Спадкування за заповітом

Спадкова трансмісія

Необхідною умовою здійснення спадкоємцями своїх прав є чітке законодавче регулювання процедури їх реалізації.

Реалізація спадкових прав охоплює кілька етапів:

а) відкриття спадщини; б) прийняття спадщини; в) поділ спадщини; г) оформлення свідоцтва про право на спадщину.

Відкриття спадщини має велике значення для подальшої реалізації спадкоємцями своїх прав. При відкритті спадщини чітко відомо, які суб’єкти одержують право на спадкування після смерті даного спадкодавця, а які – ні, тобто усуваються зі складу відносин по спадкуванню.

На час відкриття спадщини визначається і об’єктний склад спадкових відносин – тобто дається відповідь на питання, яке саме майно (права та обов’язки спадкодавця) входить до складу спадщини.

З відкриттям спадщини фактично виникає відношення по спадкуванню.

До моменту відкриття спадщини ми можемо констатувати тільки можливість, що у певної особи з’явиться право стати спадкоємцем. До цього часу закликання до спадкування окремих осіб хоча і може бути виражено у заповіті або законі, але має лише значення імовірності. Як і будь-яке припущення, воно може і не здійснитись; тільки з моменту відкриття спадщини закликання певного кола осіб до спадкування отримує юридичну силу.

Ст. 1276 ЦКУ визначає перехід права на прийняття спадщину: «… Якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер післявідкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняттяналежної йому частки спадщини, крім права на прийняттяобов’язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців(спадкова трансмісія).»

Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється назагальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, щозалишився, менший як три місяці, він подовжується до трьохмісяців.

Отже, перехід права на прийняття спадщини до спадкоємців особи, яка мала це право, називається спадковою трансмісією.

Спадкова трансмісія має місце, коли спадкоємець, закликаний до спадкування за законом або за заповітом, помре після відкриття спадщини, не встигнувши її прийняти в установлений строк.

Якщо спадкоємець помре після смерті спадкодавця, але до закінчення шестимісячного строку, встановленого для прийняття спадщини, належне йому (спадкоємцю) право на спадщину разом з іншими його правами і обов’язками переходить до його спадкоємців.

Спадкова трансмісія має певні особливості у спадкоємстві права на прийняття спадщини.

По – перше, право на прийняття спадщини може бути здійснене у строк, який не сплив на момент смерті спадкодавця, у той час як для прийняття решти спадкового майна встановлено шестимісячний строк, який обчислюється з моменту смерті спадкодавця.

Якщо ж строк на прийняття права на спадщину пропущений, а строк на решту частки спадщини не пропущений, то спадкова частка, на яку поширюється право на прийняття спадщини (а строк його прийняття пропущений), повинна перейти до часток спадкоємців спадкодавця, який помер першим, або передається територіальній громаді.

По – друге, на цю частку можуть звернути свої вимоги кредитори того спадкодавця, який помер першим, у той час як залишок частки спадщини спадкоємця, який помер, не встигши прийняти спадщину, від вимог цих кредиторів вільний.

На нього вимоги можуть звернути лише його кредитори.

Що ж стосується кредиторів останнього спадкодавця, то вони можуть звернути свої вимоги на цю частку лише після задоволення вимог кредиторів первісного спадкодавця.

в вашей ситуации имеет право на наследство наследователи первой очереди сын туда входит.

Син померлого спадкоємця за заповітом має право на спадкування його частки, яка належала тому за заповітом - спадкова трансмісія, за умови, що ним не пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті батька.