Незаконна приватизація землі

Добрый день!

Земельные правоотношения - это общественные отношения по владению, пользованию и распоряжению землёй, - так определяет этот вид правоотношений Земельный кодекс Украины, который и является основным нормативно-правовым актом в этой сфере. Субъектами земельных отношений являются граждане, юридические лица, органы местного самоуправления и органы государственной власти. А объектами земельных отношений являются земли в пределах территории Украины, земельные участки и права на них, в том числе на земельные доли (паи).

Законом Украины «О Государственном земельном кадастре» определено, что Государственный земельный кадастр – это единая государственная геоинформационная система сведений о землях, расположенных в пределах государственной границы Украины, их целевое назначение, ограничение в их использовании, а также данные о количественной и качественной характеристике земель, их оценке, о распределении земель между владельцами и пользователями. В двух словах, это база данных всех земельных участков Украины. Держателем такой базы данных является Госземагенство.

Одним из самых распространённых споров в земельных спорах является спор о меже.

Законом Украины «Об землеустройстве» определено, что при отводе земельного участка землеустроительная организация обязана установить на поворотных точках земельного участка межевые знаки установленного образца и передать их по акту землепользователю, а землепользователь не имеет права приступать к использованию земельного участка до установки межевых знаков. Однако, но на практике эти знаки не устанавливаются землеустроительной организацией, - отсюда и причина спора о меже.

Граница (межа) земельного участка определяется согласно земельно-кадастровым документам и отмечается с помощью ограждений, знаков из бетона или камня, зеленых насаждений. Правоотношения между землевладельцами/ землепользователями соседних участков регулируются нормами института добрососедства (глава 17 Земельного Кодекса Украины).

Наиболее распространенные причины межевых споров (споров о границах участка):

• Самовольный захват земли (перенесение линии размежевания) одним из соседей
• Ошибки специалистов по землеустройству (кадастровых инженеров) в процессе межевания
• Противоречия в старой документации

Установление пределов земельного участка в судебном порядке – распространенная для нашей страны практика.

Если устранить противоречия с соседом полюбовно не удалось, законодательством предусмотрены такие варианты разрешения проблемы:

• Обращение в органы местного самоуправления
• Привлечение представителей гос. органов, которые занимаются земельными ресурсами
• Подача иска в судебную инстанцию

Споры о признании права на земельный участок, если такое право не признаётся, ровно, как и споры по поводу неправомерных решений, бездеятельности органов власти решаются также в суде.

Важно правильно определить юридическую проблему и уже исходя из индивидуального анализа ситуации определить юридическую стратегию решения вопроса с минимальными затратами для Вас.

Вам лучше обратиться за юридической помощью по месту к адвокату, который специализируется по земельному праву.

Доброго дня!

Стаття 24. Державна реєстрація земельної ділянки

1. Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

2. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

{Частина друга статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012; в редакції Закону № 1423-IX від 28.04.2021}

3. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:

особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;

власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;

органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності);

замовником технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (у разі внесення до Державного земельного кадастру за результатами проведення інвентаризації земель масиву земель сільськогосподарського призначення відомостей про земельну ділянку, що входить до такого масиву);

{Частину третю статті 24 доповнено абзацом п’ятим згідно із Законом № 2498-VIII від 10.07.2018}

замовника документації із землеустрою, за якою здійснюється формування земельної ділянки державної, комунальної власності, у випадках, коли розроблення такої документації відбувається без дозволу органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування;

{Частину третю статті 24 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1657-IX від 15.07.2021}

власника земельної частки (паю) або його спадкоємця (у разі формування земельної ділянки в порядку виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв);

{Частину третю статті 24 доповнено абзацом згідно із Законом № 1423-IX від 28.04.2021}

особи, визначені частиною першою статті 118 Земельного кодексу України, у тому числі власника нерухомого майна (будівлі, споруди), розташованої на земельній ділянці, що надається (передається) із земель державної чи комунальної власності, або його спадкоємця.

{Частину третю статті 24 доповнено абзацом згідно із Законом № 1423-IX від 28.04.2021}

4. Для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;

документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.

У разі якщо відповідно до закону поділ, об’єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об’єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду.

Заява з доданими документами надсилається заявником засобами телекомунікаційного зв’язку.

{Частина четверта статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5462-VI від 16.10.2012, № 1325-VII від 05.06.2014, № 340-IX від 05.12.2019; в редакції Закону № 1423-IX від 28.04.2021}

5. Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви:

перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;

за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

6. Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є:

{Абзац другий частини шостої статті 24 виключено на підставі Закону № 1423-IX від 28.04.2021}

подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі;

невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Зміна найменування акціонерного товариства у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у державній реєстрації земельної ділянки.

{Частину шосту статті 24 доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 1983-VIII від 23.03.2017}

Відмова в державній реєстрації земельної ділянки з підстав, не передбачених цією частиною, заборонена.

{Частину шосту статті 24 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 1657-IX від 15.07.2021}

Державний кадастровий реєстратор зазначає вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації земельної ділянки.

{Частину шосту статті 24 доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 1657-IX від 15.07.2021}

У разі повторного подання заяви про державну реєстрацію земельної ділянки не допускається відмова у здійсненні державної реєстрації з підстав, не зазначених у раніше наданій відмові (крім неусунення чи усунення не в повному обсязі заявником причин, що стали підставою для попередньої відмови, або якщо підстави для відмови у державній реєстрації виникли після попередньої відмови).

{Частину шосту статті 24 доповнено абзацом дев'ятим згідно із Законом № 1657-IX від 15.07.2021}

7. У разі надання відмови з підстави, визначеної абзацом другим частини шостої цієї статті, заявнику повідомляється найменування та адреса органу, до повноважень якого належить здійснення державної реєстрації земельної ділянки.

8. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

9. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

10. Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:

поділу чи об'єднання земельних ділянок;

якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника;

ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

{Частину десяту статті 24 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 340-IX від 05.12.2019}

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

{Частину десяту статті 24 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 340-IX від 05.12.2019}

11. У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених в абзацах третьому і четвертому частини десятої, державний кадастровий реєстратор у десятиденний строк повідомляє про це особу, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, а в разі наявності зареєстрованих речових прав на неї - суб’єктів таких прав.

Добрий день, Марія!

Така процедура, якщо не сад спору про власність, відбувається шляхом подання адміністративного позову до суду, в порядку Кодексу адміністративного судочинства України.

Кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (частина перша статті 5 КАСУ).

За загальним правилом, звернутися до суду з адміністративним позовом можна протягом 6 місяців з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАСУ).

Позовна заява подається в письмовій формі і повинна містити (стаття 160 КАСУ):

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

До позовної заяви додаються:

1) документ про сплату судового збору (за необхідності);

2) документ, що підтверджує повноваження представника (якщо позовну заяву подає представник);

3) копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи, докази надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

У разі подання до суду документів в електронній формі суб’єкт владних повноважень зобов’язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Для цього треба мати докази.

Відповідно до положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

• письмовими, речовими і електронними доказами;
• висновками експертів;
• показаннями свідків.

Всього доброго!

Доброго дня, Марія!

Чи можна добитися скасування кадастру на земельну ділянку якщо приватизаційні документи на неї оформлені обманним шляхом. - на підставі частини 6 статті 16 Закону України “Про Державний земельний кадастр” кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Цим же законом визначено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:

• поділу чи об'єднання земельних ділянок;
• якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника;
• ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

В разі скасування - кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці, а інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

Варто зазначити, що поземельна книга закривається внаслідок скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Скасування державної реєстрації земельної ділянки в судовому порядку:

Згідно пунктів 60 — 61 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду. Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування тощо.

Однак, зверненню до суду передує звернення до Відділу у відповідному районі Головного управління Держгеокадастру із проханням скасувати державну реєстрацію земельної ділянки. В разі відмови у скасуванні державної реєстрації земельної ділянки в добровільному порядку, необхідно звертатися до суду, подавши позов до Головного управління Держгеокадастру у відповідній області про зобов‘язання вчинити дії — скасувати державну реєстрацію земельної ділянки шляхом закриття поземельної книги. Скасування державної реєстрації земельної ділянки не тягне за собою скасування права власності на земельну ділянку.

Питання підсудності:

Статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Важливо: якщо спірні правовідносини виникли з питання правомірності вчинених відповідачем реєстраційних дій, здійснених на основі юридичних фактів, стосовно яких існує спір про право цивільне, то звертатися необхідно в порядку цивільного судочинства у місцевий суд, в межах якого і мають бути вирішені питання, пов‘язані із реєстрацією речових прав на спірне нерухоме майно згідно з частиною 1 статті 23 Цивільного процесуального кодексу

Судова практика:

• Рішення у справі № 685/15181/18 про зобов‘язання Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про вилучення з Державного земельного кадастру відомостей щодо земельних ділянок з кадастровими номерами від 26.10.2018 року.
• Рішення у справі № 673/1997/18 про скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом виключення з Державного земельного кадастру відомостей про реєстрацію вказаної земельної ділянки
• Рішення у справі 747/693/19 про скасування державної реєстрації земельних ділянок та визнання права власності на земельну ділянку від 21.01.2020 року.
• Рішення у справі 683/2473/19 про скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом закриття поземельної книги від 09.12.2019 року.

У всіх наведених випадках судами зобов‘язано Головне управління Держгеокадастру скасувати державну реєстрацію земельних ділянок.

Якщо буде потрібна допомога, звертайтеся через кнопку "Звернутися" біля фото (при зверненні вказуйте свою e-пошту).

Всього доброго!

Щасти Вам!

Доброго дня, Марія!

Якщо обманний шлях буде доведено або встановлено у законному порядку, то скасування приватизації можливе.

Але варто знати та розуміти більше данних та обставин по справі.

І один з головних питань - коли (у часі) відбулась приватизація та коли втсановлен факт обману з документами.

Звертайтесь.

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю:

Надаю схожу ситуацію та порядок іі вирішення

Право власності на землю гарантується Конституцією України та набувається і здійснюється відповідно до ряду законів, що регулюють земельні відносини. Законодавець чітко визначив, що власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд, відповідно до її цільового призначення, а також може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, і відшкодування завданих збитків.

Подібним правом скористався мешканець одного із сіл Волинської області – громадянин «А», якому довелося відстоювати та захищати своє право, а саме доводити факт невірного визначення меж його власної земельної ділянки.

Спори між власниками (користувачами) сусідніх земельних ділянок виникають споконвічно, вони є одними з найпоширеніших видів земельних суперечок. Як правило, причинами таких конфліктів є порушення правил добросусідства й визначення меж суміжних земельних ділянок. Наслідком таких дій стає заволодіння частиною городу або саду сусіда однією із сторін, під час господарського використання землі, що й трапилося у нашому випадку.

із заявою до правоохоронних органів звернувся громадянин «А», який обґрунтовано стверджував, що межі його власної земельної ділянки визначені не вірно і це спричиняє постійні конфліктні ситуації з сусідом, громадянином «К». На думку заявника, технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку сусіда, виготовили у незаконний спосіб. Зокрема, Акт погодження меж земельної ділянки із суміжними (сусідніми) власниками земельних ділянок підроблений, оскільки підписи від імені сусідів – суміжних землекористувачів (власників), виконані не тими особами, прізвища яких зазначені у даному документі.

Відомості про зазначені заявником порушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

У рамках розслідування даного провадження до Волинського НДЕКЦ МВС призначено судову почеркознавчу експертизу. З наданих на дослідження матеріалів слідувало, що у своїх показах громадянин «К» категорично стверджував, що при виготовленні документації на земельну ділянку сусіди не висловлювали ніяких заперечень та претензій, що й засвідчили своїми підписами у відповідних графах Акту погодження меж ділянки.

У ході проведення експертизи, при вивченні підписів сусідів, були виявлені стійкі характерні ознаки, які частково спростовували свідчення громадянина «К». Зокрема, встановлено, що підпис у досліджуваному Акті від імені зазначеного вище землекористувача – громадянина «А», відрізнявся від наданих порівняльних зразків, оскільки містив докорінно іншу інформацію в частині конструктивних особливостей підпису, ступеня його виробленості, координації та зв’язності рухів виконавця, а також інших розбіжних загальних та окремих ознак. У такий спосіб, експерти встановили сукупність ознак, які дали підставу категорично стверджувати, що досліджуваний підпис від імені громадянина «А» виконаний не ним, а іншою особою.

Резюмуючи Ваші дііі наступні:

- вам треба звернутись до поліції, це звернення не буде мати наслідком відновлення вашого порушеного права, а лише слугуватиме доказовою базою; про підробку документів.

-- готуйте позов до суду про усунення перешкод у здійсненні права власності. Обов'язково у позов включіть вимогу про скасування державної реєстрації земельної ділянки в" Реєстрі прав" та "Державному земельному кадастрі". Особливу увагу зверніть на реєстрацію в Кадастрі, оскільки органи ДЗК часто не приймають рішення до виконання, якщо немає прямої вказівки на скасування державної реєстрації в Кадастрі.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Чи можна добитися скасування кадастру на земельну ділянку якщо приватизаційні документи на неї оформлені обманним шляхом.

чтоб аннулировать кадастровые номера на земельный участок - слитие или разделение участков - изначально нужно отменить приватизацию

или в гражданском порядке или если был факт мошенничества - путем подачи заявления в полицию а потом на этом основании - в судебном порядке

Доброго Дня

Щодо вашого питання

Необхідно визначити в силу яких саме дій в особи виникає законний інтерес і правомірне очікування на оформлення земельної ділянки. Щоб законний інтерес особи, яка першою розпочала оформлення земельної ділянки, не був формальним чи теоретичним, він має базуватися на своєчасних і достатніх зусиллях, що їх така особа докладає для оформлення земельної ділянки. Як приклад візьмемо ухвалу від 12.02.2020 р., де Касаційний цивільний суд наводить справи, в яких Верховний Суд дійшов висновку, що таке очікування виникло в позивачів, які вчинили наступні дії: звернулися із заявою про надання дозволу на розробку документації із землеустрою; отримали такий дозвіл; розробили відповідну документацію; погодили її; звернулися із заявою до державного кадастрового реєстратора про формування земельної ділянки та отримали витяг з Державного земельного кадастру про формування такої ділянки.

У справі № 461/2132/17 Касаційний адміністративний суд 25.04.2018 року констатував, що законний інтерес виник у громадян, які лише звернулися із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, у чому їм було відмовлено. На наше переконання, порушення прав (правомірних очікувань) особи, яка звернулася із заявою про дозвіл на розробку проекту землеустрою, може трапитись на самому ранньому етапі, як це було у згаданій справі № 461/2132/17. Якщо це трапляється, то особа, правомірні очікування якої вже порушені, на практиці стає позбавленою можливості вчиняти наступні дії щодо оформлення земельної ділянки, а саме навіть набувши право на розроблення документації із землеустрою за так званою мовчазною згодою, особа не може ані погодити таку документацію (особливо, коли орган погодження підпорядковується місцевій раді), ані сформувати земельну ділянку (в силу тенденційного тлумачення ст. 24 Закону «Про Державний земельний кадастр» органами погодження і державними кадастровими реєстраторами органів Держгеокадастру).

З огляду на це, здавалось би несправедливим встановлювати ту чи іншу стадію оформлення земельної ділянки (наприклад, присвоєння кадастрового номера), починаючи з якої правомірні очікування особи будуть визнаватися судами (а до якої — не будуть). Це спонукатиме недобросовісні суб’єкти владних повноважень створювати перешкоди таким особам якомога раніше й отримувати незаконні переваги від цього.

Правомірні очікування на завершення оформлення земельної ділянки може мати тільки та особа, яка вчинила всі залежні від неї дії з такого оформлення, які лише можливо було вчинити до того дня, коли процес оформлення ділянки зупинився з причин незаконного рішення чи незаконної бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

З урахуванням наведеного мінімальною стадією правомірних очікувань є розроблена за мовчазною згодою документація із землеустрою, оскільки за чинним законодавством окремі відмови чи зволікання суб’єктів владних повноважень не можуть перешкодити особі розробити проект землеустрою.

Скільки цей законний інтерес і правомірне очікування може тривати в часі (коли бездіяльність особи, в якої виникло правомірне очікування, свідчитиме про те, що цього очікування вже не існує). Без відповіді на це питання може виникнути ситуація, за якої суб’єкти владних повноважень відмовлятимуть у наданні дозволів, погодженні чи затвердженні документації із землеустрою з посиланням на те, що інша особа раніше вже приступила до оформлення саме цієї ділянки. При тому, що насправді ця інша особа не квапиться її оформляти, або й узагалі полишила цю ідею. За цих умов справедливий баланс між правом особи розпочати оформлення земельної ділянки й очікуваннями іншої особи, яка розпочала це робити раніше, але не докладає розумних і своєчасних зусиль для цього, вимагатиме прийняття рішення на користь особи, котра звернулася пізніше. Однак Велика Палата Верховного Суду, як нам видається, має надати нижчестоящим судам чіткий критерій, який дасть змогу віднаходити такий справедливий баланс.

Видається, що такий критерій можна так само отримати, виходячи з викладеного вище тесту своєчасних і достатніх зусиль: коли особа вчинила всі залежні від неї дії з оформлення ділянки, які тільки можливо було вчинити до того дня, коли процес її оформлення зупинився з причин незаконного рішення чи незаконної бездіяльності суб’єкта владних повноважень. Якщо закон не передбачає отримання погодження чи затвердження за мовчазною згодою, то весь період часу протягом незаконного зволікання суб’єкта владних повноважень із прийняттям відповідного рішення приватна особа має правомірні очікування і законний інтерес.

Однак не держава, не її посадові особи, а саме людина, її честь і гідність, визнаються в Україні згідно Конституції найвищою соціальною цінністю, а зміст і спрямованість діяльності держави визначається правами людини. Тому ми впевнені, що буде несправедливим відмовляти в захисті людині тільки тому, аби не запобігти визнанню незаконними рішень посадових осіб, про незаконність яких ці посадові особи в момент їх прийняття не знали. Зрештою, про притягнення до відповідальності за такі рішення не йдеться.

Тепер щодо юрисдикції, яка змінюється після подання позову внаслідок набуття непозивачем речового права на спірну земельну ділянку. З огляду на все наведене, виникає питання про юрисдикцію позовних вимог приватної особи (громадянина А.) про скасування державної реєстрації земельної ділянки іншої приватної особи (громадянина Б.), яку було здійснено всупереч існуючому законному інтересу першої з цих приватних осіб. Як на наш погляд, Велика Палата Верховного Суду висловила дуже логічну правову позицію з цього питання. Згідно з висновками ВПВС, викладеними у постанові від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, якщо позивач не був заявником стосовно оскаржених ним реєстраційних дій, які були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято спірне рішення, здійснено оскаржуваний запис.

Натомість до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб’єктами стосовно їх прав та обов’язків у конкретних правових відносинах, в яких хоча б один суб’єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб’єкта, а останній, відповідно, зобов’язаний виконувати вимоги та приписи такого суб’єкта владних повноважень (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17). Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки державний реєстратор, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію земельної ділянки, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувалося реалізації та набуття третьою особою права власності на земельну ділянку.

В силу цієї позиції Великої Палати Верховного Суду приватна особа позбавлений можливості об’єднати в одному позові вимоги до суб’єктів, які зволікають чи незаконно відмовляють погоджувати його документацію із землеустрою з вимогами до цих самих суб’єктів про незаконність формування ділянки громадянину Б. без задоволення яких оформлення ним ділянки все одно не буде завершене в силу вимог ч. 6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр». Вказана норма проголошує: підставою для відмови в здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Зверніть увагу, що слід врахувати

1) чи виник і

2) чи не перестав існувати у даній справі (та в подібних справах) законний інтерес і правомірне очікування особи, яка розпочала оформлення земельної ділянки, до такої ділянки, виходячи з такого критерію (тесту):

– чи особа вчинила всі залежні від неї дії з оформлення ділянки, які тільки можливо було вчинити до того дня, коли процес її оформлення зупинився з причин незаконного рішення чи незаконної бездіяльності суб’єкта владних повноважень;

– якщо такий законний інтерес і правомірне очікування існує — визнавати незаконними рішення про реєстрацію земельної ділянки з присвоєнням їй кадастрового номера, якщо під час такої реєстрації державний кадастровий реєстратор не знав і не міг знати про існування в іншого громадянина правомірних очікувань щодо цієї самої земельної ділянки;

— вирішувати ці питання завжди з опорою на геодезичні координати;

– відступити від правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року по справі № П/811/1047/16, провадження № 11-787апп19, та сформулювати правову позицію про те, що вимоги про скасування рішення державного кадастрового реєстратора про державну реєстрацію земельної ділянки, прийнятого не за заявою позивача, належать до адміністративної юрисдикції, якщо ці вимоги пов’язані (походять від вимог про визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності, допущених суб’єктами владних повноважень щодо позивача, у зв’язку з оформленням ним тієї ж самої земельної ділянки.

Успіхів