авто оказалось в розыске ,как быть ?

Доброго дня! Якщо на сьогоднішній день Ви юридично являєтесь власником вказаного авто, а попередній власник я так розумію з яким ви не контактували за весь рік не подав жодної заяви про зникнення свого майна, то можливо в данному випадку є ознаки шахрайських дій і Вам необхідно звернутися до поліції з цього приводу. Якщо Ви купували авто у особи за довіреністю то Вам також необхідно буде готуватись зібрати всі документи які були при укладанні договору купівлі - продажу. Можливо Вам необхідно буде відстоювати своє право власності на вище вказане майно! Бажаю Вам успіхів та позитивного вирішення Вашого питання!

доброго дня!

Якщо ви здійснили купівлю-продаж ТЗ, належно оформивши всі документи, то вам немає чого боятись!

У вашому випадку я би обрав тактику очікування. Користуйтесь автомобілем як і користувались, якщо у правоохоронних, підкреслюю що саме у правоохоронних, а не інших органів чи осіб будуть до вас запитання, тоді дасте відповідь їз наданням копій необхідних документів.

Можливо це дійсно як зазначила колега, шахрайські дії.

Зберігайте спокій і контактуйте тільки з представниками влади або правоохоронних органів

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Передусім важливо зрозуміти чи був набувач добросовісним під час набуття майна.

Витребування майна власником у всіх без виключення випадках могло б значною мірою ускладнити цивільний обіг, так як тоді будь-який набувач виявився б під загрозою втрати отриманого майна. Тому закон розрізняє два види незаконного володіння чужою річчю, що породжує різні цивільно-правові наслідки. Власник визнається добросовісним, якщо, здобуваючи річ, він не знав і не повинний був знати про те, що відчужуватель речі не має права на її відчуження. У випадку, якщо власник речі знав, чи принаймні, повинний був знати, що здобуває річ в особи, що не мала права на її відчуження, він вважається недобросовісним.

Встановлення добросовісності набуття майна покладається на набувача, який має довести, що він набув майно оплатно і що він не знав і не міг знати про те, що воно придбане у особи, яка не мала права його відчужувати.

Наприклад, добросовісність набуття виключається, якщо на момент вчинення правочину з набуття майна право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не було зареєстровано за відчужувачем такого майна або в цьому Реєстрі речових прав був запис про судовий спір щодо цього майна.

Тому, щоб запобігти ризикам набуття статусу добросовісного набувача в розумінні ст.88 ЦК України, щонайменше необхідно перевіряти документи контрагента, що підтверджують його право власності на майно і відповідні державні реєстри (Єдиний державний реєстр судових рішень, Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, Автоматизовану систему виконавчого провадження, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (у разі купівлі нерухомості).

Характеристика умов витребування майна у добросовісного набувача.

У добросовісного власника майно може бути витребуване не завжди. Можливість витребування майна від добросовісного набувача залежить від того, як придбане ним майно – відплатно чи безвідплатно.

Власник може витребувати майно від добросовісного набувача лише у випадку, коли воно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, поза їх волею, та коли такий набувач набув майно за відплатним договором. Якщо майно було загублено власником, викрадено в нього чи вибуло іншим шляхом поза його волею, то воно підлягає поверненню власнику, хоча б добросовісний набувач і придбав річ оплатно. Це ж правило діє і тоді, коли річ вибула з володіння особи, якому власник передав її за договором.

Власник має право витребувати майно від добросовісного набувача в усіх випадках, коли він набув його безвідплатно.

Якщо майно було набуте певною особою поза волею власника і це порушує права та законні інтереси власника, він може звернутися за судовим захистом своїх порушених права - пред’явити до добросовісного набувача позов про витребування майна.

Стаття 388 ЦК України, передбачає не тільки втрату чи розкрадання як підставу для захисту інтересів власника шляхом віндикації, але й інші випадки, хоча закон їх не перелічує. Головне, щоб майно вибуло з володіння власника не з його волі (пожежа, повінь і інші стихійні явища, у зв´язку з якими річ вибуває з володіння власника фактично поза його волею). У випадку, коли річ вибуває з володіння власника за його бажанням (він може передати її на зберігання), власник несе ризик вибору контрагента, якому він вирішив довірити своє майно. Якщо власник неналежним чином поставився до вибору особи, яка б заслуговувала довіри, то він позбавляється права вимагати повернення речей від добросовісного набувача, але йому надається можливість вимагати відшкодування збитків від особи, яка не виправдала його довіру за договором.

Наголошую , що Ви придбали майно законно , отже набули власність у правовому полі.

Немає жодних підстав передбачених ст. 388 ЦК України , для подальшого витеребування у Вас майна , воно є Вашим приватним з дня внесення відомостей до реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень нотаріусом.

Колишній власник може скільки завгодно вирішувати інші питання у суді, щодо третіх осіб та відповідати перед ними власним майном , що є у його володінні , до квартири він не має ніякого відношення.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Добрый день, Анатолий!

Розыск объявляется на основании определенного производства: уголовного/гражданского или исполнительного.

Если вы авто уже переоформили, то возникновения сейчас этого розыска - не понятно.

Что стало причиной и основой для этого розыска? Какое дело?

Вы добросовестный приобретатель, как я понял из вопроса.

Набирайте, через контакты на сайте.

Гражданский кодекс Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):

"Стаття 388. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача

1. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

2. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

3. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках...

Стаття 392. Визнання права власності

1. Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.".

Доброго вечора!

Законно вилучити у Вас автомобіль можна було лише у двох випадках. Перше – це рішення суду за позовом першого власника. У такому випадку вилучати мала б виконавча служба. Друге – вилучення в рамках порушеної кримінальної справи, як речовий доказ по справі. В такому випадку так само має бути клопотання слідчого, рішення слідчого судді про таке вилучення… Вилучення лишень за фактом розшуку автомобіля як викраденого не є підставою, адже у Вас є свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, і воно на сьогоднішній день є чинним.

На якій підставі у Вас вилучили авто?

Якщо не було правових підстав, то таке вилучення є незаконним, а тому потрібно його оскаржувати.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених статтею 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), суть якого полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому порядку, позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (частина перша статті 170 КПК України).

Арешт майна застосовується з метою забезпечення:

• збереження речових доказів;
• спеціальної конфіскації;
• конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов
• відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково . Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (частина перша статті 174 КПК України).

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.Тобто, арешт майна має бути скасованим повністю або частково, якщо:

• відпали підстави його застосування;
• арешт було накладено необґрунтовано.

Необхідність скасування накладення арешту майна можуть обумовити такі обставини:

♦ відшкодування підозрюваним, обвинуваченим завданої ним шкоди, з метою забезпечення відшкодування якої був накладений арешт;

♦ зміна кваліфікації дій підозрюваного, обвинуваченого на статтю Кримінального кодексу, санкція якої не передбачає додаткового виду покарання у вигляді конфіскації майна, якщо арешт майна був накладений саме з метою її забезпечення;

♦ помилкове накладення арешту на майно осіб, які не мають статусу підозрюваного або обвинуваченого та не несуть за законом матеріальну відповідальність за їх дії.

Підставою скасування арешту майна є:

1. ухвала слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано;
2. винесення прокурором постанови про закриття кримінального провадження;
3. ухвалення судового рішення, яким закінчується судовий розгляд.

Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (частина четверта статті 174 КПК України).

Добрий вечір, Анатолій!

Розшук автомобіля у даному випадку, може мати місце лише в рамках кримінального провадження.

Відповідно до вимог ст.169 КПК України - «Припинення тимчасового вилучення майна. 1. Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 171,частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту».

Згідно до п.1.2. Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12 січня 2017 року – «1.2. Оскарження бездіяльності слідчого, прокурора з неповернення тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК.

Відповідно до ч.1 ст.167 КПК тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

КПК передбачає можливість тимчасового вилучення майна у трьох випадках: 1) у затриманої особи; 2) при проведенні огляду; 3) при проведенні обшуку. Майно є тимчасово вилученим до його повернення або вирішення питання про його арешт.

Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно повинно бути негайно повернуто особі, у якої воно вилучено.

Саме невиконання процесуального обов’язку щодо негайного повернення майна особі й зумовлює існування процесуального механізму щодо оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, визначеного в п.1 ч.1 ст.303 КПК.

У ч. 1 ст. 304 КПК встановлено строки звернення особи зі скаргою, у тому числі на бездіяльність, які становлять 10 днів з моменту такої бездіяльності. Однак, на відміну від бездіяльності, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, та бездіяльності, що полягає у нездійсненні окремих процесуальних дій, які слідчий чи прокурор зобов’язані вчинити, бездіяльність з неповернення майна слід віднести до категорії триваючих. Так, результати аналізу змісту ч.5 ст.171 КПК свідчать про те, що вона встановлює обов’язок слідчого, прокурора подати клопотання про арешт тимчасово вилученого майна не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна. У свою чергу, за умови невиконання такого обов’язку у зазначених суб’єктів виникає інший обов’язок – негайно повернути особі вилучене майно, строк виконання якого не обмежується в часі, а отже, моментом завершення виконання такого обов’язку є винятково його виконання. Саме тому немає підстав повертати скарги на бездіяльність, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, з підстав пропущеного строку звернення з такою скаргою, оскільки така бездіяльність має лише початковий момент, однак не має кінцевого строку» (п.1.2. Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12 січня 2017 року).

Відповідно до вимог ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчогопід час досудового розслідування може бути про зобов’язання вчинити певну дію.

Вказане свідчить про необхідність звернення з клопотаннням до слідчого про повернення автомобіля, а якщо не буде результату, то подавати скаргу на бездіяльність слідчого, яка виразилася у неповерненні тимчасово вилученого майна - автомобіля, згідно з вимогами ст.169 КПК України та зобов’язання слідчого вчинити певну дію: повернути автомобіль, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Якщо треба допомога, Звертайтеся.

Всього доброго!

купил авто , оформил на себя в мрео, спустя время ,машина оказалась в розыске , но при покупке машина была в порядке по документам , эксперт проверял.И тут первый владелец подал в розыск авто спустя год .

такое возможно - если первый владелец оспаривает продажу автомобиля

но может быть и другие ситуации почему наложен арест

кто в Вашей ситуации наложил арест - суд ? надо понимать что дальше делать

нужна детальная консультация или помощь в подготовке документов ( заявы, иски т .п.) - обращайтесь через сайт, или найдите мои контакты, с уважением Виктория Костромина

Доброго Дня

Щодо Вашого питання

В рамках виконавчого провадження державним або приватним виконавцем, для подальшого реального виконання виконавчого документа (рішення суду) в тому числі:

накладаються арешти, у вигляді заборон, обтяжень, в реєстрах рухомого і нерухомого майна України, частина 7 статті 26 і стаття 56 Закону;

оголошується розшук транспортних засобів (авто) боржника, частина 3 стаття 36 Закону.

Підстави для зняття арешту з майна перераховані в частині 4 статті 59 Закону:

отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання і / або звернення стягнення на такі засоби заборонено законом;

надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнутих з боржника (в тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання про неможливість або недоцільність реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням;

відсутність в термін до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

погашення заборгованості по сплаті періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечене іншим способом, ніж звернення стягнення на майно боржника;

отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному або декількох рахунках боржника грошових коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

В інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (частина 5 статті 59 Закону). Слід підкреслити, що звільнення майна з-під арешту в рамках кримінальної справи проводиться виключно в рамках кримінального провадження за яким арешт накладено (кримінальні арешти не розглядаються в даній статті).

З діями щодо накладення і не зняття арештів і розшуку авто, часто не згоден боржник, тому останній має право оскаржити дії / бездіяльності виконавця в суді на підставі частини 5 статті 74 Закону.

Одним з бар'єрів для судового оскарження, є термін оскарження, який становить 10 робочих днів з моменту, коли боржник дізнався про протиправні дії / бездіяльності виконавця. З практики автора статті, бували випадки, коли було потрібно визнати протиправними дії виконавця і тим самим знімати арешти нерухомого майна накладені шість і більше років тому. Тому питання пропуску строку на оскарження є ключовим при підготовці судового захисту.

Залежно від пропуску або не пропуску терміну на судове оскарження, є два напрямки дій:

Якщо термін пропущено, тоді напрямок №1: частина 5 стаття 74 Закону дає боржникові 10 робочих днів для судового оскарження дій (бездіяльності) виконавця. Дата, коли боржник дізнався (міг дізнатися) про арешт, є відправною точкою для відліку зазначеного 10-денного строку на судове оскарження.

Якщо пройшло більше 10 робочих днів з моменту, як боржник дізнався про порушення його прав діями виконавця, але у боржника були поважні причини для пропуску цього терміну (стаціонарне медичне лікування, тривале відрядження тощо), тоді необхідно боржнику звертатися в суд із зазначенням і підтвердженням поважності причин для пропуску та обов'язково просити суд поновити пропущений строк.

У разі пропуску строку без документального підтвердження поважних причин, звернення до суду буде необґрунтованим і суд відмовить у розгляді скарги в зв'язку з пропуском строку на оскарження.

При відсутності поважних причин пропуску строку, для початку треба, перш ніж звертатися до суду подати до виконавчої служби / приватному виконавцю заяву про зняття арешту з майна боржника (або припинення розшуку авто), із зазначенням обставин у справі і проханням припинити протиправні дії / бездіяльності і відновити порушені права боржника. Шаблонну заяву про зняття арешту з нерухомого майна дивись тут.

За підсумком розгляду, виконавець виносить:

постанову про зняття арешту з майна (або про припинення розшуку авто, якщо про це просили)

письмову відмову, який необхідно в подальшому вже оскаржити як протиправні дії / бездіяльності до суду протягом 10 днів з моменту отримання відповіді.

Користуйтеся консультацією: Продаж арештованого майна боржника на торгах СЕТАМ: порядок, особливості та шаблони документів для судового захисту

Тим самим отриманий письмову відмову в позасудовому врегулюванні буде належним доказом неможливості позасудового врегулювання спору і як причина відновити судом пропущений термін.

Якщо ж виконавче провадження відкрито за іншим виконавчим документом або оскаржуються дії державного або приватного виконавця зі сплати виконавчого збору, основної винагороди приватного виконавця, інших витрат по виконавчому провадженню, тоді необхідно подавати не скаргу, а адміністративний позов до окружного адміністративного суду (частина 2 стаття 74 Закону).

НАПРЯМОК - 2: якщо не пройшло 10 робочих днів з моменту, як боржник дізнався про протиправну дію / бездіяльність, необхідно готувати і подавати в 10 денний термін, скаргу в суд який прийняв рішення по справі, якщо виконавче провадження відкрито для виконання рішення суду / виконавчого листа / судового наказу.

Якщо ж виконавче провадження відкрито за іншого документа або оскаржуються дії державного / приватного виконавця з питань сплати виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем, тоді необхідно подавати не скаргу, а адміністративний позов до окружного адміністративного суду (частина 2 стаття 74 Закону).

Частина 1 статті 59 Закону говорить, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить йому, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Дане положення дуже поширене, тому що арешти виконавцем можуть бути помилково накладені на майно, яке боржнику за виконавчим провадженням може не належати, тому що до накладення арешту боржник встиг його продати, а в момент накладення арешту виконавець не перевірив інформацію про актуального власника майна.

Реальний власник майна, має право в рамках досудового врегулювання спору подати відповідну заяву виконавцю (який накладав арешт), пояснити свої доводи з додаванням відповідних копій документів і просити зняти арешт з майна. Якщо таким чином не вдалося здійснити зняття арешту з майна (зняття з розшуку авто), треба подавати заяву в суд про зняття арешту з майна в порядку статті 59 Закону (дана стаття також може бути застосована, якщо необхідне зняття арешту з майна накладеного судом). Досудове врегулювання не є обов'язковим, але в той же час є дуже ефективним і терміни зняття арешту з майна (зняття арешту з майна судовими виконавцями здійснюється протягом 10 днів), тобто терміни непорівнянні з судовими позовами, тому позасудовим порядком не слід нехтувати. Термін зняття арешту з нерухомості при судовому розгляді становить в середньому 2-8 місяців.

Успіхів