Возврат долга (займа) по договору

Добрый вечер!

В соответствии со статьей 1046 ГК Украины по договору займа одна сторона (заимодатель) передает в собственность другой стороне (заемщику) деньги или другие вещи, определенные родовыми признаками, а заемщик обязуется вернуть заимодателю такую же сумму денежных средств (сумму займа) или такое же количество вещей того же рода и качества. Договор займа считается заключенным с момента передачи денег или других вещей, определенных родовыми признаками.

Частью 1 статьи 1049 ГК Украины установлено, что по договору займа на заемщике лежит обязанность вернуть сумму займа в срок и в порядке, которые предусмотрены договором.

Согласно части 2 статьи 1047 ГК Украины в подтверждение заключения дого вора займа и его условий может быть ­представлена расписка заемщика или иной документ, удостоверяющий передачу ему заимодателем определенной денежной суммы или определенного количества вещей.

Последствия нарушения договора заемщиком определены статьей 1050 ГК Украины, согласно части 1 которой, если заемщик своевременно не вернул сумму займа, он обязан уплатить денежную сумму в соответствии со статьей 625 настоящего Кодекса.

По смыслу статьи 625 ГК Украины должник не освобождается от ответственности за невозможность выполнения им денежного обязательства. Должник, который просрочил выполнение денежного обязательства, по требованию кредитора обязан уплатить сумму долга с учетом установленного индекса инфляции за все время просрочки, а также 3 % годовых от просроченной суммы, если иной размер процентов не установлен договором или законом.

Статьей 202 ГК Украины определено, что сделкой является действие лица, направленное на приобретение, изменение или прекращение гражданских прав и обязанностей. Сделки могут быть односторонними и двух- или многосторонними (договоры).

В соответствии с частями 1 и 2 статьи 207 ГК Украины сделка считается совершенной в письменной форме, если ее содержание зафиксировано в одном или нескольких документах, в письмах, телеграммах, которыми обменялись стороны. Сделка считается совершенной в письменной форме, если она подписана ее стороной (сторонами).

По своим правовым характеристикам договор займа является реальным возмездным или безвозмездным соглашением, в подтверждение которого может быть предоставлена в оригинале расписка заемщика, которая не только является доказательством заключения договора, но и удостоверяет факт передачи денежной суммы заемщику. В случае предъявления иска о взыскании долга истец должен подтвердить свое право требовать от ответчика выполнения долгового обязательства. С целью обеспечения правильного применения статей 1046, 1047 ГК Украины суд должен установить наличие между истцом и ответчиком правоотношений по договору займа, исходя из действительного содержания и достоверности документа, на основании которого доказывается факт заключения договора займа и его условия.

Такие правовые выводы о применении статей 1046, 1047 ГК Украины изложены в постановлениях Верховного Суда Украины от 18 сентября 2013 года по делу № 6-63цс13, от 2 июля 2014 года по делу № 6-79цс14 и от 13 декабря 2017 года по делу № 6 -996цс17.

При этом в соответствии с пунктом 2 части 1 статьи 1049 ГК Украины, если договором не установлен срок возврата займа или этот срок определен моментом предъявления требования, заем должен быть возвращен заемщиком в течение тридцати дней со дня предъявления заимодателем требования об этом, если иное не установлено договором.

Основополагающими принципами гражданского судопроизводства являются состязательность и диспозитивность, что возлагает на истца обязанность доказывания обоснованности всех заявленных требований, именно на истца возлагается обязанность предоставить надлежащие и допустимые доказательства в подтверждение своей правовой позиции.

По правилам статей 12, 81 ГПК Украины, каждая сторона должна доказать обстоятельства, которые имеют значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.

По смыслу статьи 13 ГПК Украины суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях. Участник дела распоряжается своими правами относительно предмета спора по своему усмотрению.

Согласно статье 77 ГПК Украины предметом доказывания являются обстоятельства, которые подтверждают заявленные требования или возражения либо имеют иное значение для рассмотрения дела и подлежат установлению при принятии судебного решения.

Реализация принципа состязательности сторон в гражданском процессе и доказывание перед судом обоснованности своих требований является конституционной гарантией, предусмотренной в статье 129 Основного Закона Украины.

Выводы:

1. У Вас есть все основания требовать возврат долга.

2. По месту всех известных Вам адресов (прописки или проживания) отправьте через Укрпочту письмо с уведомлением (с вложением описи) об Вашем требовании вернуть Вам долг.

Через 30 дней, если долг не будет возвращен, можете обращаться в Суд с иском.

3. Для подтверждения переписки, как доказательства, обратитесь в Центр компетенции

адресного пространства сети Интернет.

• Адрес: 04053, г. Киев, ул. Кудрявская, 3/5, этаж 3
• Корреспонденция: отделение Новой почты № 333, г. Киев, получатель - Центр компетенции адресного пространства сети Интернет, тел.: +38 (095) 77-530-77
• Телефоны: +38 (044) 33-333-51, +38 (095) 77-530-77, +38 (098) 77-530-77, +38 (093) 77-530-77
• Электронная почта: office@web-fix.org

Анна, добрый день!

Как договор, так и расписка в подтверждении передачи денег -обязательна для ознакомления.

Иначе это не конкретный юрид.совет и консультация, а общий текст и размышления.

От текста, его оформления и будет дальше зависить "дорожная карта" разрешения вашего вопроса в правовом поле.

Набирайте.

Добрий вечір, Анна!

Для повного аналізу ситуації, звичайно, що треба бачити договір займу, про який Ви ведете мову у запитанні.

Щодо боргових зобов"язань:

Строк дії договору (виконання зобов’язань) є істотною умовою договору і встановлюється за загальними правилами, визначеними в статтях 251—255, 530—531, 631 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України)

Так,згідно до частини 1 статті 598 ЦК України, зобов’язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Частиною 2 цієї статті визначено, що припинення зобов’язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 599 ЦК України та стаття 202 ГК України встановлюють, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Поряд із належним виконанням законодавство передбачає й інші підстави припинення зобов’язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування).

Стаття 509 ЦК України визначає цивільно-правове зобов’язання, як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Поняття цивільно-правового договору визначено в ст. 626 ЦК України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Таким чином, договори є підставою виникнення і формою існування зобов’язань, які одночасно складають зміст договору.

За п. 4 ст. 631 ЦК України,регулює питання однаково — закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Таким чином, зобов’язання, невиконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору.

Так, згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, під штрафними санкціями (неустойка, штраф, пеня) маються на увазі господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник комерційних відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. При цьому, в Господарському кодексі відсутні чіткі розмежування понять «неустойка», «штраф», «пеня».

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України (надалі по тексту – ЦК України), неустойкою (штрафом, пенею) є не тільки грошова сума, а й інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.

У статті 6 та 627 Цивільного кодексу України декларують, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У свою чергу, стаття 549 тЦК України, теж дає свободу вибору при встановленні суми пені, проте, на початку статті зазначили, що є окремий закон при встановленні відповідальності за порушення грошового зобов’язання — Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» від 22.11.1996 № 543/96-ВР (надалі – Закон).

Відповідно до ст. 3 Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Не забувайте про строки позовної давності:

Види строків позовної давності. У цивільному праві застосовуються два види строків позовної давності загальні та спеціальні.

Загальні строки позовної давності поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятком тих, щодо яких законом встановлений інший строк, або які взагалі виведені з-під дії строків позовної давності.

Загальний строк позовної давності встановлений у три роки і не залежить від суб'єктивного складу відносин (ст. 257 ЦК).

Спеціальні строки позовної давності встановлені для окремих вимог, визначених законом, і ці строки, порівняно із загальними, можуть бути або скороченими, або продовженими.

Для окремих видів вимог встановлюється скорочений строк позовної давності або більший строк. Зокрема, як зазначено в ст.258 ЦК України, до таких вимог встановлюється строк в один рік:

1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);...".

Рекомендую подати претензію у адресу боржника, а якщо не буде результату, подавайте позовну заяву до суду.

Щодо позовної заяви до суду:

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text

"Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів

1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства".

"Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

3. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу".

ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 40-41, 42, ст.492):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text

"Стаття 4. Право на звернення до суду за захистом

1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

2. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

3. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

4. Угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду допускається. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

5. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку".

"Стаття 175. Позовна заява

1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

3. Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

5. У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору".

Всього доброго!

Доброго вечора, Анно!

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3...):

Стаття 1046. Договір позики

1. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Стаття 1047. Форма договору позики

1. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

2. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Стаття 1048. Проценти за договором позики

1. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

2. Договір позики вважається безпроцентним, якщо:

1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Стаття 1049. Обов'язок позичальника повернути позику

1. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

2. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

3. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

ВИСНОВОК: для надання змістовної консультації потрібно ознайомитися з договором, адже порядок ваших дій залежатить саме від його умов. Зазвичай, якщо позичальник вчасно (у строки визначені договором) не повертає позикодавцю кошти, то спочатку йому надсилається претензія, а в разі її незадоволення подається позовна заява до суду.

Можу зробити аналіз вашого договору та у разі необхідності - підготувати претензію на ім'я позичальника.

Якщо буде потрібна моя допомога, звертайтеся через кнопку "Звернутися" біля фото (обов'язково вказуйте свій e-mail).

Всього доброго!

Щасти Вам!

Доброго дня!

Повідомляю наступне:

Для початку слід зазначити, що визначення договору позики міститься у ст. 1046 Цивільного кодексу України.

При укладенні договору позики слід обов’язково прописати наступні умови:

– у тексті має бути чітко зазначена особа, яка отримує грошові кошти, а також вказані її паспортні дані;

– також має бути зазначена сума, яку особа отримує (виражена цифрами та прописними літерами), а якщо кошти в іноземній валюті – слід зафіксувати, за яким курсом буде повертатись борг;

– потрібно передбачити кінцевий термін повернення отриманих коштів або визначити періоди для повернення частками;

– у разі, якщо кошти передаються під відсотки, потрібно наперед передбачити відсоткову ставку.

При укладанні договору позики необхідно обов’язково письмово зафіксувати факт передачі фінансів актом прийому-передачі грошових коштів у двох примірниках (по одному для кожної сторони). Кредитор (позикодавець) повинен отримати від боржника копію паспорта та ідентифікаційного коду.

При передачі в якості забезпечення договору позики рухомого/нерухомого майна оформлюється договір іпотеки/застави, який в обов’язковому порядку має посвідчуватися нотаріусом.

Також необхідно зазначити, що договір позики не обов’язково посвідчувати у нотаріуса, проте, це не буде зайвим.

Якщо так сталося, що ви не зазначили всіх необхідних умов, не хвилюйтесь, це не звільнятиме боржника від виконання свого зобов’язання. Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, чинним законодавством встановлено додаткову компенсацію у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України: «Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом».

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов’язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов’язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Якщо в розписці зазначено кошти у валюті, тоді у поверненні інфляційних витрат вам буде відмовлено, оскільки долар США у борговому зобов’язанні індексації не підлягає.

Інколи на практиці бувають такі випадки, коли у розписці дата повернення не була зазначена. Це не є вкрай гострою проблемою, адже згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України «якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час». Згідно з частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у встановлений строк, а якщо строк не встановлений – протягом 30-ти днів з дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це. У такому випадку слід надіслати поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або вручити особисто боржнику письмову претензію про повернення боргу протягом 30-ти діб. Якщо вручаєте особисто, то обов’язково отримайте його підпис з зазначенням дати отримання на копії претензії.

Головне – не пропустіть строк позовної давності, який триває 3 роки з моменту зазначення у розписці дати повернення грошей.

При поданні позову до суду про стягнення боргу ви можете також просити суд забезпечити ваш позов шляхом накладення арешту на майно боржника для того, щоб поки вашу справу розглядатимуть у суді, боржник не відчужив своє майно.

Крім цього, є ще декілька способів як «мотивувати» боржника сплатити свій борг. Це може бути заборона на виїзд з України або подача заяви в поліцію про шахрайство (ст. 190 Кримінального кодексу України). Зазвичай такий підхід є досить ефективним. Якщо боржник хоче уникнути відповідальності за шахрайство, то він знайде необхідні гроші для повного повернення боргу.

Будь-які докази про наявність боргу для Вас у суді будуть доказом ,краще ,аби був письмовий документ про подовження договору з підписом боржника.

Скріншоти є доказом їх треба перенести на папір та завірити нотаріально,аби вони стали письмовим доказом для суду про факт продовження договору. Додати всі докази до позовної заяви включно з претензією та квитанцією про її відправку боржнику.

Записи розмов також збережіть де чітко говорите про суму боргу ,дату отримання та повернення ,ім'я та прізвище боржника, записи на флешці з накладенням електронного підпису ЕЦП, подаєте суду ,як доказ. ЕЦП можна сформувати через сервіс державних послуг ДІЯ ,або Приват 24.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Гражданский процессуальный кодекс Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text):

"Стаття 149. Підстави для забезпечення позову

1. Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

2. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи,...

Стаття 150. Види забезпечення позову

1. Позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;...

Стаття 152. Порядок подання заяви про забезпечення позову

1. Заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;

2) одночасно з пред’явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;...".

В заявлении-претензии в адрес должника (отправлять заказным письмом с уведомлением о вручении, соствить свой экземпляр претензии) изложите предупреждение на случай невозврата долга, игнорирования претензии о наложении в судебном порядке ареста на имущество, денежные средства на банковских счетах (блокировании счетов). Такая перспектива должна для должника должна побудить его к расчету в досудебном порядке.

Доброго Дня

Щодо вашого питання

Ситуація схожа на таку, що Вам просто попався неналежнийй (недобросовісний) позичальник, щодо ваших дій дій то дійсно вам варто якнайшвидше повертати ваші кошти,

Чи буде мати силу переписка та усна домовленість про продовження терміну дії договору та % - зазначене необхідне узгоджувати з текстом договору, якщо ні керуєтесь законодавчими приписами а саме згодою сторін в усній формі.

Щодо ваших подальших дій то пред'являйте претензію на допомогу вам калькулятор розрахунків https://www.mak-mel.com/calculation/inflation подальші ваші дії, це ставити строк сплати повної суми та % та у випадку про ігнорування вимоги з копією листа вимоги та підтвердженням надсилання даного листа звертаєтесь з позовом до суду.

Успіхів