На работу берут работника с автомобилем для предприятия, но у него не личный транспорт, а генеральная доверенность

Для этого необходимо заключить договор аренды автомобиля между непосредственно предприятием и собственником авто. В противном случае нет оснований для списания ГСМ или затрат на обслуживание автомобиля. Генеральной доверенности для этого не достаточно.

Добрый день!

Тут есть два варианта событий. Либо заключение договора аренды либо трудовая компенсация.

Для первого варианта нужно видеть текст доверенности, поскольку его сейчас не вижу, предлагаю трудовую компенсацию.

«Трудовий» варіант: компенсація витрат за використання авто

Альтернативою оренді та позичці може бути ще один спосіб використання чужого авто. Він полягає в компенсаціїпрацівнику витрат, пов’язаних з експлуатацією транспортного засобу для потреб підприємства.

По-перше, такий варіант підходить, якщо автомобіль використовується в діяльності підприємства лише в межах робочого часу (чи нерегулярно). Решту (неробочого) часу працівник може використати його на власний розсуд.

По-друге, працівник повинен використати автомобіль для виконання своїх службових обов’язків (тобто сам керувати цим авто). До таких висновків підштовхує ст. 125 КЗпП. У ній зазначено, що працівник має право отримати компенсацію за використання свого інструмента для потреб підприємства. Інакше кажучи, підприємство не може надати право керування транспортним засобом іншій фізособі, як при оренді.

Хороша новина: такий варіант плати за користування автомобілем працівника вже визнали навіть податківці (категорія 103.04 ЗІР, лист ГУ Міндоходів у м. Києві від 22.08.2014 р. № 7720/10/26-1517-01-07). А це означає, що міркування на тему «Чи є автомобіль інструментом?» втрачають свою актуальність.

Нагадаємо: компенсації підлягає тільки знос (амортизація). А ось витрати на підтримку авто в належному технічному стані підприємство компенсувати не зобов’язане. Будь-які витрати на підтримку автомобіля «у формі» підприємство може компенсувати працівнику виключно на власний розсуд.

Як же оформити такий варіант користування транспортним засобом? Компенсація за ст. 125 КЗпП не потребує звернення до нотаріуса. Але нюансів вистачає і наслідки неправильного оформлення можуть бути доволі неприємними. Отже, «папери», без яких не обійтися.

1. Заява працівника або спеціальний договір. Що стане основою «автовідносин» з працівником, залежить від колективного договору. Якщо в ньому передбачена можливість використання майна працівників (у тому числі транспортного засобу) для потреб підприємства з виплатою компенсації, то достатньо заяви від працівника. Якщо не передбачена, то краще скласти договір про використання автомобіля для потреб підприємства. Зверніть увагу: нотаріально такий договір посвідчувати не потрібно.

2. Наказ (розпорядження) керівника про виплату працівнику компенсації за використання особистого автомобіля для госппотреб підприємства. У наказі вказують оціночну вартість авто і додають акт експертної оцінки, інші документи, що підтверджують вартість автомобіля (договір купівлі-продажу, чек тощо) (знадобиться для розрахунку суми компенсації зносу). Нагадаємо: при такому варіанті підприємство не зобов’язане покривати витрати на ремонт і техобслуговування автомобіля. Крім того, в наказі визначають ціль і тривалість використання авто, нюанси нарахування та виплати компенсації.

3. Первинні документи, що підтверджують використання автомобіля для потреб підприємства. Зокрема, подорожні листи,

Добрый день!

1. Аренда — это пользование имуществом за деньги. Так, за арендную плату предприятие имеет право использовать арендованный автомобиль в любое время без получения на то согласия его владельца и заключать от своего имени договоры перевозки и другие договоры в соответствии с назначением транспортного средства ( ст. 800 ГКУ).

Арендные отношения оформляют договором аренды. По договору аренды арендодатель передает или обязуется передать арендатору имущество в пользование за плату на определенный срок ( ч. 1 ст. 759 ГКУ). Внимание! Договор аренды транспортного средства с физическим лицом (которое заключает договор как обычный «физик», но не как физлицо-предприниматель) должен быть заключен в письменной форме и обязательно нотариально заверен ( ч. 2 ст. 799 ГКУ). Если этого не сделать, договор будет считаться ничтожным*.

Обычно у нотариусов уже есть заготовки договоров, но вы вправе добавить и свои условия аренды. Заметим, что в таком договоре обязательно должны быть указаны:

— предмет аренды (прописывают марку, модель авто, год выпуска, регистрационный номер, технические особенности и прочие данные);

— срок действия договора;

— размер арендной платы, форма и порядок ее выплаты (ежемесячно, раз в квартал, авансом, наличными и т. д.);

— права и обязанности сторон. При арендных отношениях, если договором не предусмотрено иное, текущий ремонт выполняет за свой счет арендатор, а капитальный — арендодатель. При этом арендатор имеет право улучшить вещь, переданную по договору, только с согласия арендодателя.

Кроме того, именно арендатор обязан покрывать расходы, связанные с использованием авто, в том числе с уплатой налогов и других платежей ( ст. 801 ГКУ). Также арендатор компенсирует убытки, связанные с утратой или повреждением

авто и причиненные по его вине ( ст. 803 ГКУ). А вот страховку в общем случае платит арендодатель, хотя, если договоритесь (и пропишете это в договоре), можете и такие расходы взять на себя (причем как «автогражданку», так и КАСКО).

Арендуете авто директора? В такой ситуации от имени директора должно выступать другое лицо, уполномоченное им на подпись подобных договоров (например, его заместитель).

Заметьте: арендованный автомобиль не переходит в собственность предприятия, но его поступление все же нужно задокументировать надлежащим образом. Для этого используйте акт приемки-передачи транспортного средства в аренду. Форму акта предприятие разрабатывает самостоятельно. Такой документ составляют в двух экземплярах. После подписания один из них передаете арендодателю. Аналогичным актом оформляют и возврат автомобиля арендодателю.

Также рекомендуем систематически составлять акт предоставленных арендных услуг. На его основании вы спокойно будете начислять арендные платежи и относить их в расходы. Форма акта произвольная. Обычно указывают период, за который начислена арендная плата, сумму и другие обязательные реквизиты первичного документа.

2. Альтернативой аренде может служить еще один способ использования чужого авто. Он заключается в компенсации работнику расходов, связанных с эксплуатацией транспортного средства для нужд предприятия.

Во-первых, такой вариант подходит, если автомобиль используется в деятельности предприятия лишь в пределах рабочего времени (или нерегулярно). В остальное (нерабочее) время работник может использовать его на свое усмотрение.

Во-вторых, работник должен использовать автомобиль для выполнения своих служебных обязанностей (т. е. сам управлять этим авто). К таким выводам подталкивает ст. 125 КЗоТ. В ней указано, что работник имеет право получить компенсацию за использование своего инструмента для нужд предприятия. Другими словами, предприятие не может предоставить право управления транспортным средством другому физлицу, как при аренде.

Хорошая новость: такой вариант оплаты за пользование автомобилем работника уже признали даже налоговики (категория 103.04 ЗІР, письмо ГУ Миндоходов в г. Киеве от 22.08.2014 г. № 7720/10/26-1517-01-07). А это значит, что рассуждения на тему «Является ли автомобиль инструментом?» теряют свою актуальность.

Напоминаем: компенсации подлежит только износ (амортизация). А вот расходы на поддержание авто в надлежащем техническом состоянии предприятие компенсировать не обязано. Любые расходы на поддержание автомобиля «в форме» предприятие может компенсировать работнику исключительно по своему усмотрению.

Как же оформить такой вариант пользования транспортным средством? Компенсация по ст. 125 КЗоТ не требует обращения к нотариусу. Но нюансов хватает и последствия неправильного оформления могут быть весьма неприятны. Итак, перечислим «бумаги», без которых не обойтись.

1. Заявление работника или специальный договор. Что станет основой «автоотношений» с работником, зависит от коллективного договора. Если в нем предусмотрена возможность использования имущества работников (в том числе транспортного средства) для нужд предприятия с выплатой компенсации, то достаточно заявления от работника. Если нет, то лучше составить договор об использовании автомобиля для нужд предприятия. Заметьте: нотариально такой договор заверять не нужно.

2. Приказ (распоряжение) руководителя о выплате работнику компенсации за использование личного автомобиля для хознужд предприятия. В приказе указывают оценочную стоимость авто и прилагают акт экспертной оценки, другие документы, подтверждающие стоимость автомобиля (договор купли-продажи, чек и т. п.) (понадобится для расчета суммы компенсации износа). Напоминаем: при таком варианте предприятие не обязано покрывать расходы на ремонт и техобслуживание автомобиля.

Кроме того, в приказе определяют цель и продолжительность использования авто, нюансы начисления и выплаты компенсации.

3. Первичные документы, подтверждающие использование автомобиля для нужд предприятия. В частности, путевые листы, отчеты об использовании автомобиля в хозяйственных целях (в произвольной форме), справки и т. д.

Право и первого, и второго порядков использования автомобиля должно быть прописаны в доверенности.

Здравствуйте, Юлия!

У действующем законодательстве нет определения «генеральная доверенность». Это условное определение, которое используют для обозначения так называемого устного договора, по которому продавец передает покупателю автомобиль с определенным объемом прав, среди которых основными являются права управлять автомобилем и право распоряжаться им. От генеральной доверенности следует отличать доверенность на управление, которая позволяет лицу только управлять транспортным средством, однако не дает право продавать, дарить или иным образом отчуждать автомобиль.

Для того, чтобы узнать, какие правовые последствия наступают в случае оформления договора купли-продажи и доверенности, нужно обратиться к нормам действующего законодательства.

ст. 244 Гражданского кодекса УкраиныДоверенностью является письменный документ, выдаваемый одним лицом другому лицу для представительства перед третьими лицами.

---

ст.655 Гражданского кодекса УкраиныПо договору купли-продажи одна сторона (продавец) передает или обязуется передать имущество (товар) в собственность другой стороне (покупателю), а покупатель принимает или обязуется принять имущество (товар) и уплатить за него определенную денежную сумму.

---

Из законодательного определения понятий договора купли-продажи и доверенности приходим к выводу, что это разные по содержанию правовые отношения. По договору купли-продажи к покупателю переходит право собственности на автомобиль, а по доверенности – право представлять «продавца» автомобиля перед другими лицами.

В отличие от договора-купли продажи доверенность не является основанием возникновения права собственности на автомобиль, и после оформления доверенности владелец автомобиля не меняется, а юридически, лицо, которое приобретает автомобиль выступает не покупателем, а – поверенным.

Итак, генеральная доверенность – это письменный документ, который не влечет за собой переход права собственности на автомобиль, а лишь предоставляет поверенному право управлять автомобилем, снимать его с учета, осуществлять регистрацию, распоряжаться автомобилем и другие правомочия, предусмотренные ею.

Как правило, в генеральной доверенности предусмотрено следующие права: определять место стоянки автомобиля, управлять автомобилем, осуществлять ремонт и переоборудование автомобиля, снимать автомобиль с учета; заказывать и получать дубликаты ключей к автомобилю, подавать и получать необходимые справки, выписки, документы, дубликат регистрационного документа в случае его потери, подавать заявления, исковые заявления, продать автомобиль, заключать от имени доверителя договор купли-продажи автомобиля с правом определения цены и других условий договора по своему усмотрению, получать причитающиеся доверителю по договору купли-продажи деньги; заключать договоры страхования, в случае причинения автомобилю повреждений другими лицами в результате дорожно-транспортного происшествия или причинения вреда поверенным лицом другим транспортным средствам при управлении автомобилем, заключать соглашения о возмещении причиненного вреда, получать и платить по таким сделкам денежные суммы, платить государственные налоги и сборы, расписываться за доверителя при выполнении порученного и тому подобное.

Может ли использовать предприятие автомобиль для нужд ТОВ, если у него не своё авто, а генеральная доверенность на автомобиль? - сотрудник может передать предприятию авто для нужд ТОВ только если в генеральной доверенности предусмотрено такое право поверенного. В противном случае - нет. Но для использования автомобиля также нужно будет заключить договор аренды или ссуды. Также возможен вариант компенсации работнику расходов в соответствии со ст. 125 КЗоТ.

Ознакомьтесь - http://opkho.com.ua/vikoristovuyemo-avtomobil-fizo...

Всего доброго!

Удачи Вам!

Доброго дня!

Все таки краще укласти договір оренди між власником автомобіля і самим підприємством.

Тому що особа, яка має генеральну довіреність, по суті наділена повноваженням щодо володіння автомобілем, а надання його підпримству для цілей оренди, це більш ніж володіння, тому у цьому випадку потрібен саме власник і його воля!

Успіхів!

Доброго дня Юлія!

Сподіваюсь наступна інформація буде для Вас корисною.

Наша фірма уклала договір оренди вантажного ТЗ з фізособою, яка володіє автомобілем, за генеральною довіреністю. Нотаріус у договорі зазначив орендодавця-фізособу (ФО1) та його представника за генеральною довіреністю (ФО2), підписав договір представник. Кому ми зобов'язані платити орендну плату і з кого утримувати ПДФО: з ФО1 чи ФО2? Представник вважає, що йому, грунтуючись на довіреності, в якій справді написано, що він може продавати авто, здавати в оренду тощо. А може, нотаріус неправильно склав договір оренди?

Загальні положення про найм (оренду) викладено у статтях 759 — 786 ЦКУ, а особливості укладення договорів оренди ТЗ — у статтях 798 — 805 ЦКУ. Насамперед зазначимо: справді, договір оренди транспортного засобу укладається у письмовій формі, а якщо стороною такого договору є фізособа, то ще й підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 799 ЦКУ). Нотаріуси, які вчиняють нотаріальні дії, перевіряють, чи відповідає зміст угоди, яку вони посвідчують, вимогам закону та дійсним намірам сторін1. Щодо права передання майна у найм у ч. 1 ст. 761 ЦКУ є вимога: «Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права». Але ч. 2 згаданої статті наголошує, що орендодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення цього договору.

Відразу зауважимо, за умовами запитання, юридично транспортний засіб (далі — ТЗ) залишається у власності фізособи, яка видала генеральну довіреність, і передачу прав власності на автомобіль іншій фізособі не передбачено. Проте визначення терміна «генеральна довіреність» у законодавстві немає. Натомість у ч. 3 ст. 244 ЦКУ сказано, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Згідно з ч. 1 ст. 237 ЦКУ, «представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє». Потрібно розуміти, що перелік підстав представництва, зазначений у ст. 237 ЦКУ, не є вичерпним2. Представництво може ґрунтуватися й на інших підставах, наприклад, на підставі довіреності за нормами ст. 244 ЦКУ (на практиці саме це і розуміють під «генеральним дорученням» або «генеральною довіреністю»).

1 Стаття 54 Закону від 02.09.93 р. №3425-XII «Про нотаріат».2 Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, установлених актами цивільного законодавства (ч. 3 ст. 237 ЦКУ).

Для фізособи, яка передає ТЗ в оренду, є важливим, щоб таке право було передбачено у генеральному дорученні — засвідченій у нотаріуса довіреності на право розпоряджання (користування) автомобілем, зокрема і право передачі в оренду (така вимога випливає зі змісту ст. 238 ЦКУ).

Орендодавцем за договором оренди ТЗ є фізособа, яка має право користуватися та/або розпоряджатися вантажним автомобілем на підставі довіреності. Саме тому під час посвідчення договору оренди нотаріус зазначив не лише орендодавця-представника, а й фізособу, яка є власником ТЗ.

Отже, за своєю суттю генеральна довіреність — це документ, на підставі якого довірена особа — представник — має право розпоряджатися автомобілем, зокрема передавати його в оренду. Але всі дії розпорядження здійснюються від імені особи, яка видала довіреність, а не від імені представника. Тож дії нотаріуса є правильними, і договір оренди у частині зазначення його сторін, складено належно.

Тепер для підприємства, яке виконує функції податкового агента, є важливим з'ясувати, хто саме — представник чи інша особа — отримує дохід у вигляді орендної плати? Від відповіді на це запитання залежить, з кого підприємство зобов'язане утримувати та сплачувати ПДФО.

Як вчинити на практиці у такому випадку — питання дискусійне. Адже є дві версії: одна, яка заснована на юридичному підгрунті, та інша, яка вбачається логічною і з юридичної точки зору має право на життя. До речі, останню в усних консультаціях поділяють і контролюючі органи, але офіційних роз'яснень з боку Міндоходів наразі немає. Тож рекомендуємо підприємству отримати індивідуальну консультацію за нормами ст. 52 ПКУ1.

Версія, заснована на юридичному підгрунті

За нормами ч. 1 ст. 1000 ЦКУ, правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Якщо представництво грунтується на договорі доручення, довірителю належить дохід від оренди автомобіля, переданого повіреним. Але вважаємо, що це відбувається лише у тому разі, коли представництво виникає на підставі договору доручення. I з юридичної точки зору дохід від оренди автомобіля належить його власнику, а не повіреному. Як наслідок, при нарахуванні та утриманні ПДФО слід звернути увагу на два важливі моменти:

1) сплачуючи податок до бюджету, в платіжних документах та згодом у формі №1ДФ2 підприємству потрібно зазначити реєстраційний номер довірителя, а не повіреного;

1 Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ПКУ).2 Форма затверджена наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. №1020.

2) якщо зазначити реєстраційний номер повіреного, є ризик, що податкова стверджуватиме, що підприємство як податковий агент податку не сплатило.

Iнша версія, що має право на життя

Насамперед зауважимо: користування (розпорядження) ТЗ передбачено у довіреності особи, яка передає автомобіль в оренду. Вище ми зазначали, що представництво є ширшим поняттям, ніж цивільні правовідносини за договором доручення, хоча і подібним.

Спробуймо з'ясувати, хто фактично є орендодавцем у такій специфічній ситуації. За нормою ч. 2 ст. 761 ЦКУ, орендодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору оренди. Отже, слід зосередитися на таких моментах:

1) договір оренди укладено з фізособою, якій надано право на передання ТЗ в оренду (це підтверджується у довіреності). У договорі оренди для уникнення зайвих запитань важливо зазначити особу-орендодавця, яка отримує орендну плату. Тобто конкретизувати вигодонабувача плати за оренду. До речі, сама шапка договору оренди, в якій і зазначено безпосередньо власника автомобіля, не впливає на вирішення питання, хто є платником ПДФО за Податковим кодексом;

2) договір оренди ТЗ підписано фізособою, яка розпоряджається автомобілем, зокрема у договорі зазначено реквізити такої особи, у т. ч. її реєстраційний номер. Така фізособа є орендодавцем, про що сказано у самому договорі оренди ТЗ;

3) принцип відображення даних у звіті за формою №1ДФ такий: відображається сума виплаченого доходу платникові податку податковим агентом. Відповідно підприємство зазначає фізособу, якій виплачено дохід. Підтвердженням, що дохід виплачується фізособі-орендодавцю, яка користується автомобілем на підставі генерального доручення, будуть такі документи:

— договір оренди ТЗ;

— акт приймання-передачі ТЗ орендарю;

— розрахункові документи про сплату орендних платежів;

4) платником ПДФО є фізособа, якій надано право користуватись (розпоряджатися) ТЗ і яка фактично отримує дохід у вигляді орендної плати.

Насамкінець нагадаємо: згідно з пп. 164.2.2 ПКУ, суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платникові податку відповідно до умов цивільно-правового договору, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Підприємство-орендар як податковий агент, відповідно до пп. 168.1.1 ПКУ, зобов'язане утримати ПДФО зі суми орендної плати за її рахунок і перерахувати його до бюджету. Виплачений дохід у вигляді оренди за автомобіль, нарахований та утриманий податок потрібно відобразити у формі №1ДФ з ознакою доходу «102».

https://online.dtkt.ua/Book/%C2%AB%D0%94%D0%9A%C2%...

Доброго дня!

Вам необхідно укласти договір оренди авто між ТОВ у особі директора та власником авто, сплачувати за оренду з рахунку ТОВ і бідображати це у звітності , тоді можливо проводити ремонт авто за кошт ТОВ. Довіреності буде мало, проте якщо вона є це добре , але договір оренди більш важливий у Вашому випадку.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Здравствуйте, Юлия!

"На предприятии оформлен один директор.

Может ли использовать предприятие автомобиль для нужд ТОВ, если у него не своё авто, а генеральная доверенность на автомобиль?"

- Нет, это будет нарушением закона.

Это лицо по генеральной доверенности, не является собственником автомобиля, а только его пользователем, а собственником является лицо, которое выдало ему доверенность.

Нужно заключить договор аренды автомобиля, удостоверить его нотариально, после чего проводить оговоренную арендную плату и это будет правильно.

Если прописано в доверенности есть полномочия в виде возможного заключения договора аренды с предприятием, то это лицо, может его заключить от имени собственника автомобиля.

В противном случае, договор аренды автомобиля, нужно заключать именно с его собственником.

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356):

"Стаття 798. Предмет договору найму

1. Предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.

2. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує.

3. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу".

"Стаття 799. Форма договору найму транспортного засобу

1. Договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.

2. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню".

"Стаття 800. Діяльність наймача транспортного засобу

1. Наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності і має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу".

"Стаття 801. Витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу

1. Наймач зобов'язаний підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані.

2. Витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач".

"Стаття 802. Страхування транспортного засобу

1. Страхування транспортного засобу здійснюється наймодавцем.

2. Порядок страхування відповідальності наймача за шкоду, яка може бути завдана іншій особі у зв'язку з використанням транспортного засобу, встановлюється законом".

"Стаття 762. Плата за найм (оренду) майна

1. За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

2. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму.

3. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.

4. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

5. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

6. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає".

полезная информация здесь: Автомобіль на підприємстві. 5. Користуємося чужим автомобілем. Податки & бухоблік, № 85, Жовтень, 2014 | Factor

Всего доброго, удачи Вам!

Доброго Дня

Щодо вашого питання

Не всі фахівці вважають легальним оформлювати службове використання автомобіля, який належить працівнику, шляхом виплати йому компенсації. Справа в тому, що сама така виплата ґрунтується лише на нормі КЗпП — ст. 125, яка говорить про компенсацію зносу інструменту. Автомобіль — це, безумовно, не інструмент, а про використання іншого майна працівника ця норма нічого не говорить. В ЦКУ ж така компенсація не передбачена, а плата за таке користування чужим майном називається орендною платою

На практиці виплату компенсації за використання автомобіля, який належить працівнику, оформлюють по-різному: наказом керівника, передбачають у трудовому договорі (контракті) з працівником або укладають окремий договір.

В цих документах треба висвітлити, крім іншого, такі питання: дані автомобіля (марка, державний номер, рік випуску); питання технічного обслуговування і ремонту (хто саме і за чий рахунок має їх здійснювати); розмір і порядок виплати компенсації. При цьому треба пам'ятати, шо такий автомобіль не переходить у володіння підприємства, а залишається у власності працівника. Що стосується розміру компенсації, то вона визначається за домовленістю сторін і її розмір залежить від вартості автомобіля, нормативного строку його служби, строку та інтенсивності використання тощо.

Розраховувати компенсацію податківці радять у межах норм амортизації автомобіля (оскільки компенсація виплачується за зношення автомобіля). Для цього потрібно визначитися з вартістю автомобіля на момент його передачі роботодавцю у використання та з порядком розрахунку зносу (амортизації). Підтвердженням вартості автомобіля є документи на його купівлю, якщо автомобіль новий, або експертний висновок, якщо автомобіль був в експлуатації. Амортизація нараховується одним із методів, визначених п. 26 П(С)БО 7 «Основні засоби»., та укладається наказ підприємства про порядок використання автомобіля в господарській діяльності підприємства із виплатою компенсації. Цим наказом встановлюється напрямок використання автомобіля на підприємстві (з якою метою він використовуватиметься), порядок використання (хто саме ним користуватиметься); порядок оформлення документів про таке використання (наприклад, на підставі подорожніх листів) тощо.

Тобто використання авто, що належить працівнику, в господарській діяльності підприємства можна оформити трьома шляхами:

1) договором про компенсацію за використання власного автомобіля та наказом про використання автомобіля працівника в госпдіяльності підприємства із виплатою компенсації;

2) договором оренди такого автомобіля та актом приймання-передачі автомобіля за договором найму;

3) договором безоплатного користування (позички) та актом приймання-передачі автомобіля за договором.

Успіхів