Начните консультацию с юристом онлайн
умер брат
остались наследники :родители(мать, отец) дочь от первого брака 17лет, жена и сын (второй брак)
в наследстве дом , который введен в эксплуатацию до официально брака с женой
в каких долях делится дом
и может ли жена , подать в суд что это соввместное имущество так как проживали около 6 лет совместно?
Похожие вопросы
Кодексы Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНовое в блогах Юристи.UA
Ответы юристов (12)
Адвокат, г. Киев, 25 лет опыта
Общаться в чатеДобрый вечер!
Наследниками первой очереди являются супруги, дети и родители умершего и наследуют в равных долях имущество наследодателя.
Наследство будет поделено на пятерых.
Дом являлся личной собственностью наследодателя и не может считаться совместной собственностью супругов, кроме как по решению суда.
Для этого необходимо в судебном порядке установить факт проживания с умершим одной семьей.
Чтобы признать дом совместной собственностью, необходимо чтобы до момента ввода дома в эксплуатацию, Вы проживали с умершим совместно не менее пяти лет.
Юрист, г. Днепр, 31 год опыта
Андрей Владимирович, не могу согласиться в Вашим последним выводом и в чем его логика. Если бы жена во втором браке проживала с наследодателем до момента ввода дома в эксплуатацию, то дом автоматически был бы общей совместной собственностью и признавать его таком решением суда нет необходимости и не правильно. В вопросе прямо изложено о вводе доме до официального брака. С другой стороны, касательно проживания совместно не менее пяти лет - этот срок согласно ст.1264 Гражданского кодекса Украины (ГК; https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text) предусмотрен к исчислению не с момента ввода дома (момента приобретения права собственности), а с момента открытия наследства - момента смерти наследодателя и к вводу дома не имеет отношения. С третьей стороны, согласно ст.74 Семейного кодекса Украины (СК; https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page#n...) (которую оставили без внимания все коллеги):
"1. Якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
2. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу." -
т.е.. если жена проживала совместно с наследодателем в гражданском браке до момента ввода дома, то дом по закону является общей совместной собственностью и решения суда для признания его таковым опять же не нужно и противозаконно. Возвращаясь к ст.1264 ГК считаю, что она находится в данном случае в коллизии к ст.74 СК, при этом правила ее разрешения применеию подежит специальная, а не общая норма, каковой является ст.74 СК. Поэтому, если обстоятельства состоят в таком виде, я считаю жену наследницей первой очереди без решения суда.
Юрист, г. Харьков, 14 лет опыта
Добрый вечер!
Родители, дочь, жена и сын унаследуют каждый по 20%.
Как заметил коллега, чтобы жене установить факт проживания с умершим братом одной семьей, ей необходимо обратиться в суд. В суде доказать что она проживала с умершим совместно не менее пяти лет.
Но если у неё отсутствуют доказательства проживания с умершим одной семьей (свидетельства о рождении детей, справки с места жительства, показания свидетелей, письма делового и личного характера и т.д.). Также это могут быть: свидетельства о рождении детей, в которых человек в добровольном порядке записан как отец, выписки из домовых книг о регистрации или вселения; заявления, анкеты, квитанции, завещания, деловая и личная переписка, из которых следует, что «супруги» считали себя мужем и женой, заботились друг о друге). Доказательства, свидетельствующие о совместном ведении хозяйства (общая оплата счетов, оформление кредитов, доказательства о совместной покупке имущества как движимого, так и недвижимого (чеки, квитанции, свидетельства о праве собственности), справки (или акты обследований жилищных условий согласно Приложению 3 Правил учета граждан, нуждающихся в улучшении жилищных условий, и предоставления им жилых помещений в Украинской ССР, утвержденных постановлением Совета Министров СССР от 11 декабря 1984 № 470 жилищных организаций, сельских советов о совместном проживании и ведении хозяйства), то установить такой факт у неё не получится.
Юрист, г. Ровно, 8 лет опыта
Доброго вечора, пан Олег!
У Вашій ситуації, жінка брата вважатиметься спадкоємицею четвертої черги, якщо доведе факт спільного з ним проживання однією сім'єю. Але, варто пам'ятати, що вона не матиме права успадкувати будинок, якщо інші спадкоємці приймуть спадщину (правило черговості).
Частиною 2 статті 21 Сімейного кодексу України, визначено, що проживання жінки та чоловіка однією сім’єю без шлюбу не являє собою підставу для виникнення у цих суб’єктів прав, а також обов’язків подружжя.
Таким чином не можна прирівнювати цивільного чоловіка або дружину до спадкоємців першої черги, якими є діти, батьки та той з подружжя, який його пережив.
Цивільний чоловік або дружина можуть прийняти спадщину відповідно до статті 1264 Цивільного кодексу України, як спадкоємці четвертої черги шляхом проживання зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.
Кожна наступна черга спадкоємців отримує за законом повне право на спадкування у тому випадку, якщо немає спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття (частина 2 статті 1258 Цивільного кодексу України).
Адвокат, г. Киев, 20 лет опыта
все наследники получат равные доли - если нет завещания
А если жена докажет факт совместного проживания - то ее будет 1/2
И наследство которое будет делиться на всех наследников будет составлять - 1/2 часть
Юрист, г. Харьков, 33 года опыта
Все перечисленные вами лица: родители(мать, отец) дочь от первого брака 17лет, жена и сын (второй брак), являются наследниками первой очереди и наследуют после умершего в равных долях. Да жена может обратиться в суд с заявлением об установлении факта совместного проживания не менее пят лет. Для этого ей надо будет представит любые доказательства, свидетельствующие о проживании одной семьей (наличие общих детей совместный быт, совместные расходы, ну соответственно совместное проживание) и тогда дом может быть признан их совместной собственностью. При таком раскладе ей будет принадлежать 1/2 часть дома, а вторая половина будет делиться как наследство на пятерых наследников.
Юрист, г. Каменец-Подольский, 9 лет опыта
Здравстуйте Олег!
в каких долях делится дом: По Цивільному законодавству України за законом між перерахованими Вами спадкоємцями усе рухоме та нерухоме майно, яке належало спадкодавцю до його смерті, буде ділитись в рівних частинах.
Стаття 1261 ЦКУ. Перша черга спадкоємців за законом. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
и может ли жена , подать в суд что это соввместное имущество так как проживали около 6 лет совместно?
Так, може. Після винисення судового рішення про факт проживання однією сім'єю з померлим. Тоді вона отримає 1/2 частки у спадковому майні, а інша 1/2 буде ділитись між рештами спадкоємцями порівно.
Якщо ж дружина померлого не буде подавати позов про встановлення факту проживання однією сім'єю, то в Цивільному законодавстві існує норма, яка передбачає домовленість між спадкоємцями про зміну розміру частки у спадщині.
Стаття 1267. Розмір частки у спадщині спадкоємців за законом
1. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
2. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.
3. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.
Рада буду відповісти на Ваші додаткові запитання. Щасти Вам.
Юрист, г. Сумы, 6 лет опыта
Добрый день!
Сообщаю следующее:
Родители, дочь, жена и сын унаследуют каждый по примерно 20%. , а в целом наследование будет в равных частях.
Жена если , брак не был зарегистрирован ,должна доказывать факт совместного проживания и тогда на основании решения суда получит 1/2 часть
Согласно ст.1222 ЦК Украины
С уважением,
Константин Гончаренко
Адвокат, 18 лет опыта
Добрый день, Олег.
Все указанные Вами наследники относятся к наследникам 1 очереди. Т.е. все имущество, принадлежавшее умершему на день смерти делится на 5 частей.
Наличие 5 наследников не означает, что все они выдержат процедуру вступления в наследство: лицам, которые не были прописаны по одному адресу с наследодателем на момент смерти, необходимо в течении 6 месяцев со дня смерти обратиться в нотариальную контору с заявлением о принятии наследства. Если это не будет выполнено - срок на вступление в наследство пропущен, восстанавливается только в судебном порядке.
Если в семье нормальные отношения - не обязательно вступать в наследство всем 5. Рациональнее кому-то отказаться в пользу другого наследника ( к примеру, сын и родители умершего откажутся в пользу его супруги). Заявление об отказе от доли принимается в срок до 6 месяцев со дня смерти. Этот срок восстановлению/продлению не подлежит.
Супруга умершего может в судебном порядке признать часть дома общей совместной собственностью супругов ( при этом она по-прежнему наследница 1 очереди), если иск удовлетворят - она станет собственницей 1/2 дома. Наследственной массой после смерти ее супруга станет 1/2 от дома ( т.е. все 5 наследников будут претендовать не на целый дом, а на 1/2). Если есть цель идти по этому пути, иск необходимо подавать как можно скорее, третьим лицом обязательно привлекать нотариуса, у которого открыто наследственное дело. Кроме того, иск необходимо будет обеспечить - накладывать арест на дом вступления решения в законную силу, чтобы другие наследники, получившие свидетельства о праве на наследство, не смогли продать свои доли до решения по 1/2 супруги. Отмена свидетельств/договоров купли-продажи, перераспределение долей затратная и не быстрая процедура.
Удачи Вам!
Юрист, г. Чернигов, 6 лет опыта
Общаться в чатеДоброго дня, Олеже!
Оскільки нерухомість була отримана померлим до укладення шлюбу, то спільною сумісною власністю вона вважатися не може.
и может ли жена , подать в суд что это соввместное имущество так как проживали около 6 лет совместно?
Аби нерухомість була такою, необхідно звертатись до суду про визнання будинку спільною сумісною власністю. Але не думаю, що такий позов можливий, і зовсім малі шанси на його позитивний результат.
Загалом права вона має, однак в суді головне це докази і повна компетентність!
Це я до того, чи матиме дружина шанси на отримання більше, ніж 20% будинку.
А так, якщо дружина не буде подавати такого позову, то всі успадкують по 20 %, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Адвокат, г. Ровно
Доброго Дня
Щодо вашого питання
Є ряд обставин які будуть впливати на частку у майні, а саме наявність непрацездатних осіб на утриманні у спадкодавця та наявність заповіту.
Але якщо спадщину приймають два або більше спадкоємців, постає питання щодо справедливого розподілу між ними усієї спадкової маси. Закон проголошує, що частки спадкоємців є рівними. Частки спадкоємців є рівними. Спростувати таку презумпцію може лише особисто спадкодавець, якщо зафіксує своє волевиявлення склавши заповіт. Лише якщо у заповіті чітко визначено те майно, яке відходить до конкретного спадкоємця, це майно не стає об'єктом спільної часткової власності, а є особистою власністю того, кому воно заповідано. В іншому ж випадку, частки у спадщині, що належать спадкоємцям, виражаються чисельно (1/2, 1/3 і т. д.), яке саме майно до цієї частки входить не конкретизується, тобто такі частки є ідеальними. Дуже цікава ситуація виникає за обставин, коли спадкоєцями виступають обидва з подружжя (наприклад, спадкуючи після померлого сина чи доньки). Є аксіомою, що майно набуте у шлюбі є спільною сумісною власністю подружжя. Проте, саме даний випадок є виключенням з правил: за зазначених умов спадкове майно отримує статус спільної часткової власності. Дружина та чоловік виступають як відокремлені суб'єкти правовідносин спадкування, приймають спадщину самостійно, кожен від свого імені.
Водночас у спадковому законодавстві існує ще одна норма, яка також регулює питання щодо розподілу спадкової маси. Ст. 1267 ЦК надає спадкоємцям за законом право на зміну розміру часток у спадщині когось із них. Якщо спадкоємці досягнуть угоди, то вони можуть відступити від цього принципу уклавши усний договір, щодо рухомого майна, або письмовий, нотаріально посвідчений договір, стосовно нерухомого майна чи транспортних засобів. Поділ спадщини є логічним завершенням процесу спадкування. Він розуміє під собою припинення режиму спільної часткової власності, шляхом виділення відповідних часток в натурі і, відповідно, перехід до режиму особистої приватної власності кожного зі спадкоємців по відношенню до того майна, яке складає його частку у спадщині. Правочин про поділ спадщини укладається за наявності згоди усіх спадкоємців, які прийняли спадщину, і оформляється договором між ними, у якому сторони вказують реальні частки у спадщині що належатимуть їм. Зазначений договір може зачіпати як питання поділу усієї маси спадкового майна, так і питання виділу з нього частки одного або кількох спадкоємців. При цьому, якщо вартість майна не відповідає розміру частки спадкоємця, допускається грошова компенсація такої різниці. Якщо сторони договору не можуть досягти згоди, то вони мають звернутися до суду, який своїм рішенням і здійснить поділ з урахуванням часток, що належать кожному із спадкоємців.
Успіхів
Юрист, г. Чернигов, 10 лет опыта
Доброго вечора, Олег!
1) в каких долях делится дом - якщо немає заповіту, то спадкування відбуватиметься за законом. Батьки, дружина та двоє дітей померлого є спадкоємцями першої черги (їхні частки є рівними, тобто кожному1/5).
Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n5...):
Стаття 1261. Перша черга спадкоємців за законом
1. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Стаття 1267. Розмір частки у спадщині спадкоємців за законом
1. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
3. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.
Стаття 1268. Прийняття спадщини
1. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
3. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
4. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.
Стаття 1269. Подання заяви про прийняття спадщини
1. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Стаття 1270. Строки для прийняття спадщини
1. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Стаття 1272. Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини
1. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
2) и может ли жена , подать в суд что это соввместное имущество так как проживали около 6 лет совместно? - може заявити, що проживала разом з ним у цивільному шлюбі та просити визнати будинок спільною сумісною власністю. Якщо судове рішення буде на її користь, то вона стане власницею половини будинку, а інша половина ввійде до складу спадщини.
Всього доброго!
Щасти Вам!