіти договорів про навчально-виробничу практику. (Знову ж таки, проглядаються ознаки трудових відносин).

Також варто до початку практики з'ясувати, чи є неповнолітні серед учнів-практикантів, визначити залежно від умов роботи (важкі, шкідливі, небезпечні) тривалість робочого часу та з'ясувати виходячи з професії (видів роботи) потребу в проходженні попереднього обов'язкового медогляду.

Із моменту розподілу на робочі місця на учнів і слухачів поширюються (п. 10 Порядку № 922):

• права й обов'язки щодо виконання правил і норм охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії;

• правила внутрішнього трудового розпорядку та інші правила й норми, що діють на підприємстві, з відповідних професій, спеціальностей і рівнів кваліфікації робітників і службовців.

Згідно з п. 11 Порядку № 992 підприємства зобов'язані:

• проводити з учнями інструктажі з охорони праці, правил поведінки на робочих місцях і на підприємствах, змісту роботи чи обслуговування робочих місць або навчально-виробничих ділянок у порядку, передбаченому для працівників відповідних професій, спеціальностей підприємств;

• забезпечувати технічний контроль, облік виконаних кожним учнем, слухачем робіт та оплату їх праці за фактично виконаний обсяг робіт відповідно до встановлених норм праці.

Таким чином, потрібно заповнювати журнали проведення інструктажів, вести облік виконаної практикантами роботи, щоб нарахувати їм "заробітну плату".

Оплата виконаної практикантом роботи

У абз. 1 п. 17 Порядку № 922 також міститься проблемна норма:

За фактично виконаний обсяг робіт учнями, слухачами за період виробничого навчання та виробничої практики відповідно до виробничих завдань, підприємство нараховує їм заробітну плату згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.

Але учні, слухачі ЗПТО на час виробничого навчання й виробничої практики не включаються до спискового складу і штатного розпису підприємства. Однак у цій нормі йдеться про нарахування заробітної плати за встановленою на підприємстві системою оплати праці.

Мінсоцполітики вважає, що учні ЗПТО під час виробничого навчання виконують роботи відповідно до навчальних планів і програм, і такі відносини не є трудовими, тому немає потреби укладати строкові трудові договори на період проходження виробничої практики (див. лист Мінсоцполітики від 20.08.2012 р. № 107/021/150-12). Хоча це й не заборонено.

Незаконною є й норма абз. 1 п. 18 Порядку № 992, де прописано:

П'ятдесят відсотків заробітної плати, нарахованої за час виробничого навчання і виробничої практики учням закладів професійної (професійно-технічної) освіти, МОЖЕ бути спрямовано на рахунок закладу освіти для провадження його статутної діяльності, зміцнення навчально-матеріальної бази, на соціальний захист учнів, проведення культурно-масової і фізкультурно-спортивної роботи, з яких не більш як 15 відсотків коштів може бути спрямовано на преміювання майстрів виробничого навчання, педагогів професійного навчання за безпосередню підготовку учнів, якісну організацію та виконання освітніх програм з виробничого навчання на підприємстві і виробничої практики відповідно до особистого внеску в загальні результати роботи.

Питання щодо направлення п'ятдесяти відсотків заробітної плати учнів на рахунок ЗПТО мають вирішувати разом із підприємством, де учні проходять виробниче навчання й виробничу практику, у кожному конкретному випадку з урахуванням наявності підстав і доцільності та обумовлювати в договорі про надання робочих місць як додаткові зобов'язання підприємства (абз. 2 п. 18 Порядку № 922). До речі, форма Типового договору про навчально-виробничу практику взагалі не передбачає такого зобов'язання для підприємства, та й укладається договір між підприємством і ЗПТО (без участі учня чи слухача).

А абз. 2 п. 17 Порядку № 922 стверджує: нараховані учням, слухачам кошти переказуються для виплати на рахунок закладу професійної (професійно-технічної) освіти або виплачуються їм безпосередньо підприємством не пізніше п'яти днів після виплати заробітної плати працівникам підприємства.

Отже, чи є взагалі законні підстави для відрахування половини зарплати учня (слухача), нарахованої за виконану роботу під час виробничої практики? Адже саме учню (слухачу) нараховується оплата за виконану роботу, з цієї суми утримуються податки. Тому суму після оподаткування має отримати саме учень (слухач) як платник податку, що сплатив податки з такої суми доходу.

Зарплата учнів-практикантів: оподаткування й нарахування ЄСВ

ПДФО та військовий збір. У разі нарахування "заробітної плати" учням (слухачам) ЗПТО, які проходять практику на підприємстві згідно з договором, підприємство як податковий агент зобов'язане утримати із суми такого доходу ПДФО за ставкою 18 % і перерахувати його до бюджету в порядку, установленому ст. 168 ПКУ (див. роз'яснення з категорії 103.02 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.sfs.gov.ua)). У цьому роз'ясненні ДФС наголошує, що підприємство є податковим агентом незалежно від того, виплачується "заробітна плата" учню-практиканту чи перераховується на рахунок ЗПТО для подальшої виплати учню (слухачу). Хоча говорити про зарплату в такому разі некоректно (якщо трудовий договір не укладено), найімовірніше, таку виплату треба оподаткувати ПДФО на підставі пп. 164.2.20 ПКУ як інші доходи. Звісно, таку виплату оподатковують і військовим збором.

ЄСВ. Суми заробітної плати, які виплачує підприємство учням і слухачам закладів освіти під час проходження ними виробничої практики, є базою для нарахування ЄСВ, який у цьому випадку нараховує підприємство (категорія 301.03 ЗІР). Також ДФС дійшла висновку, що базу нарахування ЄСВ треба визначати, дотримуючись ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ, як добуток розміру мінзарплати та ставки ЄСВ, – за умови відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця (див. лист ДФСУ від 05.02.2018 р. № 456/6/99-99-13-02-03-15/ІПК). Основні аргументи – виплати "заробітної плати" й оплати праці учням-практикантам немає серед виплат, звільнених Переліком № 1170 від сплати ЄСВ.

Проте якщо підприємство нарахувало ЄСВ на зарплату учня-практиканта, це потрібно відобразити в таблиці 6 Форми № Д4. Але з яким кодом категорії ЗО? Немає іншого варіанту, як відобразити зарплату учнів-практикантів із кодом категорії ЗО "1" (суми нарахованої зарплати). Але ж тоді початок і закінчення таких відносин треба показати і в таблиці 5 Форми № Д4, а там відображають лише події, пов'язані з трудовими й цивільно-правовими відносинами.

Тож давно настав час усунути ці недоречності, підкорегувавши норми Закону № 103 і Порядку № 992 та прибравши словосполучення "заробітна плата". Нині ж, аби обійти гострі питання, підприємства інколи оформлюють з учнями-практикантами строкові трудові договори.

Практика на підприємстві студентів ЗВО

Практична підготовка студентів закладів вищої освіти здійснюється шляхом проходження ними практики на підприємствах, в установах та організаціях згідно з укладеними такими закладами договорами або у його структурних підрозділах, що забезпечують практичну підготовку.

Керівники підприємств, установ та організацій зобов'язані забезпечити належні умови для проходження практики на виробництві, дотримання правил і норм охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії відповідно до законодавства (ч. ч. 1, 2 ст. 51 Закону № 1556).

Проходження практики студентом регулюється Положенням № 93.

Студентів на практику розподіляють ЗВО з урахуванням замовлень на підготовку фахівців і їх майбутнього місця роботи після закінчення навчання (п. 3.4 Положення № 93).

Під час проходження практики студенти згідно з п. 3.8 Положення № 93 зобов'язані:

• до початку практики одержати від керівника практики від закладу освіти консультації щодо оформлення всіх необхідних документів;

• своєчасно прибути на базу практики;

• у повному обсязі виконувати всі завдання, передбачені програмою практики і вказівками її керівників;

• вивчити й суворо дотримуватися правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії;

• нести відповідальність за виконану роботу.

За наявності вакантних місць студентів можна зарахувати на штатні посади, якщо робота на них відповідає вимогам програми практики. Але не менше 50 % часу відводиться на загальнопрофесійну підготовку за програмою практики (абз. 2 п. 3.7 Положення № 93).

Форму договору на проведення практики студентів ЗВО, який укладають заклад вищої освіти і підприємство, наведено в додатку 1 до Положення № 93. У ньому вказано зобов'язання підприємства й обов'язки безпосереднього керівника практики. До штату студента-практиканта можуть прийняти за строковим трудовим договором – тільки за наявності вакантної посади і якщо вона відповідає профілю практики.

Тож із практикою студентів ЗВО все значно простіше, оскільки Положення № 93 не містить вимоги оплачувати практикантам виконану роботу (без оформлення трудових відносин).

1. ПКУ – Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

2. БКУ – Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

3. Закон про освіту – Закон України "Про освіту" від 05.09.2017 р. № 2145-VIII.

4. Закон № 103 – Закон України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" від 10.02.98 р. № 103/98-ВР.

5. Закон № 1556 – Закон України "Про вищу освіту" від 01.07.2014 р. № 1556-VII.

6. Закон про ЄСВ – Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

7. Порядок № 992 – Порядок надання робочих місць для проходження учнями, слухачами закладів професійної (професійно-технічної) освіти виробничого навчання та виробничої практики, затверджений постановою КМУ від 07.06.99 р. № 992.

8. Перелік № 1170 – Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170.

9. Положення № 93 – Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затверджене наказом Міносвіти від 08.04.93 р. № 93.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго Дня

Щодо вашого питання

Дещо не погоджуюсь з колегами, по перше такого поняття як стажер у даних правовідносинах для вас немає.

Щодо форми оподаткування ТОВ, то зазначене для оформлення відносин з особою, що буде відбувати виробничу практику у вас на підприємстві -форма оподаткування ТОВ значення не має.

Щодо сплати податків та суми нарахування за виконану ним роботу, перелік робіт, термін, сплату нарахувань та відрахувань, то тут вам необхідно звернутись до тексту договору який він вам надає, та скоріше за все, що там договір між ТОВ та Навчальним закладом, де буде визначено, що оплату у сумі... сплачує ТОВ Навчальному закладу, тобто особа до вас не працевлаштовується, трудові відносини у ТОВ та особи не виникають ( ви відображаєте перебування зазначеної особи у внутрішніх документах та журналах по охороні праці) та надаєте необхідні документи студенту для проходження практики, основне місце - місце навчання він залишається студентом, а не працівником ТОВ, а ви лише ви сплачуєте кошти Навчальному закладу і там же зазначено порядок сплати податків, та реквізити рахунків.

Успіхів

Добрий вечір!

Згідно зі ст. 29 Закону «Про зайнятість населення» право проходити стажування за професією (спеціальністю) на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час мають студенти вищих та учні професійно-технічних навчальних закладів, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, за якою здобувається освіта. Запис про проходження стажування роботодавець вносить до трудової книжки.

Типова форма договору про стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів затверджена постановою КМУ від 16.01.2013 р. № 20. Іншим випадком, коли чинним законодавством передбачається можливість стажування особи, є випадок професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних.

Так, відповідно до Порядку професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних, затвердженого наказом Мінсоцполітики України, МОН України від 31.05.2013 р. №318/655, стажування – це підвищення кваліфікації безробітного з метою набуття практичних умінь і навичок для виконання професійних обов’язків за професією або на посаді, на яку претендує безробітний у роботодавця.

У всіх інших випадках роботодавець зобов’язаний оформити працівника на роботу у встановленому порядку — з першого дня виконання ним трудової функції. Чинним трудовим законодавством не передбачено укладення між суб’єктом господарювання та найманим працівником договору на стажування та прийняття працівника на стажування.

З метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається, керівником може встановлюватись випробування. Відповідно до ст. 26 КЗпП умова про випробування має бути відображена у наказі (розпорядженні) про прийняття цього працівника на роботу. У період випробування на таких працівників поширюється всі вимоги законодавства про працю.

Відповідно до частин першої та третьої ст. 24 КЗпП трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов’язковим. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу.

Всього доброго!

Здравствуйте. Стажер это не работник как таковой. Со стажером должен быть заключён договор о прохождении стажировки. Стажировка не может длиться больше шести месяцев.

Есть два случая, когда возможна стажировка:

Студенти. Відповідно до ст. 29 Закону «Про зайнятість населення», право проходити стажування за професією (спеціальністю) на підприємствах всіх форм власності, виду діяльності та господарювання, у вільний від навчання час мають студенти вищих та учні професійно-технічних навчальних закладів, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, за якою здобувається освіта. Запис про проходження стажування роботодавець вносить до трудової книжки. Порядок укладення договору про стажування та типова форма такого договору затверджена постановою КМУ від 16 січня 2013 р. № 20.

Безробітні. Окрім того, громадяни, які мають офіційний статус безробітного можуть проходити стажування - професійне навчання працівників на виробництві, на тому чи іншому підприємстві, після закінчення якого, підприємство зобов'язується працевлаштувати такого працівника.

Во всех остальных случаях это заключение обычного трудового договора, можно с испытательным сроком, можно без.

С уважением, юрист Галина Токмач

Доброго дня.

Чи потрібно заключати трудовий договір зі стажером, щоб останній міг пройти стажування (практику)? Які типові нюанси чи обмеження?

Без укладення трудового договору підприємство може узяти на стажування тільки дві категорії осіб: студентів і безробітних. Проте в цьому випадку мають бути дотримані вимоги до стажування таких осіб, встановлені чинним законодавством. Якщо студент-стажист, окрім отримання досвіду, виконує ще і професійні роботи відповідно до наданих завдань, то такі роботи мають бути оплачені.

Особа може бути допущена до роботи тільки після (1) укладення трудового договору, оформленого наказом (розпорядженням) роботодавця, і (2) повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівника на роботу (див. ст. 24 КЗпП).

Алгоритм стажування.

1. Для того, щоб стажуватися, студент/учень повинен звернутися у свій ВНЗ/ПТНЗ, центр зайнятості або безпосередньо на підприємство (п. 7 Порядку № 20).

2. На підприємстві із стажистом укладають Договір про стажування. Для укладення договору і подальшого допуску до роботи стажист надає на підприємство заяву за формою згідно з додатком до Порядку № 20; копію паспорта; копію документа про освіту (за наявності); копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (окрім осіб, які відмовилися від його отримання і мають відповідну відмітку в паспорті), а також в окремих випадках медкнижку, сертифікат про проходження профілактичного наркоогляду і довідку про проходження попереднього (періодичного) психіатричного огляду.

3. Керівник підприємства видає наказ про проходження стажування, в якому мають бути зазначені: строки і місце проходження стажування (структурний підрозділ), спеціальність (кваліфікація) або професія (кваліфікаційний рівень) стажиста, режим стажування, а також керівник стажиста (п. 10 Порядку № 20).

Важливо! Перш ніж допустити стажиста до виконання робіт, участі у виробничому процесі, з ним треба провести інструктаж з охорони праці. Так, зокрема, ввідний інструктаж проводиться у тому числі і з учнями та студентами, які беруть участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства (п. 6.3 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р. № 15).

4. Стажист разом зі своїм керівником від підприємства розробляють індивідуальну програму стажування і перелік робіт, які затверджує керівник підприємства.

5. Запис про стажування треба внести в трудову книжку стажиста. Детальніше про це читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 17, с. 44. Цей запис треба зробити не пізніше за тижневий строк з дня прийняття учня або студента на стажування (п. 2.17 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. № 58).

6. Після стажування стажистові видають висновок, в якому зазначають виконані роботи і дають оцінку якості їх виконання, характеристику професійної компетентності, особисті і ділові якості стажиста.

Чи потрібно товариству платити окремі податки за стажерів? Чи впливає вибрана система оподаткування ТОВ на можливість прийняття стажерів на стажування?

Відповідно до п. 1.2 Порядку № 318/655 професійне навчання безробітних організовується за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012р. № 5067-VIбезробітний – особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи. Це у разі перебування ТОВ на Єдиному податку.

Стажуючись на підставі договору про проходження стажування, студент може:

варіант 1 — спостерігати, вивчати процеси виробництва (стажування носить ознайомлювальний характер);

варіант 2 — не лише спостерігати, але й виконувати професійні роботи.

У першому випадку — усе просто. Якщо стажист не виконує робіт, а тільки спостерігає/вивчає роботу інших — таке стажування не оплачується.

У другому варіанті — професійні роботи, виконані стажистом, потрібно оплатити.

І тут слід врахувати, що договір про проходження стажування — це цивільно-правовий договір (лист Мінсоцполітики від 22.05.2013 р. № 413/039/97-13). Отже, роботи, виконані стажистом, закриваємо актом здачі-приймання робіт (п.п. 7 п. 7 Типового договору). Із суми винагороди утримуємо ПДФО і ВЗ. Також не забуваємо про ЄСВ.

Що стосується оплати праці стажиста (безробітного), то враховуючи те, що вона включає передусім навчання, у цьому випадку цілком допустиме безкоштовне стажування. За час проходження стажування за безробітним зберігається допомога по безробіттю (п. 6.3 Порядку № 318/655).

Якщо під час стажування безробітний виконував якісь професійні роботи, то їх можна оплатити на підставі цивільно-правового договору. При цьому Повідомлення про прийняття на роботу в органи ДФСУ подавати не потрібно.

Успіхів Вам!