Из-за неисправности счетчика вода выставили счет на 35000 грн. Можно ли обжаловать? Что делать?

Добрый день!

13 січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи №908/510/19 (ЄДРСРУ №86875963) досліджував питання щодо наслідків відсутності засобу обліку води або його несправність з вини споживача.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» споживачі питної води зобов`язані, зокрема: раціонально використовувати питну воду, не допускати її витоків із внутрішньобудинкових мереж та обладнання; вчасно повідомляти підприємства питного водопостачання про виявлені пошкодження на об`єктах централізованого питного водопостачання і водовідведення, які їм належать або якими вони користуються; утримувати в належному технічному і санітарному стані водопровідні мережі та обладнання.

Згідно з п. 3.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. №190 (далі – Правила) розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.

(!!!) Водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними (п. 3.2 Правил).

У разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу (п. 3.3 Правил).

Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць (п. 3.4 Правил).

Відповідно до п. 5.1 Правил облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

Пунктом 5.9 Правил передбачено, що у разі відсутності у споживача засобу обліку або неможливості виконати ремонт існуючого виробник має право зобов`язати споживача встановити або замінити засіб обліку у визначений ним термін відповідно до умов договору.

Пунктом 5.14 Правил користування встановлено, що усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць об`єм води визначається відповідно до п. 3.3 цих Правил до дня установки повіреного засобу обліку.

Між тим, відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, покладається на суб’єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. А згідно з пп. 4 п. 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення виконавець зобов’язаний контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж.

За умовами п. 5.18 Правил споживач відповідає за цілісність та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту та виробником в місцях з`єднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку незалежно від місця його розташування.

Знімати засоби обліку, здійснювати будь-які заміни їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, знімати пломби, накладені органами Держспоживстандарту або виробником, має право лише виробник або споживач за дозволом виробника.

У разі самовільних дій споживач сплачує витрату води згідно з п. 3.3, 3.4 цих Правил.

З наведеного слідує, що всі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць об`єм води визначається відповідно до п. 3.3 Правил до дня установки повіреного засобу обліку.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що чинним законодавством не передбачено норми, відповідно до якої виробник, у разі непроведення споживачем вчасно повірки засобу обліку води, має проводити розрахунок витрат води згідно п. 3.3 Правил, оскільки розрахунок витрат води згідно із зазначеним пунктом Правил проводиться виробником у випадку, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №908/2738/16 (ЄДРСРУ №74064073).

Поряд з цим, п. 10.1 Правил визначено, що у разі виявлення витоку води через зіпсування санітарно-технічних приладів та арматури, пошкодження внутрішньої (у тому числі внутрішньобудинкової) мережі водопостачання, нераціонального використання води, у випадку, коли засіб обліку на вводі відсутній або не працює з вини споживача, останній здійснює розрахунок за воду з виробником згідно з п. 3.3 цих Правил.

Тобто п. 10.1 Правил передбачено окрему підставу розрахунку споживача за воду з виробником відповідно до приписів п. 3.3 цих Правил, зокрема, у разі виявлення витоку води через зіпсування санітарно-технічних приладів та арматури, пошкодження внутрішньої (у тому числі внутрішньобудинкової) мережі водопостачання, у випадку, коли засіб обліку на вводі відсутній.

При цьому, обставини останньої повірки засобу обліку не впливають на кваліфікацію порушення, яке передбачено п. 10.1 Правил, оскільки гіпотеза цієї норми передбачає відсутність такого засобу обліку при виявленні витоку води або його несправність з вини споживача.

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Що стосується повірки:

Всі відносини між водоканалами та споживачем регулюються Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність»; інформація про терміни повірки, міжповірочні інтервали тощо розписаний у статі 17. Суб’єкти господарювання зобов’язані своєчасно, з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів, подавати лічильники на періодичну повірку.

Як наслідок водоканал за законом не має права обслуговувати лічильники, у яких закінчився термін повірки.

Повірку лічильника потрібно здійснювати залежно від його міжповірочного інтервалу. Зазвичай він становить 3-4 роки.

Законодавство у сфері житлово-комунальних послуг не передбачає відповідальності споживача за прострочення проведення повірки засобів вимірювальної техніки. Обов’язок контролювати міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж, покладається на виконавця послуг.

Отже, Ви маєте право, після проведення повірки, звернутися до комунального підприємства з вимогою добровільно провести перерахунок, оскільки комунальне підприємство не має права зобов’язувати особу платити по нормам, якщо в неї в житлі встановлений справний лічильник, що підтверджується повіркою. А водоканал за період, коли використовувався неповірений лічильник, має провести перерахунок здійснених нарахувань із нарахування по нормам на нарахування за показниками лічильника, виходячи з об’ємів фактично використаної води.

Якщо лічильник несправний має споживач викликакє спеціаліста водоканалу, він вирішує питання складання акту про несправність та встановлення нового лічильника з його повіркою , до повірки чи ремонту нарахування здійснюються за вищевказаною процедурою.

звернення подавайте письмово.

Якщо водоканал відмовиться це зробити, то варто звертатися до суду за захистом своїх прав.

Також звертаю увагу на те, що у разі стягнення заборгованості в судовому порядку, застосовується строк позовної давності, який складає три роки. Отже стягнення боргу за попередні років неправомірно та ця вимога не буде задоволена судом, якщо справа дійде до суду.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Добрый день. По вашему вопросу: рекомендую вызвать специалиста из водоканала, составить акт о неисправности счетчика воды, направить данный счетчик на экспертизу. Правила поверки теплосчетчиков регулируются Законом «О метрологии и метрологической деятельности» и состоят из комплекса мероприятий, включающих проверку, маркировку с выдачей подтверждающих документов. На данный момент существует несколько типов экспертизы: первичная – исполняется производителем, выпускающим средства измерительной техники; периодическая – осуществляется в течение всего срока эксплуатации прибора через установленные периоды времени; внеочередная – специалисты обследуют счетчик тепла в случае необходимости убедится в его корректной работе: при повреждении пломбы, потери свидетельства о проверке, разряжении батареи питания, поломке или потребности в ремонте прибора.

По результатам экспертизы счетчика написать заявление в водоканал на проведение перерасчета потребленной воды.

Желаю успехов.

Доброго вечора!

Непроведення виконавцем періодичної повірки засобу обліку води не є підставою для неврахування його показників, оскільки забезпечення проведення повірки є обов'язком виконавця послуг і невиконання ним такого обов'язку не повинно мати негативних наслідків для споживача. Крім того, проведення періодичної повірки, обслуговування засобів обліку води у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж повинен здійснюватися за рахунок виконавця зазначених послуг.

Відповідне положення міститься у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 521/6670/18.

Порядок надання комунальних послуг, права та відповідальність споживачів і виконавців цих послуг регламентується Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.

Квартирні засоби обліку води і теплової енергії беруться виконавцем на абонентський облік, а їх періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) проводяться за рахунок виконавця, до обов'язків якого входить контроль міжповіркових інтервалів, повірка квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у той час як обов'язком споживача є своєчасна оплата наданих послуг за цінами і тарифами, встановленими згідно з вимогами законодавства.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» споживачі питної води зобов`язані, зокрема: раціонально використовувати питну воду, не допускати її витоків із внутрішньобудинкових мереж та обладнання; вчасно повідомляти підприємства питного водопостачання про виявлені пошкодження на об`єктах централізованого питного водопостачання і водовідведення, які їм належать або якими вони користуються; утримувати в належному технічному і санітарному стані водопровідні мережі та обладнання.

Згідно з п. 3.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. №190 (далі – Правила) розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.

(!!!) Водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними (п. 3.2 Правил).

У разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу (п. 3.3 Правил).

Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць (п. 3.4 Правил).

Відповідно до п. 5.1 Правил облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

Пунктом 5.9 Правил передбачено, що у разі відсутності у споживача засобу обліку або неможливості виконати ремонт існуючого виробник має право зобов`язати споживача встановити або замінити засіб обліку у визначений ним термін відповідно до умов договору.

Пунктом 5.14 Правил користування встановлено, що усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць об`єм води визначається відповідно до п. 3.3 цих Правил до дня установки повіреного засобу обліку.

Між тим, відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, покладається на суб’єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. А згідно з пп. 4 п. 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення виконавець зобов’язаний контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж.

За умовами п. 5.18 Правил споживач відповідає за цілісність та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту та виробником в місцях з`єднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку незалежно від місця його розташування.

Знімати засоби обліку, здійснювати будь-які заміни їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, знімати пломби, накладені органами Держспоживстандарту або виробником, має право лише виробник або споживач за дозволом виробника.

У разі самовільних дій споживач сплачує витрату води згідно з п. 3.3, 3.4 цих Правил.

З наведеного слідує, що всі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць об`єм води визначається відповідно до п. 3.3 Правил до дня установки повіреного засобу обліку.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що чинним законодавством не передбачено норми, відповідно до якої виробник, у разі непроведення споживачем вчасно повірки засобу обліку води, має проводити розрахунок витрат води згідно п. 3.3 Правил, оскільки розрахунок витрат води згідно із зазначеним пунктом Правил проводиться виробником у випадку, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №908/2738/16 (ЄДРСРУ №74064073).

Поряд з цим, п. 10.1 Правил визначено, що у разі виявлення витоку води через зіпсування санітарно-технічних приладів та арматури, пошкодження внутрішньої (у тому числі внутрішньобудинкової) мережі водопостачання, нераціонального використання води, у випадку, коли засіб обліку на вводі відсутній або не працює з вини споживача, останній здійснює розрахунок за воду з виробником згідно з п. 3.3 цих Правил.

Тобто п. 10.1 Правил передбачено окрему підставу розрахунку споживача за воду з виробником відповідно до приписів п. 3.3 цих Правил, зокрема, у разі виявлення витоку води через зіпсування санітарно-технічних приладів та арматури, пошкодження внутрішньої (у тому числі внутрішньобудинкової) мережі водопостачання, у випадку, коли засіб обліку на вводі відсутній.

Всього доброго!

Щасти Вам!

Здравствуйте, Георгий!

Рекомендую Вам провести независимую техническую экспертизу по счётчику и если она будет в Вашу пользу , после чего Вы сможете обжаловать незаконные действия сотрудников Водоканала и предъявить в адрес Водоканала претензию.

Всего доброго!

Удачи Вам!

Гражданский кодекс Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):

"Стаття 1166. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду...

2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини..."

Пост. Пленума ВСУ "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92#Te...):

"2. Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК ( 1540-06 ) (приведены статьи Гражданского кодекса Украины предыдущей редакции - прим. авт.) шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини...".

Другими словами, если неисправность счетчика возникла не по Вашей вине, на Вас не может быть возложена обязанность по возмещению вреда.