Інвалід з мізерною пенсією набрав мікрокредитів в інтернеті і не може розрахуватись.

Добрий день, Лариса!

21 жовтня 2019 року був введений в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі – Кодекс), який набрав чинності 21 квітня 2019 року.

Справи про банкрутство розглядаються господарськими судами за місцем проживання фізичної особи. Визнати банкрутом можна будь яку фізичну особу, яка відповідає умовам цієї процедури.

По-перше, ініціювати у суді порушення справи про банкрутство фізичної особи може лише сам боржник.

Якщо позичальник не хоче, щоб ця процедура до нього застосовувалася, кредитор цього зробити не зможе.

По-друге, відкрити провадження про неплатоспроможність можна лише за низки умов:

1. заборгованість становить не менше ніж 30 мінімальних розмірів заробітної плати (не менше 18000 грн);
2. боржник припинив погашати кредити або здійснювати інші планові платежі в розмірі понад 50% місячних платежів;
3. винесено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке можна звернути стягнення;
4. існують інші обставини, які підтверджують неможливість виконувати грошові зобов’язання чи здійснювати звичайні поточні платежі.

Після порушення процедури банкрутства сума боргу фізичної особи фіксується, нарахування відсотків і штрафів припиняється.

До своєї заяви боржник має додати наступні документи:

1. довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2. документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи – підприємця;
3. конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) – його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов’язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4. опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5. копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6. перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, – ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7. копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8. відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;
9. копія трудової книжки (за наявності);
10. відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11. декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12. докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13. інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14. інші документи, що підтверджують наявність підстав, процедури банкрутства.

Будуть піддаватись сумніву угоди, які укладались боржником до ініціювання справи про банкрутство.

Тобто, якщо незадовго до процедури банкрутства майно відчужувалось або переписувалось на близьких людей, такий боржник не зможе скористатись цією процедурою.

Так само, якщо боржник просить визнати себе неплатоспроможним, але в цей час у його родичів і близьких зазначені великі статки, то процедура банкрутства до такої людини також застосовуватись не буде.

З метою відновлення платоспроможності боржника розробляється план реструктуризації боргів боржника.

Він затверджується судом лише після повного погашення боргів боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, якщо така заборгованість існує.

У разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення вимог боржника, господарський суд виносить постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника.

Керувати вирішенням фінансових проблем боржника буде арбітражний керуючий. Він отримає право доступу до інформації про боржника, його майно, доходи і кошти, у тому числі — до конфіденційної інформації, яка міститься в державних базах даних і реєстрах.

Його завдання — скласти план реструктуризації кредиту і, якщо компромісу з банком не досягнуто, — продати майно позичальника, щоб розплатитися за зобов’язаннями.

Реструктуризація передбачає використання розстрочки, прощення боргів, зміни строків виплати платежів та інших інструментів, щоб вивести боржника з кризової ситуації.

Такий спосіб має обмеження:

1. не можуть бути реструктуровані кредити, отримані на відпочинок, розваги, придбання предметів розкоші, або борги, що з’явилися через участь в азартних іграх та парі.
2. борги, які стосуються аліментів.

Процедура погашення боргів шляхом продажу майна використовується тоді, коли неможливо погасити борги інакшим способом.

На продаж може бути виставлене будь-яке майно, крім єдиного житла боржника (квартира до 60 кв м або будинок до 120 кв. м), коштів на пенсійних рахунках та у фондах соцстрахування.

Для фізичної особи, визнаної банкрутом, в майбутньому існуватимуть обмеження, про які варто подумати завчасно:

1. за її заявою протягом п’яти років після визнання банкрутом не може бути відкрито провадження у справі про неплатоспроможність, крім випадку, якщо боржник погасив усі борги в повному обсязі у порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства;
2. протягом п’яти років перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки чи договорів застави необхідно буде письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності контрагентів.

Крім того, протягом трьох років після визнання її банкрутом, така фізична особа не буде вважатися такою, яка має бездоганну ділову репутацію.

Тож перш ніж вдаватись до процедури банкрутства, рекомендую подати заяву до кредитора про реструктуризацію боргу, з приєднанням до неї копій документів, які підтверджують неможливість сплати, так як є інвалідом 3-ї групи, з мізерною пенсією, хворим, не працює, без доходів і майна, перебуває на утриманні сім'ї.

Як варіант для того, щоб більше не видавали кредит, что він є боржником, треба подати листа - повідомлення до Українського бюро кредитних історій, через яке банки, МФО перевіряють отримувача кредиту, перед його видачею:

https://www.ubki.ua/ru/credit-history-ru

Також, можливо слід повідомити всі існуючи МФО щодо неплатоспроможності сплачувати кредити та наявність боргів.

Всього доброго, успіхів Вам!

Добрый день!

По Вашему вопросу рекомендую следующее:

Необходимо направить письмо кредитору о возможности предоставить реструктуризацию по оплате кредита в связи с состоянием здоровья и сложной финансовой обстановкой в стране, предоставить копии мед. документов.

1. письмо нужно отправить в бумажном виде в конверте на юридический адрес кредитора ценным письмом с отметкой о вручении курьером и копию направить также в Факторинговую компанию на имя директора ценным письмом с отметкой о вручении. Далее в течении 15 дней Вам обязаны направить официальный ответ на бланке с подписью директора или другого уполномоченного лица факторинговой компании и банка.

2. В письме уточните на каком основании кредитор () продал Ваш долг третьему лицу и не уведомил Вас письменно об этом!( если уведомляли пусть предоставят Вам письмо - уведомление с датой , исходящим номером печатью и подписью руководителя организации кредитора.

3. Также уведомляю Вас о том, что срок исковой давности в Украине составляет - 3 года ст. 257 ГК Украины, то есть , если кредитор с начала 2016 года не обратился в суд с иском о признании Вашего долга проблемным и его взысканию с Вас в порядке исполнительного производства , путем выдачи судебного приказа(исполнительного листа) и исполнительное производство не было открыто против Вас , то все требования и угрозы есть не законными, так как срок исковой давности прошел в суд они не обратились , а все остальное это попросту вымогательство - ст. 189 УК Украины( все их угрозы будут прекрасными доказательствами в суде , сохраняйте записи и все письма от кредитора и его ФК.

Кредитор сначала должен выиграть суд, а потом уже взыскать с Вас долг который они считают проблемным, иначе это просто вымогательство с мошенничеством - уголовно наказуемые деяния!

Таким образом пусть получат судебное решение в котором сказано, что Вы являетесь должником, а уже после с помощью исполнителя проводят взыскание исключительно в правовом поле.

Немного о сроках исковой давности: (перехожу на украинский)

Позовна давність – це встановлений законом строк, протягом якого юридична та фізична особа має право звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або інтересу (ст. 256 ЦК). Основні правила, що стосуються строків позовної давності, викладено в гл. 19 ЦК (ст. 256–268), яка так і називається «Позовна давність». Крім того, при обчисленні строків давності слід керуватися нормами гл. 18 ЦК. Законодавством передбачено два види строків позовної давності: загальний і спеціальні. Загальний строк – 3 роки (ст. 257 ЦК). Спеціальні строки встановлені різними нормами ЦК. Найбільш часто використовувані на практиці наведемо в таблиці. Спеціальні строки позовної давності Суть вимог Строк давності на вимогу Норма ЦК 1 2 3 Пред'явлення кредитором вимог до поручителя в рамках договорів поруки 6 місяців із дня настання строку виконання основного зобов'язання Ст. 559 1 рік із дня укладання договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлено Вимоги до перевізника, що випливають із договору перевезення вантажів, пошти 1 рік Ст. 925 Стягнення неустойки (штрафу, пені) Ст. 258 Спростування недостовірної інформації, розміщеної в ЗМІ Переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у випадку порушення переважного права купівлі частини в праві спільної пайової власності Ст. 362 Відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням майна, переданого в користування орендарю 1 рік Ст. 786 Відшкодування орендарю витрат на поліпшення орендованого майна Розірвання договору дарування Ст. 728 Недоліки роботи, виконаної за договором побутового підряду, які становлять небезпеку для життя та здоров'я замовника або інших осіб 10 років Ст. 872 Чи мають право сторони договора змінити строк давності, установлений законодавством? Так, мають право, але з дотриманням вимог законодавства. Так, строки позовної давності, установлені ст. 259 ЦК, є мінімальними, тобто учасники договору не можуть їх зменшити, але можуть збільшити. Для цього потрібно включити до договору відповідну умову або укласти окрему угоду про строки давності. Умову про збільшення строку позовної давності можна сформулювати в договорі так: «7.8. Сторони договору дійшли згоди, що строк позовної давності щодо зобов'язань сторін за цим договором становить п'ять років». Важливий нюанс! Умова про збільшення строку позовної давності може бути зафіксована сторонами як у самому договорі, так і в додугоді до нього або шляхом обміну сторонами відповідними документами (наприклад, листами). Але такі документи повинні однозначно свідчити про досягнення сторонами згоди із цього питання (див. роз’яснення ВГСУ в п. 3.3 Постанови від 29.05.13 р. № 10, далі - Постанова № 10). На які вимоги не поширюються строки позовної давності Перелік вимог, на які не поширюються строки позовної давності, наведено в ст. 268 ЦК. До нього, зокрема, включено вимоги: які випливають із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, установлених законом; вкладника до банку (фінустанови) про видачу вкладу; про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, крім випадків заподіяння такої шкоди внаслідок недоліків товару, який є рухомим майном, у тому числі таким, яке є складовою частиною іншого рухомого або нерухомого майна, включаючи електроенергію; страхувальника (застрахованої особи) до страховика про проведення страхової виплати (страхового відшкодування); центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику в сфері державного матеріального резерву, про виконання зобов'язань, що випливають із Закону від 24.01.97 р. № 51/97-ВР; про визнання недійсним правомочності, предметом якої відчуження гуртожитку як об'єкта нерухомого майна та/або його частини, на який поширюється дія Закону № 500, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на такий гуртожиток, про визнання недійсним акта передачі такого гуртожитку до статутного капіталу товариства (організації), створеного в процесі приватизації (корпоратизації) колишніх державних (комунальних) підприємств. На замітку! Вимоги, на які не поширюються строки давності, можуть установлюватися не тільки ЦК, але й іншими нормативними актами. Наприклад, згідно зі ст. 233 КЗпП строки давності не застосовуються відносно вимог щодо заробітної плати. Обчислення строку позовної давності Початок перебігу строку Перебіг строку позовної давності починається з моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав (ч. 1 ст. 261 ЦК). Як роз'ясняє ВГСУ (п. 4.2 Постанови № 10), у зобов'язальних правовідносинах, у яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг строку позовної давності починається із дня, що настає за останнім днем, у який відповідне зобов'язання повинне бути виконане. Розглянемо, як правильно застосовувати це правило на прикладі. ПРИКЛАД 1 Договором передбачено, що поставлений товар повинен бути оплачений не пізніше 25.12.18 р. Якщо до цієї дати оплата не буде здійснена, то строк давності відносно такої заборгованості почне обчислюватися з 26.12.18 р. Це загальне правило визначення початку перебігу строку позовної давності, але в нього є винятки. Так, ст. 261 ЦК установлено, що перебіг даного строку починається: за вимогами про визнання недійсного правочину, учиненого під впливом насильства, – із дня припинення насильства; вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину – із дня, коли почалося його виконання; зобов'язаннями, строк виконання яких не визначено або визначено моментом вимоги, – із дня, коли в кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов'язання; регресними зобов'язаннями – із дня виконання основного зобов'язання. Зазначимо також, що винятки можуть бути встановлені й іншими нормами ЦК, а також законодавчими актами. Наприклад, ст. 264 ЦК передбачено, що якщо договором підряду встановлено гарантійний строк і заяву про недоліки товару зроблено в рамках цього гарантійного строку, то перебіг строку позовної давності починається із дня подання такої заяви. Як правильно обчислювати строк позовної давності, якщо у зв'язку з поетапним виконанням робіт у договорі визначено декілька строків оплати? При цьому за кожним етапом виконання робіт строк оплати – 10 календарних днів із моменту підписання акта приймання-передачі виконаних робіт. У цьому випадку позовна давність обчислюється окремо за кожним із таких строків (див. роз'яснення ВГСУ в п. 4.2 Постанови № 10). Розглянемо це правило на прикладі. ПРИКЛАД 2 Строк оплати за договором – 10 календарних днів із моменту підписання акта приймання виконаних робіт. Сторони підписали акт приймання за першим етапом 12.01.18 р., за другим – 20.03.18 р., за третім – 17.05.18 р. Якщо оплата замовником робіт не буде здійснена у встановлений договором строк, строки позовної давності почнуть обчислюватися: за першим етапом – із 23.01.18 р.; другим – із 31.03.18 р.; третім – із 28.05.18 р. З якого моменту слід обчислювати строк позовної давності, якщо в договорі строк оплати не встановлено? Якщо в договорі не зазначено конкретний строк виконання зобов'язання, то кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час (ч. 2 ст. 530 ЦК), а боржник зобов'язаний виконати вимогу в 7-денний строк із дня її пред'явлення. Після закінчення 7 днів і почне обчислюватися строк позовної давності. Зупинення строку При обчисленні строку позовної давності для списання заборгованості слід ураховувати, що в деяких випадках, визначених ст. 263 ЦК, ці строки можуть зупинятися, а саме: якщо пред'явленню позову перешкоджали обставини непереборної сили, наприклад, природні або соціальні явища (повінь, страйки і т. п.); якщо закон передбачає відстрочення виконання зобов'язання (мораторій), наприклад, при порушенні справи про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, що виникли до дня його введення; якщо призупинено (на конкретний час або до прийняття нового акта) дію закону або іншого нормативно-правового акту, яким регулюються відповідні відносини; якщо позивач або відповідач перебуває в складі Збройних сил України або в інших створених згідно із законом військових формуваннях, які переведені на воєнний стан. Із дня припинення вищезгаданих обставин перебіг строку позовної давності продовжується з урахуванням часу, який минув до його призупинення. ПРИКЛАД 3 Відносно боржника за договором протягом трьох місяців (із 01.04.17 р. по 30.06.17 р. включно) діяли обставини непереборної сили (форс-мажор), засвідчені довідкою Торгово-промислової палати. Строк оплати за договором – не пізніше 31.01.17 р. Три місяці форс-мажору не включаються в розрахунок строку позовної давності. До зупинення строк позовної давності становив два місяці, значить, із трирічного загального строку залишилося 2 роки і 10 місяців, які слід обчислювати починаючи з 01.07.17 р. Таким чином, строк позовної давності за цією заборгованістю закінчується 30.04.20 р. Переривання строку Перелік випадків переривання строку позовної давності наведено і в ст. 264 ЦК. Якщо перебіг строку був перерваний однією з подій, передбачених законодавством, то цей строк починає обчислюватися заново, а час, який минув до моменту його переривання, у новий строк не зараховується. Підставами для переривання строку є такі події: 1. Боржник учинив дії, які свідчать про визнання ним боргу або іншого свого обов'язку. Як роз'яснює ВГСУ (пп. 4.4.1 Постанови № 10), такими діями можуть бути: визнання боржником пред'явленої претензії; зміна договору, з якого випливає, що боржник визнає існування боргу, а також прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання боржника відстрочити сплату боргу; підписання боржником (уповноваженою на це посадовою особою боржника) разом із кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, за якою виник спір; письмове звернення боржника до кредитора з гарантією сплати боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або суми санкцій. Важливий момент: якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник учинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини або періодичного платежу, то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу строку позовної давності за іншими (невизнаними) частинами платежу. Слід знати! Визнання боржником боргу після закінчення строку позовної давності не свідчить про його переривання. 2. Кредитор подав до суду позовну заяву з вимогою виплатити частину заборгованості або позов до одного з декількох боржників. ПРИКЛАД 4 За умовами договору постачаня покупець був зобов'язаний оплатити отриманий товар не пізніше 18.06.18 р. Оплата у встановлений строк не була здійснена. 05.12.18 р. між постачальником і покупцем був підписаний акт звірки взаєморозрахунків, яким підтверджена наявність заборгованості покупця перед постачальником за цим договором. Отже, строк позовної давності перервався і з 05.12.18 р. почав перебіг заново. Таким чином, строк позовної давності (3 роки) за розглянутою заборгованістю мине 05.12.21 р. Висновки Правила обчислення строків позовної давності за договірними зобов'язаннями визначено нормами ЦК. Існує загальний строк позовної давності – 3 роки та спеціальні строки, які встановлені відповідними нормами законодавства і можуть бути більше або менше загального строку. При обчисленні строків позовної давності слід ураховувати: умови договору, якими визначено строки виконання зобов'язань, щоб правильно визначити початок перебігу строку позовної давності; те, що при певних обставинах строк позовної давності може призупинятися та перериватися.

Рекомендую проанализировать Вам данную консультацию и описать свои требования к кредитору и фактору - покупателю долга , исключительно заказными письмами на адрес юридический или фактический направить с уведомлением о вручении после 15 -20 дней можете смело подавать в суд исковое заявление о вымогательстве и мошенничестве , и о признании долга недействительным по истечению срока давности, чеки с почты обязательно нужны для суда как подтверждение отправки Вами писем кредитору с предложением реструктуризации даже если кредитор снова проигнорирует их , отправлять лучше новой почтой.

Общение с кредитором ведите строго в письменной форме , что бы были доказательства для суда в будущем! Относительно звонков факторинговой компании , то подайте заявление в полицию о вымогательстве и шантаже - это их успокоит на время.

Если удастся договорится о реструктуризации - в договоре настаивайте, на том, что оплатите строго тело кредита ( требуйте указать эту фразу при оплате если на будет: " оплата тела кредита по договору № ХХХХ от ФИО и все .

Если же срок давности как описано выше истек , то иск в суд о признании долга недействительным по истечению срока давности. Платежи не вносите так как поновится срок исковой давности.

Если ситуация будет критической можно прийти к механизму -Признания физ.лица(РОДСТВЕННИКА ) таким, что утратило платежеспособность (банкрут), согласно нового кодекса о банкротстве:

Инвалидность не есть причиной отмены финансовых обязательств по кредиту!

С уважением,

Константин Гончаренко

Доброго дня.

ЩОДО БАНКРУТСТВА ФІЗ ОСІБ

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text

Стаття 115. Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

1. Провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника.
2. Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:

1) розмір прострочених зобов’язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;

2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов’язань упродовж двох місяців;

3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;

4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов’язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

Стаття 116. Заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

1. Заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.

1. До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:

2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;

3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов’язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;

4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;

5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;

6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;

7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;

8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;

9) копія трудової книжки (за наявності);

10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;

11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;

12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;

(треба сплатити винагороду арбітражного керуючого за 3 місяці. Це не менше 3-х мінімальних зарплат (14169 грн у 2020 році, ч. 4 ст. 30 КБ). Дана сума перераховуються не керуючому, який ще не призначений, а на депозитний рахунок суду.) мінімальна зарплата на 2021 рік - 6 тис грн

Стаття 113. Особливості провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб

1. Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою

Суд не одразу визнає банкрутство. Спочатку буде розпочата процедура відновлення платоспроможності через спробу реструктурувати борги. Цим буде займатися арбітражний керуючий.

Суд затверджує майно, за рахунок якого відбуватиметься погашення боргів (так звана ліквідаційна маса). Сюди входить і частина в загальному майні подружжя. На борги, які не можна погасити та реструктурувати, суд прийме рішення про звільнення від їх сплати.

Що втратить особа-банкрут

Фізособа втратить частину свого майна, якщо таке є. Цим буде займатися арбітражний керуючий: він проведе інвентарізацію, прийме вимоги кредиторів, проведе з ними збори, відкриє спецрахунок у банку, на який будуть зараховуватися кошти від продажу майна.

Що залишиться у банкрута (ч. 6 ст. 131 КБ, ч. 3 ст. 132 КБ)

залишаться й не будуть включені до ліквідаційної маси:

житло, якщо воно є єдиним місцем проживання сім’ї боржника (за умови, що квартира до 60 кв. м загальною площею;

або якщо житлова площа не більше 13,65 кв. м на кожного члена сім’ї;

житловий будинок – до 120 кв. м). Виняток – житло є предметом забезпечення (іпотека, застава);

рахунки в пенсійних фондах і фондах соцстрахування;

суд може виключити майно загальною вартістю до 30 мінзарплат (141690 грн у 2020 р.), якщо воно є неліквідним, а також майно яке є необхідним для задоволення нагальних потреб боржника-банкрута та членів його сім’ї;

інше майно, на яке заборонено накладати стягнення (перелік є у Законі “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 р. № 1404).

Можете направити заяву до ТОВ УБКІ (БЮРО КРЕДИТНИХ ІСТОРІЇ ) ПРО ВНЕСЕННЯ ПАСПОРТУ Вашого родича до бази втрачених документів , які не контролюються власником, вони мають встановити обмеження на видачу кредитів у базі для всіх банків та фін організацій , заяву подавайте від імені боржника поштою з врученням , або онлайн: https://www.ubki.ua/ru/lost-passport

С уважением,

Константин Гончаренко

Доброго Дня

Вважаю, що банкрутство не вихід, необхідно ознайомитись та проаналізувати договори на кредитування та порядок оплати узгодити порядок черговості закриття, розробити можливо стратегію реструктуризації, можливо запросити пільгові канікули, дізнатися про можливі бенефіти від кредитних установ, попросити відтермінування на час карантину тощо.

Також розглянути можливість визнання особи недієздатною (наявна як позитивна так і негативна судова практика)

1. Опікун може схвалити дрібний побутовий правочин, вчинений недієздатною фізичною особою, у порядку, встановленому статтею 221 цього Кодексу.

У разі відсутності такого схвалення цей правочин та інші правочини, які вчинені недієздатною фізичною особою, є нікчемними.

2. На вимогу опікуна правочин, вчинений недієздатною фізичною особою, може бути визнаний судом дійсним, якщо буде встановлено, що він вчинений на користь недієздатної фізичної особи.

3. Дієздатна сторона зобов'язана повернути опікунові недієздатної фізичної особи все одержане нею за цим правочином, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість майна за цінами, які існують на момент відшкодування.

Опікун зобов'язаний повернути дієздатній стороні все одержане недієздатною фізичною особою за нікчемним правочином. Якщо майно не збереглося, опікун зобов'язаний відшкодувати його вартість, якщо вчиненню правочину або втраті майна, яке було предметом правочину, сприяла винна поведінка опікуна.

4. Дієздатна сторона зобов'язана відшкодувати опікунові недієздатної фізичної особи або членам її сім'ї моральну шкоду, якщо буде встановлено, що вона знала про психічний розлад або недоумство другої сторони або могла припустити такий її стан.

Успіхів

Добрий день, Ларисо!

Закон України "Про споживче кредитування" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n218):

Розділ IV ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

6. У разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов’язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов’язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов’язань зі сплати платежів). Норми цього пункту поширюються у тому числі на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Висновок: фінансова установа протягом дії карантину не може нараховувати і стягувати штрафні санкції та застосовувати інші види покарань. Якщо вже була нарахована пеня, то компанія повинна її відмінити (списати). Однак, нарахування процентів є законним, так як проценти є частиною кредиту, тому їх доведеться виплачувати.

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran49...):

Стаття 1048. Проценти за договором позики

1. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Висновок: припис абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.

При цьому, право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Такий правовий висновок узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 та позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленою у Постанові від 06.02.2019 року по справі № 175/4753/15ц.

Наприклад, якщо строк кредитування становить 30 днів, а процентна ставка 1,50 відсотків, то загальний розмір процентів за користування кредитом, які позичальник повинен виплатити позикодавцю, складає 6750 грн = (15000 грн х (1.50% : 100%) х 30 днів строку дії кредитного договору).

Тобто, у такому випадку загальний борг позичальника не повинен перевищувати 21750.50 грн (кредит – 15000 грн, проценти за користування кредитом – 6750 грн).

Як і куди подати скаргу на МФО (інформація за посиланням):

1) bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-pochinaye-priymati-zvernennya-gromadyan-schodo-roboti-nebankivskih-finansovih-ustanov

2) bank.gov.ua/ua/news/all/finansova-ustanova-porushila-vashi-prava-do-kogo-zvertatisya

Якщо буде потрібна допомога, звертайтеся через кнопку "Звернутися" біля фото.

Всього доброго!

Успіхів Вам!