Возможность работы в штате и по ФОП одновременно

Здравствуйте.

Действующее законодательство никаких ограничений для ведения одновременной деятельности как ФОП и как наемный работник не содержит.

Посему совмещайте себе на здоровье.

Кроме того, Вам как ФОП не нужно будет платить ЕСВ за себя, поскольку ЕСВ за Вас оплачивает Ваш работодатель.

Успехов!

Добрый день! Нет, не запрещено. Не переживайте.

Доброго дня!

Головне потрібно знати, де Ви будете працювати за основним місцем роботи.

Справа в тому, що законодавство забороняє займатися підприємницькою діяльністю (а ФОП - це підприємницька діяльність) лише деяким категоріям громадня.

Зокрема норми законодавства чітко не передбачають певного переліку обмежень щодо заняття підприємницькою діяльністю, однак спеціальними нормативними актами певні обмеження все ж таки передбачено. Не допускається заняття підприємницькою діяльністю певних категорій громадян, а саме:

1) державних службовців (ст. 16 Закону України «Про державну службу»);

2) посадових осіб органів прокуратури (ч. 5 ст. 46 Закону України «Про прокуратуру»);

3) військовослужбовців (абз. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»);

4) нотаріусів (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про нотаріат»);

5) посадових осіб органів місцевого самоврядування (наприклад, ч. 4 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»);

6) керівників, заступників керівників державних підприємств, установ і організацій, їх структурних підрозділів, а також посадових осіб державних органів, органів місцевого і регіонального самоврядування (ст. 5 Декрету КМ України «Про впорядкування діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств»);

7) народних депутатів України (ст. 3 Закону України «Про статус народного депутата»);

8) суддів (ст. 5 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).

9) осіб, які не мають підприємницької правоздатності. Це стосується неповнолітніх, за винятком випадків, передбачених законодавством, а також осіб, визнаних у встановленому законом порядку обмежено дієздатними або недієздатними (в останньому випадку заборона діє до моменту відміни рішення суду);

10) осіб з індивідуальним правовим статусом. Деякі обмеження пов’язані із застосуванням до особи, яка вчинила злочин, спеціальних заходів захисту інтересів держави та її населення. Так, не можуть отримати статус фізичної особи - підприємця особи, яким у судовому порядку заборонено займатися певними видами діяльності. Наприклад, Кримінальний кодекс України в ст. 210 «Нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням» та ст. 212 «Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)» як санкцію передбачає ... або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого;

11) Осіб без відповідної освіти і стажу роботи, наявність яких установлена законодавством для окремих видів підприємництва. Так, наприклад, оскільки аудиторська діяльність - підприємницька діяльність, яка включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг (ст. 3 Закону України «Про аудиторську діяльність»), то і право на отримання сертифіката мають фізичні особи, які мають вищу економічну або юридичну освіту, документ про здобуття якої визнається в Україні, необхідні знання з питань аудиту, фінансів, економіки та господарського права, досвід роботи не менше трьох років підряд на посадах ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста, економіста, асистента (помічника) аудитора (ст. 10 вказаного Закону).

Якщо Ви не підпадаєте ні під яку категорію працівників, Ви маєте право працювати на посаді і займатися ФОП!

Доброе утро!

Нет, такое не запрещено, Вы можете быть и фоп и работником одновременно.

В этом же моменте есть положительные стороны.

Згідно зі змінами в законодавстві відтепер фізичні особи-підприємці, які є одночасно найманими працівниками, звільняються від сплати єдиного внеску за себе, оскільки страховий платіж за них уже здійснює роботодавець.

Така норма поширюється на усіх підприємців, незалежно від того, на якій системі оподаткування вони перебувають.

Також підприємцям-найманим особам слід переконатися, що роботодавець не лише нараховує за них ЄСВ, а й сплачує його та не боргує перед Пенсійним фондом. Адже у випадку несплати роботодавцем єдиного внеску, зобов’язання зі сплати лягатимуть на підприємця, як і штрафні санкції у випадку недоїмки. Перевірити нарахування та сплату роботодавцем єдиного внеску з отриманої заробітної плати найманий працівник може в Пенсійному фонді, звернувшись особисто чи через офіційний портал Електронних Послуг Пенсійного фонду, та безкоштовно отримати Довідку про застраховану особу (форма ОK- 5 чи OK-7). Для того, щоб бути певним, що роботодавець чесно сплачує ЄСВ.

ч.6 ЗУ Особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини першої цієї статті, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Действующие законодательство ограничеаает возможности быть ФОП для госслужащих, полицейских, и лиц получающих зарплату из госбюджете. В вашем случае ограничений нет можете спокойно совмещать. При этом вы как ФОП не будете платить ЕСВ от своей деятельности. За вас ЕСВ уплачивает работодатель по основному месту работы. И не берите заказы как ФОП от предприятия, на котором работаете. А так ограничений нет.

Добрый день!

Вы имеете право одновременно работать наемным сотрудником и заниматься предпринимательской деятельностью (ФОП).

в соответствии со ст. 43 Конституции Украины каждый гражданин Украины имеет право на труд, а также на создание государством условий для полного выполнения этого права. Согласно ч. 2 в. 21 КЗоТ ФОП имеют право заключать трудовые договоры на одном или на нескольких предприятиях, учреждениях или организациях одновременно, если это не противоречит законодательству или коллективному договору и осуществляется по соглашению сторон.

Согласно п. 1 Положения об условиях работы по совместительству работой по совместительству является выполнение работником основной работы, а также другой регулярной оплачиваемой работы по трудовому договору на том же или другом предприятии, в организации, учреждении или у гражданина (предпринимателя, частного лица) по найму.

То есть ФОПы имеют право работать по трудовому договору у одного или у нескольких работодателей. Основным местом работы ФОП является предприятие (учреждение), в которой находится трудовая книжка данного работника.

С 2021 года заработало ЕСВ-освобождение для ФЛП, которые работают у другого работодателя по основному месту работы (см. ч. 6 ст. 4 Закона № 2464*).

* Закон Украины «О сборе и учете единого взноса...» от 08.07.2010 г. № 2464-VI.

Какое же место работы считают основным? То, где (1) работник работает на основании заключенного трудового договора, где (2) находится (оформлена) его трудовая книжка, в которую вносится соответствующая запись о работе. Это прямо указано в п. 12 ч. 1 ст. 1 Закона № 2464.

Правда, с 10.06.2021 г. этот пункт Закона № 2464 будет изменен. Из него исчезнет упоминание о трудовой книжке, а звучать он будет так: основное место работы — это то место работы, где работник работает на основании заключенного трудового договора, и которое определено им как основное согласно поданному заявлению (до отзыва) и сведениям, которые учитываются в реестре застрахованных лиц Госреестра на его основании.

НО! Принцип останется тем же: основное место работы там, где работник работает на основании заключенного трудового договора + определил его основным в заявлении о приеме на работу.

Доброго Дня

Щодо вашого питання

Згідно ПКУ п. 4 ст. 291ФОП на 2-й групі спрощеної системи оподаткування може мати не більше 10 найманих працівників; ФОП на 3-й групі як і ФОП на загальній системі оподаткування — обмежень щодо кількості найманих працівників не мають. Норми законодавства про працю поширюються і на підприємця. Первинною обліковою документацією є: наказ про прийом на роботу, про звільнення, про надання відпустки, табель обліку робочого часу і розрахунку заробітної плати (п.1.6 Інструкцій за статистикою кількості працівників, затвердженою наказом Держкомстату від 28.09.2005р. № 286).

Працівник може бути допущений до роботи (зг. Ст. 24 КЗпП) лише після:

- оформлення наказу про прийняття на роботу. Наказ оформлюється на основі поданої працівником заяви і працівник обов’язково має бути з ним ознайомлений;

- повідомлення органу ДФС хоча б за один день до початку роботи;

- укладання трудового договору. Трудовий договір з фізичною особою укладається в письмовому вигляді (п.6 ч.1 ст. 24 КЗпП). В трудовому договорі потрібно вказати умови праці: розмір посадового окладу, термін відпустки, графік роботи.

При прийнятті на роботу ФОП має внести запис до трудової книжки, якщо працівник працює за основним місцем роботи.

Якщо працівник працює на повну ставку, то його заробітна плата не може бути нижчою, ніж встановлений мінімум . Працівник може також працювати у вас на пів ставки, або за сумісництвом. При виплаті авансу або основної частини зарплати нараховується ЄСВ (єдиний соціальний внесок) у розмірі 22% на суму виплати, та утримуються ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) у розмірі 18% від суми виплати; в/з (військовий збір) у розмірі 1,5% . Платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені з урахуванням норм законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством чи за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 4 цього Закону).

Щодо нарахування ЄСВ.

Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються положеннями Закону про оплату праці, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший п. 1 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ).

Також платниками єдиного внеску, як зазначено у п. 4 частини першої ст. 4 цього Закону, є фізичні особи — підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, незалежно від того, чи є такі особи найманими працівниками.

Єдиний внесок для фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 цього Закону).

Як визначено п. 2 цієї частини, базою нарахування єдиного внеску, зокрема, для фізичних осіб — підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню ПДФО. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Отже, фізичні особи — підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування і є одночасно найманими працівниками, не звільняються від сплати єдиного внеску та подання обов’язкової звітності за себе як фізичні особи — підприємці. Сплата ЄСВ у такому разі не здійснюється подвійно, адже за фізичну особу — підприємця, яка працює найманим працівником у юридичної особи, сплачує роботодавець (утримань ЄСВ із заробітної плати немає).

Щодо можливості працювати на підприємстві та бути ФОП, що надає послуги , ТО зверніть увагу, що роботи які ви виконуєте та послуги зо надаєте не повинні бути тотожними.

Успіхів

Доброго дня!

Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність у цілях досягнення економічних і соціальних результатів та отримання прибутку (ст. 42, 55 Господарського кодексу, далі – ГК). Тобто, підприємець сам вирішує, яким саме видом діяльності йому займатися, коли починати або припиняти таку діяльність.

Право громадян України на працю гарантується державою. Право на працю можна реалізувати, уклавши трудовий договір із роботодавцем – юридичною особою або підприємцем (ст. 2 КЗпП).

Якщо людина зареєстрована підприємцем, це не позбавляє його права працювати за трудовим договором на підприємствах будь-якої форми власності або у підприємця. Проте статус підприємця не дозволить йому влаштуватися на державну службу, до органів місцевого самоврядування, інших державних органів (заборону встановлено п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону від 07.04.11 р. № 3206-VI).

Яким чином можна суміщувати роботу за наймом і підприємницьку діяльність?

Укладаючи трудовий договір з роботодавцем, працівник зобов'язується виконувати певну роботу і підкорятися правилам трудового розпорядку (ст. 21 КЗпП). Режим робочого часу у нього може бути різним: п’яти- або шестиденний робочий тиждень, змінний графік роботи, повний або неповний робочий час. Зрозуміло, що в робочий час співробітник зобов'язаний знаходитися на робочому місці та виконувати свої посадові обов'язки. Навряд чи роботодавця влаштує інший розклад.

Якщо людина відсутня на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, роботодавець має право накласти на неї дисциплінарне стягнення. Наприклад, оголосити догану або звільнити за прогул (п. 4 ч. 1 ст. 40, ст. 147 КЗпП). Заняття підприємницькою діяльністю не є поважною причиною відсутності на робочому місці в робочий час.

Чи зобов'язаний працівник повідомляти роботодавця про те, що він є підприємцем?

Ні, не зобов'язаний. Законодавством це не передбачено. Перелік документів, які майбутній працівник повинен надати роботодавцеві, установлений ч. 2 ст. 24 КЗпП. Зокрема, це паспорт (інший документ, що посвідчує особу) і трудова книжка. Якщо робота вимагає спеціальних знань або певної кваліфікації, тоді ще документ про освіту (спеціальність або кваліфікацію). У разі потреби – медична довідка про стан здоров'я.

При укладенні трудового договору роботодавцеві заборонено вимагати, щоб майбутній працівник повідомив про себе додаткові відомості, що не мають відношення до роботи, або надав документи, подання яких не передбачено законодавством (ст. 25 КЗпП).

Чи має право працівник-підприємець на відпустку, лікарняний та інші соціальні гарантії як найманий працівник?

Так, має, оскільки є найманим працівником. Права найманих працівників на чергову, додаткову та інші види відпусток, оплату лікарняного листка, на декретну відпустку і відпустку для догляду за дитиною до 3 або 6 років установлені КЗпП і не залежать від наявності у працівника статусу підприємця.

Чи має право роботодавець звільнити працівника, якщо дізнався, що той у вільний від основної роботи час займається підприємницькою діяльністю?

Ні, не має права. Мало хто чим займається у вільний час. Підстави для розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця передбачені ст. 40, 41, 431 КЗпП. Зазначені норми не дозволяють звільнити працівника за те, що він у вільний від роботи час займається підприємницькою діяльністю.

Чи може працівник-підприємець звільнитися з постійного місця роботи за один день, якщо більше не хоче бути найманим працівником?

Бажання звільнитися не є підставою для настільки швидкого звільнення. Але за наявності у працівника поважних причин роботодавець зобов'язаний звільнити працівника з постійної роботи в той строк, про який він просить (наприклад, за один день). А саме якщо підставою для звільнення є (ч. 1, 3 ст. 38 КЗпП):- неможливість продовжувати роботу у зв'язку з переїздом на нове місце проживання або переведенням чоловіка (дружини) на роботу до іншої місцевості;

- неможливість проживати в цій місцевості за станом здоров'я, що підтверджено медичним документом;

- вагітність, необхідність догляду за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або за дитиною-інвалідом;

- невиконання роботодавцем вимог законодавства про працю, умов колективного або трудового договору.

Те, що працівник є підприємцем, не є поважною причиною, та якщо відсутні інші поважні причини такий працівник зможе звільнитися, попередив про це роботодавця за два тижні.

ВИСНОВКИ: Людина має право працювати за наймом та одночасно бути підприємцем. Вона може займатися підприємницькою діяльністю у вільний від роботи час, виконуючи необхідні операції особисто, або оформити найманих працівників. При цьому як найманий працівник вона має всі трудові права, що й інші працівники.

Оцініть консультацію юриста, яка Вам найбільше допомогла.

У разі необхідності - звертайтеся через контакти в моєму профілі або через Звернутися біля фото.

Всього доброго!

Щасти Вам!

Добрый день, Артем!

Обращу Ваше внимание, что будучи одновременно наемным работником и ФЛП, Вы освобождаетесь от уплаты ЕСВ за себя, как ФЛП только в том случае, если работодатель уплачивает за Вас ЕСВ в размере, который не ниже минимального страхового взноса (на данный момент это 1 320,00 грн.), иначе Вы попросту будете терять страховой стаж.

роботи які ви виконуєте та послуги зо надаєте не повинні бути тотожними.Правильно ли я понимаю, что если я буду устроен на предприятие как разработчик программного обеспечения, и по фоп выполнять услуги по квед 62.01 - это "тотожно"?

Хххххххххххх

Вы не можете выполнять одни и те же работы на предприятии как наемный работник и как ФОП.

Для других лиц, Вы можете предоставлять услкги и осуществлять работы как ФОП.