Як зберегти право на свою інтелектуальну власність після відання її бізнесу ?

Закон України "Про охорону прав на сорти рослин" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3116-12#Text):

"Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

автор сорту - фізична особа, яка безпосередньо вивела чи винайшла і поліпшила сорт;...

використання сорту - будь-яка дія щодо сорту, зазначена в цьому Законі в переліку дій, що потребують дозволу володільця патенту або, за його відсутності, власника майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту;

власник майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту - особа, якій належить упродовж визначеного цим Законом строку і засвідчене свідоцтвом про державну реєстрацію сорту майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин;...

Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні (далі - Реєстр сортів рослин України) - офіційний перелік сортів рослин, придатних для поширення в Україні;

експертний заклад - підприємство, установа або організація, уповноважені Компетентним органом на виконання окремих повноважень у сфері охорони прав на сорти рослин відповідно до цього Закону;

об’єкт заявки - сорт рослин, щодо якого подано заявку;

поширення сорту - комерційне розповсюдження посадкового матеріалу - матеріального носія сорту, занесеного до Реєстру сортів рослин України;

селекціонер - автор сорту, особа, яка має трудові чи цивільно-правові відносини з автором сорту щодо виведення або винайдення та поліпшення сорту, правонаступник (спадкоємець) першої або другої із зазначених вище осіб, залежно від конкретного випадку;

сорт рослин - окрема група рослин (клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція) в рамках нижчого із відомих ботанічних таксонів (рід, вид, різновидність) незалежно від того, чи задовольняє вона умови виникнення правової охорони...

Стаття 8. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони прав на сорти рослин (Компетентного органу) (об'ємні, дивитись самостійно - прим. авт.)...

Стаття 10. Права на сорти

1. Згідно з цим Законом можуть набуватися такі права на сорти:

особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин;

майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин;

майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин.

Ці права набуваються на сорт, який відповідає критеріям, визначеним цим Законом, та якому присвоєна назва згідно з ним.

2. Про особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин свідчить свідоцтво про авторство на сорт рослин.

3. Про майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин свідчить патент на сорт рослин...

4. Про майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин свідчить свідоцтво про державну реєстрацію сорту рослин...

Стаття 15. Загальні положення порядку набуття прав на сорт рослин

1. Права на сорт набуваються в Україні шляхом подання до Компетентного органу заявки, експертизи заявки та державної реєстрації прав...

Стаття 20. Заявка на сорт

1. Заявка на сорт подається до Компетентного органу особою, яка має на це право, згідно із статтями 16, 17 і 18 цього Закону...

Стаття 21. Дата, на яку заявка вважається поданою

1. Датою подання заявки вважається дата одержання Компетентним органом матеріалів заявки, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, або частини матеріалів,...

3. Рішення про встановлення дати подання заявки Компетентний орган надсилає заявникові після надходження документа про сплату збору за подання заявки. У разі несплати або несвоєчасної сплати збору рішення не надсилається, а заявка вважається відкликаною...

Стаття 25. Експертиза заявки

1. Експертиза заявки має статус державної науково-технічної експертизи. Вона проводиться з метою встановлення відповідності заявки і сорту вимогам цього Закону та підготовки обгрунтованих експертних висновків і рішень за заявкою.

2. Експертиза заявки проводиться Компетентним органом або експертним закладом у порядку, встановленому цим Законом.

3. Експертиза заявки складається з формальної експертизи (експертизи за формальними ознаками) та кваліфікаційної (технічної) експертизи...

Стаття 28. Експертиза назви сорту...

Стаття 29. Експертиза на придатність сорту для поширення..

Стаття 31. Рішення за заявкою

1. У разі відповідності за результатами кваліфікаційної експертизи заявленого сорту вимогам цього Закону Компетентним органом приймається рішення про виникнення прав на сорт. Якщо заявлений сорт не відповідає вимогам цього Закону, приймається рішення про відмову у виникненні прав на сорт.

Про прийняте рішення повідомляється заявник.

2. Майнові права інтелектуальної власності на сорт набирають чинності з дати сплати державного мита за їх виникнення.

3. Майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту набирає чинності з дати сплати збору за його виникнення.

4. Державне мито за виникнення майнових прав інтелектуальної власності на сорт і збір за виникнення майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту сплачуються протягом трьох місяців від дати надходження до заявника повідомлення. У противному разі прийняте рішення скасовується, про що заявникові надсилається повідомлення...

Стаття 33. Державна реєстрація прав на сорт

1. Державна реєстрація майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин здійснюється на підставі рішення про державну реєстрацію прав на сорт. Після сплати державного мита та за наявності документа про його сплату відомості, встановлені цим Законом і Положенням про Реєстр патентів, вносяться до Реєстру патентів.

Державна реєстрація майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту рослин здійснюється на підставі рішення про державну реєстрацію прав на сорт. Після сплати відповідного збору та за наявності документа про його сплату відомості, встановлені цим Законом і Положенням про Реєстр сортів рослин України, вносяться до Реєстру сортів рослин України...

Стаття 35. Видача документів про права на сорт

1. Компетентним органом в десятиденний строк від дати державної реєстрації прав на сорт авторові (авторам) видається свідоцтво про авторство на сорт рослин, а заявникові - патент на сорт рослин і свідоцтво про державну реєстрацію сорту рослин...

Стаття 37. Особисте немайнове право авторства на сорт...

Стаття 38. Право на поширення сорту в Україні...

Стаття 39. Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин...

1. Майновими правами інтелектуальної власності на сорт рослин є право володільця патенту на використання сорту та виключне право на дозвіл чи заборону використання сорту іншими особами.

2. Виключне право на дозвіл чи заборону використання сорту полягає в тому, що ніхто без дозволу володільця патенту не може здійснювати щодо посадкового матеріалу сорту такі дії:

а) виробництво або відтворення (з метою розмноження);...

в) пропонування до продажу;

г) продаж або інший комерційний обіг;...

6. Свої майнові права володілець патенту реалізує на власний розсуд, але при цьому не повинні порушуватися майнові права володільців патентів на інші сорти...

Стаття 39-1. Майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин

1. Майновим правом інтелектуальної власності на поширення сорту рослин є право його володільця на поширення сорту і на дозвіл чи заборону поширення сорту іншими особами.

2. Право на дозвіл чи заборону поширення сорту полягає в тому, що без дозволу власника майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту рослин не можуть здійснюватися щодо посадкового матеріалу сорту такі дії:

а) пропонування до продажу;

б) продаж або інший комерційний обіг;

в) зберігання для будь-якої із цілей, зазначених у пунктах "а" і "б" цієї частини...

Стаття 41. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин...

Стаття 42. Збір за підтримання чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин та підтримання чинності майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту рослин...

Стаття 43. Примусова ліцензія на використання сорту

1. Примусова ліцензія на використання сорту дає право особі, яка її отримує, використовувати сорт без дозволу володільця патенту. Видавати примусові ліцензії на використання сортів можуть Кабінет Міністрів України і суд...

Стаття 44. Дії, які не визнаються порушенням майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин...

Стаття 47. Обмеження майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин...

Стаття 48. Обов’язки володільця патенту та власника майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту...

Стаття 56. Державне мито та збори

1. Розмір та порядок сплати державного мита, передбаченого цим Законом, установлюються законодавством. Кошти, одержані від сплати державного мита, зараховуються до Державного бюджету України і спрямовуються на заходи з реалізації державної політики у сфері охорони прав на сорти рослин, зокрема на сплату членського внеску України до бюджету Міжнародного союзу з охорони нових сортів рослин.

2. Розмір передбачених цим Законом зборів та порядок їх сплати визначаються Кабінетом Міністрів України...".

Детально дивіться Закон самостійно

Добрый день!

Согласно Закону Украины «Об охране прав на сорта растений» (Закон - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3116-12#Text), субъектами права интеллектуальной собственности на сорт растений являются автор или другие лица, которые приобрели имущественные права интеллектуальной собственности на сорт растений по договору или закону.

Закон также определяет, что автором сорта (селекционером) является человек, который непосредственно вывел или обнаружил и улучшил сорт растения. Право на подачу заявки на регистрацию права интеллектуальной ­собственности принадлежит автору сорта, если иное не предусмотрено Законом. Другими словами, именно автор выступает первичным субъектом прав на сорт растений.

Законодательство в этой области предусматривает личные неимущественные права на сорт растений, имущественные права, в том числе имущественные права интеллектуальной собственности на распространение сорта растений. О наличии каждого из указанных прав свидетельствуют различные охранные документы. Документом, подтверждающим личные неимущественные права, является свидетельство об авторстве на сорт растений. Об имущественных правах интеллектуальной собственности на сорт растений свидетельствует патент на сорт растений, а об имущественном праве интеллектуальной собственности на распространение сорта растений — свидетельство о государственной регистрации сорта растений.

Личные неимущественные права интеллектуальной собственности на сорт растений не отчуждаются, не передаются и действуют бессрочно.

Суть этих прав в том, что лицо, признанное автором сорта, вправе препятствовать другим лицам присваивать и искажать его авторство; требовать не разглашать его имя как автора и не указывать его в публикациях; требовать указания своего имени при использовании сорта, если это практически возможно.

Законом определено, что указанный перечень личных неимущественных прав автора не является исчерпывающим, однако это лишь означает, что доказать прямо не предусмотренные Законом личные неимущественные права будет крайне сложно.

Имущественными правами интеллектуальной собственности на сорт растений являются право владельца патента на использование сорта и исключительное право на разрешение или запрет использования сорта другими лицами.

Это означает, что никто без разрешения владельца патента не может осуществлять относительно посадочного материала сорта следующие действия: производство или воспроизводство, доведение до кондиций в целях размножения; предложение или осуществление продажи, иного коммерческого оборота; вывоз за пределы таможенной территории Украины; ввоз на таможенную территорию Украины; хранение с любой из вышеупомянутых целей.

Имущественным правом интеллектуальной собственности на распространение сорта растений является право его владельца на распространение сорта и на разрешение или запрет на распространение сорта другими лицами, которое, в свою очередь, заключается в том, что без разрешения владельца относительно посадочного материала сорта не могут осуществляться следующие действия: предложение к продаже; продажа или другой коммерческий оборот; хранение с любой из указанных выше целей.

По законодательству Украины все права могут возникать только после государственной регистрации сорта растений. В то же время Закон полностью игнорирует права на гермоплазму материала, в результате селекционирования которого и возникает новый сорт. Процесс селекции — очень сложная работа, которая занимает не один год, иногда на это уходят десятилетия. В этом длительном процессе разработки одного селекционера могут передаваться другому для дальнейшего усовершенствования или доработки. Однако законодательство Украины не защищает права селекционеров на гермоплазму, и долгие годы работы могут быть потеряны в случаях, если гермоплазма, разработанная одними лицами, попав к другим, будет использована для выведения нового сорта.

В соответствии со статьей 44 Закона использование сорта без согласия (разрешения) владельца патента не признается нарушением имущественных прав интеллектуальной собственности на сорт растений в случаях, на которые распространяются: исчерпание исключительного права владельца патента; право предварительного пользования и право при восстановлении прав на сорт; ограничение действия исключительного права владельца патента.

Кроме этого, согласно статье 47 Закона, имущественные права интеллектуальной собственности на сорт растений не распространяются на действия какого-либо лица с посадочным материалом охраняемого сорта, предусмотренные положениями части 2 статьи 39 Закона, если они совершены как частные и с некоммерческими целями; в экспериментальных целях; с целью создания других сортов на основе охраняемого сорта, кроме случаев, предусмотренных положениями статьи 39 Закона.

Статья 39 Закона указывает: исключительное право на разрешение или запрет использования сорта состоит в том, что никто без разрешения владельца патента не может осуществлять относительно посадочного материала сорта следующие действия: производство или воспроизводство (в целях размножения); доведение до кондиций с целью размножения; предложение к продаже; продажу или другой коммерческий оборот; вывоз за пределы таможенной территории Украины; ввоз на таможенную территорию Украины; хранение с любой из целей, указанных выше. Владелец патента может обусловить разрешение определенными ограничениями.

Данные положения Закона применяются и в отношении сорта: а) который является производным в основном от сорта владельца патента (существенно наследует признаки сорта владельца) при условии, что сорт владельца патента не является производным в основном от другого сорта; б) который нечетко отличается от сорта владельца патента; в) производство которого требует многократного использования сорта владельца патента.

В результате анализа изложенных норм можно сделать вывод о том, что не будет считаться нарушением прав владельца патента использование (производство или воспроизводство (в целях размножения); доведение до кондиций с целью размножения; предложение к продаже; продажа или другой коммерческий оборот; вывоз за пределы таможенной территории Украины; ввоз на таможенную территорию Украины; хранение с любой из целей) его сорта при создании других сортов на основе охраняемого сорта, если:

— новый сорт не является производным в основном от сорта владельца патента (существенно не наследует признаки сорта владельца патента) или является производным, однако сорт владельца патента является также производным в основном от другого сорта;

— новый сорт четко отличается от сорта владельца патента;

— производство нового сорта не требует многократного использования сорта владельца патента.

Кроме того, согласно пункту 1 статьи 15 Международной конвенции по охране новых сортов растений, право селекционера не распространяется на действия, совершенные частным образом и в некоммерческих целях, действия, совершенные в экспериментальных целях, и действия, совершенные для создания других сортов, за исключением еще некоторых случаев, определенных Конвенцией.

Таким образом, законодательство Украины, как и международное законодательство в этой области, направлено на развитие селекционной деятельности, поскольку не содержит тотальных запретов на использование сортов растений без согласия правообладателей в некоммерческих целях.

19 сентября 2018 года Кабинет Министров Украины принял 3 постановления, целью которых является урегулирование и улучшение процедуры приобретения прав на сорта растений.

Постановления позволили создать открытую и прозрачную систему регистрации сортов растений.

Постановление «Об утверждении Порядка ведения реестра заявок на сорта растений» определяет механизм ведения Реестра заявок, который позволит получать независимую объективную информацию о новых сортах всем заинтересованным сторонам. Реестр размещен на официальном сайте Минагрополитики в свободном, круглосуточном и бесплатном доступе.

Постановление КМУ «Об утверждении Порядка ведения реестра патентов на сорта растений» определяет механизм ведения Реестра патентов и обеспечит безопасный рыночный оборот семян и посадочного материала. Процедура государственной регистрации имущественных прав интеллектуальной собственности на сорта защитит национального производителя и иностранного инвестора от правонарушений и злоупотреблений в этой сфере. Реестр патентов также на сайте Минагрополитики.

Постановление «Об утверждении Порядка востребования образцов посадочного материала родительских компонентов объекта заявки» определяет процедуру востребования образцов растений для проведения экспертизы, что, в свою очередь, усовершенствует процедуру приобретения прав на сорта растений.

Доброго дня Анатолію Федоровичу!

Відповідно до закону України «Про охорону прав на сорти рослин» сорт рослин - це окрема група рослин (клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція) у межах нижчого з відомих ботанічних таксонів, яка, незалежно від того, задовольняє вона повністю чи ні умови надання правової охорони:

- може бути визначена ступенем прояву ознак, що є результатом діяльності даного генотипу або комбінації генотипів;- може бути відмінною від будь-якої іншої групи рослин ступенем прояву хоча б однієї з цих ознак;- може розглядатися як єдине ціле з точки зору її придатності до відтворення в незмінному вигляді цілої рослини.

Право на сорт засвідчується патентом. Патент – це охоронний документ, що засвідчує пріоритет і майнове право інтелектуальної власності на сорт рослин.

Термін дії патенту починається з дати реєстрації та закінчується в останній день: 35-го року для сортів культур дерев, чагарників і винограду, 30-го року для всіх інших сортів. Роки відраховуються від року, наступного за роком реєстрації сорту.

Дії, пов'язані з реєстрацією сорту рослини в Україні, регламентуються законом України «Про охорону прав на сорти рослин». Відповідно до закону можуть виникати такі права на сорт рослини:- aвторське право;- право на сорт;- право на поширення сорту;які захищаються свідченням про авторство, патентом і свідченням про державну реєстрацію сорту відповідно.

Процедура реєстрації сорту рослин в Україні

Процедура реєстрації сорту рослини складається з наступних етапів, а саме:

1) подання заявки на сорт до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України;2) формальної експертизи заявки;3) кваліфікаційної експертизи заявки, яка встановлює відповідність сорту критеріям патентоспроможності;4) видачі патенту на сорт, свідоцтва про державну реєстрацію сорту та свідоцтва про авторство на сорт рослини (у разі, якщо заявник (и) є автором (ами)).

Критерії щодо набуття прав інтелектуальної власності на сорт

Сорту надається охорона, якщо він має ряд ознак, а саме:- новизну;

- несхожість (з будь-яким іншим загальновідомим сортом);

- однорідність (розмноження рослини однорідне);- стабільність (його основні ознаки залишаються незмінними після його розмноження).

Для державної реєстрації сорту рослини, необхідно подати до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України:

- заявку на сорт рослини, що містить основну інформацію щодо сорту, селекціонера (ів), заявника (ів), представника заявника (ів) та ін.;- технічну анкету, що містить детальну інформацію про характеристики сорту, методи розмноження, показники несхожості сорту з подібними сортами, спеціальні умови вирощування сорту, основи використання, схему селекції, посадковий матеріал, необхідний для експертизи та ін.;- копію пріоритетної заявки, якщо є;- показники придатності сорту для поширення в Україні;- довіреність, підписану заявником, засвідчену нотаріально;- документ, що свідчить про право заявника подавати заявку на сорт, якщо заявник не є автором;- фотографії рослини та її органів, які, на думку заявника, відображають основні характеристики сорту.

Крім того, в деяких випадках Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України може вимагати додаткові документи або відомості про сорт рослини, що реєструється.

Після подання всіх документів починається формальна експертиза заявки, яка зазвичай триває від трьох до шести місяців. За умови позитивних результатів формальної експертизи, починається кваліфікаційна експертиза, яка триває від одного до трьох років.

Кваліфікаційна експертиза складається з експертизи на новизну, експертизи назви сорту і етапу проведення комплексу досліджень (польових, лабораторних, аналітичних) щодо визначення відповідності сорту критеріям патентоспроможності - несхожості, однорідності, стабільності - і відповідності сорту критеріям можливості поширення в Україні.

При позитивних результатах кваліфікаційної експертизи приймається рішення про виникнення прав на сорт рослини, та заявнику видаються патент, свідоцтво про держреєстрацію сорту і свідоцтво про авторство на сорт (якщо автором є заявник).

Якщо сорт не відповідає критеріям новизни, проте, відповідає іншим критеріям патентоспроможності, то приймається рішення про видачу свідоцтва про державну реєстрацію.

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Право інтелектуальної власності на сорт рослин становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин та майнові права інтелектуальної власності (ІВ) на сорт рослин. Особисті немайнові права ІВ на сорт рослин засвічуються охоронним документом — свідоцтвом про авторство на сорт рослин. Майнові права ІВ на сорт рослин засвідчуються охоронним документом — патентом на сорт рослин та вносяться до Державного реєстру патентів на сорти рослин.

Щоб отримати патентну охорону прав ІВ на сорт в Україні, треба подати заявку та отримати патент саме в Україні, інакше навіть якщо сорт має охорону на іншій території, він не буде захищений правом ІВ на території нашої держави.

Право на поширення сорту — це право на комерційне розповсюдження відмінного, однорідного та стабільного посадкового матеріалу — матеріального носія сорту рослин, який може бути використаний для задоволення потреб суспільства і не заборонений для поширення з підстав загрози життю і здоров’ю людей, нанесення шкоди тваринному і рослинному світу, збереженню довкілля, засвідчене державною реєстрацією. При реєстрації права на поширення сорту відповідний сорт заноситься до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, а власнику видається свідоцтво про державну реєстрацію сорту, яке не є охоронним документом.

Право на поширення сорту буде майновим правом ІВ лише для власника чинних майнових прав ІВ (особи, яка має чинний патент України на сорт рослин), для усіх інших осіб це суто комерційне право на розповсюдження (продаж, введення в обіг) певного сорту рослин за визначену суб’єктом господарювання плату.

Один сорт - одна назва

Згідно ст. 13 Закону України «Про охорону прав на сорти рослин», будь-якому сорту рослин присвоюється назва, яка має його однозначно ідентифікувати і відрізнятися від будь-якої іншої назви існуючого сорту того самого або спорідненого виду в Україні і державах-учасницях Міжнародного союзу з охорони нових сортів рослин (УПОВ, International Union for the Protection of New Varieties of Plants, UPOV), заснованого Міжнародною конвенцією з охорони нових сортів рослин від 2.12.1961 р., членом якого Україна є з 12.09.2006 р. (далі — Конвенція УПОВ).

Якщо сорт був захищений, або якщо заявка на сорт рослин подана в іншій країні, назва сорту в Україні повинна бути однаковою з назвою в іншій країні. Якщо на сорт не була отримана патентна охорона в будь-якій країні, але він продається на ринку або відомий під певною назвою, ідентична назва має бути використана при отриманні охорони. Це відповідає політиці «один сорт — одна назва» і відображає важливість єдиної назви для кожного сорту у всьому світі.

Якщо назва сорту в нашій країні з якихось причин визнана неприйнятною, заявнику пропонується змінити назву. Після присвоєння назви сорту будь-які права, пов’язані з його затвердженою назвою, не повинні перешкоджати її вільному використанню у зв’язку з цим сортом.

Ст. 49 Закону України «Про охорону прав на сорти рослин» встановлює обов’язки щодо використання назви сорту, а саме: будь-яка особа, яка використовує посадковий матеріал сорту, повинна застосовувати назву цього сорту навіть після закінчення строку дії правової охорони на нього. Поряд з цим, власнику сорту дозволяється при використанні сорту поєднувати його назву зі знаками для товарів і послуг, зазначенням походження товарів та комерційним найменуванням.

Зміна назви сорту

П. 11 ст. 28 Закону України «Про охорону прав на сорти рослин» встановлює, що після затвердження назви сорту рішенням про виникнення прав на сорт її зміна компетентним органом можлива, лише якщо встановлено, що вона більше не відповідає умовам, викладеним у ст. 13 цього Закону, або власник патенту чи будь-яка інша особа вимагає заборонити використання існуючої назви.

Співвідношення назви сорту та торгівельної марки

Жодна назва сорту, затверджена для певного сорту, чи будь-яка її частина не можуть бути зареєстровані як торговельні марки в Україні. Це пов’язано з тим, що власник прав на сорт повинен забезпечити безперешкодне та безкоштовне використання назви сорту навіть після закінчення строку дії прав на нього. Водночас охорона прав на торговельну марку може тривати необмежено довго, а це означає, що власник торговельної марки може заборонити чи дозволити її використання будь-якій особі.

Таким чином, при реєстрації торговельної марки Укрпатент повинен перевіряти запропоноване позначення, якщо воно належить до 31 класу МКТП (свіжі фрукти та овочі, свіжі трави; живі рослини і квіти; цибулини, розсада, сіянці та насіння для сівби; живі тварини; корми та напої для тварин; солод), на тотожність раніше зареєстрованій назві сорту. Для забезпечення законодавчих основ такої перевірки восени цього року до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» внесена відповідна зміна, а саме в абз. 9 п. 2 ст. 6 закладено положення щодо підстави для відмови в наданні правової охорони для позначень, які відтворюють назву сорту рослин, зареєстрованого чи заявленого на реєстрацію в Україні, або якому надана правова охорона відповідно до міжнародного договору України до дати подання заявки на торговельну марку, що містить таке позначення, і якщо заявлене позначення стосується сорту рослин того самого або спорідненого виду.

Щоб запобігти неправомірній реєстрації назв сортів, радою УПОВ на 39 черговій сесії 25 жовтня 2015 р. затверджено «Пояснення щодо назв сортів відповідно до акта 1991 року Конвенції УПОВ» (документ UPOV/ INF/12/5 Explanatory Notes on Variety Denominations Under the Convention). П. а та б §4 цього документа містять роз’яснення до п. 4 ст. 20 Конвенції УПОВ стосовно раніше набутих прав:

«а) Орган не повинен приймати назву сорту, якщо раніше набуте право, здійснення якого може завадити використанню запропонованої назви, вже було надане третій особі відповідно до закону про права селекціонера, закону про торговельні марки або будь-якого іншого законодавства з інтелектуальної власності. Власник попередньо набутого права може відстоювати свої права за допомогою наявних процедур щодо подання заперечень або судових. Однак органам рекомендується зробити попередні пошуки у відповідних публікаціях (наприклад, офіційних бюлетенях) і базах даних (наприклад, UPOVROM) для виявлення раніше набутих прав на назву сортів рослин. Вони можуть також зробити пошук в інших реєстрах, таких як реєстри торговельних марок, перед тим, як прийняти запропоновану назву сорту.

б) Поняття раніше набутих прав мають включати ті права, які діють на відповідній території на дату публікації запропонованої назви сорту. Для прав, дія яких починається з дати подання заявки на реєстрацію, дата подання є датою початку дії попередньо набутих прав, що розглядаються у разі, якщо така заявка призведе до надання прав».

Як бачимо, назва сорту не може бути прийнятна та використана на території України за наявності зареєстрованої торговельної марки третьої сторони, якщо закладом експертизи у сфері сортів рослин до затвердження назви сорту одержано повідомлення про чинну реєстрацію торговельної марки, яка є ідентичною або подібною до назви сорту. При цьому основним джерелом щодо першочергового права на назву сорту є повідомлення власника такого права або одержання закладом експертизи інформації про першочергове право з інших джерел, і в цьому випадку заявнику обов’язково повідомляють про існування такого права і про те, що це право може стати на заваді запропонованій назві сорту.

Окрім того, у §1.2 документа UPOV/INF/12/5 зазначено: «Зобов’язання відповідно до п. 1) використовувати назву сорту навіть після закінчення строку дії права селекціонера має безпосереднє відношення до випадків, коли селекціонер сорту є також власником торговельної марки, тотожної назві сорту.

Слід зазначити, що коли позначення зареєстроване як торговельна марка органом з торговельних марок, використання цього позначення в якості назви сорту може трансформувати ТМ в родову назву. У таких випадках реєстрація ТМ може підлягати анулюванню. З метою забезпечення ясності та визначеності щодо найменувань сортів органи влади повинні відхиляти (або відмовляти у реєстрації) назву сорту, яка є тотожною торговельній марці, щодо якої селекціонер має право. Селекціонер може відмовитися від права на торговельну марку до подання запропонованої назви сорту, щоб уникнути відмови у її прийнятті».

Таким чином, під час пропонування до продажу або продажу сорту рослин одночасне маркування посадкового матеріалу тотожними позначеннями, одне з яких є назвою сорту, а інше торговельною маркою, призведе до того, що ТМ сприйматиметься споживачем як родова назва певного сорту рослини, а відтак, буде позбавлена будь-якої розрізняльної здатності. У таких випадках реєстрація торговельної марки може підлягати анулюванню.

Надання ліцензії та отримання роялті за використання сорту рослин

Власник патенту на сорт протягом строку дії охоронного документа може надати ліцензію (дозвіл) на використання цього сорту третій особі. Ліцензія може бути виключна та невиключна. Відомості про надання ліцензій на використання сорту та передачу майнових прав ІВ на сорт рослин вносяться до Державного реєстру патентів на сорти рослин. За використання сорту володілець патенту отримує роялті — будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або надання права на використання сорту рослин.

Особа, яка має право на поширення сорту, засвідчене державною реєстрацією, але не має чинних патентних прав на цей сорт в Україні, не має права надавати третім особам ліцензію (дозвіл) на розповсюдження сорту в Україні та збирати роялті. Особа, яка отримала право на поширення сорту, який став суспільним надбанням або вільним у використанні, засвідчене свідоцтвом про державну реєстрацію сорту, не має права надавати третім особам ліцензію (дозвіл) на розповсюдження сорту в Україні та збирати роялті, оскільки патентна охорона на цей сорт вже закінчилась. Такі особи як суб’єкти господарювання можуть лише розповсюджувати (продавати) насіння або саджанці цього сорту за визначену плату на договірній основі.

Таким чином, видати ліцензію на використання сорту та отримувати роялті за таке використання може лише власник чинних патентних прав на цей сорт в Україні. Тому винахіднику необхідно подати заявку на реєстрацію прав інтелектуальної власності.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго Дня

Щодо вашого питання Відповідно до статті 15 закону України «Про охорону прав на сорти рослин» права на сорт набуваються в Україні шляхом подання до Компетентного органу заявки, експертизи заявки та державної реєстрації прав.

Статтею 38 Закону передбачено право на поширення сорту в Україні з дня прийняття рішення про державну реєстрацію майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту. Щодо сортів родів і видів, не віднесених до переліку родів і видів, сорти яких проходять експертизу на придатність сорту для поширення, що затверджується Компетентним органом, рішення про державну реєстрацію прав на сорт є одночасно рішенням про державну реєстрацію сорту.

Власник майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту має право передати своє право на поширення сорту на підставі договору будь-якій особі.

Сорти, не внесені до ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ СОРТІВ РОСЛИН України, забороняється поширювати в Україні, якщо інше не встановлено законом.

ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР СОРТІВ РОСЛИН, ПРИДАТНИХ ДЛЯ ПОШИРЕННЯ В УКРАЇНІ розміщений на ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОМУ ПОРТАЛІ АПК УКРАЇНИ в розділі РЕЄСТРИ, підрозділ ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ПРАВ НА СОРТИ РОСЛИН за посиланням: https://agro.me.gov.ua/ua

Держателем РЕЄСТРУ СОРТІВ РОСЛИН є Мінекономіки, яке забезпечує його ведення.

Мінекономіки забезпечує вільний, цілодобовий і безоплатний доступ до відомостей, що містяться у РЕЄСТРІ СОРТІВ РОСЛИН, з використанням інтернету. Ознайомитися зі змістом вищезгаданого РЕЄСТРУ СОРТІВ РОСЛИН можна за посиланням: https://agro.me.gov.ua/ua/file-storage/reyestr-sor...

Відповідно до статті 39¹ Закону майновим правом інтелектуальної власності на поширення сорту рослин є право його володільця на поширення сорту і на дозвіл чи заборону поширення сорту іншими особами.

Право на дозвіл чи заборону поширення сорту полягає в тому, що без дозволу власника майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту рослин не можуть здійснюватися щодо посадкового матеріалу сорту такі дії:

а) пропонування до продажу;

б) продаж або інший комерційний обіг;

в) зберігання для будь-яких перелічених вище цілей.

Володілець патенту має право передати свої майнові права на сорт на підставі договору будь-якій особі, яка стає його правонаступником.

Найбільш поширеною правовою формою дозволу використання сортів рослин у господарській діяльності є ліцензійний договір на використання об’єкта права інтелектуальної власності. За ліцензійним договором володілець патенту (ліцензіар) передає право на використання сорту іншій особі (ліцензіату), яка бере на себе зобов’язання вносити ліцензіару обумовлені договором платежі і здійснювати інші дії, передбачені ліцензійним договором.

Ліцензійний договір та договір про передачу майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами.

Видача ліцензії на використання сорту та передача майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин вважаються дійсними для третіх осіб з дати публікації відомостей про це в офіційному виданні, яка здійснюється на підставі занесення відповідних відомостей до Державного реєстру патентів на сорти рослин. Мінекономіки забезпечує ведення Реєстру патентів та можливість інтеграції з іншими державними реєстрами. Внесені до Реєстру патентів офіційні відомості, опис сорту та зміни до них опубліковуються у періодичному офіційному виданні Мінекономіки “Охорона прав на сорти рослин”.

Термін дії патенту починається з дати реєстрації та закінчується в останній день: 35-го року для сортів культур дерев, чагарників і винограду, 30-го року для всіх інших сортів. Роки відраховуються від року, наступного за роком реєстрації сорту.

При укладанні ліцензійних договорів та договорів купівлі-продажу насіння і садивного матеріалу рослин конкретного сорту слід бути обізнаним з вимогами чинного законодавства, а саме взяти до уваги, що насіння і садивний матеріал відповідно до статті 15 Закону України «Про насіння та садивний матеріал» вводяться в обіг після їх сертифікації. Сертифікати на насіння або сертифікати на садивний матеріал можуть бути видані, якщо:

насіння та/або садивний матеріал належить до сорту, занесенного до РЕЄСТРУ СОРТІВ РОСЛИН ;

насіння за сортовими або посівними якостями відповідає вимогам законодавства у сфері насінництва та розсадництва;

садивний матеріал за сортовими або товарними якостями відповідає вимогам законодавства у сфері насінництва та розсадництва.

Сорти, не внесені до вказаного реєстру, забороняється поширювати в Україні, якщо інше не встановлено законом.

Якщо за договором вам буде продано чи надано у використання насіння і садивний матеріал сорту рослини, яка не занесена до РЕЄСТРУ СОРТІВ РОСЛИН - такі договірні відносини можна вважати недійсними, якщо інше не встановлено законом.

Згідно чинного законодавства на власника сорту покладається ряд обов’язків. Зокрема, статтею 48 Закону обов’язок володільця патенту та власника майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту добросовісно користуватися своїми майновими правами.

Володілець патенту протягом усього терміну чинності патенту або за відсутності володільця патенту - власник майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту забезпечує збереженість сорту чи його вихідних компонентів.

Також на запит Компетентного органу або експертного закладу володілець патенту або за відсутності володільця патенту - власник майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту зобов’язаний надати інформацію, документи, матеріал, зразки сорту, що охороняється (у тому числі батьківські компоненти сорту), з метою:

а) перевірки збереженості сорту;

б) визначення та оновлення офіційного зразка сорту;

в) проведення порівняльної експертизи між сортами;

г) визначення відповідності сорту морфологічним ознакам, визначеним при його реєстрації.

Крім того, Компетентний орган може зобов’язати володільця патенту зберігати офіційний зразок об’єкта заявки.

Статтею 49 Закону передбачено обов’язки щодо використання назви сорту, а саме:

-будь-яка особа, яка використовує посадковий матеріал сорту, повинна застосовувати назву цього сорту навіть після закінчення строку дії правової охорони на нього.

- при використанні сорту дозволяється поєднувати його назву зі знаками для товарів і послуг та зазначенням походження товарів. У цьому разі назва сорту повинна бути легко пізнаною.

Статтею 53 Закону чітко обумовлені порушення прав на сорт рослин.

В цій статті вказано, що привласнення авторства є порушенням особистих немайнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин.

Вчинення без дозволу особи, яка має майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, будь-яких дій по відношенню до цього сорту, що потребують дозволу згідно з положеннями статті 39 цього Закону, вважаються порушенням майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин.

Порушення прав на сорт тягнуть за собою відповідальність згідно із законами України.

Особа, права якої на сорт порушені, може вимагати:

а) припинення дій, що порушують або створюють загрозу порушення його права відносно становища, що існувало до порушення права;

б) стягнення завданих збитків, включаючи не одержані доходи;

в) відшкодування моральної шкоди;

г) вжиття інших передбачених законодавством заходів, пов’язаних із захистом прав на сорти.

Вимагати поновлення порушених прав володільця патенту може також особа, яка має право на використання сорту за ліцензійним договором, якщо інше не передбачено цим договором.

Особа, яка порушила права на сорт, зобов’язана на вимогу особи, якій належать ці права, припинити порушення права і відшкодувати завдані збитки.

Стаття 54 Закону захищає права особи, права якої на сорт порушені. Вона вказує, що така особа може звернутися до суду за захистом цих прав.

Суди відповідно до їх компетенції розглядають спори про:

а) виникнення прав на сорт і їх державну реєстрацію;

б) сорти, створені у зв’язку з виконанням службових обов’язків або за дорученням роботодавця;

в) авторство на сорт;

г) винагороду авторам;

д) укладання та виконання ліцензійних договорів;

е) визначення володільця патенту;

є) визнання прав на сорт недійсними;

ж) дострокове припинення прав;

з) порушення особистих немайнових і майнових прав на сорт;

и) визнання сорту придатним для використання в Україні тощо.

За порушення прав на сорти рослин виникає відповідальність згідно стаття 55 Закону, а саме суд має право ухвалити рішення про:

а) відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної порушенням прав на сорт, з визначенням розміру відшкодування;

б) відшкодування збитків, завданих порушенням майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин;

в) стягнення із порушника отриманого внаслідок порушення прав на сорт доходу, включаючи втрачену володільцем патенту вигоду;

г) стягнення компенсації, що визначається судом у розмірі від 10 до 5000 мінімальних заробітних плат, з урахуванням того, чи було вчинене порушення без умислу чи навмисно, замість відшкодування збитків або стягнення доходу;

д) припинення дії, яка створює загрозу порушення прав на сорт.

Також суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.

Крім того, суд може постановити рішення про:

а) вилучення з комерційного обігу чи конфіскацію незаконно одержаного відповідачем будь-якого матеріалу сорту та продукту, отриманого безпосередньо з нього (матеріал та продукт сорту, добросовісно набуті іншими особами, конфіскації не підлягають);

б) вилучення чи конфіскацію матеріалів і/або обладнання, які були значною мірою використані для незаконного виробництва матеріалу сорту.

Успіхів

Пане Анатолію! Підсумую коротко, про що повідомили колеги.

1. Відповідно до українського законодавства суб’єктом права на сорт рослини може бути як його автор, так і особа, що отримали це право за договором. При цьому право на подачу заявки належить автору; автору і роботодавцю; роботодавцю (замовнику); особі, якій передані права на подачу заявки або будь-якій особі, якщо заявка подається на загальновідомий сорт без отримання майнових прав інтелектуальної власності на сорт.

2.Права, які можна отримати в відношенні сорту, це: 1) особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослини (авторське свідоцтво на сорт рослин); 2) майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин (патент на сорт рослин); 3) майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту (свідоцтво про державну реєстрацію сорту).

3. Термін дії майнових прав починається з моменту реєстрації і становить 35 років для сортів дерев, кущів та винограду і 30 років для всіх інших культур.

4.Особа, права на сорт якої порушені, може вимагати: 1)припинення дій, які порушують або створюють загрозу порушення її прав; 2) стягнення завданих збитків, включаючи неодержані доходи; 3)відшкодування моральної шкоди та застосування інших передбачених законодавством заходів.

5. З метою захисту своїх прав особа, яка володіє правом на сорт, може звернутися до суду з вимогою встановлення авторства на сорт, виплати авторської винагороди, виконання ліцензійних договорів, встановлення власника патенту, визнання недійсним права на сорт або дострокового припинення прав, порушення особистих немайнових і майнових прав на сорт.

Отже, пане Анатолію, для того, щоб захистити своє право інтелектуальної власності, слід провести цілий комплекс дій щодо їх реєстрації (належного оформлення) та належної передачі таких майнових прав за договором (договорами).

Якщо маєте потребу - звертайтесь особисто через сайт, маємо практику щодо захисту інтелектуальної власності.

Якщо консультація була корисною - залишайте відгук на сайті. Всього Вам найкращого!