Ремонт машины после ДТП

Добрый день!

Регистраторы расчетных операций и расчетные книжки не применяются при продаже товаров (оказании услуг) физическими лицами — предпринимателями, уплачивающими единый налог (см. п. 6 ст. 9 Закона о РРО).

Вместе с тем, согласно п. 15 ст. 3 Закона о РРО, субъекты хозяйствования, осуществляющие расчетные операции в наличной и/или в безналичной форме (с применением платежных карточек, платежных чеков, жетонов и т. п.) при продаже товаров (оказании услуг) в сфере торговли, общественного питания и услуг обязаны предоставлять покупателю товаров (услуг) по его требованию чек, накладную или другой письменный документ, удостоверяющий передачу права собственности на них от продавца к покупателю с целью выполнения требований Закона о защите прав потребителей. Нарушение данного правила влечет за собой ответственность, предусмотренную указанным законом, но не может быть основанием для применения к нарушителю административных или финансовых санкций, предусмотренных законодательством по вопросам налогообложения.

Таким образом, физическое лицо — предприниматель — плательщик единого налога обязан предоставить покупателю товаров (услуг) по его требованию чек, накладную или другой письменный документ, в частности товарный чек, удостоверяющий передачу прав собственности на них от продавца к покупателю.

В то же время пунктом 15 статьи 3 Закона о РРО предусмотрено, что чеки, накладные и другие письменные документы, удостоверяющие передачу права собственности на товары (услуги) от продавца к покупателю, должны выдаваться покупателю таких товаров (услуг) по его требованию. То есть такие документы выдаются по требованию покупателя.

Вместе с тем, если форма и содержание фискального кассового чека, расчетной квитанции и других расчетных документов, предоставление покупателю которых является обязательным в соответствии с Законом о РРО, определены подпунктом 3.2 Положения №614, то форма и содержание товарного чека на сегодня законодательно не определены. Поэтому субъекты хозяйствования могут выдавать товарные чеки произвольной формы, подтверждает такую позицию и консультация, приведенная в ЕБНЗ.

Однако специалисты Миндоходов в ЕБНЗ указывают, учитывая нормы Закона о защите прав потребителей и Закона о РРО, что товарный чек должен содержать надпись «Товарний чек» и по содержанию соответствовать требованиям подпункта 3.2 Положения №614, за исключением указания в нем фискального номера регистратора расчетных операций, надписи «Фіскальний чек». В таком случае, принимая во внимание разъяснение специалистов Министерства доходов и собраний, товарный чек должен содержать следующую информацию:

• название и адрес хозяйственной единицы (фактически это наименование физического лица — предпринимателя);
• для СХ, зарегистрированных в качестве плательщиков НДС, — индивидуальный налоговый номер плательщика НДС, перед номером печатаются большие буквы «ПН»;
• для СХ, не являющихся плательщиками НДС, идентификационный номер из ГРФЛ, перед которым печатаются большие буквы «ІД» (регистрационный номер учетной карточки налогоплательщика);
• если количество приобретенного товара (полученной услуги) не равно единице измерения, — то количество, стоимость приобретенного товара (полученной услуги);
• стоимость единицы измерения товара (услуги);
• наименование товара (услуги);
• литерное обозначение ставки НДС справа от напечатанной стоимости товара (услуги);
• обозначение формы оплаты (наличностью, карточкой, в кредит, чеками и т. п.) и сумму средств по данной форме оплате;
• итоговую стоимость приобретенных товаров (полученных услуг) в пределах чека, перед которой печатается слово «СУМА» или «УСЬОГО»;
• для СХ, зарегистрированных в качестве плательщиков НДС, отдельной строкой — литерное обозначение ставки НДС, размер ставки НДС в процентах, итоговую сумму НДС по всем указанным в чеке товарам (услугам), в начале строки — большие буквы «ПДВ»;
• порядковый номер чека, дату (день, месяц, год) проведения расчетной операции;
• надпись «Товарний чек»;
• при наличии у предпринимателя печати — удостоверять товарный чек печатью.

Выводы:

1. Покупая запчасти у ФОП, требуйте чтобы в товарных чеках была вся информация, которая мной указана выше - в таком случае чеки будут принята судом, как доказательства.

2. Деятельность СТО, согласно законодательства Украины, не подлежит лицензированию.

Основным нормативно-правовым актом, регулирующим отношения в сфере лицензирования, является Закон Украины от 02.03.2015 № 222-VIII, «О лицензировании видов хозяйственной деятельности» .

Когда страховая компания сделает оценку имущественного вреда, причинённого в результате ДТП и определит размер страхового возмещения, выдаст вам эти документы можете приступать к ремонту авто. Документы подтверждающие размер имущественного вреда и сумма выплаты будут у вас на руках. Деятельность СТО не подлежит лицензированию достаточно регистрации как субъект хозяйствования. В качестве доказательства по объему и стоимости ремонта взьмите у них акт выполненных работ с указанием видов работ и суммами по каждому виду ремонта и соответственно общую сумму ремонта. Что касается запчастей договоритесь, что оплатите по безналу, например с карты на карту с указанием платежа. Для суда этого будет достаточно. С виновной стороны вы вправе требовать всё что не будет покрыто страховкой.

Добрий день.

Раджу звертатися безпосередньо до винуватця.

Верховний суд України розглянув справу № 6-2808цс15 та у своїй постанові від 20.01.2016 року прийшов до наступних висновків: «Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї (частина друга статті 14 ЦК України).

Право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов’язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов’язанні.

Таким чином потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов’язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов’язання, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов’язками страховика як сторони договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності».

Здравствуйте, Александр!

"Вопрос: я могу начинать ремонт машины (изначально за свой счёт) после того как страховая выдаст мне документ о сумме возмещения и сроков выплат"?

- Да, если Вас устроит сумма возмещения причинённого ущерба и сроки выплат, если Вы не будете проводить независимую экспертизу и обжаловать, путём подачи иска в суд действия страховой компании.

"А также, в суде будет иметь юридический вес то, что автомагазины мне предоставят только накладную с ценами и описанием товара без печати. Владельцы этих магазинов являются ФОПами, а печатей у них нет. СТО, на котором, я раньше обслуживался имеет ФОП и выдадут акты выполненных работ и их стоимость. У них нет лицензии, это может быть причиной для отказа возмещения"?

- С юридической стороны, это имеет значение, печать для ФЛП не обязательна, это не является основанием для отказа.

"Я планирую, после документа из страховой, если мне не хватает их суммы, сообщить виновнику разницу и предложить мне её компенсировать. Если он отказывается, то решать вопрос через суд"?

- Это правильно, ему направить обращение ценным письмом с описью вложения и уведомлением, с приложением документов, которые подтверждают разницу в возмещении материального ущерба, с требованием необходимости возмещения такого ущерба.

Если не будет результата, в виде возмещения ущерба или будет игнорирование, необходимо подавать иск в суд о возмещении материального ущерба.

При наличии вопросов обращайтесь!

Всего доброго, удачи Вам!

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

потерпілий може висунути до Винного у дтп вимоги про компенсацію збитків навіть , після ремонту авто(якщо будуть документальні докази пошкоджень офіційно зафіксовані.у разі відкриття провадження по справі , суд направить Вам( сторонам) ухвалу про відкриття провадження та матеріали справиВам необхідно буде у строк вказаний в ухвалі (але не більше 15-ти днів) подавати відзив на позовну заяву де детально пояснювати суду , ступінь завданих збитків. з доказами.

у потерпілого є 3 роки для звернення до суду окремим цивыльним позовом за стягненням завданої шкоди - згідно ст. 257 ЦК України.Він може скористатися цим правом у будь-який момент у межах 3-х років.Термін у 1 рік встановлено для відшкодування страхового випадку згідно ЗУ Про обов'язкове страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"., ЯКЩО ПОСТРАЖДАЛИЙ у термін 1 рік не звернеться за компенсацією з моменту пригоди, то далі страхова компанія після вказаного терміну не зможе оформити компенсацію.А позов до Винного у дтп - це окреме судове провадження, незалежно від того чи було звернення до страхової компанії чи ні.Якщо через два роки, то страхова компанія участі у цьому приймати не зможе.Обов язкова сума сплачується у встановлені строки - немає звернення , не буде виплати.А ось у суді може бути заявлена інша сума збитків , що підтверджено документами.Якщо винний у дтп раніше сплатить кошти потерпілому то з документами у термін 3 роки може звернутись у страхову, аби вона відшкодувала йому витрати.

Якщо справа буде розглядатися быльше 3 -х місяців може пройти строки притягнення винного у дтп до адмін відповідальності. Та справу закриють.

Рекомендую подавати суду письмові пояснення та докази для об єктивного розгляду справи , особисто письмово , або поштою на адресу суду з врученням рекомендованем листом з номером справи зазначеним у поясненнях.

Статус особи її посадове становище не мають впливати на суд .

Якщо особа є іноземцем то суд може витребувати докази необхідні для справи за власною ініціативою , або за заявою сторін.

всі матеріали яких не вистачає , але вони матимуть значення для справи колегія суду може витребувати їх у встановленому порядку.Стаття 80. КАСУ Витребування доказів1. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.2. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:1) який доказ витребовується;2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.3. Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.4. Суд може витребувати докази також до подання позову в порядку, встановленому статтями 114-117 цього Кодексу.5. Суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану особу.6. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.7. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов’язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п’яти днів з дня вручення ухвали.8. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.9. У разі неподання суб’єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з’ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Рекомендую подати заяви про витребування доказів суду. Нехай суд розпочне подавати запити.

аби суд вчиняв процесуальні дії необхідно письмово подавати суду факти та докази, якщо не реагувати, то суд розгляне справу за наявними доказами , потім доведеться оскаржувати , на це буде 30-ть днів з моменту отримання повного тексту рішення.

У Вас є 1 рік з моменту дтп , щоб надати у страхову документи на відшкодування.

Зверніться до МТСБУ (мото -транспортне бюро ) зі скаргою на затягування процесу нехай вплинуть на ситуацію. Їх перевірки допоможуть.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Пост. Пленума ВСУ "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92#Te...):

"9...При визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам належить виходити з положень ст.453 ЦК ( 1540-06 ) (в даный момент действующей является другая редакция ГК:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 - прим. авт.), статей 48, 51, 52, 54, 56, 57 Закону України "Про власність" (этот Закон признан утратившим силу принятием этой новой редакции ГК - прим. авт.). Зокрема, слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов'язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди. Як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв'язку з заподіянням шкоди майну.

Постановлюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

У тому разі, коли на час виконання рішення про відшкодування шкоди, виправлення пошкодження за одержані за рішенням кошти, збільшились ціни на майно або роботи, на придбання чи проведення яких воно було присуджено, потерпілий з цих підстав може заявити додаткові вимоги до особи, відповідальної за шкоду, якщо не було його вини в тому, що виконання проводилося вже після збільшення цін і тарифів.".

Как в отношениях в виновником о выплате суммы убытков (возмещения вреда), так и в иске к виновнику следует применять и аргументировать приведенным постановлением ВСУ, которое является руководящим и обязательным к применению нижестоящими судами.

Відповідно до абзацу третього пункту 2.11. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі – Правила) у разі настання ДТП за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, за відсутності травмованих (загиблих) людей, за наявності у водіїв взаємної згоди щодо обставин скоєння ДТП та за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, водії можуть спільно скласти повідомлення про ДТП відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка (так званий «європротокол»).

У такому разі водії транспортних засобів після складення повідомлення мають право залишити місце ДТП та звільняються від обов’язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.

Також водій, що спричинив ДТП звільняється від адміністративної відповідальності, а постраждала сторона має змогу швидше отримати страхову виплату за шкоду, заподіяну її майну. Водночас, розмір такого страхового відшкодування потерпілому є обмеженим та становить максимум 50 000 гривень відповідно до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17 листопада 2011 року № 698 «Про затвердження максимальних розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України».

При цьому, згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Захист прав осіб, постраждалих у ДТП та відшкодування завданих збитків, у випадку незгоди із розміром страхового відшкодування чи відмовою у виплаті такого, здійснюється за загальними правилами цивільного судочинства у суді.

Не зважаючи на досить значну кількість справ даної категорії, у судів все ж таки відсутній єдиний підхід до їх вирішення. Водночас, правові позиції Верховного Суду у справах, пов’язаних зі страховими правовідносинами застосовуються судами всіх інстанцій при розгляді справ за позовами, що виникають при відшкодуванні шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, з урахуванням законодавства про страхування.

Тому звертаючись до суду за позовом про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, з метою вибору ефективного способу захисту цивільних прав слід взяти до уваги судову практику, зокрема враховувати правові позиції Верховного Суду щодо розгляду вказаної категорії справ, наприклад:

• постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (стягнення відшкодування зі страховика та застрахованої особи не може бути солідарним);
• постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 465/4287/15 (виплата страхового відшкодування страховиком потерпілій особі не залежить від письмового звернення такої особи до страховика);.
• постанова Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 610/1100/17 (відшкодування моральної шкоди спричиненої загибеллю особи у ДТП покладається на роботодавця-власника транспортного засобу);
• постанова Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 641/5333/16-ц (моральна шкода спричинена ушкодженням здоров’я з винуватця ДТП стягується із відрахуванням розміру моральної шкоди, яку зобов’язаний виплатити страховик);
• постанова Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 643/4161/15-ц (визнання автомобіля фізично знищеним);
• постанова Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 635/4944/14-ц (стягнення вартості відновлювального ремонту автомобіля можливе на користь особи, яка володіє автомобілем на відповідній підставі).

Якщо буде потрібна допомога, звертайтеся через кнопку "Звернутися" біля фото (при зверненні вказуйте свою e-пошту).

Всього доброго!

Щасти Вам!